Support Measures as a Tool for Implementing Inclusive Practices in Slovak Education

Вступ

В останні роки в словацькій освіті відбуваються значні зміни в галузі підтримки учнів. Підтримуючі заходи є в сучасному шкільному законодавстві важливим інструментом, оскільки вони сприяють менш стигматизуючому сприйняттю учнів з особливими виховно-освітніми потребами також тим, що їх можна використати для всіх учнів. Шляхом реінтерпретації та перевизначення системи підтримки, згідно з новим Законом № 182/2023 Зб. зак. до Закону № 245/2008 Зб. зак. відповідно до положення § 145a Шкільного закону з набранням чинності з 1 вересня 2023 року, були врегульовані умови надання допомоги учням так, щоб допомога була доступною в рамках інклюзивної моделі всім учням, які її потребують, чи то з боку школи, чи консультаційного закладу. Метою статті є наблизити можливості застосування законодавчих змін у практиці інклюзивної освіти, оскільки підтримуючі заходи дозволяють адресно та гнучко надати дитині чи учневі цілеспрямовану та на його індивідуальні потреби орієнтовану допомогу у виховно-освітньому процесі. Підтримуючі заходи є водночас практичним інструментом інклюзії, яка таким чином стає доступною кожному, хто її потребує в шкільному середовищі, тобто не спрямована лише на учнів з обмеженнями здоров’я. У висновку ми підсумовуємо обмеження та загрози, які супроводжують їх застосування.

Теоретико-законодавчі вихідні положення сучасної концепції інклюзивної освіти

Школи природно піддаються тиску зовнішнього середовища, який впливає на їх функціонування та налаштування внутрішніх процесів. Йдеться насамперед про контрольні та оцінювальні механізми, такі як діяльність шкільної інспекції, загальнонаціональне тестування чи спрямування освітньої політики (Booth, 2019). Ці фактори можуть значно впливати на ступінь готовності школи реагувати на різноманітні потреби дітей та учнів і водночас створювати умови для рівності можливостей.

Одним із ключових пріоритетів словацької освіти є інклюзія, яка з 2022 року закріплена також у чинному законодавстві Словацької Республіки (Закон № 245/2008 Зб. зак.). Інклюзивну школу ми можемо розуміти як середовище, в якому можна розвивати спільне виховання та освіту всіх дітей та учнів на основі рівності можливостей, поваги до їх виховно-освітніх потреб та індивідуальних особливостей, причому суттєвою частиною є також підтримка активного залучення до шкільних заходів (Bezáková та ін., 2022). Тому застосування інклюзивного підходу вимагає зміни сприйняття учня вчителем, коригування організації виховно-освітнього процесу, а також побудови поважливої шкільної культури. На практиці це пов’язано зі створенням таких умов, щоб усі учні почувалися прийнятими та поважаними, навіть незважаючи на відмінності, що випливають з мовного, культурного чи соціально-економічного походження.

Інклюзивний підхід є частиною чинного законодавства Словацької Республіки та закріплений у кількох правових актах. До документів, які створюють рамки для інклюзивного середовища, належать Конституція Словацької Республіки, Закон № 305/2005 Зб. зак. про соціально-правовий захист дітей та соціальну опіку, Закон № 245/2008 Зб. зак. про виховання та освіту (Шкільний закон) та Закон № 138/2019 Зб. зак. про педагогічних працівників та фахових працівників. Зазначені документи створюють рамки для створення інклюзивного середовища, однак звертають увагу також на їх нечіткий мовний зв’язок, з огляду на кілька сфер, яких вони стосуються (Koštrnová та ін., 2020).

З точки зору конкретної підтримки учнів, основне значення має новела Шкільного закону, в якій ці підтримуючі заходи визначені. Згідно з § 145a: «Підтримуючим заходом є захід, що надається школою або шкільним закладом, необхідний для того, щоб дитина або учень могли повноцінно брати участь у вихованні та освіті та розвивати свої знання, навички та здібності». З 1 вересня 2023 року були врегульовані умови надання допомоги учням так, щоб вона була доступною в рамках інклюзивної моделі всім учням, які її потребують, з боку школи або консультаційного закладу (Закон № 182/2023 Зб. зак.; № 245/2008 Зб. зак. про виховання та освіту).

