I. Спостереження щодо впровадження супервізії у сфері соціальних послуг:

Параграф 9 пункт 10 закону № 448/2009 про соціальні послуги та про зміну і доповнення закону № 455/1991 Зб. про підприємницьку діяльність (закон про підприємництво) у редакції пізніших змін конкретизує: надавач соціальної послуги зобов'язаний з метою підвищення фахового рівня та якості наданої соціальної послуги розробити та здійснювати програму супервізії. П'ятнадцять місяців чинності закону принесли перші досвіди із застосування параграфа 9 на практиці, і як супервізор я стикаюся з різними перешкодами.

  1. Менеджмент закладів соціальних послуг здебільшого недостатньо розуміє, що таке супервізія і чого можна від неї очікувати, не знає, як і хто має створити програму супервізії, що має містити програма супервізії. З цієї необізнаності згодом випливає:
  2. низька або нульова мотивація коректно відкомунікувати програми супервізії, або їх створення із залученням працівників.
  3. Велика кількість директорів закладів соціальних послуг сприймає супервізію як контроль закладу.
  4. При узгодженні контракту деякі директори організацій мають тенденцію домовитися про бартер – супервізор прийде до закладу, поговорить із працівниками, і директор матиме виконане завдання щодо забезпечення супервізії.
  5. Більше половини директорів відводять витратам на супервізію останнє місце у черзі важливості.

Час, страх і опір – це фактори, з якими ми будемо довго працювати, щоб спільно долати вищезазначені перешкоди. Приклади з деяких закладів соціальних послуг є доказом того, що робота з часом та опором завжди принесе свої плоди.

Будинок соціальних послуг KOMPA у Банській Бистриці Директорка закладу поступово комунікувала з працівниками потребу супервізії, працівники двічі пройшли зустріч із двома супервізорами з метою з'ясувати, що їм може дати супервізія. Згодом директорка на прохання працівників замовила через Асоціацію супервізорів та соціальних консультантів супервізію команди щодо конкретної теми. На цей час заклад має розроблену програму супервізії, у програмі встановлено кількість годин індивідуальної супервізії працівника, у визначеному місці вивішено формуляр, у який працівники вписують, якого супервізора вони обрали. Усе це відбулося протягом двох років. DSS Kompa — це невеликий заклад, що надає соціальні послуги для 15 дітей та молодих людей амбулаторною формою, має 12 працівників, на супервізії команди були всі працівники. Будинок соціальних послуг DEDESO у Гнушті Директорка закладу замовляла супервізію, не знаючи, чого від неї можна очікувати. У комунікації щодо контракту вона погодилася, що супервізію ми спрямуємо так, щоб працівники через досвід пізнали її користь. Перший досвід супервізії був для працівників підбадьорливим, і директорка охоче забезпечить супервізію і в наступний період. DSS DEDESO — це невеликий заклад, що надає послуги для 12 дітей амбулаторною формою, у супервізії взяли участь 6 працівників (усі, хто працює з клієнтом). (http://www.dedeso.sk)

Будинок соціальних послуг Symbia у Зволені Підтримуючим елементом для впровадження супервізії у DSS Symbia стала група самодопомоги, яку самі працівники назвали «Тисне на мене...». Досвід із групи, а також те, що директорка організації є супервізором, полегшили розробку програми супервізії. Програму готували працівники спільно з менеджментом, і у 2009 році відбулася зовнішня супервізія команди на конкретну тему, яку люди в команді вимагали. На цей рік організація над програмою супервізії ще працює. Будинок соціальних послуг Symbia — це невеликий заклад, що надає послуги для 35 дітей та молодих людей, супервізію пройшли 16 працівників, які безпосередньо працюють із клієнтом. Директорка організації є супервізором. (http://www.symbia.sk)

II. Спостереження щодо впровадження супервізії у сфері соціально-правового захисту та соціальної опіки:

Закон встановлює обов'язок супервізії для працівників у закладах виконання рішень суду (кризовий центр, дитячий будинок, ресоціалізаційний центр).

З моєї супервізорської практики за останні 3 роки випливає інтерес і потреба супервізії також для робочих позицій в інших частинах системи соціально-правового захисту та соціальної опіки:

  • соціальні працівники відділів соціально-правового захисту та соціальної опіки,
  • психологи рефератів консультаційно-психологічних послуг (вони здебільшого мають супервізію забезпеченою з огляду на історію своєї професії та їхні робочі позиції),
  • фахові працівники акредитованих суб'єктів,
  • працівники сільських/міських управлінь, соціальні працівники громад.

Через поєднання послуг та професіоналів, використання мережування послуг, мультипрофесійні зустрічі, укладання партнерств при реалізації проектів тощо поступово виникає гостра потреба у супервізії також в організаціях у профілактиці (наприклад, школи та шкільні заклади, материнські центри, центри вільного часу тощо). Адже і в закладах соціальних послуг професіонали так само зустрічаються і з клієнтами соціально-правового захисту та соціальної опіки (наприклад, у закладах екстреного проживання, у денних центрах для сім'ї, громадських центрах, низькопорогових центрах тощо).

У всій сфері соціально-правового захисту дітей та соціальної опіки, з одного боку, окрім потреб супервізії, одночасно присутні також різні бар'єри, упередження та міфи, які поки що перешкоджають використанню супервізії як ефективного та стандартного інструменту професіоналів, що допомагають.

Згідно з моїм досвідом, ці перешкоди випливають передусім:

  1. з необізнаності щодо значення супервізії як такої та з нерозуміння супервізії,
  2. з оцінювання та невизнання цього інструменту без достатнього особистого досвіду з ним,
  3. часто також з позиції керівного працівника, який сам не є переконаним і достатньо мотивованим для визнання супервізії як природної фахової складової та необхідності в організаціях, що допомагають,
  4. можливо, також з різнорідності професій та їхніх фахових вихідних позицій, які потрапляють у контакт із клієнтами соціально-правового захисту дітей та соціальної опіки (не тільки соціальні працівники та психологи, а й педагоги, персонал у сфері охорони здоров'я, технічно-адміністративний персонал тощо).

Зазначені перешкоди (можливо, і інші) можуть на практиці спричиняти низький акцент на впровадженні/можливо, розвитку супервізії в організації, на малий або нульовий прямий попит на супервізію з боку працівників. Це часто відбивається у непристосуванні фінансових потоків організації на користь включення супервізії до практики організації. Небезпечною перешкодою для впровадження супервізії до практики може бути також надмірна спрямованість організації/системи захисту дітей на виконання-кількість та швидкість (справ, рішень тощо), замість якості (відносин, процедур, планування, оцінювання тощо). Опорою для впровадження супервізії до практики є, безумовно, люди – професіонали, які реально застосовують супервізію у своїй практиці та в практиці своїх організацій і сприймають її як частину свого робочого стандарту. Як ефективний інструмент для впровадження супервізії ми вважаємо також поширення належної практики.

Приклади належної практики з місць або що приваблює/мотивує «недоторканих» (розуміти як таких, що не мають досвіду супервізії) допомагаючих професіоналів до супервізії: Група підтримки допомагаючих професіоналів: у Banská Bystrica та у Zvolen вже кілька років (з 2005 року) діють групи самодопомоги соціальних працівників (щомісячні зустрічі професіоналів однієї сфери на одній території), 100 % їхніх учасників поступово втрачали власні бар'єри щодо супервізії та вирішили пройти супервізію мінімум 1 раз, майже 70 % пройшли її повторно, майже 40 % учасників (передусім лідерів) перенесли супервізію у свої організації та застосовують її передусім у межах конкретних проєктів, (http://www.supervizia.sk/kalendar)

«Дегустація» супервізії: на початку 2010 року відбувся фаховий семінар щодо захисту дітей для 10 допомагаючих професіоналів із системи соціально-правового захисту дітей, частиною якого була супервізія випадку в групі – 100 % учасників семінару сприйняли саме супервізію як найбільший внесок семінару та просили надати додаткову інформацію щодо неї (семінар «Коли треба захистити дитину» організував Návrat, o. z.), (http://www.navrat.sk)

Насичення робочих потреб: допомагаючі професіонали у Banská Bystrica (2008) та у Zvolen (2009) пройшли вихідні психогігієнічні перебування, орієнтовані на релакс, розслаблення, а також побудову співпрацюючої регіональної команди. Частиною перебувань була також супервізія в групі. 100 % учасників висловилися у зворотному зв'язку, що досвід супервізії підсилив сенс психогігієни. (перебування організував Návrat, o. z. у співпраці з регіональними супервізорками за фінансової підтримки міста Banská Bystrica та міста Zvolen), (http://www.supervizia.sk/referencie)

