Правова свідомість та правова основа життя Правова свідомість та правова основа життя — під такою назвою Aktívny život, n.o. реалізувала проєкт за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ та європейських справ Словацької Республіки в межах грантової програми «Підтримка та захист прав людини і свобод». Головною метою проєкту було перенавчання фахівців (реалізовано 5 навчальних семінарів), які контактують із клієнтами, чиї права людини порушуються. Тренінг був спрямований на підвищення чутливості фахівців, розвиток їхніх компетенцій у сфері ідентифікації та оцінки ризиків і небезпеки порушення прав (насильство в сім'ї, у стосунках). Реалізація проєкту мала позитивний вплив на кілька цільових груп. Насамперед на фахівців, які контактують із важливою цільовою групою — жінками з сільської місцевості, жінками з інвалідністю, жінками похилого віку, яким важче отримати доступ до консультацій. Проєкт не забуває і про широку громадськість, яку в межах реалізації проєкту було поінформовано про цю сферу, тобто про проблематику насильства в суспільстві.

Сьогодні ми є свідками випадків домашнього та сімейного насильства, у деяких випадках — із наслідками у вигляді втрати життя жертви. Насильство охоплює цілу низку дій агресора, метою яких є отримання влади над жінкою та контроль над нею (Conway, In Rác, 2015). За Herzog (2009), насильство — це навмисне застосування погроз, фізичного чи психологічного тиску або структурної влади проти власної чи іншої особи, проти групи або колективу, що призводить до травм, психологічної шкоди, втрат, неправильного розвитку або навіть смерті. Ondrejkovič (2008), своєю чергою, зазначає, що насильство є однією з найбільш стійких соціальних реалій. Воно може проявлятися з різним охопленням та інтенсивністю. Насильство має різноманітні форми, як-от насильство в сім'ї, насильство щодо жінок, насильство в школах, насильство «на вулиці», «повсякденне» насильство тощо. Насильство впливає на життя, фізичну та психічну цілісність або свободу особистості. Основною ознакою є умисел, тобто насильство — це не «випадок» і не «доля», а наслідок навмисних дій.

У стосунках між партнерами виникає нерівноправне становище, стосунки, коли одна особа поводиться насильницьки, агресивно, власницьки, владно стосовно іншої особи, яка почувається в таких стосунках під загрозою, переживає біль і безпорадність. Виникнення насильницьких проявів з боку кривдника щодо жертви може зростати за інтенсивністю або проходити через окремі фази насильства. Насильство щодо жінок проявляється у різних формах, які мають довгострокові наслідки для психічного та фізичного стану жінок. Негативні наслідки, що випливають із тривалого перебування в умовах домашнього насильства або іншої форми знущань, проявляються у жінок на різних етапах життя, і їхнє переживання залежить від психічної стійкості, емоційної зрілості та засвоєних копінг-стратегій у подоланні навантаження, результатом яких може бути втеча або пасивне прийняття життєвої ситуації, або, навпаки, спроба вирішення та пошук нових альтернатив (Radková, Pavlovičová, Cintulová, 2015).

Форми насильства за Zlámal та Dufková (In Bednářová et al., 2009): Фізичне насильство — ляпаси, копняки, задушення, побиття руками або предметами, зв'язування, погрози зброєю або іншими предметами, позбавлення сну та їжі, аж до замахів на життя. Економічне — контроль фінансів (доходів та витрат жертви), ненадання фінансових коштів на спільне господарство, виділення фінансів, приховування економічного стану кривдника та сім'ї. Сексуальне насильство — примус до сексу, сексуальний напад, зґвалтування, ставлення до близької особи як до сексуального об'єкта. Психічне насильство — звинувачення, груба поведінка, залякування, заборони, погрози, образи, приниження, шантаж, знищення власності (улюблених речей) жертви, тероризування. Емоційне насильство — емоційний шантаж, звинувачення в кожній ситуації, погрози забрати дітей, називання жертви божевільною, контроль того, що жертва робить, з ким зустрічається, куди ходить. Соціальне насильство — дискредитація жертви в соціальному середовищі, обмеження та заборона контактів жертви з друзями та сім'єю з метою ізоляції жертви, використання привілею кривдника вирішувати в усіх сферах спільного життя, використання дітей або інших осіб як засобу тиску на жертву.

