Чи знали ви, що виробництво текстилю та одягу є однією з найбільш забруднюючих і жорстоких галузей промисловості? Нова публікація «Текстильна та швейна промисловість – Проблеми та рішення» пропонує огляд сучасних проблем, а також потенційних рішень у сфері глобальної, а також словацької текстильної та швейної промисловості. Вона призначена для всіх, хто розмірковує, як зупинити виробництво та підтримку швидкої моди.
Кілька десятків років тому люди купували одяг раз на сезон. Проте відбулися зміни у вигляді так званої «fast fashion» – швидкої моди, і з розвитком текстильної та швейної промисловості змінилося ставлення суспільства до одягу. Виникнення цього напрямку бере початок у США. У 80-х роках минулого століття великі американські виробники одягу вирішили відреагувати на імпортований дешевший текстиль з інших країн тим, що почали звертати увагу на те, який одяг є популярним серед покупців та покупчинь. На основі цього вони могли швидко виготовити наступні партії затребуваних речей і розповсюдити їх. Цю модель з певними змінами наслідував засновник іспанського бренду Zara. До його магазинів раптом потрапляли нові й завжди інші тренди, причому дуже швидко. І покупці та покупчині почали більше купувати.
Модним брендам типу Zara поступово відкрилися можливості перенести виробництво до низькодохідних країн глобального Півдня (наприклад, до Бангладеш чи В'єтнаму) і знизити ціну одягу за рахунок довкілля. А також якості життя працівників і працівниць. З цієї причини втратила роботу велика кількість людей у США та в Європі, включаючи Словаччину. Результатом є сьогоднішня швидка мода, для якої характерним є відносно дешевий, масово вироблений і масово продаваний одяг середньої або низької якості, який слідує за штучно створеними модними трендами. «На цій системі надвиробництва та надспоживання базується прибуток виробників одягу, взуття та аксесуарів. Швидка мода функціонує на типових принципах сучасної економічної моделі – лінійної економіки, зі складними глобальними ланцюгами постачання та з максимізацією прибутку для вузької групи акціонерів замість ширшого врахування інтересів усіх залучених сторін», – описує принцип швидкої моди Івана Малеш з INCIEN. З ініціативи Ambrela, яка об'єднує організації, що займаються глобальною освітою та подоланням бідності в країнах глобального Півдня, цю складну, але необхідну тему опрацювало тріо авторок з Інституту циркулярної економіки (INCIEN): Мартіна Люптакова, Івана Малеш та Петра Цефалваєва.
Як змінити цю брудну та жорстоку промисловість
«Сьогодні ми вже знаємо, що весь цей текстильний та швейний колос приніс із собою безліч негативів і перетворився на брудну та жорстоку промисловість. Перенесенням виробництва до країн глобального Півдня він хоч і приніс засоби до існування багатьом людям, проте незрівнянно більше на ньому заробляють власники модних брендів. Негативний вплив це мало і на Словаччину, де текстильна та швейна промисловість мала великі традиції і була сильним стовпом її господарства. Далі, дешевий одяг приносить не лише експлуатацію працівників, працівниць та погані умови праці, а й страждання багатьох тварин, використання великої кількості природних ресурсів, витік шкідливих речовин у довкілля та велику кількість відходів, що виникають протягом усього життєвого циклу одягу. Тому він має значну частку в кліматичній кризі», – нагадує Мартіна Люптакова, співавторка публікації з INCIEN. «Справді настав час змінити цей бізнес і зробити його більш сталим. Настав час для амбітних цілей відповідно до Цілей сталого розвитку до 2030 року, до виконання яких зобов'язалася і наша республіка», – доповнює редакторка нової публікації Івана Улічна з Платформи розвивальних організацій – Ambrela.
Комплексна публікація «Текстильна та швейна промисловість – Проблеми та рішення» пропонує об'єктивне резюме інформації про вплив текстильної та швейної промисловості на довкілля, життя людей і тварин. Матеріал також підсумовує заходи та приклади доброї практики з усього світу, головним чином з Європи та Словаччини, що могло б надихнути і наше населення – якщо воно хоче долучитися до зміни споживання і не підтримувати далі швидку моду. Публікація також пропонує огляд актуальних політик ЄС та Словаччини, що стосуються головним чином відходів текстилю. Підсумовані також дані про обсяги текстильних відходів та способи їх переробки на території Словаччини за останні роки.
Унікальна публікація «Текстильна та швейна промисловість – Проблеми та рішення» представляє найкраще читання на літо не лише для активісток та активістів, які цікавляться локальною та чесною модою. Завантажити та прочитати її можна у додатку.