Foto: Rudolf Baranovič - fotoobrázky života okolo nás (2020)

Вступ

Безробіття було з нами завжди, і цілком імовірно, що ми будемо стикатися з ним і надалі. По суті, це природна складова економіки кожної країни. У цій статті ми зосередимося на визначенні того, що таке безробіття, яке місце воно займає на ринку праці, як ми з ним боремося і, не в останню чергу, на тому, який вплив на безробіття мала актуальна кризова ситуація, спричинена пандемією Covid 19. У цій статті ми зосередимося на аналізі та узагальненні актуальних теоретичних знань у сфері безробіття з поглядом у найближче майбутнє.

Безробіття

Безробіття — це феномен, який існував у нас у минулому і, ймовірно, буде існувати в майбутньому в різних формах. Безробіття як таке настає в момент, коли людина, яка активно шукає роботу, не може знайти своє застосування на ринку праці. За своєю суттю воно є одним із ключових показників, який сигналізує про актуальну нездатність працівників оперативно отримати активну оплачувану роботу, що сприяє продуктивному виробництву економіки. З практичного погляду можна сказати, що більше безробітних означає зниження економічного виробництва. На відміну від використаного капіталу, безробітні просто повинні в період безробіття підтримувати принаймні засоби до існування. Це означає, що економіка з високим рівнем безробіття має нижчий обсяг виробництва без пропорційного зниження потреби в покритті базового споживання. Тривалий високий рівень безробіття створює загрозу проблем в економіці, які можуть навіть призвести до соціальних, а також політичних потрясінь. З іншого боку, низьке безробіття може означати, що господарство буде виробляти в повному обсязі, завдяки чому може бути максимізовано виробництво. На основі цього процесу згодом може відбутися підвищення рівня життя. З практичного погляду, однак, надзвичайно низьке безробіття може бути за певних обставин певним тривожним сигналом перегріву економіки, інфляційного тиску та жорстких умов для підприємств, які неминуче потребують додаткових працівників. (1)

Безробіття як таке може мати найрізноманітніші причини. З теоретичного погляду, однак, можна сказати, що безробіття зазвичай виникає при нерівноважному стані на ринку праці, коли попит на робочі місця перевищує пропозицію робочих місць у конкретному регіоні чи державі. (2) Так само до класичних причин безробіття ми відносимо і наступні:

  • Низький рівень мобільності робочої сили та наявність регіональних відмінностей у рівні безробіття.
  • Демотивуюча, нецікава та низькооплачувана пропонована робота.
  • Відносно високе податкове та страхове навантаження.
  • Нелегальне працевлаштування, яке наразі контролюється лише мінімально. (3)

Працю реально можна вважати найважливішим виробничим чинником. Практично, без праці навіть найбагатші природні ресурси та найдосконаліші капітальні блага залишилися б лише мертвими речами, без жодної вартості. (4) Так само важливим є і ринок праці, який стосується насамперед пропозиції та попиту на робочу силу. Працівники в цьому випадку представляють пропозицію, а роботодавці — попит. Ринок праці є основною складовою кожної економіки і тісно пов'язаний з ринком капіталу, товарів та послуг. (5)

Ринок праці ми могли б сприймати з макроекономічного та мікроекономічного поглядів. На основі макроекономічної теорії, зростання заробітної плати відстає від зростання продуктивності, що вказує на те, що пропозиція робочої сили випередила попит. У разі, якщо це станеться, заробітна плата буде знижуватися, оскільки працівники змагаються за відносно обмежену кількість робочих місць, причому роботодавці можуть обирати для своїх компаній з великої кількості кандидатів. З іншого боку, якщо пропозиція перевищує попит, тиск на заробітну плату зростає, оскільки переговорна сила в цьому випадку на боці працівників. У цьому випадку більш імовірно, що вони матимуть шанс перейти на робоче місце з вищою заробітною платою, тоді як роботодавці змагаються за робочу силу. Мікроекономічна теорія згодом аналізує пропозицію та попит на робочу силу на рівні окремих фірм та працівників. Цей погляд представляє кількість годин, протягом яких працівник готовий працювати за певну заробітну плату. З практичного погляду можна сказати, що жоден працівник не буде працювати просто так безкоштовно. (5)

