Вступ

Імплементаційні кроки в документі «Учіннє Словаччини» (Učiace sa Slovensko) включають реабілітаційний центр як специфічний тип закладу Системи профілактики, підтримки та інтервенції до 5-го ступеня підтримки (Burjan, Ftáčnik a kol. 2017). Його метою є надання комплексного консультування, догляду та фахових послуг батькам і дітям, у яких дитина та її розвиток сприймаються цілісно, у контексті сімейного середовища та спільноти, в якій вона живе, а також зв’язків і стосунків, які є для неї ключовими. Дитина в процесі перевиховання ментально і практично модифікує денний режим, перетворює систему моральних правил прийняття рішень. Зворотний зв'язок від авторитетів, однолітків є опорою в прийнятті рішень та в діях. Система оцінювання є інструментом у саморегуляції дитини, вона вчить її, які форми поведінки є прийнятними (Hudečková 2006).

Стислий опис реабілітаційних центрів та розміщених у них дітей

Реабілітаційний центр — це спеціальний виховний заклад, який надає дітям з порушеннями поведінки виховання та освіту, спрямовані на оптимізацію їхнього психосоціального розвитку. Згідно з § 120 закону № 245/2008 Зб. зак. про виховання та освіту (шкільний закон) та про зміну і доповнення деяких законів у редакції пізніших змін (далі — «шкільний закон»), реабілітаційний центр забезпечує «виховання та освіту, включаючи підготовку до професії» з метою повернення до соціального середовища. Реабілітаційний центр призначений для дітей від 12-річного віку до завершення підготовки до професії. Діти приймаються на підставі заяви законного представника, угоди із закладом, у якому виконується рішення суду, невідкладного заходу суду згідно з особливим приписом, рішення суду про призначення захисного виховання, виховного заходу або інституційного догляду (§ 100 шкільного закону).

Дослідження причин розміщення в реабілітаційних центрах за 2009 та 2010 роки показало найчастіші причини для розміщення в реабілітаційних центрах, такі як прогули, втечі з дому, нехтування правилами, алкоголь, наркотики, злочинна діяльність, а також психіатричні проблеми дітей (Hudečková, Ondrušová, Bryndzák, Poláchová 2017). Наше дослідження 2013 року виявило схожі, або ж такі самі причини розміщення в реабілітаційних центрах (Kandráčová, Žolnová 2013), тобто прогули та пов'язані з цим втечі з дому і бродяжництво з компанією, крадіжки, вживання психотропних речовин, агресивна поведінка, нехтування авторитетами. Кумуляція проявів порушень поведінки у дітей є однією з причин для розміщення у спеціальному виховному закладі.

Організаційною одиницею є виховна група з актуальною максимальною кількістю вісім дітей. Група може мати характер відкритого, захисного режиму, з посиленим доглядом, а також група для неповнолітніх матерів з дітьми. На сьогодні створено три групи дітей із захисним режимом у двох центрах. У них розміщені діти, які виявляють агресію в поведінці, ознаки кримінального злочину або його рецидиву. З посиленим медичним доглядом зареєстровано 26 виховних груп (Štatistická ročenka 2020). Перевиховний процес використовує засоби денного режиму. Ми можемо говорити про так званий супровід дитини етапом життя. Складовою перевиховання є виконання шкільного навчання та підготовка до професії. Освіта може здійснюватися у формі індивідуального включення до шкіл поза межами закладу або в школах, які є частиною реабілітаційних центрів, таких як початкова школа, спеціальна початкова школа, середня професійна школа та професійне училище. Метою освіти є письмово декларувати рівень робочих компетенцій для виконання певної професії, завершення обов'язкової шкільної освіти або завершення класу в початковій освіті.

Дослідницька проблема, мета та питання

Представлене дослідження продовжує теоретичні тексти про перевиховання, якими займалися у нас (пор. Škoviera 2007; Labáth 2009; Žolnová 2013; Lukšík, Škoviera, Hargašová, Fico 2017; Hudečková, Ondrušová, Bryndzák, Poláchová 2017). Автори вказують на систему оцінювання як засіб оцінювання поведінки дітей, який формалізований у замінні знаки (Labáth 2009). «Бальне оцінювання служить як мотивація та зворотний зв'язок для дитини» (Hudečková, Ondrušová, Bryndzák, Poláchová 2017, с. 38). Значення та форми системи оцінювання наводяться в теоретичній презентації авторів.

