Система моніторингу доставки ліків, придатна для літніх людей, які тривалий час вживають ліки в закладах соціальної опіки та в домашніх умовах
ВСТУП
Зі збільшенням кількості населення зростає попит на медичну та соціальну допомогу, а також на надання високоякісного догляду літнім людям у Словаччині. Ці послуги повинні задовольняти потреби осіб, які можуть мати цілий ряд гострих і хронічних станів. Здатність лікарняних служб відповідати цим вимогам обмежена, тому заклади соціальних послуг надають житлові та медичні послуги, щоб задовольнити цю незадоволену потребу. У світській пресі висловлювалися побоювання щодо управління ліками в закладах соціальних послуг, і в літературі доведено, що цей процес не є оптимальним. Тому метою було дослідити медикаментозний менеджмент у закладах соціальних послуг, зосередившись на сферах великої кількості призначень ліків, їх введення та утилізації.
Необхідно ретельно зважити процедури призначення, щоб зменшити навантаження ліками, і слід докласти зусиль для впровадження мультидисциплінарного підходу до догляду. Для кращого та ефективнішого медикаментозного менеджменту існує Система моніторингу дозування ліків (MSDL). MSDL — це пристрій для зберігання твердих лікарських форм, спрямований на спрощення введення ліків пацієнтам/клієнтам. MSDL приносить нові можливості пакування ліків для різних закладів соціальних послуг, для пацієнтів у домашніх умовах або в інших медичних закладах, таких як лікарні. MSDL пакується керівниками або кваліфікованими медичними сестрами безпосередньо в закладі або в домашніх умовах простим способом. Ця система дозволить пацієнтам/клієнтам легко вживати ліки в добових дозах, як це призначив лікар. Зазначається, що MSDL має низку переваг, включаючи підвищення дотримання режиму лікування з боку клієнтів та мінімізацію помилок, пов'язаних із дозою ліків.
У нас зросли не лише фінансові вимоги, але й набір працівників у секторі соціальних послуг залишається складним. Існує великий дефіцит медичних сестер, доглядальників та опікунів, які могли б сприяти кращому наданню соціальних послуг, поєднаних із медичними послугами в закладах соціальних послуг. Дослідження свідчать, що медсестри віддають перевагу роботі в первинній або вторинній медичній допомозі, ніж у секторі соціальних послуг. Частково це наслідок покращеного доступу до ресурсів та мультидисциплінарного середовища в таких умовах, які є недостатніми в секторі соціальних послуг. Ще одним тиском на цю галузь є посилений регуляторний контроль (стандарти догляду, ÚDZS) внаслідок кількох значних інцидентів у закладах, спрямованих на догляд за клієнтами. Цей контроль є зрозумілим, оскільки клієнти закладів соціальних послуг часто є найбільш вразливими особами в суспільстві. Однак це того варте. Разом ці суспільні тиски можуть забезпечити ефективний та якісний догляд. Однією з головних медсестринських процедур у закладах соціальних послуг є введення ліків, призначених лікарем, окремим клієнтам. Зазвичай у закладах соціальних послуг клієнти не здатні самостійно керувати своїми ліками, тому персонал бере участь у менеджменті, управлінні та введенні ліків.
Клієнти в закладах соціальних послуг особливо чутливі до шкоди, пов'язаної з ліками, яка може виникнути через те, що вони мають мало інформації про різні лікарські алергії, призначення ліків та невідповідні процедури введення ліків у закладах. У результаті я зосереджуюся на менеджменті ліків на вибірці закладів соціальних послуг із фокусом на призначенні, введенні та марнотратстві ліків.
Визначення бази знань
Старіння — це поступовий прогресуючий процес, що характеризується фізіологічними змінами та помітним зниженням функцій організму разом із підвищенням сприйнятливості до побічних ефектів ліків (Mangoni та Jackson 2003). Окрім фізіологічного занепаду, існують також неврологічні дефіцити, пов'язані з віком, які можуть призвести до зорових, моторних та когнітивних порушень. Вони можуть знижувати якість життя і фактично перешкоджати здатності особи безпечно вживати свої ліки. Ці зміни впливають на абсорбцію, метаболізм, розподіл та виведення ліків, які можуть бути непередбачуваними та піддаватися значній варіативності між клієнтами, але зрештою можуть призвести до небажаних реакцій на ліки (Stegemann et al. 2010). У результаті призначення ліків цій популяції слід ретельно зважити.
Складні стани здоров'я, тривалі хвороби, множинні хронічні захворювання та геріатричні синдроми, які вражають деяких літніх людей, часто вимагають багаторазової медикаментозної терапії як первинного втручання для лікування, профілактики, контролю або покращення якості життя клієнтів. Враховуючи зміни фармакокінетики (прийом ліків до їх виведення) та фармакодинаміки (вплив ліків на організм), які пов'язані з віком цієї популяції, це призводить до належного вживання ліків.
Передбачається, що цей драматичний зсув у популяції чинитиме подальший тиск на медичні служби як у первинній, так і у вторинній допомозі. Популяція літніх людей, принаймні частково, схильна до множинних хронічних захворювань і схильна до поліпрагмазії — вживання більше 5 ліків на день, наслідком чого є небажані реакції на ліки.
