Політика освіти дорослих та вирішення проблем людей

Вступ

Сьогодні в європейському просторі очікується створення умов для навчання впродовж життя та безперервної освіти для всіх громадян. Суспільство, головним атрибутом якого стають знання, відомості та інформація, вимагає високої фаховості. А щонайменше — також якісної професійної підготовки якомога більшої кількості людей для відкритого ринку праці. За освіту відповідальні як держава, так і роботодавці, а також самі громадяни. Їх закликають до того, щоб вони активно брали участь у процесі навчання впродовж життя та безперервної освіти. Як у зв'язку з робочими завданнями, так і з іншими завданнями свого життя.

Потреби в освіті різних цільових груп дорослих задовольняються активностями у сфері професійної, культурної, факультативної, а також громадянської освіти дорослих. Активності освітніх інституцій (державних, громадських, приватних установ; шкіл, робочих місць, просвітницьких центрів тощо) мають, згідно з європейськими документами (Reding, 2002), спрямовуватися на створення простого та прозорого рамкового механізму:

• оцінювання кваліфікацій та компетенцій;
• формулювання спільних критерій та правил визначення якості освіти;
• формулювання єдиних засад оцінювання формальної, неформальної та інформальної освіти;
• створення інформаційного консультування та консультаційних послуг, спрямованих на супровід упродовж життя та допомогу людям (засобами виховання та освіти).

Тренд у політиці освіти дорослих, безперечно, випливає з планів щодо побудови інфраструктури європейського суспільства, свідченням чого є документ Presidency conclusion. Lisbon European council, 2000. В основах європейського суспільства закодовані знання, відомості, інформація; економічні реформи; соціальні реформи (або модернізація системи соціальної допомоги); модернізація системи освіти.

Глобалізаційні тенденції в політиці освіти

З розвитком інформаційних технологій вищезгадані тренди почали застосовуватися як глобалізаційний підхід, що стосується всіх сфер виробництва, споживання та руху в напрямку від праці та капіталу до торгівлі, і який завжди організований у широкому світовому масштабі. З цим пов'язана побудова «суспільства мереж» (англ. 'network society'), яке виходить за межі регіональних та національних кордонів, а транснаціональні мережі здобувають ключову позицію (Rinne, 2000).

Мережі та змінні відносини разом із комунікацією формують характер дій та прийняття рішень людьми навіть на індивідуальному рівні — в економічній, політичній, культурній та соціальній сферах життя (Castells, 1997, 1998). Капітал, знання, здібності та навички людей уже ніби не мають своєї «рідної» країни, констатує R. Rinne (2000, 2002). І далі нагадує, що національні шкільні (та освітні) системи стикаються з викликами глобалізму в таких простих речах, як, наприклад, структура освіти чи зміст освіти, силабуси та методи навчання. Вирішальні факти, що відображають глобалізаційні тенденції в політиці освіти конкретної країни, R. Rinne висловив наступним чином (2000, с. 138–139):

• вибір освіти на вільному ринку освітніх організацій та освітніх активностей, змагання між індивідами та школами;
• автономія шкіл та освітніх інституцій і організацій;
• диверсифікація та стратифікація шкільної системи;
• приватизація в системі реалізації освіти, включаючи фінансування;
• дерегуляція та децентралізація в системі освіти, зростання регіональних та специфічних вимог шкіл;
• менеджерізм в адмініструванні освіти;
• економічний раціоналізм у системі освіти;
• спрямованість на ефективні результати освіти та оцінювання їхньої корисності.

Кожна країна, однак, має свій специфічний досвід, традиції та систему, а також спосіб освіти. Тому сьогодні підтримується створення мереж, які допомагають європейській інтеграції та транснаціональній і міжнародній співпраці у сфері освіти та поширення інформації. Вихідною точкою є загальне переконання, що навчання людей упродовж життя та освіта дорослих сьогодні відіграють ключову роль у житті індивідів та суспільства.

Глобалізаційні тенденції в політиці освіти в Словаччині

Глобалізаційні тенденції в політиці освіти в Словаччині відображені в публікації Súčasný stav v oblasti vzdelávania dospelých na Slovensku a vzdelávanie v Európe (Engelshoven a kol., 1995). У ситуації словацького суспільства містяться глобалізаційні тенденції в освіті дорослих. У зазначеній публікації освіта дорослих визначена у зв'язку з (с. 22):

• перманентним розвитком особистості;
• адаптацією особистості до змінних умов життя (культурних та соціальних);
• вдосконаленням людей у виконанні різноманітних соціальних ролей, а також із підготовкою до нових соціальних ролей у професійному, соціальному, громадянському вимірах життя;
• створенням умов для виконання соціальних ролей;
• розвитком освіченості.