Для нашого дослідження ми не маємо жодних даних, які б займалися аналізом систем оцінювання в реабілітаційних центрах у Словаччині. Ми спираємося на теоретичне знання і визначаємо головну мету дослідження, яка полягає в наступному: Проаналізувати закріплення формальної форми оцінювання дітей у письмовому документі, що використовується в реабілітаційному центрі.

З цієї мети випливають наші дослідницькі питання:

  1. Яка назва документа для оцінювання дітей?
  2. Яку мету має виконувати документ?
  3. Який обсяг та рік оновлення документа?
  4. Як структурований текст документа?

Дослідницька сукупність та метод

Базовою дослідницькою сукупністю стали 13 внутрішніх документів державних спеціальних виховних закладів — реабілітаційних центрів. Документи були надіслані директорами реабілітаційних центрів на телефонний запит. Збору документів передував пошук документів на вебсайтах закладів. Загальнодоступним у такому ж формулюванні, як був надісланий, він був в одному центрі. Один заклад наводив його в повному обсязі як частину шкільного розпорядку. Директори деяких закладів (N=4) не бажали оприлюднення документа та прив'язки реабілітаційного центру до нього. З цієї причини ми не вказуємо конкретні місця розташування реабілітаційних центрів. Позначення реабілітаційних центрів від 1-го до 13-го в таблиці є випадковим. Збір документів відбувався з вересня 2019 року до лютого 2020 року.

Дослідницьким методом було обрано контент-аналіз письмових документів, який має якісний та кількісний аспект дескриптивного опису тринадцяти внутрішніх систем оцінювання реабілітаційних центрів, що аналізуються за допомогою формальних характеристик. Кожен із тринадцяти документів вивчався в контексті дослідницької мети та дослідницьких питань. Дескрипція документів описана та представлена в таблиці.

Результати

Наступна частина дослідження має на меті представити результати аналізу документів, які оцінюють поведінку дітей у реабілітаційних закладах, та порівняти їх між собою. Увага приділяється формальній характеристиці документів, якими є назва, мета документа, або ж те, що респонденти відстежують за допомогою документа, його обсяг, чинність та структура тексту.

Формальна характеристика документів

Наше дослідження описує та аналізує тринадцять документів, метою яких є декларування в письмовій формі оцінювання поведінки дітей у реабілітаційних умовах. Документ є частиною внутрішніх приписів. Його укладачами є педагогічна рада центру. Документ після затвердження радою стає обов'язковим для всіх працівників і дітей. Зібрані дані були опрацьовані в таблиці.

Першим дослідницьким питанням було проаналізувати назву документа для оцінювання дітей. Назва документа була визначена на вступній сторінці документа, була виділена жирним та великим шрифтом. Документ мав різні назви. Найчастіше, тобто у дев'яти центрах, використовувалася назва документа Система оцінювання (оцінювання учнів, внутрішня система оцінювання, порядок оцінювання). Система оцінювання в собі містила інші підназви: Бальна система (бальний порядок, бальна система оцінювання), яка була визначена як підназва. У двох центрах документ називали дисциплінарним порядком. В одному центрі дисциплінарний порядок був частиною бального порядку, а в іншому — частиною системи оцінювання. В одному закладі назва є поєднанням назв Оцінювання учнів, Дисциплінарний та бальний порядок. Назви документів використовували ключові слова, якими були: система, оцінювання, нарахування балів, дисципліна, порядок.

Друге дослідницьке питання: Яку мету має виконувати документ? Критерієм була наявність слова мета або ціль. Багаторазової появи цього слова ми в текстах не зафіксували. З тринадцяти документів у двох ми не аналізували слово мета ні у вступі, ні в тексті. В інших ми знаходили його на початку документа або в частині бального оцінювання. Мета є вираженням того, що має виконувати документ, якої цілі має бути досягнуто за його допомогою. Документ у розумінні укладачів є мотиватором, є умовою управління навчальним процесом, реалізації винагород і покарань, визначає межі поведінки, моніторить успішність застосування реабілітаційних та корекційних процедур, має нормативну форму, об'єктивізує оцінювання. Конкретизація мети щодо дитини у шести документах виражена як покращення саморефлексії, самоконтролю, відповідальності, свідомої дисципліни, поваги до праці, самокритики, активності, усунення негативних норм у поведінці. Визначення мети у стосунку до групи дітей виражене словами: визначає спосіб співжиття, веде до здорового суперництва, до належної комунікації, створює умови колективного життя, визначає межі співжиття. Так визначена мета була вказана у чотирьох документах.

