Психічна зрілість людської особистості, що проявляється в рукописі

У нашій статті ми взялися за непросте завдання — пізнати особистість дорослих на основі ідентифікації конкретних ознак психічної зрілості в їхньому рукописі. Почнемо з влучного вислову з обкладинки книги E. Jablonského (2005) «Посібник з інтерпретації графологічних ознак» про те, що графологія — це ремесло, наука і мистецтво водночас. Досить легко навчитися визначати більшість графологічних ознак, проте дуже важко їх правильно зрозуміти та інтерпретувати в конкретному рукописі.

Це твердження точно відображає те, що ми усвідомлювали під час вивчення графологічних матеріалів, у яких ми шукали «слід», за яким могли б орієнтуватися в суперечливих висновках, що певним чином стосувалися графологічних ознак, які виражають аспекти особистості психічно зрілої людини. У вирі безлічі і подекуди діаметрально протилежних думок авторів ми не могли без власного серйозного дослідження зробити нічого іншого, як лише вибрати для читачів для прикладу та роздумів ті характеристики рукопису, які, на нашу думку, можуть свідчити про психічну зрілість автора. Ми подаємо їх у вигляді запитань, припущень (гіпотез), оскільки ці ознаки ми цілеспрямовано і конкретно дослідницьки не перевіряли.

Виявляється, що без серйозного дослідження ознак рукопису в цьому випадку неможливо відповідально висловитися щодо даної теми. Тому ми звертаємося до читачів, щоб вони вважали нашу думку про прояв психічної зрілості в рукописі наразі лише і виключно начерком гіпотетично можливої появи рукописних ознак, характерних для психічно зрілої людини. Цим самим запрошуємо потенційних прихильників графологічного дослідження взятися за перевірку гіпотез, наведених у цій статті.

Ми окреслимо аспекти індивідуальності та концепцію психічної зрілості, яку ми публікували в багатьох журнальних статтях з 2008 року дотепер і узагальнено в монографіях (Preventívna sociálna práca - Edukačná paradigma v sociálnej práci, 2013; Edukačná sociálna práca, 2014). Індивідуальність ми визначили як психічно зрілу особу, яка мотивована внутрішніми спонуканнями до власного особистісного розвитку та до здійснення власного індивідуального потенціалу, тобто до особисто і соціально позитивної самореалізації. Це означає, що вона активно долучається до розвитку своїх успадкованих і вроджених диспозицій у якомога повнішій і вищій мірі в позитивному сенсі, задля досягнення високого рівня людського буття. Така особистість поступово і завдяки своїй позитивній мотивації та життєвій активності усвідомлює свої особисті можливості та обмеження, свідомо інтегрує їх у якості своєї особистості, у прояви своєї поведінки та у вчинки своєї діяльності. Вона свідомо культивує та захищає свою (M. Machalová, 2013, 2014):

  1. Ідентичність.
  2. Автономність.
  3. Індивідуальну свободу мислення, почуттів і дій з усвідомленням особистої відповідальності.
  4. Творче опанування свого життя, конкретно: комунікації, соціальних стосунків, життєвих завдань.

Ми згадали ці аспекти індивідуальності тому, що вважаємо їх основою для того, щоб люди були здатні адаптуватися та інтегруватися в наступних двох реаліях: Як людські істоти люди адаптуються та інтегруються шляхом здійснення свого духовного, психічного, тілесного та психосоціального потенціалу протягом особистої історії та життєвого шляху. Психічно вони адаптуються та психічно інтегруються в життя на цій Землі згідно з власними диспозиціями та життєвими можливостями під впливом середовища.

Як людська істота вони мають різноманітні конкретні завдання, що випливають із положення особи в даних групах суспільства, отже, вони обставинами ведені до того, щоб пристосуватися до соціального середовища, тобто соціально адаптуватися та соціально інтегруватися в характерне духовне, культурне, соціальне, природне, матеріальне ціле та контекст суспільства.