На нашу думку, «перманентний розвиток особистості» за своєю суттю є процесом навчання людей упродовж життя. Здобутки цього процесу з погляду психології індивіда «стають видимими» на рівні соціалізації, індивідуалізації, адаптації (адаптації) та у подоланні завдань і умов життя конкретної людини. І це відповідно до індивідуальних диспозицій, які, однак, можуть розвинутися або не розвинутися завдяки навчанню особистості впродовж життя. Але людина володіє здатністю вдосконалюватися і змінювати свою психіку та поведінку (Sohr, 1997, с. 41).

Ми можемо констатувати, що людина змінюється насамперед під впливом навчання та через освіту. І так прихований потенціал особистості людини проявляється в її комунікації, у міжособистісних стосунках та в її вчинках.

Особистість у «полі глобалізації»

Як ми вже згадували в інших місцях, в освіті дорослих має йтися насамперед про повагу до гідності людини, свободи та права індивіда (Engelshoven a kol, 1995). Ця думка може викликати сумнів. Правило поваги до гідності, свободи та права індивіда в освіті дорослих не завжди збігається з філософією та реальністю повсякденного життя. Сильному впливу суспільного середовища, характерного змагальністю та суперництвом, прибутком, високою продуктивністю в різних сферах життя неможливо запобігти. Змінюються умови освіти індивідів.

Люди не мають однакової стартової лінії ні в доступі до працевлаштування, ні в доступі до освіти. Рівність шансів і можливостей для навчання таким чином може стати радше проголошеною метою політики освіти, ніж виконанням потреб освіти дорослих. Частина дорослих хоче навчатися, але не може або не вміє подолати перешкоди (об’єктивного та суб’єктивного характеру), які заважають їм навчатися. Ми стверджуємо це на основі висновків двох міжнародних проєктів: «Залучення нових цільових груп в освіту дорослих» (2002, 2004) та «Рівні — нерівні можливості для навчання дорослих у Європі» (2002), у яких значну участь брали дослідницькі команди з Кафедри андрагогіки Філософського факультету Університету Коменського в Братиславі. Вони з’ясували, що можливість для навчання впродовж життя може стати для багатьох дорослих із вразливих груп лише індивідуальним і ледь реалізованим бажанням, а також таким завданням, виконання якого від них очікує суспільство, але вони не в змозі його виконати.

Освіта як індивідуальний і суспільний пріоритет розвитку

Загальні цілі навчання впродовж життя ми спробуємо сформулювати так, щоб у них було враховано індивідуальний і суспільний рівні. Зосередьмося на індивідуальному рівні — психологічному аспекті навчання впродовж життя (Machalová, 2004, 2006, 2013, 2014). Освіту можна розуміти як важливий спосіб реалізації життєвих розвивальних завдань. Освіта має виходити з диспозицій індивідів — їхніх здібностей, а також власних обмежень в особистісному розвитку.

Зміст освіти визначається потребою розвитку таких компетентностей людей:

• їхньої здатності до соціалізації

• професійно (у підготовці до професії та під час її виконання); соціально-психологічно (у соціальних стосунках, до інших людей і соціальних груп); культурно (в ідентифікації з культурними зразками, нормами, традиціями спільноти);

• їхньої здатності до адаптації (адаптування)
• у соціальному середовищі (справлятися із завданнями життя і творити своє буття у робочих та позаробочих сферах).

За допомогою освіти можна навчити людей орієнтуватися у великій кількості інформації, у складності, суперечностях і розбіжностях, що виникають у соціальному середовищі, у міжособистісних стосунках, у суперечливих вимогах різноманітних соціальних ролей. Сенс освіти дорослих полягає у формуванні когнітивної та емоційної здатності оцінювати реальність так, щоб вони могли ідентифікувати та реалізовувати конструктивні підходи до вирішення робочих, соціальних та особистих проблем.

Важливим документом, який вплинув на політику освіти в європейському просторі, є добре відомий фаховій громадськості Memorandum o celoživotnom vzdelávaní (прийнятий у 2000 році). Одразу у вступі (с. 3) у ньому констатується, що «Європа беззаперечно перейшла в еру знань із відповідним впливом на культуру, економіку та соціальне життя. Стиль навчання та праці бурхливо змінюється. Це означає, що індивід повинен пристосуватися до змін, але водночас мають змінюватися усталені підходи до праці».

Навчання впродовж життя в суспільстві тісно пов’язане з успішною трансформацією сучасної економіки та системи життя суспільства на користь економіки та суспільства, що ґрунтуються на знаннях. У згаданому документі домінує думка, що навчання впродовж життя стає принципом, який визначає, як буде створюватися та забезпечуватися освіта в усьому своєму спектрі.