Підтримуючі заходи як інструмент впровадження інклюзії в практиці школи

Словацька Республіка при створенні підтримуючих заходів найбільше надихалася Чеською Республікою, яка запровадила їх з 1 вересня 2016 року в рамках новели Шкільного закону (561/2004 Зб.). Основна філософія обох систем виходить з новели Фінського закону про базову освіту, який у рамках реформи 2010 року створив триступеневу підтримку: загальну, інтенсивнішу та спеціальну підтримку (Basic Education Act 628/1998). Стимулом була також португальська модель, яка характеризується високим ступенем інклюзивного підходу та некатегоризуючою системою підтримки учнів. Підтримка учнів у ній диференційована на три рівні (базовий, вибірковий та цілеспрямований), причому метою системи є реагувати на потреби учнів без їх формального віднесення до категорій за видом обмеження здоров’я. У рамках реформи 2018 року (Decreto-Lei № 54/2018) у школах були створені підтримуючі педагогічні команди, які складаються з фахівців у галузі психології, терапії та спеціальної педагогіки (European Agency for Special Needs and Inclusive Education, 2020). Частиною заходів є також запровадження спеціального вхідного рівня «Level 0», призначеного для дітей з обмеженим знанням мови навчання, чим підтримка поширюється також на учнів з мовним бар’єром, а не лише на учнів з особливими виховно-освітніми потребами.

Підтримуючі заходи, які школи в Словаччині можуть використовувати з 2023 року, є інструментом, завданням якого є вирівнювати відмінності між учнями та створювати умови для навчання відповідно до їх можливостей. Вони застосовуються також у випадках, коли учень не має діагностованих особливих виховно-освітніх потреб, причому їх метою є надати тимчасову підтримку при опануванні нових шкільних вимог (Закон № 245/2008 Зб. зак.; MŠVVaŠ SR 2023).

Перевагою системи є те, що ініціатором їх застосування може бути школа (вчитель, шкільна підтримуюча команда, директор) або батьки, і це навіть без рекомендації консультаційного закладу. На практиці це дозволяє гнучку реакцію вчителя шляхом коригування навчання, посилення співпраці з батьками та використання форм підтримки, таких як, наприклад, адаптаційні режими (скорочені уроки, поступовий перехід до повного навчального дня), а також цілеспрямованої емоційної підтримки у напрямку створення безпечного середовища в класі (ŠPU 2021; NIVaM 2022).

Наміром поступового впровадження підтримуючих заходів у школи та шкільні заклади є підвищення якості інклюзивної освіти та оптимізація виховання й освіти всіх дітей та учнів, щоб кожна з них могла досягти максимальної реалізації свого потенціалу (MŠVVaŠ SR 2023). У наступній частині ми зосереджуємося на можливостях їх застосування на практиці на окремих ступенях освіти від передпочаткової до середньої шкільної освіти.

Міністерство освіти Словацької Республіки визначило 21 підтримуючий захід, які реалізуються на п’яти рівнях підтримки.

Підтримка 1-го рівня являє собою універсальну профілактично-виховну діяльність, яка надається всім дітям та учням у межах звичайного навчально-виховного процесу через адаптацію змісту, форм і методів роботи. Вона спрямована насамперед на підтримку позитивного клімату в класі, стосунків, комунікації, мотивації та просоціальної поведінки (Bezáková та ін., 2022). На цьому рівні шкільна підтримуюча команда надає консультаційну та профілактично-виховну діяльність для педагогічних працівників, керівництва школи та законних представників у формі як одноразових, так і довгострокових профілактичних заходів (МŠVVaŠ, 2022a), наприклад, через диференційовані завдання (за рівнем складності), візуалізацію навчального матеріалу тощо.

Якщо підтримка на 1-му рівні є недостатньою, класний керівник або педагогічний асистент у співпраці зі шкільною підтримуючою командою пропонує надання підтримки на 2-му рівні (Balážová, 2022). Вона призначена для дітей та учнів з підвищеною потребою в підтримці (у тому числі тимчасового характеру), включаючи учнів з особливими освітніми потребами та їхнього оточення, з метою оптимізації умов навчання. У шкільному середовищі її забезпечує мультидисциплінарна шкільна підтримуюча команда, причому ключову роль відіграє шкільний спеціальний педагог через орієнтовну діагностику, консультування, профілактичні та інтервенційні процедури (МŠVVaŠ 2022b; Bezáková та ін., 2022). У разі недостатньої підтримки рекомендується продовження фахової діяльності в центрі консультування та профілактики (Balážová, 2022). Прикладами заходів є, наприклад, коригування темпу роботи, додаткові заняття або коротке індивідуальне пояснення навчального матеріалу.

