Психологія та андрагогіка на допомогу дорослій людині

Психологія людини як наука про закономірності розвитку та функціонування психіки, а також як наука про психічну взаємодію людських істот з навколишніми компонентами середовища, зосереджується на пізнанні психічних процесів, станів, властивостей та їх проявах у діяльності, поведінці, вчинках людини. «Функціонування психіки» визначається цілою складною системою, якою є людина. Тілесний, соціальний та духовний аспекти індивідуального життя визначають психіку конкретної людини. І навпаки. Усі компоненти взаємно впливають один на одного. Психологічний підхід ґрунтується на підкресленні явищ індивідуального, особистісного рівня дослідження. (M. Machalová, 2004, 2006.)

Андрагогіка — це наука про виховання та навчання дорослої людини. Виховання людини в дорослому віці з огляду на рівень психічної та соціальної зрілості й життєвий досвід скоріше розуміється як соціальний та емоційний вплив на дорослих. Також підкреслюється значення малих груп для розвитку окремих осіб, які навчаються груповим методом. Психічні властивості можна пізнати, спостерігати та розвивати протягом виховного та навчального процесу впродовж усього життя індивіда. У вихованні та навчанні підкреслюється психічна відмінність дорослих, які перебувають на певному етапі розвитку своєї особистості, і так само важливими є індивідуальні особливості, пов'язані з навчанням.

Андрагогіку ми розуміємо як науку про способи підготовки людей до розуміння, прийняття, засвоєння та реалізації власних життєвих розвиткових та саморозвивальних завдань. Андрагог — фахівець із навчання дорослих, або едукатор дорослих, у своїй професійній підготовці повинен активно вчитися того, як мотивувати, активізувати, спрямовувати та керувати людьми у виконанні їхніх життєвих розвиткових завдань (тобто сукупності пов'язаних завдань для окремих стадій та етапів розвитку). (M. Machalová, 2004, 2006.)

Обґрунтованість психологічної підготовки андрагогів стає очевиднішою, якщо головним завданням андрагогіки вважати дослідження та концептуалізацію способів, як полегшити дорослій людині процес подолання змін у її житті. Деякі психологи стверджують, що процес едукації дорослих можна сприймати як синонім до інших форм психологічної інтервенції.

Знання психології застосовуються в практиці навчання через концептуальну, управлінську, освітню, консультативну та соціальну діяльність андрагогів. Саме андрагогічне консультування, безумовно, продовжуватиме поширюватися на всю сферу освіти дорослих. Психологічні знання презентуються особам, що навчаються, через фахівців із навчання дорослих. Вони, попри свою іншу, ніж психологічна, спеціалізацію, завжди діють психологічно, тобто своєю особистістю.

Мету психологічної підготовки фахівців із навчання дорослих, а також дорослих, що навчаються, ми включили до наступних процесів (M. Machalová, 2001, 2004, 2006):

  • Процес розвитку самопізнання фахівців із навчання дорослих та дорослих, що навчаються (через знання та досвід у навчальному процесі).
  • Процес формування особистості фахівців із навчання дорослих та дорослих, що навчаються (через активізацію та участь у навчальному процесі).
  • Процес розвитку сприйнятливості та уважності до своєї особистості, а також процес розширення самоусвідомлення у фахівців із навчання дорослих та дорослих, що навчаються.
  • Процес мотивації та дій з метою оптимальної самореалізації фахівців із навчання дорослих та дорослих, що навчаються.
  • Процес розвитку психологічної культури особистості фахівців із навчання дорослих та дорослих, що навчаються.
  • Процес поєднання та синергії викладання для дорослих та навчання дорослих (фахівців із навчання дорослих та дорослих, що навчаються) з погляду особистісних потреб, соціалізаційних потреб, життєвих планів, цілей та ціннісної орієнтації особистості учасників.