2 Цикл насильства

Насильство в інтимних стосунках не виникає випадково і не є одноразовою справою, а триває довгий час, повторюється і поступово загострюється, окремі фази повторюються, створюється «коло — цикл насильства».

Цикл починається з нападів на людську гідність, продовжується нападами на здоров'я і завершується нападами на життя (Matoušek, 2013).

Ševčík, Špatenková et al. (2011) говорять про такі фази циклу насильства: Фаза наростання напруги — комунікація між партнерами погана, чоловік усе критикує, знецінює. Насильство має форму пасивної агресії. Жінка відчуває страх, намагається догодити чоловікові, лише щоб запобігти агресивному вибуху. Також вона страждає від почуття провини, що не запобігла і не зупинила напругу. Фаза вибуху та насильства — у цій фазі проявляється насильство чоловіка щодо жінки. Насильство може мати форму емоційного, психічного, а також фізичного насильства. Кривдник намагається отримати владу, контроль і керувати жінкою. Жінка переживає почуття страху, безпорадності, розпачу. Ситуація погіршується, оскільки соціальні наслідки не є мінімальними, і кривдник починає використовувати насильство як засіб контролю, примусу та влади. Фаза примирення (медового місяця) — кривдник починає усвідомлювати, що жінка може захотіти розірвати стосунки, але не хоче її втратити (втратити владу і контроль), тому починає вибачатися, обіцяти, запевняти, змінює свою стратегію поведінки, тому починає вдавати або демонструвати любов, смуток, жаль. Фаза спокою — іноді її можна вважати фазою примирення, оскільки вона типова «спокоєм», без проявів насильства у стосунках. Чоловік ніби починає виконувати деякі обіцянки, жінка починає сподіватися, що насильство припиниться.

Цикл повторюється, і дуже важко перервати динаміку таких стосунків. Спочатку фази напруги та примирення тривають довше, проте поступово їхня тривалість скорочується. Жінці можуть загрожувати серйозні наслідки для здоров'я та психіки після нападів, або навіть смерть. Жінки мають побоювання за своє існування, часто вони фінансово залежні від кривдника, бояться за своїх дітей, за себе, бракує підтримки з боку сім'ї, оточення.

3 Навчання фахівців

Навчання на тему насильства стосовно жінок відбулося у п'яти містах для фахівців із міст Вельки-Кртіш, Крупіна, Левіце, Комарно, Нове-Замки – Гурбаново. Загалом у навчанні взяв участь 65 фахівців (59 жінок та 6 чоловіків). Під час тренінгу розглядалися такі теми: Основні визначення та поняття. Огляд конвенцій та законодавства у цій проблематиці на міжнародному та словацькому рівнях. Міфи та факти, форми та моделі насильства стосовно жінок. Базові навички під час контакту з жінками, які зазнають насильства, та їхніми дітьми. Оцінка ризику насильства стосовно жінки, фактори ризику. Планування безпеки, належна практика установ при оцінці ризику. Мультиінституційна співпраця. Колесо партнерства.