Яким є обсяг та рік оновлення документа? На це дослідницьке питання ми шукали відповідь спочатку в документах. З 13 даних про оновлення було вказано у чотирьох документах. Пошук оновлення документа ми здійснювали через вебсайти реабілітаційних центрів у шкільному порядку, і дані ми аналізували у трьох порядках. Якщо ця інформація була недоступна, ми телефонували керівництву центру. Однак не завжди ми були успішними. У цих трьох випадках ми вказуємо чинність документа цифрою 0. По одному випадку йшлося про документ, оновлений з 2013, 2014 року. З 2017 року було оновлено 4 документи, і у 4 реабілітаційних центрах документи були оновлені у 2019 році. Обсяг документів був від 6 сторінок до 30 сторінок. У двох випадках ми знайшли повний текст документа на вебсайтах закладів як частину шкільного порядку. З цієї причини номери структурування тексту є автентичними (реабілітаційний центр під номером 11 та 13).

Четвертим дослідницьким питанням ми хотіли з'ясувати, як структурований текст документа. Заголовки та деякі абзаци були виділені жирним шрифтом. Документи у кожному реабілітаційному центрі мають свій унікальний обсяг і різноструктурований текст. Документ першого реабілітаційного центру у вступі окреслив і визначив базове поняття – бальна система, і назвав скорочення, з якими в документі працювали, такі як реабілітаційний центр, учнівська рада, напіввідкрита група учнів, відкрита група учнів, виховання поза навчанням, індивідуальна реабілітаційна програма та виховна група. Цим він відрізнявся від інших документів. У двох документах у вступі наведені права та обов'язки дітей. У 12 документах частиною оцінювання є також бальна система. У їхньому вступі є методична вказівка щодо нарахування балів за поведінку. Ці бали розподілені на ділянку школи, позашкільної діяльності (виховання). Бали розподілені на середні, вище середніх та нижче середніх (дрібні проступки, серйозні проступки, найсерйозніші проступки). За отриману кількість балів визначені форми винагород або покарань. У бальних системах вказана можливість отримання надзвичайної винагороди. На основі балів у чотирьох документах вказана також можливість зарахування до групи.

Можливості зарахування дітей до груп:

  • Учнівська рада, напіввідкрита група, відкрита група;
  • Група а+, група а, група b, група c, група d;
  • Адаптаційний ступінь (перший), другий ступінь, третій ступінь;
  • Золота смуга, жовта смуга, зелена смуга, червона смуга, чорна смуга.

В одному документі окремо присвячена частина недозволеному порушенню перебування. У двох документах у висновку наведені правила використання власного одягу та загальний вигляд, який толерується в реабілітаційному центрі.

З огляду на різні структури документів ми можемо сказати, що в системах оцінювання документів ми знаходимо лінію мета або ціль, методичний порядок оцінювання поведінки на ділянках школи, позашкільної діяльності, форми бального оцінювання, винагороди, покарання, зарахування до групи згідно з отриманими балами, особливі виховні заходи (використання власного одягу, вигляд, характеристика втечі). Порівняння формальних характеристик документів з оцінювання поведінки дітей у тринадцяти реабілітаційних центрах наочно підсумовує наступна таблиця Формальні характеристики документа (PDF, 630 кБ).

Висновок

Представлене дослідження ставить за мету показати базові параметри документа про оцінювання поведінки дітей у реабілітаційному центрі.

З аналізу документів випливає, що документ для оцінювання поведінки має різну формальну форму. Попри різноманітність структурування тексту, ми знаходимо спільні ознаки. Йдеться про документ, що оцінює поведінку дітей у реабілітаційному центрі, який використовує комбіновану форму оцінювання, таку як словесне та бальне оцінювання. Текст документа визначає порядок і спосіб оцінювання позитивної та невідповідної поведінки, що зараховується у позитивні або мінусові бали. Частиною документа може бути зазначення прав та обов'язків дітей та особливості оцінювання.

Різноманітність визначених цілей може прогнозувати важливість вимог до цільової групи дітей. Це наше твердження потребує подальшого дослідження. З аналізу констатуємо, що цілі найбільше спрямовані на сам документ, менше на цільову групу, а саме на індивіда або групу. Актуальність документа може нам підказувати, коли педагогічною радою реабілітаційного центру було здійснено останнє редагування змісту системи оцінювання. У всіх випадках спеціальні педагоги мали свободу при складанні системи оцінювання. Ми вважаємо, що така свобода буде робити акцент на фаховості творців документа та їхній гнучкості реагувати на склад цільової групи дітей.

