Якісний підхід у дослідженні кар'єрного шляху молодих успішних працівників

Qualitative Approach in Research of the Career Path of Young Successful Workers

1 Кар'єрний шлях молодих успішних працівників

Кар'єрний шлях специфічно молодих і водночас успішних працівників на сьогодні є відносно малодослідженим. Чому важливо приділяти йому увагу та з'ясовувати, що супроводжувало індивідів з дитинства, які згодом швидко досягли успіху у своїй кар'єрі?

В останні роки велика кількість організацій вирішує все ще актуальну проблему, якою є брак талантів, не лише присутніх у компаніях, а й доступних на ринку. Тому стає все більш ключовим і нагальним з'ясовувати, що є для успішних талантів типовим і характерним.

Згідно з результатами дослідження Talent Edge 2020, реалізованого компанією Deloitte (2010), найбільш виражений брак талантів (72%) керівні працівники у фірмах ідентифікували у сфері досліджень і розробок, але також у галузі технологій, медіа та телекомунікацій — до 40%, споживчих та промислових товарів — 39%, а в медицині та охороні здоров'я до 37% менеджерів бачать брак талантів у дослідженнях і розробках як серйозний. Звісно, є й інші сфери, про які організації висловилися, що в них бракує талантів, зокрема у сфері керівництва та управління (56% опитаних організацій), продажу (52%), стратегій і планування (51%), людських ресурсів (51%), управління ризиками (49%), закупівель та ланцюга постачання (48%), процесів (48%), фінансів (48%), інформаційних технологій (48%), обслуговування клієнтів (47%) та маркетингу (46%). З цього випливає, що не існує сфери, де було б достатньо талантів та успішних працівників, і це попри те, що в багатьох державах борються з безробіттям, що також у дослідженні Talent Edge 2020 назвали талант-парадоксом (Deloitte, 2010).

Як можливо, що деякі люди не досягають успіху і залишаються безробітними, а деякі молоді працівники стають успішними, вважаються high potentials і застосовують свій талант? У наш час загалом успішний молодий працівник з високим потенціалом пов'язується зі здатністю розвивати та застосовувати свій талант на практиці, на що вказують і різні програми розвитку талантів в організаціях.

Загалом, метою дослідження кар'єрного шляху молодих успішних працівників є з'ясувати, які характеристики у них присутні, а саме: як внутрішні, особистісні передумови успіху, так і головним чином зовнішні детермінанти, присутні протягом життя ще з дитинства, що впливають на їхній кар'єрний розвиток, кар'єрний вибір та майбутній успіх у професії.

Актуальним питанням і водночас темою цієї статті є те, який методологічний підхід доцільно обрати у цій малодослідженій сфері, чи обрати якісний або кількісний шлях, і згодом які конкретні методи є найбільш підходящими для використання у дослідженні кар'єрного шляху.

Подібному і дуже масштабному дослідженню у 80-х роках у Сполучених Штатах присвятив себе Benjamin S. Bloom зі своєю командою. Вони з'ясовували, які впливи сім'ї та школи діяли на дітей, що згодом стали успішними у сфері спорту, мистецтва та науки. Вони застосували якісний підхід і збирали дані методом напівструктурованих інтерв'ю з успішними індивідами, їхніми батьками та вчителями, проте глибше Bloom (1985) щодо використаного підходу та методів аналізу даних у своїй роботі не згадує.

Ми вирішили застосувати у визначенні відповідного підходу та методів дедуктивний підхід і подивитися детальніше на сферу, що є надпорядкованою сфері дослідження кар'єрного шляху, а отже, на сферу дослідження кар'єрного розвитку загалом. Ми обрали цей підхід з уже згаданої причини, що у сфері дослідження кар'єрного шляху і специфічно кар'єрного шляху молодих і успішних поки що було реалізовано небагато досліджень.

2 Якість у дослідженні розвитку кар'єри

Першим із питань, які ми ставимо, є те, чи обрати якісний або кількісний підхід у дослідженні, чи йти шляхом збору даних від великої кількості учасників, чи йти глибше у проблематику з меншою кількістю учасників. Необхідно зважити тут доцільність цих двох підходів, а також окремих методів, але водночас ми усвідомлюємо і певний тиск наукової спільноти та певний скептицизм щодо достовірності якісних методів. Тому ми торкаємося цієї проблематики у статті.