Психічну зрілість можна ідентифікувати через пізнання аспектів буття людини як живої цілісної системи, а саме способом інтегрування цих аспектів. Психічна зрілість, або психічна довершеність особи, є видимою в її проявах, у яких можна розпізнати наступні якості та стани конкретної людини:

  • соматичну зрілість;
  • психічну зрілість, тобто розумову, емоційну, інтуїтивну зрілість;
  • духовну та ціннісну зрілість;
  • конативну зрілість, тобто творче прийняття рішень та діяльність;
  • соціальну зрілість, тобто моральні та просоціальні стосунки, комунікацію та вчинки.

Прояви психічної зрілості особи та її відображення в рукописі

Прояви психічної зрілості особи та її відображення в рукописі даної особи можна ідентифікувати на основі двох критеріїв: психологічного критерію, який стосується психічної нормальності особистості, та соціального критерію, який стосується поведінки (прояву) та діяльності (вчинків, дій) особи в межах різноманітних видів соціальних груп (малих, середніх та великих груп).

Наново підсумуємо ознаки психічно зрілої особи — особистості, на основі яких можна вивести запитання та встановити гіпотези, що стосуються ідентифікації рукописних ознак психічно зрілої особи, тобто самореалізованої особистості, яку ми в концепції психічної зрілості назвали індивідуальністю.

Психічно зріла особистість характеризується такими рисами: має виражену ідентичність, є автономною, є вільною у прийнятті рішень, є творчою, є психічно інтегрованою, є соціально інтегрованою, для неї є типовою просоціальна поведінка. Така особистість ініціативно та перманентно розвиває свій індивідуальний потенціал способом самокерованого навчання протягом усього життя, це означає протягом життєвого шляху та творення своєї особистої історії (M. Machalová, 2013, 2014).

Психічно зріла особистість є унікальною і неповторною істотою, якій притаманні навіть суперечливі якості — наприклад, вона є дружньою і кооперативною і водночас індивідуалістичною, є екстравертною в контакті з іншими і водночас виразно інтровертною в емоційному переживанні тощо. Самореалізована особистість проявляється унікальним творчим способом, що може проявитися і в рукописі такої особи.

Ми вважаємо, що визначати загальноприйнятий образ рукопису людей є контрпродуктивним, оскільки рукописи людей є унікальними і неповторними, бо відображають унікальність і неповторність особистості автора. До створення будь-якого загального середнього показника графологічних ознак і до спокуси розробити не адресну характеристику рукопису для конкретної людини, а для багатьох людей, слід підходити з повагою. І з усвідомленням того факту, що хоча ми створюємо, наприклад, для дидактичної мети, загальні графологічні характеристики, але маємо в розпорядженні лише загальноприйняті графологічні дані. Отже, опис рукопису може бути лише орієнтовним.

Якщо йдеться про фаховий аналіз ознак рукопису, про інтеграцію висновків та про комплексне оцінювання рукопису конкретного автора для діагностичних цілей, то графологічний розбір має характеризуватися прецизійним аналізом ознак письма, синтезом висновків і, зрештою, оцінюванням результатів у формі графологічного висновку. Діагностично зафіксувати та інтерпретувати унікальність рукопису конкретної особи вимагає фахової підготовки, необхідної для глибокого аналізу рукопису та для складання фахового висновку. Цю роботу виконують експерти в галузі рукописного письма або навчені графологи з-поміж, наприклад, психотерапевтів, психологів, педагогів, соціальних працівників та інших.

Наш досвід зі статистичним усередненням виміряних значень ознак рукопису та з їхньою подальшою інтерпретацією переконав нас у тому, що такі результати вказують на частоту виникнення певної графологічної змінної в рукописі. Однак з помітних оком і лише окремих унікальних штрихів та форм неможливо автоматично виводити характеристику унікальної та складної системи, названої людською особистістю (тобто характеристику вдачі, характеру, поведінки чи дій конкретної людини). (M. Machalová, 1994 - 2003.)

