Вона працює в Університеті Оулу і є першою професоркою з глобальної освіти у Фінляндії. Під час свого триденного візиту вона намагалася підтримати словацьких колег у їхньому «бігу на довгу дистанцію» – впровадженні Національної стратегії глобальної освіти. Ванесса Андреотті та її досвід викладання студій розвитку у вищих навчальних закладах. Професорка Ванесса Андреотті приїхала до Словаччини на запрошення Nadácia Pontis, щоб надихнути учасників публічної дискусії, експертного сніданку та одноденного семінару на тему розвитку та глобальної освіти на початку цього складного процесу.

Час для створення нової навчальної дисципліни дозріває і в Словаччині. У кількох словацьких університетах уже викладаються предмети, що стосуються глобальних студій та студій розвитку. Важливо заздалегідь визначити, кого саме має виховати та підготувати до практики ця дисципліна: майбутніх педагогів, польових працівників неурядових організацій чи тих, хто приймає рішення щодо допомоги з метою розвитку? Професорка Ванесса Андреотті працює в Університеті Оулу – вона керує дослідницькою групою, що займається етикою, різноманітністю, глобалізацією та освітою (EDGE). Її фінський підрозділ є єдиним у Європі, що пропонує магістерську програму навчання, зосереджену на критичній міжкультурній освіті, та міжнародну програму, спрямовану на глобалізацію та освіту. На її думку, «кожен практичний результат має в основі конкретну теорію – тому не варто відокремлювати внесок уряду, теоретичне підґрунтя університетів та практичний досвід неурядових організацій». Водночас важливо враховувати контекст, оскільки «визначення глобальної освіти, безумовно, буде іншим у Словаччині, ніж у Фінляндії чи Великій Британії. Завжди потрібно рухатися від локального контексту до глобального».

Словаччина має перевагу

Професорка Андреотті має досвід інтеграції глобальної освіти у систему вищої освіти двох країн – Фінляндії та Великої Британії. Тоді як у Фінляндії просування глобальної освіти ініціювало Міністерство закордонних справ два десятиліття тому, а впровадження забезпечувало Міністерство освіти, у випадку Великої Британії імпульс у минулому десятилітті виходив від п'ятдесяти некомерційних організацій, які вимагали запровадження предмета про освіту в інтересах розвитку та глобального виміру в навчальних планах. Ванесса Андреотті зазначає, що «на той час інтернет ще не був масово поширений і не використовувався педагогами при підготовці навчального процесу. Тому була необхідна ретельна підготовка навчальних матеріалів, збір ресурсів, створення інструментаріїв та належне обладнання бібліотек – для здобуття та поглиблення знань у межах глобальної освіти». Словаччина має перевагу в тому, що на ринку вже є достатньо іноземних матеріалів на тему глобальної освіти та освіти в інтересах розвитку, також функціонує кілька тематично спеціалізованих порталів в інтернеті.

Шлях співпраці

Фінляндія є показовим прикладом того, що мету інтеграції глобальної освіти та освіти в інтересах розвитку до шкіл можна реалізувати, якщо до діалогу залучені всі зацікавлені сторони: уряд, освітні установи та некомерційні організації. Словаччина могла б піти подібним шляхом комунікації та співпраці. Ванесса Андреотті заохотила учасників семінару продовжувати розвивати діалог із компетентними органами (передусім із Міністерством освіти): «На цьому етапі знову черга за неурядовими організаціями у співпраці з університетами – потрібно докласти всіх зусиль для впровадження національної стратегії, а також акредитації навчальної програми».

Божена Балухова

Стаття вийшла у бюлетені Rozvojová pomoc - Jar 2012. Його видає Platforma mimovládnych rozvojových organizácií (MVRO), яка є об'єднанням юридичних осіб – головною організацією 31 (23 дійсних членів та 8 спостерігачів) словацької неурядової організації, що займаються переважно іноземною допомогою з метою розвитку та гуманітарною допомогою. http://www.mvro.sk

Повний випуск журналу Rozvojová pomoc - jar 2012 у форматі PDF