Із загальної кількості 3279 досліджень і статей, присвячених дослідженню розвитку кар'єри у 1990–2009 роках, лише 8,6% використали або присвятили себе якісному підходу та методам, тобто суто кількісних досліджень і статей у цій сфері було аж 91,4% (Stead et al., 2012). З цього, крім іншого, ми робимо висновок, що якісний підхід загалом все ще значно менше використовується, але й менше акцептується, ніж кількісний.

Питанням залишається, чи є це співвідношення результатом справжньої доцільності кількісних методів, чи лише меншим знанням і досвідом роботи з якісним підходом та меншою довірою до його валідності та надійності. На нашу думку, значною мірою до цього сприяє саме друга згадана можливість, хоча ми не заперечуємо, що є питання і в цій сфері, де якісний підхід однозначно не є доцільним.

Цю нашу думку підтримує і той факт, що аж 37% якісних або змішаних дослідницьких робіт на тему розвитку кар'єри взагалі не специфікували, який конкретний якісний підхід і методи вони застосували (Stead et al., 2012). І ця непослідовність дослідників може бути причиною, чому якісний підхід менше акцептується, а результати вважаються менш достовірними.

При дослідженні нашої відносно малодослідженої проблематики, кар'єрного шляху молодих успішних працівників, ми вважаємо неприпустимим уникати якісних методів лише тому, що більшість дослідників вважають цей підхід малонадійним або недостовірним. Скоріше ми вбачаємо суттєвим забезпечити, причому в найрізноманітніших якісних дослідженнях, щоб довіра до цих методів зростала, і щоб вони отримували більше визнання наукової громадськості. Це, однак, залежить від дослідників, які реалізують якісні дослідження.

Огляд якісних методів, що застосовуються у дослідженні розвитку кар'єри

Найбільш вживаними якісними методами у дослідженні розвитку кар'єри є тематичне дослідження (18,5%) та обґрунтована теорія (11,9%). Біографічне дослідження, яке могло б бути цікавим підходом для нашого майбутнього вивчення, до чого ми повернемося пізніше, було використано лише у 0,7% досліджень (Stead et al., 2012).

Тепер ми коротко розглянемо окремі якісні методи, що застосовуються у дослідженні розвитку кар'єри, і оцінимо їхню доцільність для дослідження проблематики кар'єрного шляху молодих успішних працівників.

Тематичне дослідження є одним із методів, який ми сприймаємо як потенційно доцільний для дослідження кар'єрного шляху молодих успішних працівників, оскільки йдеться про детальний опис і аналіз великих обсягів даних від невеликої кількості випадків, а також пошук відповіді на питання — якими є характеристики даних випадків (Hendl, 2005; Berg, 2008)? У нашому випадку, якими є характеристики молодих успішних працівників? Крім того, якщо йдеться про малодосліджену проблематику, так зване колективне тематичне дослідження (Stake, 1995) надає не лише розуміння проблематики, а й можливість тестувати, модифікувати чи пропонувати теорії.

Обґрунтована теорія також є одним із застосовних методів, оскільки вона базується на поведінці та взаємодіях досліджуваних індивідів і процесах, присутніх у їхньому середовищі, причому метою дослідження є розробка теорії для явищ у певній ситуації (Hendl, 2005). Тобто у зв’язку з дослідженням кар’єрного шляху молодих успішних працівників ми говоримо про поведінку, взаємодії та впливи середовища протягом життя індивіда, впливи середовища ще з дитинства, які могли сприяти його ранньому майбутньому успіху в кар’єрі.

Метод контент-аналізу не є придатним як основний метод, але ми вбачаємо можливість його додаткового використання, оскільки він ґрунтується насамперед на аналізі змісту текстів, документів та інших, наприклад, візуальних джерел, як-от зображення (Hendl, 2005), що не є достатнім для пізнання впливів на успіх індивідів у майбутньому, але у разі наявності таких джерел було б недоречно їх оминати.

Наративне дослідження спочатку вважалося можливим шляхом, з огляду на використання наративного інтерв’ю в біографічному дослідженні як типі кейс-стаді — розповідь про життя, проте не обмежена додатковими запитаннями (Hendl, 2005), що зрештою саме тому при специфіці нашої проблематики ми не вважаємо найбільш підходящим підходом. Ми вважаємо суттєвим певною мірою спрямовувати інтерв’ю з даним індивідом у контексті нашої проблематики та за допомогою додаткових запитань розширювати пізнання його досвіду протягом життя.