Психологія дорослої людини в процесі навчання

Психологічне пізнання є частиною навчального процесу вже на етапі залучення людей до навчання. Причому залучення означає не лише рішення взяти участь у навчальному заході, а й готовність і волю продовжувати та завершити конкретний навчальний захід. У контексті навчання впродовж життя — це готовність особистості до повторних «входжень» у навчальний процес, тобто готовність постійно навчатися з конкретною метою та результатами протягом усього життя. (M. Machalová, 2004, 2006.)

Мотивація індивідів до постійного навчання залежить від досвіду їхньої попередньої кар'єри як тих, хто навчається, особливо на нижчих ступенях освіти. Якщо цей досвід переважно негативний, імовірно, що на рішення дорослої людини впливатимуть психологічні бар'єри. Це може суттєво вплинути як на рішення взяти участь у навчальному заході, так і на продовження навчання.

Чого побоюються дорослі особи? (M. Machalová, 2001, 2004, 2006):

  • Мають низьку самооцінку через невдачі у своєму навчанні в дитинстві та юності.
  • Побоюються нової ситуації, наприклад, групи незнайомих людей, лектора, місця проведення заходу.
  • Побоюються складності та вимог навчального заходу, обсягу та складності інформації.
  • Побоюються можливого негативного ставлення до своєї особистості, критики, придушення самостійності, знецінення, неприйняття своїх думок та висловлювань, нехтування особистим стилем пізнання та навчання.

Фахівці з навчання дорослих зобов'язані поважати те, що доросла людина є незалежною або прагне до незалежності та автономності. До цього часу вона накопичила багато різноманітного досвіду, на якому ґрунтується і яким може збагатити інших членів навчальної групи. Доросла людина мотивована тоді, коли має можливість поєднувати те, що вже знає, чого навчилася, з опануванням нових завдань. Вона потребує застосування своїх знань, навичок, а також своїх компетенцій у вирішенні нових завдань та проблем.

У навчанні дорослих бажано враховувати специфіку психології дорослих людей (M. Tennant, 1988):

  • Дорослі люди здатні обдумувати та регулювати власну поведінку стосовно навчальної діяльності, отже, вони не є лише пішаками в грі різноманітних впливів та стимулів середовища.
  • Дорослих слід сприймати в їхньому соціальному контексті, тобто у взаємодії з іншими людьми.
  • Дорослі люди здатні сприймати себе і більш-менш оцінювати, як вони можуть функціонувати в ситуації навчання.
  • Дорослі люди готові змінити свої знання та поведінку щодо свого навчання, якщо очікують, що будуть особисто ефективними, тобто що їхнє очікування успішності справдиться. Це переконає їх у тому, що вони здатні успішно реалізувати своє навчання, яке вимагається для досягнення певної мети.
  • Дорослі люди припускають, що їхні очікування щодо конкретних результатів навчання справдяться і що здобуті знання будуть корисними для їхнього життя.

Ми погоджуємося з M. Tennantom. Ми виходимо зі свого досвіду власної багаторічної освітньої діяльності в багатьох і дуже різноманітних групах освіти дорослих у Словаччині та за кордоном. Тому ми переконані у правдивості його тверджень. Ми додаємо до них резюме психологічних основ освіти дорослих, на які освітяни дорослих повинні звертати велику увагу (M. Machalová 2004, 2006). Слід усвідомлювати, що на першому місці в освіті дорослих є:

  • Особистість дорослої людини, яка мислить, переживає, діє. (Система особистості.)
  • Пізнання того, як доросла людина вчиться, стиль її пізнання та навчання. (Когнітивна підсистема особистості.)
  • Пізнання суб'єктивних передумов дорослої людини для того, щоб вона вчилася ефективно. (Здібності та загальна спроможність вчитися. — Підсистема результативності особистості.)
  • Пізнання мотивації до навчання та здобуття освіти у дорослої людини. (Мотиваційна підсистема особистості.)
  • Пізнання соціальних обставин навчання та здобуття освіти дорослої людини. (Соціальне середовище людини.)

У наших працях про освіту дорослих, або працях про едукацію, тобто виховання та навчання дорослих (M. Machalová, 2004, 2006, 2010, 2013, 2014 та інші), ми приділяємо велику увагу біодромальному підходу в освіті (едукації) дорослих. Це тому, що знання біодромальної психології безперечно належать до основ освіти дорослих. Характеристики психічного розвитку на окремих життєвих етапах і в транзитні періоди життя людини, включаючи характеристику життєвих розвиткових завдань, сутнісно пов'язані зі змістом освіти дорослих, з конкретними цілями, змістом, методами освіти дорослих. Якщо ми не знаємо життєвого шляху людини і не поважаємо унікальну особисту історію дорослих учасників навчання, ми, ймовірно, будемо безпорадними в оцінці їхніх можливостей та обмежень у досягненні бажаних результатів і в повазі до їхньої психічної працездатності. Освіта тримається на спроможностях дорослих до навчання, на їхній психічній працездатності, на комплексній здатності дорослої людини до навчання та здобуття освіти. (M. Machalová, 2004, 2006, 2010, 2013, 2014 та інші.)

Тому освіта дорослих пріоритетно спрямована на особистість учасників навчання, а не на процеси, методи та оцінювання дорослих в освітньому процесі (або в едукаційному процесі — це означає виховно-освітньому процесі).

Група навчання є моделлю соціального та психологічного мікросередовища і надає незамінні стимули для дорослих осіб, що навчаються. Група має мотиваційний вплив (прагнення дорослих презентувати себе, а також змагальність у групі), активізуючий вплив (кооперація та групове навчання в групі), соціалізаційний вплив (здобуття або зміна соціальних моделей поведінки в групі), вплив на самопізнання та самооцінку (зворотний зв'язок під час навчання між тими, хто вчиться, і освітянами взаємно).

Частиною освіти дорослих є також консультаційна діяльність. Як фахова та спеціалізована, водночас інституціоналізована діяльність, вона утверджується також завдяки численності та різноманітності стимулів, можливостей вибору та труднощів прийняття рішень людьми в умовах «інформаційного вибуху» та швидких і перманентних змін життєвих умов сучасників.

У межах системи андрагогічної практики, на нашу думку (M. Machalová, 2004, 2006, 2013, 2014), андрагогічне консультування може застосовуватися в таких сферах:

  • У сфері професійного життя дорослих (андрагогічне консультування в перетині з професійним консультуванням — стосується вибору, збереження та зміни професії та працевлаштування).
  • У сфері соціальних умов та ситуацій життя дорослих (андрагогічне консультування в перетині із соціальним консультуванням та соціальною роботою, едукаційним соціальним консультуванням та едукаційною соціальною роботою).
  • У сфері культурно-дозвіллєвої реалізації дорослих (андрагогічне консультування в перетині з культурно-просвітницькою роботою).

Психологічні знання про дорослу людину мають бути враховані в консультаційній діяльності в будь-якій із вищезгаданих сфер життя дорослих осіб. Перевага певного виду психологічних знань випливає зі специфічного змісту та виду активностей, які є домінантними для сфер життя дорослих.

У консультуванні, спрямованому на людей, завжди присутня міждисциплінарна взаємодія. Якщо ми маємо на увазі андрагогічне консультування, у його межах застосовуються багато знань, процедур та підходів психологічного консультування, проте їх відрізняє предмет консультаційного впливу. Для андрагогіки домінантою є консультаційна діяльність, спрямована на дорослу людину в процесі її навчання та виховання. Андрагоги діють у функції консультантів з питань, пов'язаних із навчанням та вихованням дорослих. Вони допомагають дорослим клієнтам орієнтуватися, приймати рішення, оптимально долати ситуації та умови, проектувати свої активності, формулювати цілі у сфері професійного розвитку, у сфері соціального життя, у сфері саморозвитку. У центрі фахової уваги андрагогів є заходи та активності післядипломної освіти, освіти впродовж життя, сфери професійного, соціального та дозвіллєвого навчання дорослих. (M. Machalová, 2004, 2006.)

