Психологія залучення нових цільових груп в освіті дорослих

Вступ

Цільові групи освіти — тобто виховання та навчання дорослих — ми не створюємо, а шукаємо їх у суспільстві, де вони вже існують у різноманітних вимірах життя людей: у професійному, соціальному та вимірі інтересів і самореалізації. Цільові групи ми залучаємо з моменту, коли їх знайшли та ідентифікували, і до моменту завершення та оцінки конкретної освітньої діяльності в певній цільовій групі. Залучення нової цільової групи до освіти, отже, не є одноразовою чи кампанійною справою. Людей недостатньо переконати взяти участь лише перед освітньою діяльністю, їх потрібно залучати протягом усього процесу навчання.

Якщо ми визнаємо право кожної людини на рівність можливостей і доступ до освіти протягом усього життя, тоді освітні працівники прямо покликані допомагати багатьом дорослим стати на шлях власної освіти. Особливо дорослим із вразливих груп, які з різних причин опинилися на узбіччі системи освіти.

Насамперед має бути зрозуміло, що є спільною ознакою цільової групи освіти дорослих (вік осіб, стать, освіта, професія, соціальна позиція, спільна проблема тощо). З психологічної точки зору залучення нової цільової групи освіти дорослих (виховання та навчання дорослих) означає наступне:

• звернення до індивідів,
• інформування індивідів,
• переконання індивідів цільової групи.

Їх бажано залучити для того, щоб вони прийняли рішення навчатися, щоб взяли участь в освіті, а також щоб мотивувалися та активізувалися для навчання та свого професійного й особистісного розвитку. У процесі пошуку відповіді на питання, як нові цільові групи знайти, ідентифікувати та залучити до освіти дорослих, ми спираємося на певні психологічні засади, які формулюємо в наступній частині статті.

Засада перша — зміна пізнання індивіда

«Зміна пізнання зазвичай зумовлюється змінами в інформації та в потребах індивіда» (Krech - Crutchfield - Ballachey, 1968, с. 55). Якщо особа отримує нову інформацію про можливості освіти, ця інформація може змінити її пізнання та мислення щодо власної освіти лише тоді, коли це стосується її особистих освітніх потреб. Проте надання нової інформації не є достатньою гарантією того, що особа її прийме. Її переживання та потреби можуть перешкодити зміні пізнання. Людей приваблює лише та інформація, яка стосується їхніх потреб, їхньої мотивації. При цьому ми стикаємося з великою індивідуальною відмінністю між людьми. У зв'язку з освітою дорослих ми ідентифікуємо дорослих (за D´hertefelt, 2000):

• з індивідуальною мотивацією

, які в освіті шукають насамперед можливість свого особистісного та індивідуального розвитку; - із соціальною мотивацією

, які хочуть навчитися якнайкраще функціонувати в соціальному середовищі, чи то як партнери, батьки, колеги, керівники тощо, і прагнуть того, щоб вміти добре спілкуватися та мати добрі соціальні стосунки; - з економічною мотивацією

, які хочуть покращити свою економічну позицію, знайти роботу, просунутися по службі, втриматися на роботі, будувати професійну кар'єру, забезпечити собі засоби до існування тощо; - з освітньою мотивацією

, які хочуть підготуватися до різних форм подальшого навчання та здобуття знань.

У цільовій групі освіти дорослих, однак, можуть бути присутні й такі індивіди, які опинилися на освітньому заході через зовнішній тиск, наприклад, це визначив роботодавець або центр зайнятості, і освіта була їм рекомендована без їхньої власної зацікавленості. У учасників освіти, у яких переважає зовнішня мотивація, нерідко негативно діють психологічні бар'єри у вигляді байдужості, резигнації, страху перед навчанням, побоювань щодо групи, тривоги через можливу невдачу або розумову недостатність. Ці дорослі можуть свідомо чи несвідомо відхиляти інформацію, що стосується їхньої освіти та розвитку особистості.