Підтримку 3-го та 4-го рівнів забезпечує мультидисциплінарна команда центру консультування та профілактики, причому 3-й рівень включає діагностику, консультування, профілактику та інтервенції, а 4-й рівень являє собою спеціалізований догляд, заснований на комплексній та спеціалізованій діагностиці (МŠVVaŠ SR, 2022c; Balážová, 2022). З 1 січня 2026 року новелою Шкільного закону відбулася зміна, і початкові підтримуючі рівні 3-го та 4-го ступеня були об'єднані, оскільки не було достатнього фахового обґрунтування для розрізнення роботи центрів консультування та профілактики на базовий та високоспеціалізований рівень. Ця зміна є частиною новели Закону № 245/2008 Z. z. про виховання та освіту, зміненого Законом № 323/2025 Z. z., що набуває чинності з 1 січня 2026 року. На практиці це означає, що система підтримки тепер організована більш ефективно та враховує потреби практики центрів консультування та профілактики (Krížo, 2026). Обидва рівні спрямовані на учнів зі стійкими труднощами або з уже діагностованими особливими освітніми потребами. До заходів або засобів, які використовуються на цих рівнях, належать, наприклад, індивідуальний навчальний план, систематична співпраця зі спеціальним педагогом, використання компенсаційних засобів, адаптація змісту навчального матеріалу або підтримка асистента.

Підтримка 5-го рівня призначена для дітей та учнів з обмеженнями здоров'я, які потребують значної адаптації умов навчання, шкільного середовища або забезпечення підтримуючого персоналу. Вона реалізується в спеціалізованому центрі консультування та профілактики в амбулаторній або виїзній формі, причому спеціальний педагог бере участь у діагностиці, консультуванні та створенні плану підтримки з метою досягнення якомога вищого рівня інклюзії (Balážová, 2022; МŠVVaŠ SR, 2022c). Вона може включати навчання в малій групі або індивідуально за індивідуальною навчальною програмою, використання альтернативних форм комунікації (системи зображень) тощо. На наведеній нижче схемі ми представляємо узагальнення п'яти рівнів підтримки.

Схема № 1 Схема рівнів підтримки

[

](https://prohuman.sk/files/images/schema1-uroven-podpory.popup_800.png) (Джерело: Inklucentrum. Підтримуючі рівні 1-го – 5-го ступеня.)

Підтримуючі заходи в практиці школи

Важливою передумовою створення інклюзивного середовища є співпраця учасників школи – педагогічних та фахових працівників, законних представників та інших членів шкільної спільноти. Викликом часто виявляється координація та наступність кроків підтримки, щоб це не були ізольовані інтервенції, а систематичний і стабільний підхід, спрямований на спільну мету. Šilonová та Klein (2019) у цьому зв'язку вказують на можливості використання Індексу інклюзії, за допомогою якого школа рефлексує свої процеси, умови та культуру в контексті інклюзивної освіти. За його допомогою можна з'ясувати погляд на шкільне середовище учнів, вчителів та батьків.

На основі законодавства Словаччини підтримуючі заходи в інклюзивній освіті включають кадрові, організаційні, змістові та матеріальні заходи. Кадрові заходи стосуються фахових працівників, таких як спеціальні педагоги чи психологи. Державна шкільна інспекція (2025) зазначає, що у двох третинах шкіл у забезпеченні підтримуючих заходів бере участь шкільна підтримуюча команда. Ця команда координує інклюзивні процеси, обліковує та управляє наданням заходів, надає методичну підтримку вчителям та консультації батькам. Цей факт підкреслює важливість команд у підтримці інклюзії в шкільному середовищі. Організаційні заходи включають індивідуальні навчальні плани та співпрацю в школах. Змістові заходи адаптують навчальний матеріал для потреб учнів з особливими потребами. Матеріальні заходи стосуються використання спеціальних засобів дитиною/учнем, наприклад, спеціальної відображальної техніки, адаптації середовища, використання спеціальних програм тощо. Усі ці заходи мають на меті підтримати інклюзивне середовище для всіх учнів (МŠVVaM SR, NIVaM 2024).

Для надання підтримуючого заходу необхідні фахова рекомендація та обґрунтування, причому закон визначає обсяг та відповідальність. Захід пропонується на основі індивідуальних потреб учня, а його реалізація відбувається відповідно до чинного законодавства (МŠVVaŠ SR, 2023). Аналіз державної шкільної інспекції (2025) зазначає, що підтримуючі заходи мають надаватися насамперед на основі оцінювання учня педагогом або на основі комплексної діагностики в закладах консультування та профілактики.

