Вступ1
У класичному розумінні етики як моральної філософії питання етичних дилем виникає вже на її початках. Наприклад, «Держава» Платона є досі вдячним джерелом різноманітних етичних дилем, хоча повної ваги це питання набуває лише в сучасному етичному мисленні, яке приписало моральному суб'єкту автономію, і саме автономія волі стає основою для моральної дії. Переломним тут є підхід Канта: «докантівські спроби розробити етику як вчення про правильну дію постулюють якесь найвище благо, чи то блаженство, досконалість, прагнення до щастя або любов до бога. Вони намагаються знайти спосіб, як можна цього блага досягти. Від Канта в моральній теорії оперують поняттям автономії волі» (Palovičová 2007, с. 164). Лише там, де моральний суб'єкт не може посилатися на послух перед зовнішньою владою (якою б не була її форма), де критерій правильності полягає не у відповідності якомусь ззовні встановленому референтному критерію, а повинен з повною серйозністю та усвідомленням взяти відповідальність за свій вибір, саме там етичні дилеми набувають своєї драматичної, екзистенційної ваги.
Однак все ще залишалося чинним те, що навіть сучасні етичні теорії, як-от деонтологічна етика (Кант) або утилітарна етика (Мілль), попри свій відмінний філософський фундамент, виходили в принципі зі спільного припущення, що повна етична теорія не повинна припускати можливість справжніх моральних дилем, що моральні дилеми є фактично наслідком плюралізму та гетерогенності наших етичних принципів. Лише в другій половині XX століття це припущення почали успішно ставити під сумнів, наприклад, Маркус переконливим чином показала, що моральні дилеми не обов'язково мають вказувати на певну неконсистентність наших нормативних принципів, у межах яких ми визначаємо свої обов'язки, чи то індивідуально, чи то суспільно (Marcus 1980).
Проблематика етичних дилем нині виникає у широкому спектрі тем і теоретичних підходів. У сфері біоетики серйозні та актуальні етичні дилеми досліджуються в питаннях якості життя та вмирання, самогубств, евтаназії та абортів (Pojman 1992), у сфері індивідуальних прав людини та суспільних обов'язків, медичної етики, батьківства, покарання та домашнього насильства (Ezra 2006), у Словаччині, наприклад, Kocina (2016, 2021(a,b)). Феномен моральної дилеми досліджується з погляду моральних почуттів, з акцентом при цьому на специфічне почуття дилеми – почуття провини (Greenspan 1995), з погляду питання совісті та раціональності прийняття рішень (Korený 2013), з культурно-антропологічного погляду, вказуючи на суспільну відносність нормативних систем (Caplan 2003).
Сьогодні етика як наукова дисципліна значно виходить за межі своїх початково вузьких філософських рамок, наслідком чого є розвиток різноманітних, зокрема інтердисциплінарних, підходів та методологічних процедур в етиці. Саме до таких може належати й сфера емпіричного дослідження етичних дилем. Як ми констатували (Marková et al., 2020), попри те, що етичні дилеми є центральною категорією етики, емпіричні дослідження етичних дилем є радше поодинокими, і особливо це стосується сфери партнерських стосунків та сексуальності. Про специфічні етичні дилеми у сфері партнерських стосунків, сексуальності та любові не часто дискутують у вітчизняному чи закордонному науковому дискурсі, ба більше, у межах проблематики етичних дилем цій сфері приділяється маргінальна увага – це стосується головним чином досліджень у цій сфері. Дослідження в цій галузі є поодинокими (наприклад, Prager, 2014) і радше реалізуються в галузях психології чи соціології, ніж у межах етики.
Дослідження
У межах комплекснішого дослідження інтимності (в рамках проєкту APVV-18-030 «Віхи у переходах інтимних стосунків та якість життя в період підліткового віку та молодої дорослості») ми зосередилися також на дослідженні етичних дилем та критичних етичних ситуацій, які супроводжують переходи в інтимних стосунках, а також способів вирішення етичних дилем та їхніх зв'язків з іншими факторами.