Засада друга — особистість дорослої людини

Зміна пізнання залежить не лише від наданої інформації, а є також функцією характеристики особистості. Це означає рівень її розумових здібностей та відкритості чи закритості її розуму, її типового способу подолання перешкод в освіті, а також задоволення освітніх потреб (Krech - Crutchfield - Ballachey, 1968, с. 68). Здатність змінити свою думку значною мірою залежить від того, яким чином індивід справляється з неоднозначними, мінливими та конфліктними ситуаціями, сповненими сюрпризів. Зміна пізнання стосується не лише мислення, а й «людини в цілому», її потреб, цілей, цінностей, прагнень, а також її досвіду, реакцій та психологічного подолання складних ситуацій і подразників соціального середовища. Психічні подразники впливають на думку про дану ситуацію, а також на ставлення до ситуації, і нерідко викликають психічний захист проти всього, що для особи є новим і невідомим (Там само, с. 73).

Поставмо собі питання: як інформувати та переконувати людей, щоб вони навчалися і здобували знання навіть у дорослому чи літньому віці? У цьому контексті варто підкреслити ефективність прямої адресної інформації, наданої дорослим людям. Йдеться про пояснення значення навчання впродовж життя та здобуття знань людьми будь-якого віку. Людям необхідно достатньо і зрозуміло пояснити, яку користь їм принесе конкретний освітній захід і що вони отримають завдяки власній освітній активності. Варто знати, що:

• Особистість людини соціально вчиться шляхом спостереження за іншими людьми. У такий спосіб вона має можливість уникнути ситуацій і проблем, у яких могла б особисто зазнати невдачі через свою поведінку та дії. Вона може повчитися на поведінці та діях інших, спостерігаючи ззовні «модельну ситуацію», в якій насправді опинилися інші люди. Професійно кажучи, люди вчаться не лише на власних помилках, а й через замісне навчання та підкріплення того, чого вони навчилися. Вони спостерігають, сприймають, ототожнюють себе або відхиляють поведінку та дії іншої людини, що впливає на їхній свідомий чи підсвідомий рівень переживань та на мотивацію до поведінки та дій. Спостерігаючи за іншими і за тим, як їх винагороджують або карають за їхню поведінку та дії, особа формує когнітивні очікування щодо майбутньої можливої оцінки її особистості, поведінки та дій з боку інших людей. Особа формує думку про соціально бажану поведінку та дії (Bandura, in Hall - Lindzey, 1997, с. 432-433).
• Якщо поведінка та дії якоїсь людини винагороджуються (скажімо, цінується її освіта, завершена перекваліфікація, активність за інтересами тощо), цілком імовірно, що інші люди будуть наслідувати її в поведінці та діях. Оскільки для них привабливим є її успішний спосіб життя, просування в кар'єрі, життєва мудрість, здоров'я чи задоволеність. Таку людину інші наслідують тим більше, чим більше вона на них схожа, наприклад, за віком, соціальним статусом, характером, здібностями, цінностями, інтересами.

При залученні цільової групи освіти дорослих неможливо оминути узагальнену характеристику дорослих людей в освітньому процесі, яку необхідно поважати:

• Дорослі люди здатні обмірковувати та регулювати власну поведінку з огляду на освітні (виховні та навчальні) заходи. Вони не є лише пішаками в грі різноманітних впливів і стимулів освітнього середовища.
• Дорослих людей бажано сприймати в соціальному контексті їхнього життя, тобто у взаємодії з іншими людьми.
• Дорослі люди здатні оцінити свою особу та свій потенціал і мають більш чи менш чітке уявлення про те, як вони можуть функціонувати в освітньому процесі та в освітніх ситуаціях.
• Дорослі люди готові до освіти тоді, коли вони більш або менш переконані в тому, що будуть в освітньому процесі особисто ефективними, тобто що справдиться їхнє очікування корисності освітньої діяльності для їхнього життя. ( Bandura , in Hall - Lindzey, 1997, с.428-430.) Очікування ефективності власного навчання та засвоєння знань, віра у свої здібності мають вплив на те, які види діяльності люди обирають, скільки зусиль на них витрачають і як довго тривають їхні докладені зусилля.

