: У статті представлено базову інформацію про систему освіти в Камбоджі та найпоширеніші проблеми, пов'язані з освітньою підтримкою з боку неурядових організацій, що діють у Камбоджі. Вона представляє проєкт Komar Chlad (Розумні діти) і пояснює деякі рішення, які необхідно прийняти для досягнення мети успішного навчання підтримуваних отримувачів допомоги. Стаття також містить результати дослідження, присвяченого впливу втручання неурядових організацій у громаді Andong, Камбоджа, нетрях, розташованих поблизу столиці Пномпень.
ВСТУП
Камбоджа розташована в Південно-Східній Азії, де проживає понад 13 мільйонів жителів, межує з Таїландом, Лаосом і В'єтнамом; на південному заході має вихід до Сіамської затоки Тихого океану. Країна належить до найбідніших у регіоні, головним чином через геноцидну громадянську війну, розв'язану «червоними кхмерами» у 1975–1979 роках, коли було винищено близько чверті тодішнього населення, і цей режим мав далекосяжні наслідки для всіх сфер життя населення. Шкільна система в країні все ще перебуває на стадії розвитку. Окрім некомпетентності та нестачі педагогів, її прогрес сповільнює також масштабна корупція, яка ускладнює реалізацію встановлених планів, а також роботу неурядових організацій у країні. Ця стаття має хоча б частково наблизити ситуацію в освіті в цій країні, що розвивається, і вказати на необхідність підтримки освіти бідної частини населення, надаючи їй таким чином шанс на розвиток і в інших сферах життя. У статті далі наведено результати дослідження, яке було проведено в початковій школі в бідній нетровій частині міста Пномпень.
ОСВІТА В КАМБОДЖІ
Колись освіта надавалася традиційно в монастирях – пагодах (Wat) буддійськими ченцями, які надавали освіту виключно чоловічому населенню. У 1917 році французький колоніальний уряд ухвалив Закон про освіту і запровадив базову освіту на першому та другому ступенях, засновану на французькій моделі. Однак ця система була елітарною і охоплювала лише невеликий відсоток населення. Вона служила переважно державним службовцям, які працювали по всьому Індокитаю. Після проголошення незалежності було встановлено універсальну систему освіти. У Камбоджі не було жодного закладу вищої освіти до 60-х років, коли було засновано Королівський університет Пномпеня. У 1975 році, після зміни режиму, «червоні кхмери» заборонили освіту, систематично знищували навчальні матеріали, конспекти та видавництва. Школи та університети були закриті, багато кваліфікованих вчителів, дослідників і техніків залишили країну або загинули.(i) Після режиму «червоних кхмерів» Камбоджа була змушена покладатися на приплив освічених людей з-за кордону. Уряд вжив необхідних заходів для покращення ситуації. Децентралізував освіту, підготував Стратегічний план освіти. Конституція Камбоджі проголошує безкоштовну дев'ятирічну освіту і гарантує універсальне право на базову освіту.(ii) Ця сфера є однією з найбільш обговорюваних проблем у країні, враховуючи, що вона представляє майбутнє країни та населення. Багато міжнародних організацій чинять тиск на уряд, щоб він покращив умови в освіті та сам доступ дітей до навчання. Попри це, освіта все ще залишається дефіцитним товаром. Діти переважно з сільських частин країни не отримують якісного навчання. До школи їм доводиться долати іноді кілька кілометрів, педагоги є некваліфікованими, недооціненими та без великої мотивації. В освіті залишаються низькі зарплати вчителів і пов'язана з цим сплата зборів, так званих «на чай». Неофіційний місячний збір на першому ступені становить 3500 рієлів (1 долар США = 4000 рієлів) і 8000 рієлів (2 долари США) на нижчому другому ступені; на вищому другому ступені збори досягають 10 200 рієлів (близько 2,5 доларів США). Ці збори не включають витрати на форму, шкільне приладдя тощо. Також з цієї причини, як показує статистика, бідні діти відвідують школу найчастіше лише на 1-му ступені, тобто до шостого класу. На вищому другому ступені та в університетах ми знаходимо переважно студентів із заможних родин.(iii) Майбутнє Камбоджі залежить від її населення та його здатності адаптуватися до високих стандартів у світі. Підвищення рівня освіченості означає підвищення конкурентоспроможності населення, а отже, підвищення якості життя. Камбоджі потрібні фахівці зі своїх лав у кожній сфері. Тому багато неурядових організацій займаються підтримкою освіти, чи то першочергово, чи то опосередковано в межах своєї діяльності. Так, наприклад, допомагають підвищувати обізнаність про ВІЛ/СНІД, профілактику наркозалежності, захист прав дитини, профілактику домашнього насильства тощо.