Навчання впродовж життя вважається цілеспрямованою безперервною освітньою діяльністю, метою якої є здобуття, оновлення, розширення, поглиблення здібностей людей (і вміщених у них знань, навичок). З погляду суспільного інтересу в навчанні впродовж життя виокремлюють дві однаково важливі цілі освіти: 1. підтримка активного громадянства, 2. підтримка працездатності та зайнятості людей.

Платформу для впровадження навчання впродовж життя в політику освіти окремих країн утворюють ключові послання в Memorandum o celoživotnom vzdelávaní (2000). У нашому розумінні ключові послання є сукупністю загальних довгострокових цілей освіти та водночас «філософією» навчання впродовж життя. З документа ми обираємо таку інформацію (без коментарів і в нашій власній стилістичній обробці):

1. Нові базові здібності для всіх Метою послання є «гарантія універсального та безперервного доступу до освіти з метою здобуття та оновлення здібностей, які необхідні для утримання позицій у суспільстві, що ґрунтується на знаннях» (с. 11). Визначено базові здібності людей:

• цифрова грамотність,
• іноземні мови,
• соціальна здатність (впевненість у собі, цілеспрямованість, готовність ризикувати),
• автономність,
• підприємницькі здібності,
• навчитися вчитися,
• пристосовуватися до змін,
• використовувати інформаційні потоки.

2. Більше інвестицій у людські ресурси Метою послання є «помітно підвищувати рівень інвестицій у людські ресурси як найважливішу цінність Європи, тобто людей» (с. 12). Констатується, що сучасний рівень інвестицій у цьому напрямку є занадто низьким. Необхідно зважити, що вважається інвестиціями в людські ресурси. Вони не завжди стосуються лише капітальних інвестицій. Інвестицією є також навчання впродовж життя. Від індивідів вимагається вища мотивація. Інвестиції в людські ресурси пов’язані зі співвідповідальністю та чітко визначеними правилами співфінансування навчання впродовж життя (с. 13).

3. Інновації в освіті Метою послання є «розробити ефективні методи викладання та навчання в контексті безперервного навчання впродовж життя та широкого спектра освіти» (с. 14). Наголошується на орієнтації на користувача освіти, якому має бути надано якомога ширшу пропозицію інформаційно-комунікаційних технологій та активностей усього спектра освіти.

4. Визнання результатів навчання Метою послання є «значно покращити спосіб розуміння та оцінювання участі в процесі навчання та його результатах, головним чином у неформальному та неінституційному середовищі» (с. 15). Констатується, що в інтегрованій Європі відкритий ринок праці, вільний рух громадян за навчанням, професійною підготовкою вимагають здібностей, які є переносними в межах Європейського Союзу. Потрібні інновації в сертифікації результатів неформальної освіти. Перспективно розглядається запровадження надійних систем визнання документів про освіту загалом.

5. Новий підхід до професійного керівництва та консультування Метою послання є «забезпечити, щоб кожен мав легкий доступ до якісної інформації та консультування щодо можливостей навчання по всій Європі впродовж усього життя» (с. 17). Наголошується на новому підході до професійного консультування як безперервної послуги для всіх. Має бути подолано суворе відокремлення консультування в освіті та професійного кадрового консультування. Користувач консультаційних послуг опиняється в центрі уваги. Завданням консультантів є супроводжувати індивідів у різних ситуаціях, надавати їм важливу інформацію, допомагати та спрямовувати громадян до самодопомоги та розвитку.

6. Наближення освіти до дому

Метою послання є «надання можливостей для навчання впродовж життя якомога ближче до тих, хто навчається, у їхніх власних спільнотах та максимально можлива їх підтримка засобами інформаційно-комунікаційних технологій» (с. 19). Наголошується на мобілізації ресурсів регіональних та місцевих органів влади. Ці органи забезпечують інфраструктуру для навчання впродовж життя. Навчання має стати ближчим до самих тих, хто навчається. Водночас навчання впродовж життя пожвавлює місцеве та регіональне життя. Проблематика навчання впродовж життя в межах Європейського Союзу була вперше конкретизована в програмах Socrates I. та Socrates II. — Друга фаза програми Європейських співтовариств у галузі освіти 2000 - 2006. У програмах підтримувалися освітні проєкти, пов'язані з ідеєю створення «Європи знань». Було враховано чотири головні цілі:

• зміцнення європейського виміру в освіті,
• підтримка вивчення мов Європейського Союзу,
• підтримка співпраці в освітніх проєктах,
• впровадження інновацій в освіті.

У програмі Socrates з погляду освіти дорослих велике значення мала підпрограма Grundtvig, спрямована на підтримку європейської співпраці в галузі навчання впродовж життя, але насамперед спрямована на освіту дорослих. У межах програми Socrates та підпрограми Grundtvig реалізовувалися проєкти європейського значення також в організаціях та установах у Словаччині (Machalová, 2000; Machalová-Prusáková, 2002, 2004).