На основі вивченого ми пропонуємо базову формальну лінію системи оцінювання для словесно-бальної системи оцінювання поведінки. Визначення мети (чого має бути досягнуто оцінюванням поведінки дитини) – методичний порядок оцінювання поведінки на визначених соціальних ділянках (школа, виховання, поведінка вночі, канікули) – бальне оцінювання – форми заохочень, покарань (надзвичайні заохочення) – методичний порядок зарахування до групи – особливі заходи (права та обов’язки дитини, оцінювання поведінки в ізоляції, в захисній кімнаті, під час перебування поза межами центру) – дата затвердження документа педагогічною радою. Встановлена лінія тексту документа має зробити внесок у дискусію про якість наданого втручання дітям, які розміщені у спеціальному виховному закладі.

Авторка: Mgr. Jarmila Žolnová, Ph.D.

Афіліація: Стаття виникла в межах реалізації проєкту VEGA 1/0684/19 - Evalvácia behaviorálnych intervencií v edukácii detí a žiakov s poruchami autistického spektra a inými vývinovými poruchami

Список бібліографічних посилань

BURJAN, Vladimír - FTÁČNIK, Milan - JURÁŠ, Ivan - VANTUCH, Juraj - VIŠŇOVSKÝ, Emil - VOZÁR, Libor. 2017. Učiace sa Slovensko. [online]. Bratislava :MŠ VVaŠ SR [cit. 2020-03-24]. Dostupné na internete: . HUDEČKOVÁ, Viera - ONDRUŠOVÁ, Zuzana - BRYNDZÁK, Pavel - POLÁCHOVÁ, Jana. 2017. Za dverami „Polepšovne“. Bratislava : Štátny pedagogický ústav, 2017. 147 s. ISBN 978-80-8118-198-6. HUDEČKOVÁ, Viera. 2006. Naše polepšovne v novom tisícročí. In Prevencia. ISSN 1336-6389, 2006, roč. 5, č. 1, s. 89-123. KANDRÁČOVÁ, Zuzana - ŽOLNOVÁ, Jarmila. 2013. Príčiny umiestnenia mladistvých do reedukačného centra. In DUBAYOVÁ, Tatiana – ŽOLNOVÁ, Jarmila. Študent na ceste k praxi II. Zborník príspevkov zo Študentskej vedeckej konferencie v odbore špeciálna pedagogika a liečebná pedagogika 15. – 16. máj 2013. Prešov : Prešovská univerzita v Prešove. ISBN 978-80-555-0840-5. s. 352-361. LABÁTH, Vladimír. 2009. Východiská resocializácie porúch správania. Bratislava : Vydalo Občianske združenie Sociálna Práca., 2009. 69 s. ISBN 978-80-89185-32-0. LUKŠÍK, Ivan (ed.) - ŠKOVIERA, Albín - HARGAŠOVÁ, Lucia - FICO, Milan. 2017. Kvalita života detí a mladých ľudí v ústavnej starostlivosti. Bratislava : Typi Universitatis Tyrnaviensis a VEDA, Vydavateľstvo SAV. ISBN: 978-80-568-0077-5. ŠKOVIERA, Albín. 2007. Trendy náhradnej výchovy. Bratislava : PETRUS, 2007. 173 s. ISBN 978-80-89233-32-8. Štatistická ročenka - špeciálne výchovné zariadenia [online]. Bratislava :MŠ VVaŠ SR [cit. 2020-03-06]. Dostupné na internete: https://www.cvtisr.sk/cvti-sr-vedecka-kniznica/informacie-o-skolstve/statistiky/statisticka-rocenka-publikacia/statisticka-rocenka-specialne-vychovne-zariadenia.html?page_id=9595. Vyhláška 323/2008 Z. z. o špeciálnych výchovných zariadeniach. [online]. Bratislava :MŠ VVaŠ SR [cit. 2020-05-20]. Dostupné na internete: https://www.zakonypreludi.sk/zz/2008-323. Zákon o výchove a vzdelávaní (školský zákon) a o zmene a doplnení niektorých zákonov 245/2008 účinný od 01.01.2020 do 30.06.2020 [cit. 2020-05-20]. Dostupné na internete: https://www.zakonypreludi.sk/zz/2008-245. ŽOLNOVÁ, Jarmila. 2013. Základy pedagogiky psychosociálne narušených. Prešov : Vydavateľstvo Prešovskej univerzity v Prešove, 2013. 104 s. ISBN 978-80-555-0842-9.