Консенсуальне якісне дослідження ми не обираємо як підходящу альтернативу, хоча використання відкритих запитань, малі вибірки учасників, важливість контексту та зосередженість на внутрішньому досвіді, ставленні та переконаннях (Hill, Knox, Thompson, Williams & Hess, 2005) є прийнятними як підхід для нашого дослідження, тут бракує зосередженості на зовнішніх впливах у середовищі, і водночас консенсус кількох експертів при визначенні значення даних неможливо застосувати в умовах нашого дослідження.

Оскільки метою феноменологічного дослідження є опис та аналіз пережитого досвіду щодо специфічного явища (Hendl, 2005), ми не вважаємо цей метод доречним для дослідження кар’єрного шляху молодих успішних працівників. У цій сфері ми поки що не маємо визначеного явища, а шукаємо наявність різних впливів, потенційно пов’язаних із досягнутим майбутнім успіхом.

З огляду на те, що при акційному дослідженні дослідники та досліджувані однаковою мірою беруть участь в інтерпретації результатів, а процес дослідження є водночас процесом навчання та зміни (Hendl, 2005; Berg, 2008), ми також не обираємо цей метод як підходящий. У дослідженні кар’єрного шляху молодих і успішних ми адже вирішуємо не лише актуальний стан, а шукаємо минулі впливи, що діють на кар’єрний успіх, який з’являється в майбутньому.

Ми переходимо до біографічного дослідження як певного типу кейс-стаді, що використовує реконструкцію та інтерпретацію перебігу життя або частини життя індивіда для пояснення певних особистих або суспільних явищ (Hendl, 2005), тобто, наприклад, і кар’єрного успіху вже в молодому віці. Головним чином з цієї причини ми схиляємося до методу біографічного дослідження як до однієї з вагомих можливостей, придатних для дослідження кар’єрного шляху молодих успішних працівників.

Останнім із методів, що використовуються в дослідженні розвитку кар’єри, є етнографія, яку ми також виключили з-поміж придатних для дослідження кар’єрного шляху, оскільки в цьому підході йдеться про опис культури певної групи людей, їхніх цінностей, ставлення, норм і мови (Hendl, 2005), що не узгоджується з цілями та орієнтацією дослідження перебігу життя працівників, які досягли успіху в кар’єрі у відносно молодому віці.

3 Підходящі методи для дослідження кар’єрного шляху

Біографічне дослідження (кейс-стаді)

Кейс-стаді означає більшу глибину досліджуваної проблематики. Згідно з нашими міркуваннями та висновками, для цілей дослідження кар’єрного шляху молодих успішних працівників найбільш підходящим методом є кейс-стаді, зосереджене на дослідженні подій, ролей і стосунків (Hendl, 2005), присутніх протягом життя індивіда, і водночас таких, що могли вплинути на його майбутній успіх у кар’єрі.

Тому ми спрямовуємося до біографічного дослідження, яке зосереджується на внутрішніх перспективах індивіда, взаємодіях у соціальному контексті (у дослідженні кар’єрного шляху головним чином школа та сім’я) і досвіді в різних ролях протягом життя (Hendl, 2005).

Водночас шляхом порівняння випадків і біографій можна знайти патерни життєвих шляхів. Тоді ми говоримо про колективне кейс-стаді, за допомогою якого ми отримуємо не лише глибоке розуміння проблематики, а й можемо запропонувати цілу теорію (Stake, 1995), що дає нам значний простір у проблематиці, яка є малодослідженою.

Приклад біографічного дослідження в дослідженні розвитку кар’єри

Цікавим прикладом застосування методу біографічного дослідження є дослідження Bloom (1985) та його дослідницької команди. Через інтерв’ю з індивідами, які досягли успіху в галузі своєї діяльності (мистецтво, спорт, наука), вони з’ясовували, які фактори, присутні протягом їхнього життя, позитивно впливали на розвиток їхнього таланту та ставлення до сфери, у якій вони досягли успіху, причому вони насамперед зосередилися на впливах у контексті середовища сім’ї, школи та зацікавлених активностей.

Обґрунтована теорія

При міркуваннях про колективне кейс-стаді та розробку теорії, що стосується кар’єрного шляху молодих успішних працівників, ми переходимо далі до можливості застосувати обґрунтовану теорію як метод дослідження цієї проблематики. Навіть у випадку обґрунтованої теорії дослідження спрямовується до розробки теорії, а саме через дані, зібрані різними методами збору даних, обраними відповідно до потреби, доречності для дослідження, а також можливостей дослідника.