Інноваційні пропозиції розвитку допомагаючих професіоналів: у 2009 році Návrat, o. z. у співпраці з компанією Co/Man, 1. systemická spol. s r.o. реалізував локальний проєкт на підтримку розвитку лідерів, або керівників соціальних організацій під назвою 10x3 (кожен зареєстрований керівний працівник отримав підтримку у формі коучингу в обсязі 3 коучингових зустрічей). 80 % учасників проєкту у зворотному зв'язку наголосили на потребі коучингу та супервізії в соціальній сфері не лише для керівних та провідних працівників, а й для працівників-виконавців, (http://www.supervizia.sk/Referencie)

Друковані матеріали про супервізію та доступна інформація: з 2008 року регіональні супервізорки працюють над активним поширенням супервізії в регіоні Banská Bystrica та Zvolen також у формі розповсюдження друкованих матеріалів (підготували 2 власні регіональні листівки, що пропагують супервізію) і також за допомогою активної вебсторінки http://www.supervizia.sk (з календарем заходів у сфері супервізії та розвитку допомагаючих професіоналів, з профілем супервізорок та коучів, з фаховими статтями про супервізію тощо).

III. Спостереження щодо супервізії в локальному проєкті на підтримку сімей.

З 2008 року в Banská Bystrica триває пілотний проєкт трьох партнерських організацій (Mesto Banská Bystrica, nadácia Socia та Návrat, o. z.), спрямований на підтримку значення сім'ї та на побудову доступних і чутливих послуг для сімей: Banská Bystrica – місто сім'ї. Його частиною був також підпроєкт: «Право дитини на дотримання її прав». У межах цього підпроєкту було реалізовано створення локального етичного матеріалу/стандарту Кодексу захисту дитинства, яким би були налаштовані на спільну хвилю організації, що діють на території міста на користь сімей.

У створенні Кодексу захисту дитинства взяли участь 16 організацій. Виник 10-пунктовий етичний стандарт поведінки організацій. Одним із пунктів, до якого приєдналися локальні організації (10-й пункт Кодексу захисту дитинства), є запровадження системи навчання та супервізії для працівників організацій як системи базової якості послуг для сімей.

Частиною імплементації Кодексу захисту дитинства (згідно з Мануалом для імплементації Кодексу захисту дитинства в організації - посібника для етично відповідальних організацій на території міста Banská Bystrica) є проходження зовнішньої супервізії організації з метою перевірити запровадження Кодексу захисту дитинства в організації. На сьогодні імплементували Кодекс захисту дитинства 7 організацій, отже 7 організацій (у Banská Bystrica) мають запроваджену систему супервізії в організації та одночасно пройшли зовнішню супервізію організації (2 організації підпадають під Закон про соціальні послуги, 1 під Закон про соціально-правовий захист дітей та соціальну опіку, 1 організація є шкільним закладом, 3 діють у сфері профілактики – материнські центри), 3 інші організації перебувають у процесі імплементації. Організаціям з імплементованим Кодексом захисту дитинства (отже, і із запровадженою супервізією) присвоюється позначення: «Нашими послугами захищаємо спокійне та безпечне дитинство». Весь текст Кодексу захисту дитинства доступний на http://www.bb.mestorodiny.sk.

У наступній підпроєктній активності Курс мережування послуг при роботі з сім'єю в небезпеці (52-годинний курс розвитку професійних навичок допомагаючих професіоналів) супервізія (та коучинг) була частиною Курсу при виборі сім'ї, для якої учасник Курсу готував мережування послуг при роботі з сім'єю. Курс пройшли 7 працівників у BB (кожен із них пережив принаймні 1 індивідуальну супервізію на випадок). Письмовим виходом Курсу мережування послуг та досвіду зі створення мереж підтримки для сімей є публікація «Створюємо мережі допомоги для сімей», яку видає Návrat, o. z. у квітні 2010 року. Публікація своїм змістом підтримує включення супервізії в практику допомагаючих організацій. (http://www.navrat.sk)

Останньою підпроєктною активністю, в якій була застосована супервізія, було створення локальної Мережі допомоги вагітній жінці в небезпеці. На сьогодні група має 14 членів, з них 9 активних та 2 почесних члени. Частиною членства в Мережі є система розвитку людських ресурсів за допомогою Групи підтримки членів мережі та супервізії випадку в групі. (http://bb.mestorodiny.sk/?page_id=720)

Підпроєкт «Право дитини на дотримання її прав», який реалізує Centrum Návrat Banská Bystrica, підтриманий із фінансових коштів Норвезького фінансового механізму, Фінансового механізму ЄЕЗ та коштів Державного бюджету SR.