З 21 підтримуючого заходу, які оприлюднило Міністерство освіти, випливає, що висновок для надання підтримуючого заходу містить також сферу, в якій зазначено, хто саме надає даний підтримуючий захід, на якому підтримуючому рівні він призначається та які відповідальні особи його забезпечують (таблиця 1). Частиною є також конкретні підтримуючі заходи та діяльності, які можна надавати дитині чи учню на окремих рівнях підтримки. Таблиця № 1 представляє індивідуальні рекомендації та висновки з метою надання підтримуючого заходу. Зазначені діяльності надаються учням на 1-му та 2-му рівнях підтримки на основі педагогічної діагностики, проведеної протягом навчального року. Викладач на основі виявлених недоліків або неуспішності учня подає заяву про надання підтримуючого заходу відповідно до пунктів, зазначених у таблиці (a – s).

Таблиця 1: Діяльності, що надаються дитині або учню на 1-му та 2-му рівнях

[

](https://prohuman.sk/files/images/tab1-1-2-uroven.popup_800.png) (власне опрацювання на основі Каталогу підтримуючих заходів, 2024)

Таблиця № 2 презентує індивідуальні рекомендації та висновки з метою надання підтримувального заходу. Зазначені види діяльності надаються учням на 3-му – 5-му рівнях підтримки. Види діяльності (b – p) реалізують заклади консультування та профілактики через фахових працівників на основі діагностики.

Таблиця 2: Види діяльності, що надаються дитині або учню на 3-му – 5-му рівнях

[

](https://prohuman.sk/files/images/tab2-5-uroven.popup_800.png) (власне опрацювання на основі Каталогу підтримувальних заходів, 2024)

Таблиця № 3 презентує індивідуальні рекомендації без висновку з метою надання підтримувального заходу. Зазначені види діяльності надаються учням на 1-му та 2-му рівнях підтримки в шкільних закладах. Види діяльності спрямовані насамперед на профілактику та кризову інтервенцію.

Таблиця 3: Види діяльності, що надаються дитині або учню без висновку

[

](https://prohuman.sk/files/images/tab3-bez-vyjadrenia.png) (власне опрацювання на основі Каталогу підтримувальних заходів, 2024) Примітка: У таблиці підтримувальні заходи позначені літерами відповідно до каталогу, не за абеткою, оскільки кожна літера відповідає конкретній категорії заходу, яка визначається за специфічним значенням, а не випадковим порядком.

Наступна частина зосереджується на рефлексії імплементації підтримувальних заходів на основі доступних дослідницьких висновків та досвіду з практики.

Досвід та межі імплементації підтримувальних заходів

Оскільки йдеться поки що про нову систему підтримки, яка була запроваджена вперше у 2023/2024 навчальному році, досвід з нею поки що є частковим і базується на проміжних звітах з оцінювання та перших дослідженнях, спрямованих на педагогічну практику. Вже у наступному 2024/2025 навчальному році, однак, на ініціативу Міністерства освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки, стан надання підтримувальних заходів учням початкових шкіл відстежувала Державна шкільна інспекція. Вона опублікувала частковий звіт з аналізу висновків комплексних інспекцій, проведених у 2024–2025 роках у початкових школах, і вказала на той факт, що підтримувальні заходи були надані приблизно 10 % учнів. В середньому одному учню на основі комплексної діагностики надавалися два-три підтримувальні заходи, встановлені на весь навчальний рік з обов’язкових предметів. Найчастіше застосовувалися коригування цілей, методів, форм і підходів у вихованні та навчанні, коригування змісту виховання та навчання та оцінювання результатів навчання. Серед інших заходів було забезпечення діяльності з розвитку здібностей сприйняття та самообслуговування, надання компенсаційних засобів та забезпечення роботи педагогічного асистента в класі (Ružeková та ін., 2025).

Žovinec та ін. (2024) в інтерв’ю з респондентами у фокус-групах з педагогами середніх професійних шкіл з’ясовували первинний досвід з імплементацією підтримувальних заходів вже протягом 2023/2024 навчального року. Найбільше вони використовувалися для учнів з діагностованими особливими виховно-освітніми потребами, але підтримувальні заходи 1-го та 2-го ступенів у перший рік використовувалися менше. Дослідження, однак, зафіксувало їхнє позитивне сприйняття педагогами, особливо їх широкий спектр (21 захід), проте негативом було збільшення адміністративного навантаження, нечіткість методики та неоднорідність процедур. Значною проблемою називалася нестача фахових працівників у школах (таблиця 4).