У зв'язку з нашим наміром спробувати створити образ рукопису, який відображає вдачу психічно дорослих осіб, ми вважаємо в цьому дописі реальним лише те, що окреслимо передбачувані (очікувані) рукописні ознаки психічно дорослих людей, які, проте, необхідно далі дослідно перевіряти — найкраще в такий спосіб, щоб графологічні висновки про конкретну особу підкріплювалися також результатами, отриманими іншими психологічними діагностичними засобами.

Деякі ознаки рукопису, які є проявом психічної зрілості автора

Ми припускаємо, що в рукописі психічно дорослої особи будуть зустрічатися такі ознаки письма, які є видимим і вимірюваним проявом властивостей психічно дорослої (зрілої) особистості. На основі даних ознак письма можна ідентифікувати психічно дорослу (зрілу) особистість.

Перше питання: Як у рукописі проявляється психічна адаптація та психічна інтеграція особистості автора? Гіпотеза 1: Припускаємо, що психічна адаптація та психічна інтеграція проявляється в ознаках рукопису, що вказують на психічну стабільність особистості. Основа психічної стабільності, на нашу думку, складається з: самоповаги, задоволеності, оптимізму, спокою, розслабленості, впевненості в собі, відчуття здоров'я та відносної автономії — незалежності від людей, стимулів середовища та обставин життя. Стабільність особистості** в письмі проявляється, згідно з J. Kulka (1991, с. 138), такими графологічними ознаками: тверда, гомогенна, або ж гостра лінія, регулярний і ритмічний тиск, правобічність, середні значення висоти середньої зони, менша різниця довжин, помірний правий нахил або вертикальність, смачне та доцільне спрощення форм літер, ретельно розміщені діакритичні знаки, відповідний розмір початкових і кінцевих штрихів, плавне письмо, гірляндове з'єднання, менші проміжки між словами, середні проміжки між рядками, рівний перебіг рядків, високий рівень та оригінальність письма, добре членування рукопису, регулярне та симетричне письмо.

E. Jablonský (2005, с. 254) пише, що «стабільний індивід є спокійним, розважливим, постійним, з виваженим судженням та преференційною оцінкою, розслабленим, відносно незалежним від оточення, здатним краще зосередитися». Згідно зі згаданим автором (2005, с. 254), стабільність у рукописі проявляється такими ознаками рукопису: гармонійне та виважене письмо, нехиткий тиск, вирівняна середня зона та ширина, невеликі виразні різниці довжин, добра членуваність, рівномірний нахил, рівні рядки, виражені сполучні форми, підпис не виходить за межі загального характеру рукопису, не бракує кінцевих штрихів.

Нас зацікавили також інші ознаки рукопису, якими проявляється особиста зрілість автора. Таку людину ми називаємо психічно дорослою (зрілою) людиною. Особиста зрілість відображається, згідно з E. Jablonský (2005, с. 255), у таких ознаках: тенденція до спрощення форм, регулярний тиск, стабільний розмір письма, вирівняні довжини, природний і регулярний ритм письма, добре членуване письмо з відповідною відстанню рядків і слів, письмо та підпис однакового характеру.

Лише додамо, що таке письмо характеризує людину, яка усвідомлює своє «Я», цінність своєї особи, людину з позитивною самооцінкою та здоровою впевненістю в собі. (Прим. M. Machalová)

Друге питання: Як у рукописі проявляється соціальна адаптація та соціальна інтеграція особистості автора? Гіпотеза 2: Припускаємо, що соціальна адаптація та соціальна інтеграція особистості автора проявиться в ознаках рукопису, що вказують на соціабельність особистості. Суть соціабельності людини, на нашу думку, складається з: соціальної диспозиції особистості жити з іншими людьми — прийняти соціальну роль, вибудувати собі соціальний статус, виконувати обов'язки в соціальних групах, вимагати своїх прав у соціальних групах і в суспільстві, захищати свою гідність та унікальність у соціальному середовищі, розуміти соціальні ситуації, події та проблеми, здатності оптимально інтерперсонально (між особисто) комунікувати, розуміти події в широкому соціальному середовищі людей (великі та середні групи), а також у вужчому соціальному середовищі (сім'я), здатності переживати, діяти, адаптуватися та інтегруватися в соціальних групах просоціально. Соціабельність ми розуміємо як здатність активної репродукції соціального досвіду індивідом та групою.