У межах вступного експлоративного дослідження для виявлення етичних дилем, які стосуються інтимності, сексуальності та парних стосунків, ми використали онлайн-анкету, яка, окрім шкальованих та інших пунктів, містила також відкриті запитання. Анкету заповнили загалом 315 респондентів та респонденток молодшого дорослого віку та підліткового віку (середній вік = 24,01, найчастіший вік = 21 рік, 60% жінки та 40% чоловіки). У відкритому запитанні ми запитували, які етичні дилеми вирішували учасники та учасниці дослідження у своєму партнерському житті. За змістом ми згрупували вільні висловлювання учасників та учасниць дослідження в категорії. У цьому тексті ми пропонуємо саме змістову категоризацію вільних висловлювань на це запитання та, відповідно, підкатегорії, якими вони наповнені.
З метою не звужувати широту отриманих висловлювань респондентів та респонденток, ми вважали етичними дилемами всі ті, які так позначили учасники та учасниці дослідження, незалежно від того, чи вважалися б вони етичною дилемою у справжньому значенні цього слова також згідно з етичною теорією. Це слід брати до уваги також при інтерпретації результатів.
Результати дослідження
Змістовно ми ідентифікували різноманітні етичні дилеми в партнерських стосунках, про які повідомляли респонденти та респондентки. Ми категоризували їх у наступні 11 категорій2 – головних тематичних областей3:
- зрада
- недовіра, обман у стосунках, ревнощі
- розставання/розлучення
- невпевненість, сумніви в любові партнера/партнерки, страх втрати партнера/партнерки
- свобода, не/залежність, близькість
- я проти партнера/партнерки, або стосунки
- теперішні проти минулих стосунків
- якість партнерських (або сексуальних) стосунків
- майбутнє та розвиток партнерських стосунків
- доречність та вибір партнера/партнерки
- зовнішні фактори (фінанси, здоров'я тощо)
Різноманітність у відповідях можна побачити також у відсотковому співвідношенні виникнення цих категорій етичних дилем (таблиця № 1). З цих результатів можна зробити висновок, що етичні дилеми в партнерських стосунках, про які повідомляли молоді чоловіки та жінки, є досить різнорідними та розпорошеними. Щодо відсоткового представлення окремих категорій етичних дилем, виявляється, що найбільш представленими є етичні дилеми, які стосуються майбутнього та розвитку партнерських стосунків (14%), а також розривів/розлучень (13%), далі — якості партнерського життя (12%) та дилем, що стосуються власних вимог і самореалізації порівняно з партнерськими (12%). Етичні дилеми, що стосувалися зради, були вказані в 11% випадків, а 10% стосувалися недовіри, обману чи ревнощів. Інші категорії етичних дилем були вказані менш ніж у 10% випадків: вибір партнера/партнерки чи його/її придатність (8%), зовнішні фактори — фінанси, здоров'я, залежності партнера/партнерки, сім'я, діти тощо (7%), невпевненість і сумніви в коханні (6%), свобода, не/залежність, близькість (5%), теперішні порівняно з минулими стосунками (3%). При інтерпретації результатів, однак, слід брати до уваги, що наведене відсоткове представлення виникнення категорій етичних дилем у парних стосунках відображає як широту створеної категорії, так і її змістову концептуалізацію.
Таблиця № 1: Категоризація етичних дилем у парних стосунках
Ці 11 головних категорій етичних дилем у парних стосунках охоплюють кілька підкатегорій, які ми сюди зарахували на основі змістової подібності. У намаганні наблизити широту окремих категорій, тобто зміст етичних дилем, які вирішують опитані чоловіки та жінки в партнерських стосунках, ми презентуємо в таблицях № 2.1 - 2.12 окремі підкатегорії так, як вони випливли з відповідей учасників та учасниць дослідження і які були підґрунтям для створення вищезгаданої категоризації етичних дилем, включаючи їхній відсотковий розподіл. При позначенні субкатегорій ми намагалися якомога більше дотримуватися автентичних формулювань респондентів та респонденток. Деякі відповіді були сформульовані широко, тоді як інші — стисло, тому підкатегорії та їхні описи також різняться за обсягом.
Серед етичних дилем, які респонденти та респондентки вирішують у своїх партнерських стосунках, ті, що стосуються сфери зради, були вказані загалом в 11% (табл. № 1). З таблиці № 2.1 можна побачити, що у відповідях цих учасників та учасниць дослідження домінує сексуальна зрада — 76% з них вказали, що вирішували саме дилеми, пов'язані з сексуальною зрадою, порівняно зі зрадою емоційною (чи паралельним коханням до двох осіб), яка була вказана у 24%.
