Перша скринька Пандори хоче відкрити актуальну таємницю денних стаціонарів. Яке зло може випустити ця скринька Пандори в наш світ? Чи можемо ми взагалі говорити про якесь зло?
Кілька років я намагалася звертати увагу на помилки політичних рішень у сфері розвитку соціальних послуг. До сьогоднішнього дня всі зауваження десь у тиші загубилися. Це правда, що я не належала до тих, хто публічно страйкував перед міністерством, і навіть зараз не збираюся цього робити. Останні роки я відійшла вбік і сказала собі, що якщо мій голос нічого не означає, то краще використаю свій час життя на конкретну допомогу тим, хто її прийме. Разом із чоловіком ми вирішили вирушити в дорогу по закладах соціальних послуг із консультуванням та методичною допомогою.
Коли ви щодня серед людей, які служать найслабшим, і це часто в поганих робочих умовах і за ще менше, ніж мінімальна зарплата, ви вдячні Господу Богу за те, що їхньої служби ще не потребуєте. Але водночас ви усвідомлюєте, що достатньо секунди, і ваше життя може змінитися, і ви опинитеся в ситуації, коли будете залежні від соціальної послуги. А що потім? Ваш голос буде ще тихішим, ви будете безпорадно чекати на професійний догляд і якість житла. Не знаю, як відміряний мій час, і не знаю, хто з моїх коханих потребуватиме соціального догляду найближчим часом, тому я вирішила відкрити скриньки Пандори, які нам підготували наші політики та сучасні «експерти».
Перша скринька Пандори хоче відкрити актуальну таємницю денних стаціонарів.
Яке зло може випустити ця скринька Пандори в наш світ? Чи можемо ми взагалі говорити про якесь зло? Адже міністерство праці, соціальних справ та сім'ї виконало і, можливо, ще й виконує заслужену роботу. Воно викриває в денних стаціонарах по всій Словаччині майже «кримінальні діяння». Це почалося на східній Словаччині. Вибачте, що використаю словосполучення: рейди в денних стаціонарах. Здається Вам це сполучення надмірно грубим чи жорстким? Запитайте тих, хто це пережив. Їхнім свідченням Ви не захочете вірити. : Арогантність чи небажання, або як би Ви назвали підхід, коли міністерський чиновник не дає пояснити реальний стан речей, індивідуальні ситуації, в яких опиняються працівники в щоденних ситуаціях зі своїми клієнтами, і не хоче чути нічого про життя клієнтів, які відвідують ці стаціонари.
Спосіб перевірок, підхід міністерських працівників і самі заяви представників міністерства праці свідчать про те, що чинилося зло, яке необхідно швидко зупинити. А що, власне, мало бути зупинено? Відкрию Вам цю таємницю. На мою думку, мав бути зупинений лише краник фінансів до денних стаціонарів. Виглядає так, ніби експерти, які опрацьовували концептуальні стратегічні документи та готували закон про соціальні послуги, навіть не підозрювали, що в Словаччині знайдеться стільки громад, громадських об'єднань та некомерційних організацій, які почнуть будувати денні стаціонари. Чому б ці люди це робили? Ну звісно ж, заради бізнесу! Ні? Адже в Словаччині це може бути тільки через це. Хто б повірив у те, що люди, які засновували денні стаціонари, хотіли насправді лише допомогти старим або інвалідам, які вдома замкнені, і тим, хто не може потрапити до стаціонарних соціальних послуг.
Хто б повірив у те, що концептуальний матеріал із майстерні MPSVR (від робочої групи) містить правдиву стратегічну ціль нашого теперішнього уряду? Спробуйте повільно читати зі мною вступний текст Національних пріоритетів розвитку соціальних послуг на 2015 – 2020 роки. «Національні пріоритети реагують на актуальні виклики соціальної допомоги громадянам, до яких належить насамперед розвиток різноманітних послуг догляду на рівні громади, включаючи потребу модернізації соціальних послуг. Підтверджується ними водночас головна місія соціальних послуг, якою є підтримка інтеграції людей у суспільство, соціальна згуртованість, спрямування до послуг, що надаються на рівні громади, і розвиток їхнього потенціалу у сфері зайнятості та працевлаштування. Соціальні послуги таким чином стають невід'ємною частиною виконання цілей Стратегії Європа 2020.»