Політика ринку праці — це система, за допомогою якої слід практично допомагати безробітним інтегруватися на вільні робочі місця на ринку праці. Реально, на ринок праці виходять не всі особи, які здатні реалізуватися. Деякі особи добровільно залишаються поза ринком праці, оскільки державної та приватної підтримки їм цілком достатньо для підтримки свого життєвого стандарту. Ми говоримо про осіб, які не є економічно активними, як-от хронічно хворі або пенсіонери. Цим особам фінансові кошти, необхідні для їхнього виживання, надаються через різні види підтримки та допомоги. Ця частина населення торкається ринку праці лише надзвичайно обмежено. (6)

Якщо подивитися на конкретний приклад Словацької Республіки, то можна сказати, що протягом 2019 року рівень безробіття впав до свого історичного мінімуму. У листопаді цього року зареєстрований рівень безробіття в народному господарстві становив 4,92 відсотка. Порівняно з тим самим місяцем 2018 року він знизився на 0,34 відсоткового пункту. Ринок праці, отже, є відносно сильно стиснутим, і словацька економіка наближалася до рівня природного безробіття. Значну частину безробітних у цей період становили довгостроково безробітні та структурне безробіття, яке є довгостроковою та тривалою проблемою, головним чином у деяких обраних сферах ринку праці. Цей стан, коли в країні низьке безробіття, активно сприяє протягом року зростанню витрат на оплату праці. У цей період роботодавці були змушені буквально боротися за працівників, у тому числі шляхом пропонування вищої заробітної плати. (7)

Порівняно з цією позитивною ситуацією, необхідно вказати на той факт, що не лише словацька економіка була вражена важким ударом у вигляді пандемії хвороби COVID-19. Пандемія негативно вплинула на ефективність словацької економіки. Сам спад господарства та зайнятості зараховує Словацьку Республіку до найбільш постраждалих країн Європейського Союзу. На основі вимушеного обмеження підприємницької діяльності та зниження споживчого попиту з боку клієнтів, багато роботодавців були змушені скорочувати свої витрати, що часто проявлялося також через звільнення працівників. За даними Центру праці, соціальних справ та сім'ї, протягом квітня 2020 року зареєстрований рівень безробіття зростав найшвидшими темпами в історії, причому цей тренд зберігався і в наступні місяці. У червні 2020 року рівень безробіття досяг позначки 8,2 відсотка, що становить майже вдвічі більшу кількість безробітних порівняно з кінцем 2019 року. (8)

Якщо ми маємо зосередити свою увагу на боротьбі із зайнятістю навіть у цей важкий період, то доцільно вказати й на можливості, які існують на міжнародному рівні. Країни Європейського Союзу встановили набір спільних цілей та завдань політики зайнятості для боротьби з безробіттям та створення більшої кількості робочих місць у всьому Європейському Союзі. Ця політика загалом відома як Європейська стратегія зайнятості. Ця стратегія почала активно впроваджуватися протягом 1997 року, причому вона також є частиною стратегії «Європа 2020», яка дає нам загальний огляд того, чого має досягти Європейський Союз до 2020 року в різних сферах, до яких ми відносимо освіту та боротьбу зі зміною клімату. У цьому випадку використовується довідкова рамка для діяльності на рівні Європейського Союзу, національному рівні, а також на регіональному рівні. Завдяки цій стратегії було визначено досягти до 2020 року рівня зайнятості людей у віці від 20 до 64 років на межі 75 відсотків. Якби не спалах пандемії, Словацька Республіка мала б реальний шанс наблизитися до цієї мети. (9)