Респонденти та респондентки в цьому контексті наводили дилеми, які стосувалися того, чи пробачити зраду, чи залишатися у стосунках з одруженим чоловіком/заміжньою жінкою (або зайнятим партнером/партнеркою), чи бути невірним/ою, чи і як продовжувати партнерські стосунки після власної або партнерської зради. Також вони повідомляли про попередні рішення залишити стосунки (після досвіду зради) і жаль, що вони це зробили, з надією (або без неї) на повернення до початкових партнерських стосунків тощо. На додаток до цього, етичні дилеми про емоційну зраду стосувалися паралельного кохання до двох осіб одночасно, а також стосувалися прийняття рішень про залишення в теперішніх партнерських стосунках тощо.
Таблиця № 2.1: Етичні дилеми, що стосуються сфери зради
Загалом 10% опитаних чоловіків та жінок вирішували етичні дилеми, які стосувалися (не)довіри, обману у стосунках або ревнощів (табл. № 1). Окремі підкатегорії становлять: у 40% — ті етичні дилеми, що стосуються власної або партнерської ревнощів у різних ступенях (від надмірної до хворобливої ревнощів) та її наслідків, включаючи обмеження та інші норми для власної поведінки (свобода) і поведінки партнера (ревнування, обмеження, підозрілість); далі у 20% ця категорія стосувалася брехні у стосунках (переважно односторонньої) та дилем щодо її приховування чи викриття без згоди партнера/партнерки (наприклад, у телефоні) та наслідків, або ж травм, що випливають з цього викриття; і в наступних 40% йшлося про етичні дилеми, що стосувалися довіри та недовіри до партнера/партнерки, втрати довіри та можливостей її відновлення, або ж браку довіри (табл. № 2.2).
Таблиця № 2.2: Етичні дилеми, що стосуються недовіри, обману, ревнощів
Категорія розривів (або розлучень), представлена у 13% (табл. № 1), належала до тих, які були найбільш описані учасниками та учасницями. У різнорідній формі описувалися дилеми, що стосувалися основного питання залишення у стосунках або виходу зі стосунків, тобто прийняття рішення про розрив (або розлучення) та опису контекстів і факторів, які входять у це прийняття рішення (залишатися разом, коли партнери не мають нічого спільного, коли вони не розуміють одне одного, відмінності, конфлікти, коли стосунки/партнер/партнерка стагнують, коли ціною є відмова від мрій тощо, або ж пов'язані з цим образи та травми) — домінуюче, аж 89% у межах цієї категорії становить саме власне прийняття рішення про вихід зі стосунків. Решта 11% наповнені переживаннями через те, що партнер/партнерка завершив/ла стосунки, почуттям бути покинутим/ою, прийняттям рішення про ще один шанс для такого/такої партнера/партнерки, як жити далі після втрати партнера/партнерки тощо.
Таблиця № 2.3: Етичні дилеми, що стосуються розривів/розлучень
Дилеми, що стосуються різних невпевненостей, сумнівів у коханні чи страхів перед втратою партнера/партнерки та самотністю, були представлені у 6% серед інших категорій етичних дилем, які опитані чоловіки та жінки вирішували у своїх партнерських стосунках (табл. № 1). Що стосується окремих підкатегорій, якими наповнена ця категорія, з таблиці № 2.4 можна побачити, що найбільш представленими (65%) є сумніви в коханні партнера/партнерки, де респонденти та респондентки повідомляли про страхи або побоювання, чи їх кохають і якою мірою (чи йдеться про його/її «справжнє» кохання); наступні 18% представляє страх перед втратою партнера/партнерки (наприклад, після сварки, що партнер/партнерка вже не повернеться, або побоювання щодо його/її втрати тощо); 12% повідомляли про страх за партнера/партнерку (страх одне за одного); і решта 6% вказали страх перед самотністю (незалежно від того, чи мали вони на той момент партнерські стосунки).