У Камбоджі зараз діють також приватні школи, які надають свої послуги за плату. Розмір плати за навчання залежить від конкретної школи та місця. Школи в столиці Пномпень зазвичай дорожчі, ніж в інших містах. Засновниками зазвичай є міжнародні організації зі США, Великої Британії, Кореї, Австралії, Франції тощо. Якість викладання здебільшого набагато краща, кількість учнів у класі менша, а рівень освіти вчителів, як і інтерес до дітей, вищий. Однак до приватних шкіл потрапляють лише діти із заможніших родин, тоді як діти з найбідніших домогосподарств не відвідують навіть державну школу через брак фінансових коштів на шкільне приладдя, або через допомогу вдома чи необхідність працювати.
У наступній таблиці можна побачити дані про найвищий рівень освіти населення з останнього перепису 2008 року.
Таблиця №1 Найвищий рівень освіти (2008)
| Категорія | Кількість | % |
| Жодної освіти | 4 338 688 | 32,39 |
| Незакінчений 1-й ступінь | 4 688 366 | 35,00 |
| 1-й ступінь (primary) | 2 560 657 | 19,12 |
| Нижчий 2-й ступінь | 1 524 592 | 11,38 |
| 2-й ступінь/технічні школи | 79 714 | 0,60 |
| Вища освіта | 196 758 | 1,47 |
| Інша освіта | 6 342 | 0,05 |
| Разом | 13 395 117 | 100 |
(Cambodia General Population Census 2008, 2010) (iv)
ПІДТРИМКА ОСВІТИ – ПРОЄКТ НА ПРАКТИЦІ
Проєкт Komar Chlad (читається: кома члад) є одним із багатьох проєктів Вищої школи охорони здоров’я та соціальної роботи св. Єлизавети у Братиславі. Він підпорядковується Факультету місійної роботи та тропічної охорони здоров’я Яна Павла II і був заснований у грудні 2008 року. Метою проєкту є підтримка освіти бідних дітей та надання одного гарячого харчування на день дитині, яку підтримують, а також соціальне консультування для сім’ї дитини. На початку проєкт підтримував 5 дітей із нетрів району Andong, поблизу столиці Phnom Penh. Наразі проєкт підтримує 15 дітей і розширив свою діяльність, включивши навчання англійської мови та комп’ютерних навичок. Першочерговою метою є підтримка освіти дітей, зокрема подолання бар’єру між першим і другим ступенем освіти, щоб у майбутньому підвищити їхні шанси на ринку праці. Проєкт керується Етичним кодексом соціального працівника та власними принципами, такими як захист персональних даних дитини та сім’ї, конфіденційний характер соціального консультування, підтримка лише однієї дитини в сім’ї, запобігання виникненню залежності сім’ї від сторонньої допомоги та відсутність прив’язки дитини, яку підтримують, та її сім’ї до донора. Студенти демонструють добрі та дуже добрі результати в навчанні та високу мотивацію до навчання, що лише сприяє активнішій співпраці у вирішенні проблем сім’ї та передумовам успішного навчання навіть у старших класах. Фінансування проєкту базується на добровільних пожертвах. Донор надає свою фінансову або іншу допомогу проєкту, тобто групі дітей, а не конкретній дитині, підтримує діяльність проєкту, а не конкретну дитину. Таким чином гарантується дотримання вищезгаданих принципів щодо дитини, яку підтримують.(v)
ПІДТРИМКА ОСВІТИ ТА ЇЇ ЕФЕКТИВНІСТЬ
У разі надання допомоги особам із соціальною вразливістю важливо також відповісти на питання про ефективність цієї допомоги. Добра воля та намір іноді не є достатніми для успішного досягнення мети. Важливо знати, кому, чому і на яких умовах буде надана ця допомога. Тобто хто є цільовою групою, оскільки в країнах, що розвиваються, потенційних отримувачів соціальної допомоги часто в багато разів більше, ніж засобів для її надання. Тому необхідно визначити найбільш вразливі групи, чітку мету, яка є досяжною в даних умовах, і встановити зрозумілі правила як для отримувачів, так і для надавачів соціальних послуг. Дослідження, яке було проведене в громаді Andong, нетрях столиці Phnom Penh, показало нам кілька цікавих фактів, які корисно усвідомлювати і на практиці. На вибірці з 227 учнів державної початкової школи ми спробували довести вплив підтримки/втручання неурядових організацій у громаді Andong. Найбільш відповідним параметром ми обрали відвідуваність школи дітьми і спробували підтвердити або спростувати певні твердження. Нам вдалося довести значну різницю у відвідуваності дітей, які отримують підтримку, і тих, хто її не отримує.