Таблиця 4: Переваги та межі надання підтримувальних заходів

(власне опрацювання за Žovinec та ін. (2024), Ružeková та ін. (2025))

Висновки Державної шкільної інспекції (2025) вказують на кілька обмежень, які впливають на доступність та ефективність надання підтримувальних заходів у школах. Ризики стосуються соціального середовища учнів, кадрових можливостей шкіл, організації роботи та якості документації. З боку сім’ї та учня значними факторами ризику є насамперед несприятливі соціальні умови, низький рівень підтримки з боку законних представників та висока відсутність учнів, що ускладнює систематичну співпрацю зі школою та знижує ефективність наданої підтримки. На рівні шкіл як суттєве обмеження виявляється нестача педагогічних та фахових працівників, а також нефункціонуючі або нестворені шкільні підтримувальні команди. Ці недоліки обмежують координацію інклюзивних процесів та систематичне управління підтримувальними заходами. Іншим ризиком є формальний характер педагогічної та орієнтовної діагностики та недостатнє оцінювання ефективності наданих заходів. У школах водночас спостерігаються недоліки в адміністративній документації, що ускладнює прозорість та безперервність підтримки. Проблематичною вважається також відсутність функціональних стратегій зниження шкільної неуспішності та велика кількість учнів з особливими виховно-освітніми потребами в класах, що значно підвищує навантаження на вчителів та шкільні підтримувальні команди.

Зазначені висновки підтверджують потребу в систематичному зміцненні кадрових можливостей шкіл, підтримці функціонування шкільних підтримувальних команд та спрощенні адміністративних процесів так, щоб підтримувальні заходи могли виконувати свою функцію на користь інклюзивної освіти.

Висновок

На завершення можна констатувати, що підтримувальні заходи на 1-му та 2-му рівнях підтримки реалізують намір надавати допомогу учням без стигматизуючого позначення «учень з особливими виховно-освітніми потребами», однак на практиці вони ще не використовуються повною мірою. Педагогічні працівники часто покладаються на підтримку шкільної підтримувальної команди або перекладають відповідальність за вирішення труднощів на центри консультування та профілактики.

Підтримувальні заходи значною мірою застосовуються насамперед для учнів з обмеженнями здоров’я та для учнів із соціально несприятливого середовища. Однак досі зберігається потреба в більш систематичному використанні підтримувальних заходів також для обдарованих учнів та для учнів з іншими, особливо короткостроковими потребами. Намір полегшувати інклюзивні процедури в шкільному середовищі досі наштовхується на численні бар’єри, до яких належать адміністративне навантаження, нестача педагогічних асистентів та обмежена доступність компенсаційних засобів.

З точки зору педагогічної практики тому важливо підтримувати вчителів у виявленні потреб учнів та в активному використанні підтримувальних заходів вже на нижчих рівнях підтримки. Водночас виявляється потреба в методичному керівництві та зміцненні кадрових можливостей шкіл так, щоб підтримувальні заходи не становили адміністративного навантаження, а були функціональним інструментом щоденної педагогічної роботи. Лише систематична підтримка шкіл може забезпечити, щоб інклюзивна освіта стала реально доступною для всіх учнів.

Авторки:* Petronela, Kovaľová, Mgr. *doc. Mgr. Tatiana Dubayová, PhD. Кафедра спеціальної педагогіки Педагогічного факультету Пряшівського університету*

Список бібліографічних посилань

AINSCOW,M., BOOTH, T. 2019. Index inklúzie. Príručka na rozvoj škôl s dôrazom na inkluzívne hodnoty. Bratislava: Nadácia pre deti Slovenska, 254 s. ISBN 978-80-89403-19-6.

BALÁŽOVÁ, L., 2022. Transformácia systému poradenstva a prevencie – 5-stupňový systém podpory [online]. Levice: OZ Inkluzivny [zobrazené 2026-01-27]. Dostupné z: https://www.portalskolskejpsychologie.sk/transformacia-systemu-poradenstva-a-prevencie-5-stupnovy-system-podpory/?fbclid=IwAR1tlG-wPkuYnVxCWi5hmNoeIg7oHoanwyH32XQp2YOu6kUWdVJJ75xzO8M .

BASIC EDUCATION ACT 628/1998 (as amended by Act 642/2010). Finland.