На основі власного дослідження рукописних ознак соціабельності (M. Machalová, 1993) ми склали ознаки письма, які ми дослідно виявляли в рукописах вчителів рекваліфікаційного навчання та в рукописах студентів психології, і згодом ці ознаки піддали графологічному аналізу. Висновки ми статистично опрацювали, а результати інтерпретували.

Ми дійшли висновку, що соціабельність особистості можна ідентифікувати на основі ідентифікації наступних рукописних ознак: Просторові ознаки (виражають вимоги особистості до соціального середовища) — висота середньої зони, розмір і повнота письма, первинна ширина (ширина літер), вторинна ширина (відстань між літерами), третинна ширина (відстань між словами), квартальна ширина (проміжки між рядками) та перебіг рядків, береги (лівий, правий, верхній, нижній).

Ознаки спрямування, які виражають прихильність та відхилення особистості в комунікації, у міжособистісних стосунках — нахил письма, збіжність, тобто напрямок штрихів, з'єднання літер, морфологічні особливості літери «i», яка вважається ознакою соціабельності.

Ознаки соціабельності в сенсі переваги виникнення рукописних ознак екстраверсії в особистості виокремили кілька авторів наступним чином (M. Kučera, 1991, D. Steinhäuselová, 1990, J. Kulka, 1991): правобічні штрихи, правий нахил, велика середня зона, великі різниці довжин, велика первинна ширина, велика вторинна ширина, повне письмо, випередження діакритичних знаків, висока плавність письма, гірлянди та їхня комбінація з кутовими гірляндами, менші проміжки між словами, висхідні рядки, широкі береги, швидке письмо.

До соціальної інтеграції, безперечно, сприяють також такі якості людей, як афіліація, тобто дружелюбність — любов до ближнього, та кооперативність, тобто здатність до співпраці.

Афіліація — дружня вдача в рукописі проявляється наступним чином (J. Kulka 1991, D. Steinhäuselová, 1990 та інші автори): правобічні штрихи, середня висота середньої зони, переважання верхніх подовжень, правий нахил, велика первинна ширина, мала вторинна ширина, повнота форм, висока плавність письма, гірляндове з’єднання літер, чітке письмо, добре структуроване письмо та регулярне просторове розташування.

Кооперативність автора, яка є однією з рис поведінки та дій психічно дорослих (зрілих) осіб, можна ідентифікувати на основі наступних ознак рукопису (M. Machalová, 1994-2003): письмо середнього розміру (у середній зоні), правобічні штрихи, правий нахил, більша первинна ширина (ширина літер), менша вторинна ширина (відстань між літерами), повні форми овалів у письмі, плавне зв’язне письмо, з’єднання літер переважно гірляндове та змішане (гірлянда, аркада, кутова гірлянда).

Третє питання: Як у рукописі проявляється автономність особистості автора? Гіпотеза 3: Припускаємо, що автономність особистості автора проявиться у здібностях, названих незалежністю особистості та творчістю особистості у подоланні життєвих завдань і ситуацій.

Проте варто нагадати, що психічно доросла особа, згідно з якісними дослідженнями в гуманістичній психології, — це особистість із твердою волею, сформованими цінностями, ставленнями та поглядами. Її характеризує діяльність та невтомне просування в активностях, які ця особа вважає важливими для виконання свого життєвого покликання. Характерними здібностями психічно дорослої (психічно зрілої) особистості гуманістичні психологи вважають незалежність особистості та її творчість у подоланні життєвих завдань і ситуацій (M. Machalová, 2013, 2014).