Таблиця № 2.4: Етичні дилеми, що стосуються невпевненості, сумнівів у коханні та страху
Поки деякі категорії етичних дилем були виражені скоріше на рівні побоювань і страхів (як, наприклад, описана вище) і представляли скоріше інтраперсональний моральний або емоційний зміст, то ця категорія здебільшого мала характер етичної дилеми у справжньому розумінні цього слова. За змістом це категорія, яка стосувалася свободи, не/залежності, близькості у стосунках і загалом становила 5% серед інших категорій етичних дилем. Йшлося про дилеми, які були сформульовані учасниками та учасницями дослідження у значенні «свобода проти контролю», «зобов’язання проти волі» тощо. У відсотковому співвідношенні ця категорія наповнена підкатегоріями (табл. № 2.5): 47% становлять дилеми типу «зобов’язання проти волі/свободи»; 27% — «свобода проти контролю чи обмеження у стосунках»; 20% — «залежність від партнера/партнерки (або страх перед нею) проти незалежності»; 7% становлять дилеми «свобода проти близькості».
***Таблиця № 2.5: Етичні дилеми, які стосуються свободи, не/залежності,
***
Наступною категорією етичної дилеми, яку висловлювали респонденти та респондентки, була: «я проти партнера/партнерки», або «партнерські стосунки» — загалом вона становила 12% у межах категорій етичних дилем (табл. № 1). Ми включили сюди такі етичні дилеми, які можна назвати спрощено «я проти ти», або «стосунки проти ти/я» тощо, і за змістом ця категорія стосувалася дилем у сфері пристосування в партнерських стосунках, його міри та наслідків, жертвування собою на шкоду власним потребам чи бажанням на користь партнера/партнерки або стосунків, відмови від власних мрій і прагнень, сумнівів у власній цінності стосовно цінності партнера/партнерки та загалом власного проти партнерського наповнення і потреб. У таблиці № 2.6 відображено відсоткове представлення окремих підкатегорій: найбільше (34%) стосується пристосування в партнерських стосунках; 20% — власного хотіння і бажань проти партнерських; 17% — відмови від власних мрій; 11% — власного проти партнерського наповнення; 9% — надання переваги партнерським стосункам перед друзями/подругами. Решта три підкатегорії були представлені кожна по 3%, а саме: жертвування собою, власна самооцінка (наприклад, сумніви у власній вроді) або власна цінність проти партнерської, і, нарешті, потреба бути прийнятим/ою партнером/партнеркою проти потреби бути самим собою (таким/ою, яким/ою насправді є).
Таблиця № 2.6: Етичні дилеми типу «я проти партнера/партнерки, або партнерські стосунки»
Етичні дилеми типу «теперішні проти минулих стосунків» становили 3% серед інших категорій етичних дилем загалом (табл. № 1). Хоча ми не поділяли цю категорію на підкатегорії, ми наводимо її як окрему, оскільки вона представляє диференційований зміст порівняно з іншими створеними нами категоріями дилем. Опитані чоловіки та жінки повідомляли про дилеми або морально конфліктні ситуації та питання щодо такого змісту: теперішні проти минулих партнерських стосунків (власних або партнера/партнерки), подолання минулого досвіду, відсторонення від минулих стосунків, перенесення досвіду з попередніх партнерських стосунків тощо.
Таблиця № 2.7: Етичні дилеми «теперішні проти минулих стосунків» Відсоткова частота Підкатегорії
Етичні дилеми, які стосуються якості партнерських (або сексуальних) стосунків, становлять 12% від категорій дилем (табл. № 1). Це досить різнорідна категорія, яка охоплює дилеми щодо задоволеності та якості партнерських стосунків, незадоволення сексуальних потреб і бажань, стереотипи в партнерстві, неякісну комунікацію та незадоволеність вирішенням конфліктів, травми у стосунках і розчарування, незадоволеність увагою партнера/партнерки, брак турботи, заподіяння шкоди та погане поводження аж до насильства. Відсотковий розподіл сфер окремих підкатегорій етичних дилем є таким (табл. № 2.8): найбільше наповнюють цю категорію (по 26%) травми та розчарування у стосунках, а також незадоволеність вирішенням конфліктів, сварки та неякісна комунікація у стосунках загалом. 11% частоти ми зафіксували у трьох підкатегоріях: якість стосунків та прийняття партнера/партнерки (йдеться про сферу питань чи дилем, чи є ці стосунки/їхня якість тим, чого я хочу, чи здатний/а я прийняти партнера/партнерку таким/ою, яким/ою він/вона є, або стосунки в тій якості, яку вони мають); далі 11% становить сфера, яка стосується сексуальності і яка стосується незадоволення сексуальних потреб та еротичних бажань у стосунках, незадоволеність досягненням оргазму (мало оргазмів), розбіжності у частоті сексу (вищі власні вимоги, але нижчі у партнера/партнерки, або навпаки) тощо; і, нарешті, 11% — це також підкатегорія незадоволеності турботою або увагою партнера/партнерки (брак партнерської уваги). Решта 9% стосуються стереотипів, і 6% повідомляли про заподіяння шкоди, погане поводження у стосунках і ставлення до партнера/партнерки, і навіть до насильства.
Таблиця № 2.8: Етичні дилеми, які стосуються якості партнерських (або сексуальних) стосунків
Різноманітні етичні дилеми, які ми класифікували в категорію, що стосується майбутнього партнерських стосунків чи їхнього розвитку, становлять загалом 14% частоти. До цієї категорії були тематично зараховані ті дилеми, морально конфліктні ситуації або проблеми, які стосувалися прийняття рішень щодо майбутнього стосунків або розвитку стосунків, чи створювати сім’ю, жити разом, укласти шлюб тощо, дилеми стосунків на відстані, частоти зустрічей чи спільного проведення часу. Окремі підкатегорії містяться наступним чином (табл. № 2.9): 41% становлять дилеми щодо спільного проживання (чи вже з’їхатися і перевести стосунки на інший рівень тощо); 22% повідомляли про стосунки на відстані та пов’язані з цим конфлікти і проблеми; 20% вирішували дилеми щодо частоти зустрічей та спільного проведення часу (незадоволеність браком часу, перевагою спільно проведеного часу тощо); і 17% вирішували дилеми, які стосувалися створення сім’ї або укладення шлюбу (доречність часу, перевага іншого вибору, наприклад, чи продовжувати навчання, насолоджуватися життям і подорожувати, розваги тощо).
Таблиця № 2.9: Етичні дилеми, які стосуються майбутнього та розвитку партнерських стосунків
Вибір партнера/партнерки чи його/її придатність утворюють окрему категорію етичних дилем, які зазначали респонденти та респондентки (загалом 8% представленості серед інших категорій етичних дилем – табл. № 1). Ця категорія охоплює різні дилеми щодо вибору партнера/партнерки, або його/її придатності чи сумісності (вікові диспропорції між партнерами, дилеми щодо придатності партнера/партнерки для стосунків, відмінність партнерів та взаємна привабливість, прийняття рішення про вступ у партнерські стосунки з певною особою, паралельне кохання/привабливість до двох осіб та прийняття рішення на користь одного/однієї з них, прийняття рішення, чи взагалі вступати у партнерські стосунки та відірватися від батьків, обставини вибору партнера/партнерки або вступу у стосунки (напр. раннє наполягання на першому сексі, початок сексуального життя тощо). Відсоткове вираження представленості окремих включених сюди підкатегорій представлено в таблиці № 2.10. Половину представленості (50%) становить сфера вибору партнера/партнерки, або його придатності з погляду віку (дилеми щодо вікових диспропорцій між партнерами), питання придатності даного/даної партнера/партнерки для стосунків тощо. 29% становлять також дилеми, які стосуються вибору партнера/партнерки, але порівняно з іншою особою – інтерес до більш ніж однієї особи та зважування її вибору для стосунків, паралельне кохання або привабливість до двох або більше осіб одночасно та питання прийняття рішення на користь когось із них, або з ким вступити у стосунки). 8% у межах цієї категорії становлять дилеми щодо відриву від батьків та вплив на партнерське життя, або прийняття рішення, чи взагалі вступати у партнерські стосунки. І нарешті 4% становлять три підкатегорії, причому кожна з них була зазначена у 4%: по-перше, йдеться про питання несумісності партнерів проти взаємної привабливості/або бажаної якості стосунків – пристрасть тощо (напр. відмінність партнерів, але попри це сильна взаємна привабливість, сильні та/або пристрасні стосунки, але проблемний/а партнер/партнерка, «важкий» характер партнера/партнерки), і по-друге, йдеться про обставини вибору партнера/партнерки та сумніви щодо його/її придатності, які стосувалися вступу у стосунки через раннє наполягання на першому сексі, початок сексуального життя тощо.
Таблиця № 2.10: Етичні дилеми, які стосуються придатності чи вибору партнера/партнерки
Категорія зовнішні фактори насичена різнорідними етичними дилемами, які стосуються кількох сфер зовнішніх факторів. Ці дилеми загалом зустрічалися у відповідях у 7% (табл. № 1). Що стосується їхнього змісту, можна з таблиці № 2.11 побачити, що ми до зовнішніх факторів зарахували ті дилеми, які стосувалися фінансів, їхнього використання або нестачі та екзистенційних питань, з чого будуть як пара жити – у межах цієї категорії вони зустрічалися у 29%. Далі це були більш чи менш серйозні питання, які стосувалися здоров'я та хвороби та їхніх наслідків (для пари, для партнера/партнерки) тощо – такі етичні дилеми становлять 10% дилем, які стосуються зовнішніх факторів. Досить ширшою підкатегорією є дилеми, які стосувалися вагітностей та абортів/переривань вагітності, прийняття рішень про них, намагання мати дитину або планів, як дітей виховувати – у 24% була представлена ця підкатегорія етичних дилем серед інших зовнішніх факторів. Наступною підкатегорією були залежності, її поширеність становить 10% і включала за змістом дилеми, які стосувалися переважно вживання алкоголю, куріння та пов'язаних із цим або інших залежностей. І нарешті, у межах зовнішніх факторів учасники та учасниці у 29% повідомляли також про етичні дилеми, які були пов'язані з втручанням батьків партнерів у проблеми пари, втручанням у їхні внутрішні справи, незгодою з вибором партнера/партнерки, занадто великим впливом сім'ї на одного з партнерів, тобто загалом втручання сім'ї у партнерське життя.
Таблиця № 2.11: Етичні дилеми, які стосуються зовнішніх факторів
Висновок
Оскільки дослідження у сфері етичних дилем у партнерських стосунках у Словаччині відсутнє, то наведена категоризація, навіть якщо вона становить лише перші результати з комплекснішого дослідження, вказує на відносну розмаїтість та змістову диференційованість у сфері морального прийняття рішень у партнерських стосунках. Вона вказує на кілька етично значущих сфер, яким мала б приділятися не лише дослідницька увага, але які відсилають до подальших психологічних чи соціальних аспектів та джерел, з яких молоді люди конструюють партнерське життя та рамки, у яких моральне прийняття рішень реалізується. Хоча кілька ідентифікованих змістових сфер не є дивовижними і можна очікувати, що питання розставань, якісних аспектів партнерського співжиття, зради, вибору партнера/партнерки тощо будуть частиною етичних дилем, бо випливають із розвитку чи динаміки функціонування пари як такої, то з іншого боку, інші аспекти серед нами ідентифікованих сфер не зустрічаються, що може, навпаки, вказувати на ті теми, які не вважаються опитаними особами морально проблемними, або які не є звичайною частиною моральних світських дискурсів у цій сфері.
На основі отриманих результатів виявляється, що найчастіше представленими були етичні дилеми, які стосуються майбутнього партнерських стосунків (створення сім'ї, спільного проживання, вступу у шлюб тощо), розставань та розлучень і прийняття рішень про них чи подолання їх, якості партнерського співжиття та сексуального життя (задоволеність вирішенням конфліктів, інтересом партнера/партнерки та його/її турботою, комунікацією, сексом тощо), але також власної задоволеності (чи наповнення) проти партнерської (я проти партнера/партнерки). Хоча кілька із зазначених дилем не відповідали критеріям етичної дилеми у справжньому значенні слова в межах класичної етичної теорії, вони все одно показують картину змістів морально конфліктних ситуацій та дилем у партнерських стосунках молодих чоловіків та жінок. Поки деякі їхні змісти були виражені скоріше на рівні побоювань та страхів (про кохання партнера/партнерки, страх за його/її втрату, страх самотності тощо) і представляли скоріше внутрішні інтрапсихічні моральні або емоційні змісти, інші стосувалися рівня інтерперсонального. Загалом, однак, наші висновки вказують на конструкції ідеалу задоволених, наповнюючих стосунків для обох партнерів та зважування його залишення у разі його ненаповнення, вимоги до якісної комунікації, вірності, партнерської ексклюзивності, сприяння побудові стосунків, що узгоджується з висновками (Marková, 2007, 2015), що емоційний зиск та задоволеність виявляються як один із моральних принципів партнерської (або сексуальної) поведінки і становлять частину етичних дилем у партнерських стосунках у сучасності.