Цілком зрозуміло, що на етапі залучення дорослих осіб до їхньої освіти необхідно зміцнювати їхню позитивну самооцінку у зв'язку з їхньою роллю учасників освітнього заходу. Йдеться про вказування на успіхи та особисті якості індивідів, а також про їхнє заохочення. У цьому контексті можна підбадьорювати й прикладами інших людей. Когнітивний стиль, тобто спосіб пізнання, функціонально пов'язаний з емоційністю людини. Емоції за певних умов підтримують мотивацію, за інших умов спричиняють втрату мотивації дорослих осіб. Переконання індивідів щодо їхньої освіти може наштовхнутися на різні реакції людей, залежно від характеристики їхньої особистості (Grác, 1985):

• Непіддатлива впливу людина – не піддається жодному переконанню, свою думку та позицію не змінить навіть під впливом аргументів.
• Важче піддатлива впливу людина – має один тип аргументу і може під його впливом змінити думку та позицію таким чином:
• під впливом позитивного аргументу змінює свою негативну думку та позицію на позитивну,
• під впливом негативного аргументу змінює свою позитивну думку та позицію на негативну.
• Контроверсійно піддатлива впливу людина – незалежно від початкової думки та позиції, позитивна аргументація викликає в неї негативну реакцію, а негативна аргументація викликає в неї позитивну реакцію.
• Легше піддатлива впливу людина – під впливом аргументів змінює свою думку та позицію.

Самооцінка учасників освіти дорослих пов'язана з тим, як оцінюється їхня продуктивність та результати в освітньому процесі. На самооцінку учасника освітнього заходу впливає його статус — становище в даному соціальному середовищі. Його вище становище в соціальних групах зазвичай веде і до вищих рівнів його навчальних прагнень. Нижче становище дорослого учасника освітнього заходу веде до нижчих рівнів його навчальних прагнень. Дослідженнями доведено, що особі з вищим соціальним статусом інші люди надають зворотний зв'язок, який підвищує її самооцінку. І навпаки, у соціальній невигідності з негативним зворотним зв'язком від інших людей опиняються особи, які з різних причин потрапили до знедолених та маргінальних соціальних груп (безробітні, люди з інвалідністю, літні люди, бідні тощо). Самооцінка людей із соціально знедолених та маргіналізованих груп позначена скоріше девальвацією (нижчою оцінкою), ніж евальвацією (вищою оцінкою) їхньої особи.

Відомо, що самообраз конкретної людини має вплив на те, які потреби та цілі є для неї в житті важливими. Це стосується також індивідуальних освітніх потреб і цілей. Бажано, щоб освітні соціальні працівники приділяли належну увагу таким освітнім заходам, які підтримають самовпевненість і зменшать або усунуть різні особистісні та соціальні комплекси соціально знедолених і соціально маргіналізованих дорослих.

Освітні соціальні працівники можуть ефективно допомогти дорослим особам у подоланні бар'єрів освіти, які ідентифікувала G. D´Hertefelt (2002) і які ми перекладемо власним формулюванням характеристики конкретних бар'єрів.

• Інформаційні бар'єри : йдеться про подолання нестачі та недоступності належної інформації, подолання пасивності в пошуку інформації, підтримку інтересу та уваги до інформації про освіту.
• Ситуаційні бар'єри : йдеться про подолання нестачі часу, організацію режиму дня, подолання нестачі ресурсів на освіту, особистих та сімейних умов, робочих умов, просторових умов, можливостей участі в освіті.
• Інституційні бар'єри : йдеться про подолання невідповідних та недоречних форм і змісту освіти, неадекватних запропонованих навчальних заходів, подолання недоліків в організації освітніх заходів.
• Психологічні бар'єри : йдеться про подолання суб'єктивних — психічних перешкод в освіті, наприклад, побоювання щодо освітньої діяльності, щодо групи, подолання страху перед невдачею, перед зниженою здатністю до навчання, подолання побоювання щодо особистості педагога дорослих, щодо стилю ведення освітньої діяльності, щодо неповаги до своєї особи, щодо нехтування автономністю та досвідом особи під час освітньої діяльності.