Таблиця № 2 Непараметрична кореляція (Підтримка, пропущені дні разом)
Для аналізу ми використали непараметричну кореляцію Спірмена, яка була більш придатною для нашого розподілу параметрів. Зв’язок між досліджуваними параметрами є низьким і негативним, що означає, що з підтримкою студента кількість пропущених днів зменшується. На основі результатів проведеного тестування ми можемо констатувати, що на рівні значущості 0,01 кореляція хоч і низька, але висновок є значущим.(vi)
Ми також з’ясували, що дівчата, які отримують підтримку, мають меншу кількість пропущених днів, і ми припускаємо, що завдяки їхній підтримці НУО здатні утримати більшу кількість дівчат в освітньому процесі. Найбільше учнів залишають навчання у 5-му класі, тому ми припускаємо, що фінансовий тиск, який відчуває сім’я з дорослішанням дитини та розміром «внесків», досягає критичної точки саме у 5-му класі, коли дитина достатньо доросла для певного виду роботи і водночас уже володіє базовими знаннями, такими як письмо та читання, але відсутнє відчуття близькості завершення початкової освіти, яке, як ми припускаємо, є вираженим у 6-му класі і пов’язане з рішенням завершити розпочате навчання. Тому ми вважаємо важливим не лише постійну підтримку дитини в навчанні з раннього віку, а й підтримку учнів 5-го класу, з акцентом на освіту дівчат.
Таблиця № 3 Кореляція – 5-й клас
Коефіцієнт кореляції є середньосильним і негативним, що означає, що існує середньосильна залежність між змінними підтримка та пропущені дні. З наведеного випливає, що учні, які отримують підтримку у 5-му класі, мають менше пропущених днів, і це при статистичному рівні значущості 0,01.(vii)
З наведених у дослідженні даних ми далі з’ясували, що кількість дівчат в освіті значно нижча, ніж хлопців. Із загальної кількості 183 учнів, які навчалися протягом усього 2009/2010 навчального року, було лише 37 % дівчат, що робить їх більш вразливою групою, і доречно, щоб НУО зосередилися на них. Це твердження підтримує також заява організації UNICEF Cambodia (2005) про те, що дівчата є більш вразливою групою, ніж хлопці, у питанні отримання повноцінної освіти.
ВИСНОВОК
Дослідження було реалізовано на основі аналізу доступних документів, інформації від людей, які працюють у цій сфері, та підкріплено вивченням доступних джерел літератури. Воно надало нам дані про ефективність надання допомоги у сфері освіти, цільові групи цієї допомоги та досяжність цілей, таких як завершення освітнього процесу в початковій школі дітьми, які отримують підтримку, та можливість успішного переходу з першого ступеня освіти на другий, як це успішно вдалося в проєкті Komar Chlad, де всі діти з 6-го класу вступили до 7-го класу в школі другого ступеня. Важливо також зазначити, що фінансова допомога учням не є єдиною умовою успішної підтримки освіти дітей, її частиною має бути також робота з сім’єю дитини та якісне соціальне консультування, яке забезпечить підтримку дитині під час її підготовки до кращого майбутнього.
(i)Cambodia Cultural Profile. 2005. [online]. Education. [цитовано 30. 11. 2010]. Доступно на: (ii)Там само (iii) Education for All National Plan 2003-2015. 2003. [online]. Ministry of Education, Youth and Sports. [цитовано 9.11. 2010]. Доступно на: (iv)Cambodia Demographics Profile 2010. 2010. [online]. [цитовано 3. 9. 2010]. Доступно на: (v) Внутрішні матеріали Вищої школи охорони здоров’я та соціальної роботи св. Єлизавети. 2011. Komar Chlad. Братислава. 2011 (vi) Sláviková, P. 2011. Vplyv Intervencie mimovládních organizácií v komunite Andong, Kambodža. Rigorózna práca. Вища школа охорони здоров’я та соціальної роботи св. Єлизавети. Братислава. 2011. 80 с. (vii) Там само
Phnom Penh, Cambodia: