Різні експериментальні методи, що нібито викликають стрес, були досліджені за допомогою метааналізу. Йшлося про 31 дослідження з використанням функціональної магнітно-резонансної томографії, під час яких стрес-тести були застосовані до 1279 піддослідних осіб, при цьому вивчалася активація структур мозку, що беруть участь у стресовій відповіді. Досліджувані ділянки включали наступні структури: Інсула (острівець), серед іншого, пов’язана зі сприйняттям болю, самоусвідомленням та соціальним сприйняттям, а також інтегрує сенсорну та внутрішню емоційну інформацію. Крім того, вона бере участь у регуляції реакції на гормональний стрес. Огорожа (claustrum) також відповідає за інтеграцію різноманітної інформації та є важливою для свідомості. Активація цих регіонів, на думку дослідників, свідчить про те, що учасники дослідження спрямовують свою увагу всередину, на власні емоційні процеси, коли перебувають у стані стресу. Нижня лобова звивина відповідає за семантичну та фонологічну обробку, а також за робочу пам'ять. «Активація, ймовірно, відбувається тому, що багато методів вимагають виконання складних когнітивних завдань. Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis); це ядро пов’язане з рухом та координацією. Його роль у контексті стресу невідома. «Ми припускаємо, що гострий стрес призводить до підвищення загального м’язового тонусу та підготовки до можливої реакції "бий або біжи"», — пояснює Gesa Berretz.

Аналіз також виявив, що використані методи значною мірою дали узгоджені результати, тому вони видаються придатними для дослідження стресу. Лише два методи, які називаються Cyberball та експозиція аверсивного матеріалу, стали винятками. У першому методі суб’єкти були соціально виключені під час віртуальної гри з м’ячем. Зразок мозкової активності, викликаний цим стрес-тестом, показав менше збігів із патернами активації інших методів. Під час аверсивного перегляду суб’єкти спостерігають тривожні сцени з фільмів із насильницьким змістом, тоді як за контрольованих умов їм демонструють нейтральний кіноматеріал. У деяких експериментах, що включали цей метод, метааналіз не виявив жодних відмінностей між умовами стресу та контролю. Як наслідок, на думку дослідників, слід приділяти особливу увагу інтерпретації досліджень, які використовують ці методи.

Автор: MUDr. Radkin Honzák психіатр

Berretz G, et al.: The brain under stress—A systematic review and activation likelihood estimation meta-analysis of changes in BOLD signal associated with acute stress exposure. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 2021; 124: 89 DOI: 10.1016/j.neubiorev.2021.01.001