Незалежність особистості як комплексна здібність особистості, що включає мислення, відчуття, оцінювання, поведінку, дії, є передумовою і водночас результатом формування відносної автономності індивіда. Ми згадуємо відносну автономність тому, що людина повинна певною мірою пристосуватися до умов життя в суспільстві, частиною якого вона є. Незалежність відображається у самостійному судженні індивіда, у його сформованих поглядах, ставленнях та ціннісній орієнтації, а також у стійкості індивіда до відкритих чи прихованих форм маніпуляції з боку інших та до тиску соціального оточення. Важливими якостями творчої особистості, окрім незалежності, є також самоконтроль, самоствердження, сприйнятливість, мінливість, безпосередність, енергія та мотивація, захопленість ідеєю, почуттям, діяльністю (M. Machalová, 2013).

У рукописі творчість особистості проявляється наступними ознаками письма (M. Machalová, 1994-2003): динамічне та швидке письмо, сильніший натиск, розкуті та підкреслені подовження, велика середня зона, широкі літери, повні форми петель та овалів, оригінальні форми літер та штрихів, підкреслені початкові та кінцеві штрихи, просторова структурованість письма, переважає ниткове з’єднання письма, великі поля. Загальний вигляд письма динамічний та оригінальний.

Незалежність особистості, на нашу думку, насичена насамперед розумовою кмітливістю, ініціативою, відвагою, рішучістю, ясним підходом. Вона проявляється, згідно з E. Jablonský (2005), у наступних ознаках письма: вертикальний нахил письма, твердий і сильний натиск, висхідні рядки, динамічна форма письма, правобічність, широке письмо, спрощені форми літер та штрихів, великі відстані між словами, велика відстань між рядками, добре структурований рукопис та просторове розташування.

Висновок

У нашому дописі ми переслідували дві мети: Першою метою була наша скромна спроба представити деякі ознаки рукописного письма, за допомогою яких можна ідентифікувати психічну дорослість (зрілість) особистості. Нашу фахову думку, підкріплену текстом допису та висновками з графологічного аналізу рукописного письма, ми пропонуємо читачам як заохочення та стимул до інтересу до графологічного дослідження проблематики психічної дорослості (зрілості) особистості людини. Другу мету ми вважаємо досягнутою тому, що виконали свій намір і звернули увагу читачів на важливу тему психічної дорослості (зрілості) людини в сучасному світі. Значення теми психічної дорослості (зрілості) для життя людей ми висловимо словами мислителя Osho (2003, с. 191): «Використовувати свій інтелект на повну — це початок зрілості... Процес дозрівання — це процес, який не закінчується. Він не має чітко визначеної точки, не має навіть центру... він постійно триває і триває. Всесвіт нескінченний. І так само нескінченні можливості вашого дозрівання... Не забувайте, що ви не є жодною оболонкою. Ви — зміст. Форма змінюється, але ваша сутність залишається незмінною. І вона постійно росте, дозріває, збагачується».

Авторка: Prof. doc. PhDr. Mária Machalová, CSc. Література:

JABLONSKÝ,E.(2005) Príručka interpretácie grafologických znakov. Žilina: Žilinská univerzita, 2005. KUČERA,M.(1991) Mluví písmo. Praha: Avicenum, 1991. KULKA,J.(1991) Grafologie. Brno: Svatá Mahatma, 1991. MACHALOVÁ,M.(1993) Některé znaky sociability v rukopise učitelů a studentů psychologie. In: Psychologie písma a písmoznalectví. Neperiodický časopis pro analýzu písma. SPS Brno, č.2, 1993, s.9-14. MACHALOVÁ, M.(1994-2003) Základný kurz grafológie a písmoznalectva pre pracovníkov banky. Príručka. Bratislava: Inštitút bankového vzdelávania, Národná banka Slovenska, 1994-2003. MACHALOVÁ,M.(2013) Preventívna sociálna práca – Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešov: Prešovská univerzita, 2013. MACHALOVÁ,M.(2014) Edukačná sociálna práca. Prešov: Prešovská univerzita, 2014. OSHO.(2004) Zralost. Zodpovědnost být sám sebou. Bratislava: Eugenika, 2004. STEINHÄUSELOVÁ,D.(1990) Úvod do psychologie písma I. a II. Brno: Středisko psychologických služeb, 1990.