Якщо ліки вводяться клієнтам соціальних послуг, їх введення має бути задокументоване в записах про ліки. Записи про ліки є основним документальним записом про введення ліків клієнтам. Кожен клієнт повинен мати окремий запис про ліки, який містить деталі про клієнта, включаючи його ім'я, дату народження та стан алергії, ім'я лікаря з адресою тощо. Далі він повинен містити список усіх ліків, які повинні вводитися клієнту і які призначені лікарем, із доданими інструкціями щодо дозування, будь-якими особливими вказівками або заходами безпеки, пов'язаними з ліками, та окрему частину, в якій записується інформація та коментарі. Не існує єдиної визначеної форми для запису про ліки, але зміст буде приблизно схожим, що надасть ефективну інформацію про клієнта та подальше фіксування введення ліків у запис про ліки.
Відходи лікарських засобів можуть виникати на будь-якому етапі процесу управління ліками: від виписування рецепта до моменту, коли ліки потрапляють до рук пацієнта. Очевидно, що до виникнення відходів ліків причетні всі пацієнти та медичні працівники (лікарі, фармацевти, медичний персонал). Також зрозуміло, що деяким причинам, пов'язаним із відходами ліків, можна запобігти (наприклад, запобігання надмірному забезпеченню ліками, підтримка дотримання режиму прийому ліків через навчання та консультування клієнта), тоді як іншим запобігти неможливо (наприклад, смерть пацієнта/клієнта), причому оцінки свідчать, що співвідношення між відходами, яким можна запобігти, і відходами, яким неможливо запобігти, становить приблизно 50 : 50 (York Health Economics Consort a The School of Pharmacy 2010).
Вихідні дані
Призначення ліків є складнішим у закладах соціального обслуговування, де існує кілька джерел медичних послуг, до яких залучено багато лікарів, що виписують рецепти, як-от терапевти та вузькопрофільні спеціалісти, які часто не консультуються безпосередньо з клієнтом, а отримують інформацію щодо клієнта через медсестру або доглядача (Bergman et al. 2007).
Оцінки свідчать, що приблизно 80 % усіх ліків у закладах соціального обслуговування могли б упаковуватися в системи MSDL.
Моніторингова система дозування ліків (MSDL)
MSDL — це дозатор ліків і водночас пристрій для зберігання твердих лікарських форм, спрямований на спрощення прийому ліків пацієнтами/клієнтами. MSDL рекомендується для всіх ліків, включаючи ліки за вимогою, ліки з потенційною цитотоксичністю, ліки з варіативним дозуванням та гігроскопічні або світлочутливі ліки. Проте MSDL може бути найпоширенішою системою, що використовується в закладах соціального обслуговування або в домашньому догляді для управління ліками.
Загалом система підходить лише для пероральних твердих лікарських форм, хоча існують спеціалізовані системи (наприклад, Jodóza), які дозволяють використовувати рідкі лікарські форми.
MSDL — моніторингова система дозування ліків — це інструмент для управління ліками, який організовує ліки для перорального прийому пацієнтом відповідно до дня тижня та часу доби, коли їх слід приймати. MSDL, також відома як блістерна упаковка ліків, ідеально підходить для пацієнтів, які приймають понад 5 ліків (поліпрагмазія) протягом дня.
Дозатор ліків MSDL — лікарська картка, яку готує медсестра, використовується переважно в громаді, оскільки догляд надається вдома, але також використовується в закладах соціального обслуговування, щоб допомогти медичним працівникам правильно видавати ліки пацієнтам і клієнтам, які перебувають під їхнім наглядом.
Використання дозатора ліків MSDL надає клієнтам і пацієнтам, їхнім сім'ям, фармацевтам і ширшій системі охорони здоров'я цілу низку переваг.
Клієнти, пацієнти та сім'ї
Дозатор ліків MSDL допомагає клієнту та пацієнту дотримуватися своєчасного прийому кількох ліків протягом дня.
Дозатори ліків MSDL, підготовлені медсестрою, усувають необхідність для пацієнтів і клієнтів самостійно керувати прийомом ліків. Це значно мінімізує ризик пропуску або прийняття додаткової дози ліків. Клієнти та пацієнти можуть краще розуміти свої ліки, покращуючи результати лікування.
Фармацевти та медсестри
Дозатор ліків — лікарську картку пацієнта з (MSDL) готують щотижня так, щоб вона включала лише актуальні ліки. При регулярному поповненні фармацевт і медсестра можуть ретельно відстежувати прийом ліків своїми клієнтами та пацієнтами.
Висновок
Моніторингова система дозування ліків забезпечує клієнтам і пацієнтам кращий догляд та індивідуалізовані послуги, які можуть вплинути на добробут і якість життя пацієнтів і клієнтів. Використання блістерних упаковок MSDL може зменшити кількість необґрунтованих госпіталізацій пацієнтів через постійне недотримання режиму прийому ліків — або їх приймають занадто мало, або занадто багато, або неправильно розподіляють дози за часом. Це також сприяє зменшенню відходів ліків, оскільки ліки видаються вчасно, що призводить до меншого марнотратства ліків і зменшує накопичення запасів.
Автор: PhDr. Bc. Marcel Tóth Автор фахової статті є докторантом Вищої школи охорони здоров'я та соціальної роботи св. Єлизавети в Братиславі.
Використана література Hilmer, S. N. a kol. 2007. Index liekovej záťaže na definovanie funkčnej záťaže liekov u starších ľudí. Archives of Internal Medicine 167 (8), s. 781 - 787.
Medeiros-Souza, P. a kol. 2007. Diagnóza a kontrola polyfarmácie u starších osôb. Revista de saude publica 41 (6), s. 1049–53.
Patterson, S. M. a kol. 2014. Intervencie na zlepšenie primeraného využívania polyfarmácie u starších ľudí. Cochrane Database Syst Rev, 10 (10).