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc. Висновок

Те, що ми хочемо сказати читачам на завершення допису, виходить за межі фахового чи наукового висловлювання. Це щось особисте. Проте ми переконані, що наука зовсім не є сухою, оскільки вона є мистецтвом пошуку з усім, що до мистецтва належить. Тому ми хотіли б передати мудрість шляху пізнання, виражену образно у реченнях Jozefína Šimončíková (2004), які вона нам подарувала, а ми їх з вдячністю передаємо далі: «Люди різні, їхні думки різні, вчинки різні, різними є рішення цих вчинків. Не майте розум затьмареним, усі висловлені думки мають власні значення, мають свої висловлювання. Ці думки сприймайте як щось, що вказує, що є інформативним. Інформації, які мають властивий їм характер. Кожна інформація призначена для аналізу, оцінювання та правильного викриття її мотивації. Ніколи не робіть поспішних рішень і вірте підказкам власного серця. Лише тоді роздуми будуть правильними та правдивими. Відкривайте невідкрите, відчувайте продумане, розкривайте висловлене, робіть висновки як із власних роздумів, так і з роздумів інших істот, які будь-яким чином перетинають ваші шляхи. Ви побачите, що все ви дізнаєтеся і чому всьому ви завдяки цьому навчитеся. Лише так ви дійдете до суті справи і почнете розуміти незрозуміле. Вірте у своє переконання, і це піднесе вас на вершину пізнання та розуміння сенсу людського буття і, зрештою, сенсу буття як такого. Адже саме це вам і потрібно».

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc. Література:

Attracting new target groups in adult education. (Eds. Mária MACHALOVÁ- Viera PRUSÁKOVÁ.) Bratislava : Gerlach Print, ISBN 80-968564-5-6. CASTELLS,M. 1997. The Rise of Network Society. Cambridge : MA-Blackwell. CASTELLS,M. 1998. End of Millenium. Cambridge : MA – Blackwell. ENGELSHOVEN,P. a kol. 1995. Súčasný stav v oblasti vzdelávania dospelých na Slovensku a vzdelávanie dospelých v Európe. Vybrané dokumenty projektu. Bratislava : Ústav informácií a prognóz školstva, mládeže a telovýchovy. 21 s. ISBN 80-7098-057-5. MACHALOVÁ,Mária. 2000. Informácia o projekte programu Socrates „Cieľové skupiny vo vzdelávaní dospelých.“ In: Vzdelávanie dospelých, 2000, roč.5, č.1, s. 90-92. ISSN 1335-2350. MACHALOVÁ,Mária. 2004. 2006. Psychológia vo vzdelávaní dospelých. 1.vyd. Bratislava : Rádio Print. ISBN 80-969339-6-5; 2.vyd. Bratislava : Gerlach Print. ISBN 80-89142-07-9. MACHALOVÁ,Mária. 2013. Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešov : Prešovská univerzita, 2013. ISBN 978-80-555-0932-7. 978-80-555-11184. MACHALOVÁ,Mária. 2014. Edukačná sociálna práca. Prešov : Prešovská univerzita. ISBN Memorandum o celoživotnom vzdelávaní. 2000. Brusel : Komisia európskych spoločenstiev. Bratislava : Ministerstvo školstva SR. 37 s. REDING,V. 2002. Lifelong Learning in Europe. In: Adult Education and Development. (Ed. Helmut HINZEN.) Bonn : IIZ DVV, s. 103-115. ISSN 0342-7633. RINNE,Risto. 2000. The globalization of Education: Finnish education on the doorstep of the new EU millenium. In: Educational Review, roč. 52, č.2, s.131-142. RINNE,Risto. 2002. „Total refusers“ vs „Addicts“ in the changing market of life long learning. In: Attracting new target groups in adult education. (Eds. Mária MACHALOVÁ - Viera PRUSÁKOVÁ.) Bratislava : Gerlach Print, 2002, s. 82-12. ISBN 80-968564-5-6. Rovnaké a nerovnaké príležitosti na vzdelávanie dospelých v Európe. 2002. (Eds. Helmut HINZEN - Viera PRUSÁKOVÁ - Ewa PRZYBYLSKA.) Bratislava : IIZ/DVV, Univerzita Komenského. ISBN 80-88982-51-0. SOHR,Stanislav. 1997. Nedůstojná tajemství. Havířov : Dimensis. ŠIMONČÍKOVÁ, Jozefína. 2004. Rozhovory s mojím vyšším Ja. (Manuscript.) Bratislava. Získavanie nových cieľových skupín vo vzdelávaní dospelých. 2004. (Eds. Mária MACHALOVÁ – Viera PRUSÁKOVÁ.) Bratislava : Gerlach Print, 2004. ISBN 80-89142-04-4.