IV. Спостереження щодо впливу європейських ініціатив

У багатьох проєктах, які останнім часом реалізуються в Словаччині у сфері підтримки сімей та захисту дитинства, що фінансуються саме з коштів Європейського Союзу, чи то з Європейського соціального фонду, чи то з коштів Норвезького фінансового механізму та Фінансового механізму Європейського економічного простору і, звісно, Державного бюджету SR, з'являється супервізія як один із інструментів зовнішньої підтримки для допомагаючих професіоналів. Як приклади наведу:

  • Національний проєкт XII-2 Розвиток та зміцнення людських ресурсів і систематичне поглиблення кваліфікації працівників (проєкт реалізує Ústredie PSVaR), доступний на http://www.upsvr.sk,

  • проєкт: «Повернення до стабільності сімей» (проєкт реалізує Návrat, o. z.), доступний на http://www.socia.sk,

  • проєкт: Комунальні центри – центри комплексних комунальних послуг як інструмент для покращення соціальної інклюзії мешканців маргіналізованих ромських громад на локальному рівні (проєкт реалізує Člověk v tísni, spol. pri ČT, o. p. s. pobočka Slovensko), доступний на http://www.socia.sk.

Ці та інші проєкти можуть бути прикладом того, як досвід міжнародних проєктів (також у сфері супервізії) та закордонний досвід наших фахівців переносяться у словацьку практику, зокрема у сфері підтримки сімей та захисту дитинства.

У цій сфері рекомендую для ознайомлення та використання також матеріал Європейські стандарти якості для допомоги дітям, які живуть поза межами власної сім’ї (безкоштовно для завантаження словацькою мовою також на http://www.quality4children.info). Матеріал у сферах процесів прийняття рішень (щодо дитини та її ситуації), а також у сфері прямої допомоги (при вилученні дитини із сімейного середовища, при влаштуванні до замісної опіки та при її завершенні) зосереджується на якості процесів та на супервізії професіоналів, які працюють у цій сфері. Перевагою матеріалу є, серед іншого, і той факт, що він створювався «знизу» через прямий досвід підлітків та дорослих із 32 країн Європи, які опинилися в системі соціально-правового захисту – тобто користувачів послуг. Матеріал може бути опорою для працівників під час виконання обов’язків, а також для супервізорів. Приклади належної практики використання цього матеріалу в Словаччині доступні у презентації PowerPoint на http://www.vzd.cz/standardy.

Примітка: Рефлексії щодо досвіду виникли, окрім власного досвіду авторок, також на основі багаторічної співпраці з іншими супервізорками в регіоні: Ing. Máriou Filipovou та Mgr. Evou Teťákovou, а також із коучем Ing. Alfonzom Haviarom, і на основі власної участі у більшості наведених проєктів та заходів.

Авторки: PaedDr. Jana Izraelová – за академічною освітою спеціальна педагогиня, професійно працює як директорка Domov sociálnych služieb Symbia Zvolen, фахово працює під зовнішньою супервізією з 2004 року, супервізорську практику активно здійснює з 2004 року. Domov sociálnych služieb Symbia Zvolen має запроваджену систему супервізії в усій організації з 2009 року. http://www.symbia.sk

Mgr. Dana Žilinčíková – за академічною освітою соціальна педагогиня, професійно працює як соціальна консультантка, лекторка освітніх програм, коучка та терапевтка в акредитованому суб’єкті Návrat, o. z., у Centre Návrat Banská Bystrica. Фахово працює під зовнішньою супервізією з 2003 року, супервізорську практику активно здійснює з 2004 року. У 2005–2009 роках працювала як національна координаторка загальноєвропейського проєкту «Європейські стандарти якості для допомоги дітям, які живуть поза межами власної сім’ї». Акредитований суб’єкт Návrat, o. z., має запроваджену систему супервізії в усій організації для всіх фахових працівників з 2006 року. (http://www.navrat.sk)

Доповідь була представлена на Міжнародній конференції на тему «Соціальне консультування та супервізія як засіб підвищення професійної компетентності соціальних працівників», яка відбулася 7–8 квітня 2010 року. Організатором конференції була Vysoká škola zdravotníctva a sociálnej práce sv. Alžbety n.o