Примітка: Текст виник завдяки підтримці гранту APVV-18-0303: Межові етапи у переходах інтимних стосунків та якість життя у період підліткового віку та молодої дорослості.
Авторка та автор: Prof. PhDr. Dagmar Marková, PhD. Mgr. Ciprian Turčan, PhD. Кафедра загальної та прикладної етики FF UKF v Nitre
Список бібліографічних посилань
CAPLAN, P. 2003. The Ethics of Anthropology. Debates and Dilemmas. London: Routledge, 2003. ISBN 978-0415296427.
EZRA, O. 2006. Moral Dilemmas in Real Life: Current Issues in Applied Ethics. Dordrecht: Springer. ISBN 978-1-4020-4105-1.
GREENSPAN, P. S. 1995. Practical Guilt. Moral Dilemmas, Emotions, and Social Norms. New York: Oxford University Press, 1995. ISBN 978-0195090901.
KOCINA, P. 2021(a). Вибрані аспекти правового регулювання відносин осіб, що співживуть у партнерському союзі, у Словаччині в контексті актуальних правозахисних тенденцій. In: Analýza diskurzov o tradičných a alternatívnych rodičovstvách na Slovensku. Bratislava: VEDA, 2021, с. 33-53. ISBN 978-80-224-1881-2.
KOCINA, P. 2021(b). Зареєстроване партнерство як невід’ємна частина права на приватне та сімейне життя. In: Projustice, рік 9, 2021, с. 1-10. ISSN 1339-1038.
KOCINA, P. 2016. Моральні дилеми сексуальної контрреволюції. In: Lidská práva v proměnách času : sborník příspěvků z 5. ročníka mezinárodní vědecké konference, České Budějovice, 25. listopadu 2015. České Budejovice: Jihočeská univerzita, 2016, с. 16-21. ISBN 978-80-7394-583-1.
KORENÝ, P. 2013. Morálna voľba. Boskovice: František Šalé – Albert, 2013. ISBN 978-80-7326-238-9.
MARCUS, R. B. 1980. Moral Dilemmas and Consistency. In: The Journal of Philosophy, 1980, Vol. 77, No. 3, pp. 121-136. ISSN 0022-362X.
MARKOVÁ, D. 2007. Дошлюбна сексуальність у контекстах сексуальної різноманітності та варіативності. Bratislava: Regent, 2007. ISBN 978-80-88904-59-5.
MARKOVÁ, D. 2015. Sexual morality in Slovakia and the Czech Republic. Ljubljana: KUD Apokalipsa, 2015. ISBN 978-961-6894-68-5.
MARKOVÁ, D. - KOCINA, P. – TURČAN, C. 2020. Етичні дилеми у парних стосунках. In: 28. celostátní kongres k sexuální výchově v České republice. Hradec Králové, 15. - 16. října 2020. Broumov: SPRSV, 2020, с. 69-74. ISBN 978-80-907936-0-6.
PALOVIČOVÁ, Z. 2007. Автономія волі як основа моральної дії. In: Filozofia, 2007, Vol. 62, No. 2, p. 164-175. ISSN 0046-385X.
POJMAN, L. P. 1992. Life and Death: Grappling With the Moral Dilemmas of Our Time. Boston: Jones & Bartlett Publishers, 1992. ISBN 978-0867203349.
PRAGER, K. J. 2014. The dilemmas of intimacy. Conceptualization, Assessment, and Treatment. New York: Routledge, 2014. ISBN 978-0-203-37537-2.
1 Текст створено завдяки підтримці гранту APVV-18-0303: Віхи у переходах інтимних стосунків та якість життя в період підліткового віку та ранньої дорослості. 2 Детальніше про зазначену категоризацію див. у: Marková et al. (2020). 3 Опис того, які підкатегорії висловлювань ми зарахували до цих окремих узагальнювальних категорій, міститься нижче в таблицях № 2.1–2.12.