У подоланні психологічних бар'єрів в освіті дорослих відіграють важливу роль педагоги дорослих. Очікується від них, згідно з M. Tennant (1990, с.106), що вони компетентно будуть:

• Допомагати індивідам, щоб вони зрозуміли та прийняли свою роль людини, що навчається.
• Підтримувати та заохочувати індивідів, щоб вони розпізнали свій стиль навчання, а також стиль пізнання.
• Використовувати різноманітні підходи в освіті дорослих, які заохочують різні види навчання.
• Створювати таке середовище освіти та соціально-психологічну атмосферу в групі, які підтримають творчість та відмінність тих, хто навчається.
• Створювати умови для кооперації, яка допомагає індивідам вчитися один в одного.

Інформування та переконання дорослих людей у цільових групах є завжди адресним процесом. Зовнішньою мотивацією через необхідну інформацію про освіту потрібно звернутися до конкретних людей. Інформація повинна мати для людей суб'єктивне значення. Це означає, що індивіди опрацьовують інформацію унікально, що здобуття досвіду та спосіб використання інформації є також унікальними. Особи мають свою власну стратегію опрацювання інформації. Ця стратегія стосується їхнього вибору інформації, категоризації інформації, а також інтерпретації інформації. Стратегія індивідуального опрацювання та використання інформації є основою оцінки дійсності. «Особистий конструкт» дійсності (Mischel – 1973, in Nakonečný, 1999, с.112) впливає на поведінку та дії конкретної особи.

«Когнітивний стиль, або стиль навчання» є проявом того, як індивід приймає, опрацьовує, організовує та використовує інформацію. Люди мають відмінні та унікальні когнітивні стилі. Тому наголошується на індивідуальному підході в освіті та в навчанні дорослих. Тому доречно нагадати про той факт, що:

1. Процеси навчання є важливішими, ніж методи викладання.
2. Дорослі особи мають сильні та слабкі сторони в навчанні. А отже, у дорослих, що навчаються, ми поважаємо їхню визначеність, відмінність та унікальність.

D.Kolb та R.Fry визначили такі когнітивні стилі в індивідів (in Tennant, 1990, с.103-104):

1. Конвергент (Converger)

• практик, ефективний, якщо потрібно дати просту відповідь, віддає перевагу діяльності з предметами, а не з людьми, має вужчі інтереси, більше орієнтований на природничі науки.
• Дивергент (Diverger)
• має сильні уявні здібності, бачить речі з різних перспектив, цікавиться людьми, має широкі культурні інтереси, спеціалізується на мистецтві, орієнтується швидше на гуманітарні питання та мистецькі кола.
• Асимілятор (Assimilator)
• має сильні здібності до створення теоретичних моделей, відмінне індуктивне мислення, має схильність до абстрактного мислення, схильність до змісту більше, ніж до людей, не схильний до практики, його приваблюють фундаментальні науки, наприклад, математика.
• Акомодатор (Accommodator)
• його сильна сторона — практичність, любить ризикувати, ефективний, якщо потрібно швидко адаптуватися, вирішує проблеми інтуїтивно, звертається до інших за інформацією, орієнтований на професії, що вимагають активних дій.

Вихідна позиція третя — ситуативні сигнали для освіти дорослих

Пробудження освітніх потреб залежить від інтересів індивідів, а також від ситуацій, які прямо чи опосередковано стосуються освіти дорослих. Ефективними стимулами для пробудження освітніх потреб дорослих є їхній особистий досвід. Наприклад, гарне враження від виступу лекторки — лектора, цікава бесіда про освіту на радіо чи телебаченні, участь у якісному освітньому заході, інноваційні підходи, використані в освітній діяльності, освіта в групі, творчі методи освіти дорослих тощо.

Чим більш стимулюючим є освітнє середовище, тим більше освітніх потреб пробуджується у людей. Якщо освітнє середовище мало стимулює, то дорослі мають менший інтерес до навчання та здобуття освіти. Де мало шкіл, мало книг, там можна очікувати низький інтерес до освіти у дорослих людей. (Krech - Crutchfield - Ballachey, 1968, с. 111-112.)