Ви теж із тексту вичитали, що уряд та експерти виявили потребу в побудові сучасних громадських соціальних послуг? Але ж денні стаціонари мали належати до таких сучасних послуг? Чому їх тепер масово закривають?
Текст продовжує: «Національні пріоритети відображають актуальну ситуацію надання соціальних послуг у Словацькій Республіці, насамперед брак потужностей соціальних послуг, що надаються в природному (домашньому та громадському) середовищі громадян, потребу забезпечення сталості фінансування соціальних послуг та розвитку їхньої якості. Вони виходять із потреб, ідентифікованих у національному та європейському контексті, з акцентом на доступність соціальних послуг та їхню довгострокову фінансову сталість та ефективність.»
Зараз 2018 рік, де загубився акцент доступності соціальних послуг та їхньої довгострокової сталості? Напишу це так. Хтось із нас робить дурнів. І це справді так, бо наступний текст говорить про амбіції. Тож читаймо далі.
«Національні пріоритети мають амбіцію охопити всі ключові тренди в розвитку соціальних послуг 21-го століття для людей у несприятливій соціальній ситуації, залежних від допомоги та підтримки іншої особи, чи для окремих осіб та сімей, які раптово опинилися в несприятливій (кризовій) життєвій ситуації і потребують допомоги. Їхня підготовка, прийняття, але насамперед подальша реалізація вимагає досягнення згоди всіх зацікавлених сторін. Йдеться про відповіді на принципові питання, зокрема: Які зміни планувати в структуруванні пропозиції послуг для мешканців і яким чином їх реалізувати? На основі чого забезпечити дану територію необхідними послугами? Як доцільно та економно мережувати окремі послуги в інтересах досягнення якомога комплексніших та найефективніших пропозицій для задоволення потреб людей? Національні пріоритети представляють результат співпраці всіх важливих акторів. Ширша робоча група, яка готувала документ, була складена з представників/ць громад, самоврядних країв, організацій, що представляють отримувачів/ок, а також надавачів соціальних послуг, так само був представлений науково-дослідний сектор.»
Що з нас роблять дурнів. Але, на жаль, як це вже в Словаччині буває, це трагікомедія. Адже одразу в наступному абзаці нам обіцяють, що ці громадські послуги будуть підтримувати. «Водночас у рамках багатоджерельного фінансування буде підтримуватися розвиток соціальних послуг на рівні громади також із ресурсів Операційної програми Людські ресурси та Інтегрованої операційної програми.»
Ого, не встигаю дивуватися. А можливо, мені просто не вистачає мого розуму для того, щоб зрозуміти, що якщо денні стаціонари зараз позакривають, то тоді навіщо будуть намагатися шукати ресурси та оголошувати конкурси зі структурних європейських ресурсів. Для кого? Для яких денних стаціонарів? А власне, які денні стаціонари залишилися? Громадські? Карітативні? Дияконічні? Громадських об'єднань? А скільки їх власне залишилося, пане міністре? І скільки їх «зникло»? Скільки фінансів Ви зекономили?
Знаєте що, любі громадяни, старости та соціальні працівники? Забудьте про стратегічний документ: «Національні пріоритети розвитку соціальних послуг». Адже те, про що вам говорить стратегічний документ, міністерство все одно не хоче виконувати. Або не може собі цього дозволити? То навіщо тоді це вносили в документ, на який мають спиратися «Концепції розвитку соціальних послуг самоврядних країв», а також самі «Комунальні плани розвитку соціальних послуг», які до літа мають розробити села та міста?
«Вже зараз стає зрозуміло, що досягнення таких фундаментальних змін не обійдеться без опрацювання документа, яким є Стратегічна рамка розвитку соціальних послуг до 2030 року в Словацькій Республіці. Цей матеріал розробить MPSVR SR. Він визначатиме довгострокові цілі розвитку соціальних послуг у Словацькій Республіці, які також стануть вихідною точкою для законодавчих змін правових відносин при наданні соціальних послуг та для забезпечення сталого фінансування соціальних послуг, включаючи створення таких фінансових умов, які стимулюватимуть і підтримуватимуть розвиток та впровадження комунальних соціальних послуг».
