MARKOVÁ, Dagmar: Etika v adlerovskej teórii. Nitra: Garmond, 2012.
Метою наукової монографії є наближення концепту індивідуальної психології в його етичних імплікаціях, оскільки теорію Alfred Adler також називають прикладною етикою. Частина зі вступу
... Монографія зосереджена на наукових аналізах однієї з центральних теорій – адлерівської теорії, або ж у європейському просторі – і також за її засновником Alfred Adler – названої індивідуальною психологією. Ми поєднуємо такі теоретичні концепти індивідуально-психологічного підходу в межах філософської та психологічної наукової парадигми, які дозволяють зосереджувати наші аналізи на сфері етики. Саме таке спрямування монографії продовжує потребу наукового розвитку досі сумнівної сфери, що підкреслює також той факт, що філософське (або й етичне) фундаментальне дослідження індивідуальної психології ледь розпочалося.
Адлерівська теорія, попри її беззаперечний науковий внесок не лише в межах психології, а й філософії та етики, у наукових колах перебувала на периферії інтересу, або ж ця теорія не була відображена в її комплексності. Загалом її науковий, а також практичний внесок недооцінювався. Актуальність та надихаючу силу цього підходу підкреслює факт, що в наш час можна спостерігати певне її наукове відродження, яке частково відобразилося також у словацьких (і чеських) умовах.
Однак розвиток адлерівської теорії у Словаччині все ще є сумнівним порівняно з іншими психологічними напрямками. ...
У межах філософських та етичних підходів часто тематизуються психологічні концепції, наприклад, Sigmund Freud, Viktor Frankl, Erich Fromm тощо, проте знову лише побіжно Alfred Adler, хоча Adler проводив не лише психологічні та освітні лекції, а й філософські. Саме в адлерівському підході психологія стала науковим пізнанням людини як такої.
Alfred Adler вважається гуманістичним мислителем, його концепт індивідуальної психології називають прикладною етикою, а його теоретичний погляд пропонує безліч етичних імплікацій. ....
Adler наголошував також на індивідуальному виборі, і його концепт людини виходить із тези, що люди є проактивними, самовизначальними та креативними. Водночас ядром його етики є так зване «почуття спільності». Adler наголошував, що люди є соціально інтегрованими – ми є цілісною особистістю, яка функціонує в соціальному контексті. Базовою потребою людини є «належати до людської спільноти» і знайти в ній своє місце, мати значення та відчувати власну цінність. Adler вказував на право розуміти себе самих та інших як рівноцінних.
З наведеного очевидно, що Alfred Adler у своїх працях відображає не лише психологічні підходи, а й філософські (Nietzsche, Kant та інших) і багато інших, і його теорія просякнута етичними імплікаціями. Adler був не лише лікарем, психологом і науковцем, а й етиком.
Попри наведене, проте специфічно спрямовану на етичні аспекти публікацію зі сфери адлерівської теорії в нашому словацькому просторі ми не знайдемо взагалі.
Саме ця монографія зосереджується на аналізах адлерівської теорії з цього специфічного – етичного – погляду. У представленій монографії ми відображаємо ті аспекти адлерівської теорії, які є релевантними з погляду етики, а саме через рефлексивну оптику дескриптивної етики. Тим самим тематизуються такі аспекти, які в цілісному вигляді у Словаччині не були проаналізовані на науковому рівні. Таке спрямування приносить у монографію нові стимули для етичної теорії та дослідження.
У монографії ми не зосереджуємося на психологічно значущих тезах адлерівської теорії (як-от сімейні та сиблінгові констеляції, аперцепція, психотерапія та консультування тощо), а на тих, які є релевантними з етичного погляду. З огляду на це необхідно, щоб читач або читачка мали певну наукову орієнтацію в теоретичному концепті адлерівської теорії, оскільки ця монографія хоч і оперує деякими науковими тезами та поняттями адлерівської психології, але тематизує специфічно їхні етичні або філософські контексти.
У публікації ми спираємося не лише на оригінальні твори Alfred Adler, які не були перекладені з німецької чи англійської мови на словацьку (або чеську), а й на його послідовників і послідовниць, учнів та учениць, нео-індивідуально-психологічні підходи тощо. З конкретних авторів та авторок ми виходимо з праць, наприклад, Ansbacher та Ansbacher, які вважаються так званими систематиками теорії Adler. Також ми спираємося на праці, наприклад, Dreikurs, Dreikurs-Ferguson, Rattner та Danzer та інших авторів та авторок, які описують, інтерпретують та розвивають адлерівську теорію на науковому рівні. У монографії таким чином відбувається внесок у синтез дослідницьких напрямків, який випливає з переплетення галузей етики та психології.
Dagmar Marková (FF UKF)
ЗМІСТ
1 ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ЕТИЧНИЙ КОНЦЕПТ
2 ПОЧУТТЯ СПІЛЬНОСТІ ЯК ЯДРО АДЛЕРІВСЬКОЇ ЕТИКИ 2.1 Етичне спрямування людини та психічне здоров'я
3 КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДИНИ ЯК ОРІЄНТОВАНОЇ НА МЕТУ ЦІЛІСНОСТІ 3.1 Філософія стилю життя 3.2 Куди прямує людина? Питання цілей і сенсу 3.2.1 Телеологічний принцип 3.2.2 Совість і почуття провини в адлерівському телеологічному розумінні 3.2.3 Культурний утилітаризм 3.2.4 Цілі людини в етичних контекстах потреби «належати до спільноти» 3.2.5 Сенс і завдання життя
4 РІВНОЦІННІСТЬ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЕТИЧНА ВИМОГА 4.1 Прагнення до влади як базова аксіологічна теза? 4.2 Вплив почуттів меншовартості в контексті хибних цілей 4.3 Гендерна рівність як етичне підґрунтя адлерівської теорії
5 ЕТИЧНІ, ФІЛОСОФСЬКІ ТА ІНШІ НАТХНЕННЯ ТА КОНТЕКСТИ ТЕОРІЇ ADLER 5.1 Дарвінізм і концепт індивідуальної психології 5.2 Індивідуальна психологія Alfred Adler та психоаналіз Sigmund Freud 5.3 Alfred Adler як сократівська людина 5.4 Моральні обов'язки в праці Immanuel Kant та теорія Adler 5.5 «Воля до влади» у Friedrich Nietzsche та концепція Alfred Adler 5.6 Вплив марксизму на теорію Alfred Adler 5.7 Релігія та світська етика Alfred Adler
6 ALFRED ADLER ЯК ЕТИЧНИЙ ВЗІРЕЦЬ І НАТХНЕННЯ
Назва: Etika v adlerovskej teórii Авторка: Dagmar Marková (FF UKF)
Кількість сторінок: 128 сторінок ISBN: 978-80-89148-77-6 Рік видання: 2012 Видавництво: Garmond, Nitra