Stanislav Navrátil, Jan Mattioli

У наш час ми все частіше і інтенсивніше стикаємося у представників дітей та молоді в сім'ях, у школах та в громадських місцях із проявами зухвалості, вульгаризмами, непокорою, злістю, небажанням, агресією, шантажем, брехнею, обманом тощо, які ускладнюють або навіть унеможливлюють досягнення взаємного порозуміння, розуміння, толерантності, співпраці та взаємодопомоги між дітьми, молоддю та дорослими. Наслідком описаного стану, який не обмежений краєм чи кордонами окремих держав, є зростання односторонніх або двосторонніх негативних особистісно-вибіркових стосунків антипатії та антиавторитету, суперечностей і конфліктів, що випливають із них, між названими групами, а також погіршення клімату сімейного та шкільного середовища. Уже в 2004 році ми запитували 228 вчителів ЗШ в Устецькому краї про те, що спричиняє їм найбільші проблеми в їхній педагогічній роботі. Відповіді були однозначними. Усі опитані викладачі зійшлися на тому, що ключовим фактором, який не полегшує їм управління навчанням, досягнення очікуваних освітніх результатів та виконання обов'язків при організації позакласної та позашкільної діяльності, є неналежна поведінка учнів. На її усунення доводиться витрачати час і зусилля, яких їм потім конче бракує при вирішенні завдань, які від них очікує суспільство під час шкільної підготовки учнів у XXI столітті. Висловлювання вчителів у 2008 році корелювали з висновками 2004 року. Водночас у них було наголошено на постійному підвищенні частоти та інтенсивності неналежної поведінки дітей та молоді як під час їхнього взаємного контакту, так і під час контакту з вчителями та вихователями.

Проблемна поведінка дітей щодо батьків стає майже щоденним супровідним явищем сучасного суспільного життя, яке ми можемо спостерігати в торгових центрах, театрах, кінотеатрах тощо, коли сини та доньки не слухаються навіть після кількаразових наполегливих наказів та заборон, змушують силоміць втілювати свої бажання, заважають, поводяться вульгарно, нищать обладнання тощо, навіть попри те, що перебувають під наглядом батьків. З проявів неналежної поведінки дітей щодо батьків на публіці можна зробити висновок, що аналогічний стан можна очікувати і в приватному житті багатьох сімей.

Проблемна поведінка молодого покоління починає сприйматися як феномен, який своєю зростаючою інтенсивністю негативно впливає на суспільне життя і стає таким чином одним із ключових об'єктів уваги громадськості. Насамперед батьки, вчителі та вихователі, які найчастіше контактують із дітьми та молоддю, змушені щодня вирішувати проблему, як усунути або якомога більше мінімізувати їхні прояви неналежної поведінки. Проте самі вони в багатьох випадках констатують, що результати не відповідають витраченим зусиллям. Здобутий особистий досвід змушує все більшу кількість із них шукати відповіді на запитання: «Що ми робимо не так?», «Що ми мали б робити інакше?» або безпосередньо у фахівців, або у фахових монографіях.

Представленою публікацією ми хочемо також допомогти батькам, вчителям та вихователям знайти відповіді на висловлені запитання.

Розмір: 14×21 см 120 сторінок ISBN: 978-80-247-3672-3 Каталожний № книги: 27003