BEZÁKOVÁ, J. a kol. 2022. Školský podporný tím a jeho prínos na ceste k inkluzívnej škole. In: DIEŤA V CENTRE ODBORNEJ POZORNOSTI. č.3, s. 26-31. ISSN 2644-5395.

KOŠTRNOVÁ, D., USTOHALOVÁ, T., VEREŠOVÁ, J., 2020. Tvorba inkluzívnej kultúry školy a školského zariadenia z pohľadu pedagogických a odborných zamestnancov – východiská tvorby inkluzívneho prostredia triedy a skupiny. Bratislava: Ministerstvo školstva Slovenskej republiky. ISBN 978-80-565-1464-1.

KRIŽO, V. 2026. Podporné úrovne 1. až 5 stupňa [online]. INKLUCENTRUM. Bratislava [cit. 2026-3-3]. Dostupné na: https://inklucentrum.sk/portal/podporne-urovne-1-az-5-stupna-vudpap/.

MINISTERSTVO ŠKOLSTVA, VÝSKUMU, VÝVOJA A MLÁDEŽE SR. Katalóg podporných opatrení pre školský rok 2023/2024. Bratislava: MŠVVaM SR, 2024. Dostupné online: https://podporneopatrenia.minedu.sk/katalog-podpornych-opatreni/.

MINISTERSTVO ŠKOLSTVA, VEDY, VÝSKUMU A ŠPORTU SLOVENSKEJ REPUBLIKY. 2024. Katalóg podporných opatrení [online]. Bratislava: MŠVVaŠ SR [cit. 2026-1-27]. Dostupné na: https://podporneopatrenia.minedu.sk/data/att/c09/31224.4fca50.pdf.

MINISTERSTVO ŠKOLSTVA, VEDY, VÝSKUMU A ŠPORTU SR. Metodické usmernenie č. 15/2022 o poskytovaní podporných opatrení v školách a školských zariadeniach. Bratislava: MŠVVaŠ SR, 2022. Dostupné online: https://www.minedu.sk.

PORTUGAL, 2018. Decreto-Lei n.º 54/2018, de 6 de julho – Regime Jurídico da Educação Inclusiva. [online]. Dostupné na: https://www.dge.mec.pt/sites/default/files/EEspecial/dl_54_2018_en_version_0.pdf [zobrazené 2026 01 27].

SLOVENSKÁ REPUBLIKA. Zákon č. 245/2008 Z. z. o výchove a vzdelávaní (školský zákon) a o zmene a doplnení niektorých zákonov. In: Zbierka zákonov Slovenskej republiky, čiastka 97, 2008. Dostupné online: https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2008/245/.

SLOVENSKÁ REPUBLIKA. Ústava Slovenskej republiky č. 460/1992 Zb.

SLOVENSKÁ REPUBLIKA. Zákon č. 305/2005 Z. z. o sociálnoprávnej ochrane detí a sociálnej kuratele.

ŠILONOVÁ, V. 2019. Asistent pedagóga v inkluzívnej škole. In: ŠTÚDIE ZO ŠPECIÁLNEJ PEDAGOGIKY. Roč. 8, č. 1, s.150-152 . ISSN 2585-7363.

ŠTÁTNY PEDAGOGICKÝ ÚSTAV. 2021. Adaptácia žiaka. Bratislava: ŠPÚ. Dostupné online: https://www.statpedu.sk/files/sk/o-organizacii/projekty/erasmus-slovencina-deti-cudzincov/adaptacia-ziaka.pdf.

RUŽEKOVA, M., HOLICKÁ, A., POLGÁRYOVÁ, E. a kol. 2025. Poskytovanie podporných opatrení žiakom v ZŠ v školskom roku 2024/2025. Bratislava: Štátna školská inšpekcia.

Zákon č. 245/2008 Z. z. o výchove a vzdelávaní (školský zákon) a o zmene a doplnení niektorých zákonov - § 130 - 131.

Zákon č. 245/2008 Z. z. o výchove a vzdelávaní (školský zákon) a o zmene a doplnení niektorých zákonov. [online]. Dostupné z: 245/2008 Z.z. - Zákon o výchove a vzdelávaní (školský zákon) a o zmene a doplnení niektorých zákonov.

ŽOVINEC, E., ROSINSKÝ, R., SENDER, B. 2024. Hodnotenie aplikácie podporných opatrení v školskom a poradenskom systéme SR. In Hlebová, B., Piskura, V. (Eds.) Transformácia edukácie v predprimárnom, primárnom a špeciálnom vzdelávaní v 21. storočí. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. ISBN 978-80-555-3410-7