Гендерні нерівності досі глибоко вкорінені в кожному суспільстві. Жінки часто не мають доступу до гідної праці та стикаються з різницею в оплаті праці, не мають доступу до базової освіти та медичного обслуговування. Жінки недостатньо представлені в політичних та економічних процесах прийняття рішень, на керівних посадах, їх недооцінюють, і вони зазнають дискримінації в наукових та медичних дисциплінах по всьому світу. У всіх частинах світу вони піддаються гендерно зумовленому насильству та дискримінації. Окрім того, що гендерна рівність є фундаментальним правом людини, її досягнення має насамперед соціально-економічні наслідки. Розширення прав і можливостей жінок є вигідним для економіки, продуктивності та зростання (UN WOMEN).

Гендерно зумовлені владні відносини, норми та стереотипи впливають на вразливість жінок і чоловіків до певних ризиків для здоров'я, впливають на їхню поведінку у прагненні зберегти міцне здоров'я, а також мають вплив на їхній доступ до медичних послуг і на те, як системи охорони здоров'я реагують на їхні потреби (дискримінація при наданні послуг медичної допомоги). Більш справедливі гендерні норми та відносини мають потенціал суттєво покращити здоров'я як жінок, так і чоловіків (WHO, 2019).

Феміністичний підхід здатен вказати на необхідність дослідження зв'язків між гендером, нерівноправністю та здоров'ям, а також розподілом влади в процесах громадського здоров'я, охоплюючи формування політики аж до реалізації програм. Складність громадського здоров'я вимагає дослідження з багатьох точок зору та уваги до деталей, які здатні ідентифікувати проблеми зі здоров'ям, що є важливими для жінок, і досліджувати способи вирішення цих проблем (Rogers, 2006).

Наслідки

Існує багато сфер, у яких гендерні нерівності прямо або опосередковано впливають на здоров'я жінок, а також чоловіків. Стать і гендер впливають на здоров'я кожної людини протягом усього її життя. Вони впливають на переживання криз і надзвичайних ситуацій, вплив хвороб і доступ до медичної допомоги, води, гігієни та санітарії. Гендерна нерівність непропорційно вражає дівчат і жінок у більшості суспільств. Вони мають нижчий соціальний статус і менший контроль над прийняттям рішень щодо свого тіла, в інтимних стосунках, сім'ях і громадах, через що піддаються різним формам насильства, примусу та шкідливим практикам. Крім того, дівчата та жінки стикаються з високим ризиком небажаної вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, раку шийки матки, недоїдання та депресії (WHO, 2021).

Держави-члени європейського регіону WHO мають один з найвищих рівнів гендерної рівності у світі, але в межах регіону існують певні відмінності. Необхідно розуміти, що гендерна нерівність — це не лише питання прав людини, вона також має значний негативний вплив на здоров'я та добробут — чи то через дискримінацію, насильство, неналежні сексуальні та репродуктивні права і здоров'я, неоплачувану працю з догляду, дитячі шлюби чи каліцтво статевих органів (WHO, 2019).

Гендерно упереджені структури та ставлення дослідників, викладачів або керівних працівників у сфері науки, техніки, інженерії, медицини та глобального здоров'я можуть бути для дівчат і жінок перешкодою при вході в ці професії та просуванні в них. Результатом є постійне недостатнє представництво жінок у дослідженнях та на керівних посадах у цих сферах (Ratele et al., 2019). Натомість жінки надмірно представлені в ролях неформального догляду, де вони підвищено піддаються фізичним і психологічним факторам ризику (Davies et al., 2019).

Сексуальне та сексуалізоване насильство щодо жінок є однією з форм дискримінації та водночас вважається гендерно специфічним порушенням прав людини. Сексуальне насильство в більшості культур дозволяє патріархальний устрій суспільства. Для захисту від сексуального насильства, що чиниться щодо жінок, необхідно забезпечити гендерну рівність. Сексуальне насильство щодо жінок і дівчат не обмежується жодною політичною чи економічною системою, а є поширеним у кожному суспільстві світу. Воно перетинає межі багатства, раси та культури і є вираженням історичних, культурних, релігійних специфічних цінностей і норм, які сьогодні все ще застосовуються через багато соціальних і політичних інституцій, що підбурюють дискримінацію жінок і дівчат (Banarjee, 2020). Зрозуміло, що існують регіональні, національні та інституційні відмінності та динаміка, проте гендерна нерівність впливає на більшість, якщо не на всі суспільства (Ratele et al., 2019).

Феміністична громадська охорона здоров'я

Всесвітня організація охорони здоров'я наголосила, що громадські втручання шляхом вирішення гендерних норм і ставлення можуть змінювати як окремих осіб, так і цілі громади. Вони можуть включати, наприклад, методи економічного розширення прав і можливостей жінок і не менш важливе залучення чоловіків як партнерів проти гендерно зумовленого насильства. Крім того, медійні інтервенції та кампанії з підвищення обізнаності громадськості можуть використовувати мас-медіа для того, щоб поставити під сумнів гендерні норми та ставлення, а також спробувати підвищити обізнаність усього суспільства про насильницьку поведінку щодо жінок і про те, як їй запобігати (Banarjee, 2020). У суспільстві, де всі рівні, немає місця для насильства чи інших форм дискримінації.