Пробудження освітніх потреб у дорослих людей за допомогою стимулів з освітнього середовища є пріоритетом залучення цільових груп освіти дорослих. Освіта дозволяє дорослим особам задовольнити соціальні потреби та потреби в самореалізації, наприклад: потребу в допитливості, потребу об'єднуватися, потребу в альтруїзмі, потребу в компетентності, потребу в престижі, потребу у визнанні, потребу в самореалізації.

Стимулююче освітнє середовище викликає також інші потреби людей, оскільки воно є частиною цілісної системи середовища людей, яка складається з природного середовища, культурного середовища (включаючи соціальне та економічне середовище), психологічного середовища (тобто суб'єктивно пережитого середовища). Освітнє середовище формують дорослі люди, що навчаються, викладачі дорослих, а також освітні інституції та освітні заклади, які надають освітні послуги.

Чому необхідно докладати зусиль для залучення нових цільових груп освіти дорослих

Безумовно, також і для того, щоб багато людей з різних соціальних груп уникли у своєму житті втрачених можливостей для власного особистісного розвитку. Дорослих людей необхідно підготувати до того, щоб за допомогою освіти вони були здатні розпізнати та реалізувати власні життєві завдання. У дорослому віці вони мають завдання досягати, відповідно до своїх здібностей, психічної та соціальної зрілості (досконалості). Психічно зріла людина має виконати життєві завдання розвитку власної особистості. Важливими ми вважаємо такі життєві завдання:

• Формувати та захищати свою особисту ідентичність, унікальність своєї особи, реалізувати життєві завдання розвитку.
• Поєднувати свою особисту ідентичність з ідентичністю інших людей, спілкуватися, формувати та переживати взаємні стосунки, реалізуватися в соціальних групах.
• Творити та створювати духовні й культурні цінності та матеріальні продукти. Якщо творчість у житті не розвивається, то людина ризикує психічно стагнувати та занепадати.
• Поважати змістовність та впорядкованість власного життя, що веде до переживання задоволеності життям та до формування і збереження психічної цілісності особистості людини.

Невиконані життєві завдання осіб викликають свідомо чи підсвідомо їхні психічні та тілесні проблеми, названі психосоматичними захворюваннями. Підсвідомі сумніви щодо сенсу пережитого або дотепер прожитого життя можуть довести людей до відчаю та викликати у них болісне відчуття безглуздого існування. Тому вкрай необхідно докладати зусиль для залучення нових цільових груп освіти дорослих. Надати дорослим особам таку освітню послугу, яка підтримає їх у тому, щоб ставати психічно та соціально зрілими людьми.

На завершення слова філософа Сократа: «Існує лише одне благо, і це знання, і існує лише одне зло, і це неуцтво».

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc.

Література:

D´HERTEFELD, G.: A Question of Choices (A reference framework and tools for target group policy within basic education). Brussel: Faceletten 17, VOCB, 2000. ERIKSON, E.H.: Identity and the life cycle. Psychological Issues. Monograph 1, 1(1). New York : International Universities Press 1959. GRÁC, J.: Persuázia. Ovplyvňovanie človeka človekom. Martin: Osveta 1985. HALL, C.S. – LINDZEY, G.: Psychológia osobnosti. Bratislava: SPN 1997. ISBN 80-08-00994-2. KRECH, D. – CRUTCHFIELD, R.S. – BALLACHEY, E.L.: Človek v spoločnosti. Bratislava: VEDA 1968. MACHALOVÁ, M. Preventívna sociálna práca – Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešovská univerzita, Prešov 2013. ISBN978-80-555-0932-7. MACHALOVA, M. Edukačná sociálna práca. Prešovská univerzita, Prešov 2014. ISBN 978-80-555-1118-4. MACHALOVÁ, M. – SENKO, P. Životný obrat človeka (z pohľadu biodromálnej psychológie) a Autentické životné príbehy. Bratislava: IVaŠ a Prohuman 2018. ISBN 978-80-972795-2-3. NAKONEČNÝ,M. Psychologie osobnosti. Praha: Praha: Academia 1997. ISBN 80-200-0628-1. TENNANT, M.: Psychology and Adult Learning. London and New York: Routladge 1990. ISBN 0-415-05032-4.