Андрагогічне консультування — це консультаційне ведення (спрямування) людей, щоб вони вирішили вчитися, щоб вони залишалися в освітньому процесі, щоб вони вчилися, як вчитися протягом усього життя, щоб вони були спроможні застосовувати результати свого навчання — знання, навички та вміння — у важливих сферах свого життя та в межах професійного та соціального розвитку впродовж життя. (M. Machalová, 2004, 2006.)

Психологічне консультування — це консультаційна допомога, орієнтована на вирішення психічних проблем людини. Воно ґрунтується на переконанні, що найкращою терапією для клієнта є глибоке людське розуміння особи клієнта та ефективні терапевтичні стосунки між клієнтом і психотерапевтом. У психологічному консультуванні клієнту надається психологічна допомога, спрямована на особисті проблеми, пов'язані з життєвими завданнями, адаптацією, соціалізацією та персоналізацією людини. (M. Machalová, 2010.)

Як в андрагогічному консультуванні, так і в психологічному консультуванні консультаційний вплив спрямований на цілісну людину, яка в процесі життєвого розвитку має опанувати для кожного періоду життя специфічні розвиткові завдання. Головною метою консультування є ведення людей до змістовного життя та до здоров'я людини, у значенні «доброго життя». (M. Machalová, 2010.)

Пріоритетом консультування в андрагогіці є ведення людей до орієнтації в їхній особистій ситуації, пов'язаній із можливостями, потребами, ситуацією та умовами їхнього навчання (або едукації). Андрагогічне консультування реалізується способом:

  • Індивідуального консультування, консультаційними стосунками «консультант – клієнт».
  • Групового консультування, консультаційними активностями, спрямованими на групу, та прямим консультаційним веденням членів групи.
  • Масового консультування, консультаційними активностями, спрямованими на більші групи – спільноти, за допомогою посередників, мас-медіа, досліджень, а також прямим консультаційним веденням членів спільноти.

Андрагоги виконують роль радників, консультантів, соціотерапевтів у вирішенні проблем дорослих, пов’язаних з їхньою освітньою, професійною та соціальною сферами життя. В андрагогічному консультуванні використовуються засоби освіти, тобто засоби навчання та виховного впливу. У консультуванні людей спрямовують на подолання бар’єрів у їхній освіті, а саме інформаційних, ситуаційних, інституційних та психологічних бар’єрів. Водночас таке консультування сприяє особистій, соціальній, економічній та освітній мотивації дорослих людей до навчання впродовж життя та безперервного навчання дорослих. (M. Machalová, 2004, 2006.)

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc. Література

MACHALOVÁ, M. 1997. Biodromálny a celostný prístup v psychologickej príprave sociálnych pracovníkov. In A. Tokárová (ed.) Sociálna práca a ľudské práva. Prešov: Filozofická fakulta Prešovskej univerzity, 1997, s. 191 - 194. MACHALOVÁ, M.2002. The psychology of attracting new target groups in adult education. In: MACHALOVÁ,M. – PRUSÁKOVÁ,V. (eds.) Attracting new target groups in adult education. Bratislava: Gerlach Print, 2002, s.66 - 74. ISBN 80-968564-5-6. MACHALOVÁ, M. 2004.2006.Psychológia vo vzdelávaní dospelých. 1.vydanie. Bratislava: Rádio Print, 2004. 224 s. ISBN 80-969339-6-5. 2.vydanie. Bratislava: Gerlach Print, 2006. 224 s. ISBN 80-89142-07-9. MACHALOVÁ,M.2010.Biodromálna psychológia pre pomáhajúce profesie (sociálnych pracovníkov, pedagógov a andragógov.). Brno: IMS, 2010. 222s. ISBN 978-80-87182-10-9. MACHALOVÁ,M.2013. Preventívna sociálna práca – Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešov: Prešovská univerzita, 2014. 272 s. ISBN 978-80-555-0932-7. MACHALOVÁ,M.2014. Edukačná sociálna práca. Prešov: Prešovská univerzita, 2014. 326 s. ISBN 978-80-555-1118-4. TENNANT, M. 1988.Psychology and adult learning. London-New York: Routledge, 1988. ISBN 0-415-05032-4.