Я запитую вас, пане міністре, а також вас, пане директоре департаменту соціальних послуг: цей ваш підхід до денних стаціонарів має бути мотиваційним фактором для сіл, міст, дияконії, церковних громад, благодійних організацій та групи волонтерів, які принесли з дому свої меблі або працювали кілька місяців безкоштовно, бо вірили в ідею денних стаціонарів?
Як ви хочете виконати специфічні цілі, які ви прийняли в концепції? Специфічними цілями Національних пріоритетів є: 1. забезпечити реалізацію права громадянина на надання соціальної послуги з урахуванням людино-правового та недискримінаційного підходу та з акцентом на повагу до людської гідності, 2. забезпечити доступність соціальних послуг відповідно до потреб цільових груп та громади, 3. підвищити доступність комунальних соціальних послуг1 з акцентом на розвиток соціальних послуг для сім'ї, яка піклується про свого члена, що потребує допомоги іншої особи при самообслуговуванні,
Вступний текст цього документа закінчується таким припущенням: «Передбачається, що національні пріоритети згодом села, міста та самоврядні краї опрацюють у своїх концептуальних та планових документах. На основі ретельного аналізу стану надаваних соціальних послуг, а також вимог і потреб їхніх отримувачів, вони визначать цілі та пріоритети, а згодом завдання та заходи розвитку соціальних послуг у своєму територіальному окрузі на найближчий період».
Ви справді очікуєте, що після цього «полювання на відьом» у денних стаціонарах села та міста візьмуться за роботу в соціальній сфері? Якщо хтось із вас у це вірить, то я хочу вас позбавити цієї віри. Села та міста вже сьогодні не в змозі нести тягар надання нинішніх соціальних послуг, не кажучи вже про будівництво нових. Чому? Тому що соціальна політика сьогоднішнього уряду вирішила весь фінансовий, концептуальний, а також методичний тягар без будь-якої допомоги та довгострокової підготовки чи підтримки перекласти на непідготовлені села та міста. І, на жаль, також на вас, непідготовлених громадян.
Вас, любі громадяни, я хочу лише попросити, щоб ви не вірили всьому, що чуєте або що читаєте. У публічних, а також непублічних медіа ви чули повідомлення: Міністерство перевіряло денні стаціонари... Чи придушить поправка денні стаціонари... Денні стаціонари не служать клієнтам... Денні стаціонари порушують закон... «Чорний Петро» для денних стаціонарів...
Соціальною сферою я почала займатися ще як студентка теології. Я об'їздила чимало соціально розвиненого західного, а також країн, що розвиваються. І поки мені служитиме здоров'я, я буду боротися за тих, хто служить у соціальній сфері, і намагатимуся захистити тих, кому було завдано кривди.
І вірте чи не вірте мені, тут кривда сталася. Я не сумніваюся в тому, що знайшлася група людей, яка свідомо порушила закон про соціальні послуги, але це не означає, що ці справи слід використовувати проти тих, хто не тільки мав добрі наміри, а й виконував прекрасну роботу з людьми похилого віку та громадянами, які опинилися в несприятливій ситуації. Я хочу, щоб ви знали, що Міністерство не має морального права проводити такі рейди там, де воно жодним, але справді жодним чином не допомагає. Закон про соціальні послуги № 448/2008 З. з. був і залишився навіть після своїх 18 поправок законом, який у багатьох статтях є нереалізовуваним, внутрішньо суперечливим і в нинішніх умовах спричиняє гальмування розвитку соціальних послуг. Він нищить не лише залученість запальних людей, а й добру роботу самовідданих людей, без яких ми сьогодні не мали б соціальних послуг навіть на такому рівні, на якому вони є.
Якщо ви хочете, щоб ваші старі та хворі батьки не померли самотніми у своїх помешканнях або не мусили чекати роками на місце в закладі, який далеко від вас, допоможіть у розбудові власних комунальних соціальних послуг, зокрема шляхом будівництва денних стаціонарів.
Автор: PhDr. Mária Kovaľová, PhD. MHA
Авторка — теологиня зі спеціалізацією на дияконічній соціальній роботі та магістерка громадського здоров'я зі спеціалізацією на керованій документації та управлінні ризиками. З 1991 року займається опікунським доглядом зі спрямуванням на людей похилого віку. Вона є консультанткою та аудиторкою якості в соціальних послугах. З 2014 року є президенткою Асоціації фахівців у соціальних послугах та співзасновницею Громадського об'єднання Planéta malého prínca. www.aopss.sk