За найбільшу проблему сучасності початкові школи всіх регіонів Словаччини вважають зростаючий рівень агресивності серед своїх учнів. Психічне, а також фізичне цькування з'являється у нас уже на першому ступені початкової школи. Поширені проблеми між учнями становлять, зокрема, вульгаризми, вкорінені негативні стереотипи у ставленні до однолітків ромського етносу, дискримінація дітей на основі приналежності до нижчого соціального прошарку, або заздрість, неадекватне суперництво та крадіжки. Усі кроки, які дотепер педагоги доклали для зупинення цієї тенденції, однак, виявилися безуспішними. Альтернативне рішення їм запропонувала казкова книга «Hračky idú do školy», яка присвячена правам дитини. Її видало громадське об'єднання Paradysio в рамках проєкту «Підтримка виховання та освіти дітей у сфері прав людини», підтриманого Урядом Словацької Республіки у 2012 році.

Група з двадцяти педагогічних медіаторів вирішила реалізувати проєкт, першочерговою метою якого було ознайомлення дітей з їхніми правами та навчання взаємній повазі й толерантності в колективі. З огляду на низький вік учнів, проблематика прав дитини була пояснена їм у відповідний спосіб – за допомогою вже згаданої книги казок. Вона містила також ілюстрації, призначені для розфарбовування. Діти на проєкт реагували з неабияким ентузіазмом, історії, за їхніми власними словами, їм дуже сподобалися, і вони із зацікавленням продовжували читання навіть під час перерв. Пізніше вони охоче долучалися до дискусії, і вчителі помітили, що улюблені уривки з казок вони автоматично застосовували також у межах міжособистісних стосунків з однокласниками. Учнів щиро цікавили долі дітей з бідних країн, які згадувалися в книжці. Вони ініціативно пропонували, наприклад, щоб олівці, які вони отримали для розфарбовування книжок, краще надіслали їхнім одноліткам в Афганістан.

Медіатори проєктом довели, що ситуація у словацьких початкових школах є вирішуваною, і діти здатні зрозуміти не лише те, що вони мають свої права, а й пов'язані з ними обов'язки. Вчителям на майбутнє вони рекомендували запровадити інтерактивний метод навчання та залучати дівчат і хлопців до розігрування сценок на задану тему. У цьому випадку для дитячої психіки релевантним є саме виступ у ролі безпосереднього учасника подій. Візуалізація обговорюваних проблем та драматизація модельних ситуацій, власне, виявилися ефективним інструментом для привернення уваги учнів першого ступеня. Творці проєкту бачать потенціал також у створенні коротких анімаційних казок на тему прав дитини за прикладом всесвітньо успішного французького анімаційного серіалу про людське тіло «Bol raz jeden život». Вони пропонують далі також розробку вебпорталів з конкретними заходами, які діти могли б проходити разом із членами сім'ї. Саме батьки відіграють значну роль у процесі формування особистості своїх дітей і повинні вчити їх уважності до потреб оточення, а також відстоюванню власних прав. Проєкт об'єднання Paradysio підтвердив правдивість думки, що співчуття, любов, солідарність і повага є вродженими людськими якостями, які, проте, потрібно змалечку належним чином підтримувати та розвивати. Таємниця успіху при цьому проста. Повернення до казок.