Однак, поки ми будемо жити в суспільстві, яке надає індивідам різний ступінь поваги залежно від статі, віку, етнічної приналежності, багатства, інвалідності чи інших ознак ідентичності, цей соціальний градієнт зберігатиметься (Aphramor, 2017). Часто підхід обмежується лише використанням послуг, які лікують симптоми нерівності, проте цього можна значною мірою уникнути шляхом вирішення основних соціальних причин. Вирішення соціальних детермінант є навіть економічно менш витратним, ніж вирішення медичних наслідків нерівності. Попри це, досі триває політична дискусія про те, чи повинні закони вирішувати проблему нерівності і чи варто спрямовувати державні ресурси на допомогу найбільш вразливим групам (McCuskey, 2018).

Феміністичні дослідження та активізм зробили значний внесок у реалізацію соціальних досліджень здоров'я, а також мали успіх у впливі на політику громадського здоров'я. Загалом, у наш час визнається важливість статі як ключової рушійної сили в соціальній детермінації здоров'я (Keane, 2014). Феміністична громадська охорона здоров'я представляє мультидисциплінарний підхід, який має на меті покращити здоров'я гендерно підпорядкованих груп, або ж зменшити нерівності у здоров'ї між цими групами. Феміністичне дослідження базується на діяльності, часто в тісній співпраці з жіночим рухом (або неурядовими жіночими організаціями), а також на соціальних змінах. Тому феміністичне дослідження є корисним у сфері громадського здоров'я, особливо в галузі зміцнення здоров'я. Феміністична громадська охорона здоров'я є міждисциплінарною сферою, в якій наголошується на фундаментальних питаннях про значення гендерних конструкцій у питаннях здоров'я, а також про значення гендерних владних відносин для нерівномірного розподілу здоров'я в даній популяції (Hammarström, 1999).

Сучасний фемінізм вимагає рівних прав і можливостей для всіх без винятку (Molyneux M. et al. 2021). Ці права та можливості дозволять:

  • здобувати освіту тими, хто дотепер був виключений з адекватного освітнього процесу,
  • отримати роботу, а з нею і фінансовий дохід та економічне підґрунтя, завдяки яким вони збережуть життєвий стандарт, і водночас уможливлять соціальну мобільність; а також самостійність і незалежність від партнера у питаннях житла та забезпечення сім'ї (що є особливо важливим у випадку гендерно зумовленого насильства та насильства у партнерських стосунках),
  • покращити медичну грамотність, а з нею можливість підтримувати краще здоров'я,
  • але у разі потреби мати рівний доступ до медичної допомоги без дискримінації.

Висновок

Ця стаття не має на меті бути вичерпним переліком ситуацій, у яких жінки зазнають дискримінації, а окреслити асоціації феміністичних студій/рухів та громадського здоров'я, і водночас вказати на часто зайву та безглузду негативну конотацію слова фемінізм. Жінки недооцінюються та піддаються дискримінації у доступі до освіти та роботи, при цьому дослідження показують, що це важливі детермінанти здоров'я. Чим вища освіта, тим краща робота, вищий дохід і краща медична грамотність, що передбачає краще здоров'я та життєві умови (соціальний градієнт) – чим забезпечується захист, підтримка та розвиток громадського здоров'я.

Авторки: Mgr. Lívia Kaňuková doc. MUDr. Kvetoslava Rimárová, CSc., mim. prof. Робота підтримана 3 грантовими проєктами KEGA Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту СР KEGA: KEGA 008 UPJŠ-4/2020; KEGA 010UPJŠ-4/2021.

Список бібліографічних посилань

APHRAMOR, Lucy. 2017. Feminism, Dietetics, and Realistic Fitness: Can They Be Team Players ? The Palgrave Handbook of Feminism and Sport, Leisure and Psysical Education. Pp 769-792. Доступно: https://link.springer.com/chapter/10.1057/978-1-137-53318-0_49

BANARJEE, Subrata. 2020. Identifying factors of sexual violence against women and protection of their rights in Bangladesh. Aggression and Violent Behavior: vol. 52, 101384. Доступно: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1359178919301843

DAVIES. Sara. E. et al. 2019. Why it must be a feminist global health agenda? The Lancet: 393, 10171, P601-603. Доступно: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(18)32472-3/fulltext

HAMMARSTRÖM, Anne. 1999. Why feminism in public health? Scandinavian Journal of Public Health: 27, 4. Доступно: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/14034948990270040601

KEANE, Helen. 2014. Feminism and the Complexities of Gender and health. Australian Feminist Studies: 29, 80, 180-188. Доступно: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/08164649.2014.928192

McCUSKEY, Elizabeth Y. 2018. The Body politic: Federalism as feminism in Health reform. 11 St. Louis U. J. Health L. & Pol'y 303 (2017-2018). Доступно: https://heinonline.org/HOL/LandingPage?handle=hein.journals/sljhlp11÷=18&id=&page=

MOLYNEUX, Maxine. et al. 2021. UN WOMEN. New Feminist Activism, Waves and Generations. BACKGROUND PAPER PREPARED FOR THE 25th ANNIVERSARY OF THE BEIJING PLATFORM FOR ACTION, 64th SESSION OF THE COMMISSION ON THE STATUS OF WOMEN.

RATELE, Kopano. et al. 2019. Engaging men to support women in science, medicine, and global health. The Lancet: 393, 10171, P609-610. Доступно: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(19)30031-5/fulltext

ROGERS, W. A. 2006. Feminism and public health ethics. Journal of Medical Ethics: 32, 6. Доступно: https://jme.bmj.com/content/32/6/351

UN WOMEN. Доступно: https://www.unwomen.org/en/about-us/about-un-women

WHO. Last updated 24 May 2021. Доступно: https://www.who.int/news-room/questions-and-answers/item/gender-and-health

WHO. 2019. Health and Gender Equality Policy Brief. Доступно: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0008/404495/SDG-5-policy-brief_2.pdf