На початку тренінгу ми застосували анкету очікувань, а наприкінці — анкету зворотного зв'язку, яку заповнив 61 фахівець (55 жінок та 6 чоловіків). Наводимо деякі результати:

  • В анкеті ми з'ясовували, чи мають фахові установи розроблену методику для роботи з жертвою насильства. Більшість фахівців відповіли, що ні. У випадках, коли відповідь була «так», методика була зосереджена на роботі із синдромом CAN або ж методика є недостатньою, її необхідно доопрацювати.
  • На запитання, чи можуть фахівці ідентифікувати насильство стосовно клієнтки/клієнта, вони відповіли: посередньо – 37 фахівців, так – 4 фахівці, ні – 8 фахівців, 12 фахівців не відповіли на це запитання.
  • На запитання, чи можуть фахівці ідентифікувати ризики/небезпеку, що загрожує клієнтці/клієнту, вони відповіли: так – 9 фахівців, посередньо – 37 фахівців, ні – 3 фахівці, 12 фахівців не відповіли на це запитання.
  • Співпрацю з установами фахівці оцінювали за шкалою: 1 – дуже добра, 2 – добра, 3 – слабка, 4 – жодна. Середня оцінка співпраці – поліція/2,12; органи місцевого самоврядування/2,42; суди/2,5; неурядові організації/2,48; UPSVaR/2,14; охорона здоров'я/2,25. Інші згадані організації, з якими співпрацюють фахівці, — це школи та Центр педагогічно-психологічного консультування та профілактики.
  • Найбільш корисним у навчанні фахівці вважали: навчання через приклади з практики, аналіз тематичних досліджень, життєві історії, їх вирішення та взаємні дискусії (39 фахівців із 61). Можемо констатувати, що фахівці охоче навчаються через модельні ситуації, що вони вітали б у майбутньому для подальшого навчання.

Висновок

Тема насильства та впровадження заходів у суспільстві залишаються обговорюваною темою. Основою має бути мультиінституційна співпраця при вирішенні конкретних випадків із практики. Необхідно створювати та зміцнювати мультидисциплінарні команди, вчитися працювати та співпрацювати в таких командах, оскільки лише таким шляхом ми можемо ефективно допомогти жертві насильства. Важливим, однак, є своєчасне розпізнавання насильства та знання проявів, які необхідно вміти ідентифікувати у жертви та надати їй руку допомоги. Довгостроковим викликом для всіх державних установ та некомерційних організацій, що працюють у цій сфері, залишається зниження толерантності до будь-якої форми насильства в суспільстві.

Автори: Mgr. Karin Kupcová, PaedDr. Martina Ferri Список бібліографічних посилань

BEDNÁŘOVÁ, Z. – MACKOVÁ, K. – WÜNSCHOVÁ, P. – BLÁHOVÁ, K. 2009. Domácí násilí – zkušenosti z pozkytování sociální a terapeutické pomoci ohroženým osobám. Praha: Acorus, 2009. 92 s. ISBN 978-80-254-5422-0. HERZOG, R. 2009. Násilí není řešení. Plzeň : Fraus, 2009. 120 s. ISBN 978-8-7238-850-9. MATOUŠEK, O. et al. 2013. Encyklopédie sociální práce. Praha: Portál, 2013. 570 s. ISBN 978-80-262-0366-7. ONDREJKOVIČ, P. 2008. Násilie spoločensky nežiaduci jav. In Sociológia. ISSN 0049-1225, 2008, roč. 40, č. 5, s. 391-416. RADKOVÁ, L. - PAVLOVIČOVÁ, A. - CINTULOVÁ, L. Is violence against women and children well underpined problem in our society? In: Social Pathology Among Youth. International Dialogue of Aspects in Social Pathology Among Children, Youth and Young Adults. Abstracts Book. Ed. Šuvada, J., - Tománek, P. Bratislava: St. Elisabeth University of Health and Social Work, 2015. p. 69-70. ISBN 978-80-8132-131-3. RÁC, I. 2015. Násilie páchané na ženách v partnerskom vzťahu. Nitra: Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre, 2015. 109 s. ISBN 978-80-558-0867-3. ŠEVČÍK, D. – ŠPATENKOVÁ, N. et al. 2011. Domácí násilí. Kontext, dynamika a intervence. Praha: Portál, 2011. 192 s. ISBN 978-80-7367-690-3.