Водночас ми знаємо, що метод обґрунтованої теорії є корисним у прикладному дослідженні (Hendl, 2005), що є доречним для майбутнього дослідження кар’єри, яке має бути внеском також для практики та розвитку передумов майбутнього кар’єрного успіху вже з дитинства.

Приклад обґрунтованої теорії в дослідженні розвитку кар’єри

Bimrose, McMahon та Watson (2015) застосували метод обґрунтованої теорії в дослідженні розвитку кар’єри жінок протягом життя. Метою їхнього дослідження було з’ясувати, як кар’єрні історії старших жінок можуть вплинути на практику та політику в розвитку кар’єри, або ж більше підтримати кар’єрний розвиток жінок. Хоча тема їхнього дослідження не є цілком близькою до проблематики, для якої ми шукаємо підходящий метод дослідження, сфера є подібною, і так само нашою метою є створити концепт або теорію, яка б надала певною мірою інструкцію, як уже з дитинства розвивати індивідів так, щоб у дорослому віці вони легше реалізували свій талант і стали успішними.

4 Висновок та рекомендації

Потреба застосування якісних методів у проєкті «Кар’єрний шлях молодих успішних працівників» є значною, оскільки кількісний підхід з огляду на цілі проєкту не надав би даних достатньо широких і з достатньою інформативною цінністю (Rowan-Kenyon, Perna & Swan, 2011). Тому ми при оцінці підходів та окремих методів обрали можливість якісного дослідження та методи біографічного дослідження й обґрунтованої теорії як два найбільш підходящі для виконання цілей дослідження кар’єрного шляху молодих успішних працівників.

Водночас ми вважаємо дуже важливим згадати про необхідність дотримання послідовності в реалізації якісного дослідження, щоб цей підхід ставав дедалі більш прийнятним, а результати вважалися достовірними. З акцентом на достовірність дослідження ми плануємо підходити не лише до дослідження кар’єрного шляху молодих і успішних людей, але й рекомендуємо це кожному іншому досліднику-якіснику, чиїм інтересом, серед іншого, є розвиток застосування якісного підходу в дослідженнях у психології та інших суспільних науках.

Mgr. Martina Urbaašek MBA Авторка є докторанткою в Ústav aplikovanej psychológie FSEV UK у Братиславі. Вона займається переважно психологією праці та менеджментом, зокрема кар’єрним успіхом, талановитими молодими менеджерами / працівниками, темою їхньої ідентифікації та подальшого розвитку. Темою її дисертаційної роботи є «Кар’єрний шлях успішних молодих працівників», причому її метою є визначення ключових впливів на досягнення успіху цими індивідами. Крім того, вона кілька років активно працює в менеджменті людей і команд у різних сферах бізнесу та підприємництва.

Список бібліографічних посилань

BERG, B. L. 2007. Qualitative research methods for the social sciences. Boston, MA: Allyn & Bacon, 2007. 400s. ISBN 0-205-48263-5.

BIMROSE, J., MCMAHON, M., WATSON, M. 2015. Women's career development throughout the lifespan: An international exploration. New York: Routledge, 2015. 270s. ISBN 978-0-415-81677-9.

BLOOM, B. S. 1985. Developing talent in young people. New York: Ballantine Books, 1985. 572s. ISBN 034531509X.

HILL, C. E., KNOX, S., THOMPSON, B. J., WILLIAMS, E. N., HESS, S. A. 2005. Consensual qualitative research: An update. In Journal of Counselling Psychology. ISSN 1939-2168, 2005, 52(2), 196-205.

HENDL, J. 2005. Kvalitativní výzkum: základní metody a aplikace. Praha: Portál, 2005. 408s. ISBN 80-7367-040-2.

ROWAN-KENYON, H. T., PERNA, L. W., SWAN, A. K. 2011. Structuring opportunity: The role of school context in shaping high school students´ occupational aspirations. In Career Development Quarterly. ISSN 2161-0045, 2011, 59(4), 330-344.

STAKE, R. E. 1995. The art of case study research. London: Sage, 1995. 192s. ISBN 080395767X.

STEAD, G. B., PERRY, J. C., MUNKA, L. M., BONNETT, H. R., SHIBAN, A. P., CARE, E. 2012. Qualitative research in career development: content analysis from 1990 to 2009. In International Journal for Educational and Vocational Guidance. ISSN 1573-1782, 2012, 12, 105-122.