Наразі ми перебуваємо на початку нового програмного періоду єврофондів, які надають нам цінну можливість використати кошти, що надаються Європейським Союзом, для покращення актуальної негативно спрямованої ситуації у сфері зайнятості населення Словацької Республіки. У цьому актуальному програмному періоді визначено сім фондів, кожен з яких більшою чи меншою мірою присвячений також проблематиці зниження безробіття. Найбільш корисним у цьому випадку має бути Європейський соціальний фонд плюс, який першочергово створений для покращення соціальної ситуації мешканців окремих країн-членів Європейського Союзу. Ми стоїмо на початку цього періоду, розрахованого на 2021–2027 роки. У наших руках те, як ми використаємо багатомільярдний пакет, наданий нам Європейським Союзом, для того, щоб впоратися з актуальними соціальними проблемами, що тривають. Це унікальна можливість зробити внесок у відновлення словацької економіки після актуальної пандемії та повторне спрямування до низького рівня безробіття по всій країні. (10)

Висновок

Сьогодні ми стикаємося з найстрімкішим зростанням безробіття, з яким ми коли-небудь зустрічалися. Тривання пандемічної ситуації завдає словацькій економіці важкого удару, з яким нам доведеться впоратися. У цій роботі ми описали основні вихідні положення безробіття, причому коротко підсумували також вплив пандемії на ринок праці та розвиток безробіття у Словацькій Республіці. Водночас ми описали також одну з багатьох можливостей, які нам наразі надаються у сфері боротьби з безробіттям. Актуальний програмний період єврофондів, що розпочинається на 2021–2027 роки, дає нам практичну можливість використати шанси на відновлення після актуальних спадів зайнятості також за допомогою підтримки від Європейського Союзу. Те, як ми поставимося до цієї можливості, залежить лише від нас і від кроків, які ми вирішимо зробити в наступні місяці та роки. Цю можливість ми, однак, рішуче не повинні ігнорувати, а навпаки, використати її на свою користь максимально можливою мірою.

Авторка: PhDr. Tímea Csikósová, DiS Авторка є докторанткою Вищої школи охорони здоров’я та соціальної роботи св. Єлизавети в Братиславі.

Використана література:

  1. WESTFALL, P. Guide to Uneployment. [Online] 26. 10 2020. [Дата: 30. 01 2021.] https://www.investopedia.com/terms/u/unemployment.asp.
  2. BROŽOVÁ, D. Kapitoly z moderní ekonomie trhů práce. Praha : C. H. Beck, 201.
  3. SELICKÁ, D. Nezamestnanosť a jej vplyv na spôsob života. Košice : Eqilibria, 2015.
  4. JUREČKA, V. a kol. Makroekonomie: 3., aktualizované a rozšířené vydání. Praha : GRADA Publishing, 2017. ISBN 978-80-271-0251-8.
  5. KENTON, W. Labor Market. [Online] 31. 08 2020. [Дата: 01. 02 2021.] https://www.investopedia.com/terms/l/labor-market.asp.
  6. VONDRÁKOVÁ, E. a SELICKÁ, D. Nezamestnanosť ako sociálny fenomén v spoločnosti. Nitra : Univerzita Konštantína filozofa v Nitre, 2016. ISBN 978-80-558-1002-7.
  7. HAPL, D. Slovenská ekonomika v roku 2019. finreport.sk. [Online] 08. 01 2020. [Дата: 30. 01 2021.] https://www.finreport.sk/ekonomika/slovenska-ekonomika-v-roku-2019/.
  8. Monitoring podnikateľskéhoprostredia. Vplyv pandémie Covid 19 na zamestnanosť v SR. [Online] 10. 08 2020. [Дата: 01. 02 2021.] http://monitoringmsp.sk/2020/08/10/vplyv-pandemie-covid-19-na-zamestnanost-v-sr/.
  9. Európsky parlament. Znižovanie nezamestnanosti: o čom je politika EÚ. [Online] 08. 07 2019. [Дата: 01. 02 2021.] https://www.europarl.europa.eu/news/sk/headlines/society/20190612STO54312/znizovanie-nezamestnanosti-o-com-je-politika-eu.
  10. Európske noviny. Európsky sociálny fond čaká modernizácia a zjednodušenie. [Online] 29. 2 2018. [Дата: 02. 02 2021.] https://europskenoviny.sk/2018/12/29/europsky-socialny-fond-caka-modernizacia-a-zjednodusenie/.