Поширення смартфонів ввело нас в еру неймовірних контактів. Їхні власники можуть у будь-який момент зв’язатися з ким завгодно, переписуватися з друзями, не встаючи з ліжка дізнаватися про погоду не лише вдома, а, наприклад, у Гренландії, стежити онлайн за повстанням у Трамтарії, грати на біржі, вболівати за свою команду, робити покупки або шукати партнерів усіх економічних і моральних категорій.

Середньостатистичний власник такого пристрою торкається його щонайменше вісімдесят п’ять разів на день, включно з тим, що це його перша дія після пробудження і остання перед сном. Дев’яносто відсотків власників не виходять з дому без свого телефону, див. зрештою нове тлумачення символу K+M+B як нагадування літнім людям, щоб вони мали при собі ключі, мобільний та окуляри.

Смартфони пропонують розширення звичайних можливостей, підвищення продуктивності, економію часу, але не хизуються тим, що вони забирають у своїх власників. Наприклад, здатність до швидкого прийняття рішень у звичайних ситуаціях, а продавці мало або взагалі не в захваті від того, що покупці, які постійно тримають у руках телефони, набагато менше звертають увагу на різноманітність виставленого товару.

Автори екстрапольованого дослідження зосередилися не на функціональних телефонах, а на тому, що вони «можуть» навіть тоді, коли вимкнені. Вони виходять із переконання, що навіть вимкнений телефон становить «brain-drain» (відтік мізків) у сенсі зайнятості частини мозкової ємності, погіршення уваги і, таким чином, зниження якості інших когнітивних функцій. Автори розрізняють фокусування уваги та її цільовий розподіл (orientation vs. allocation) і в кількох експериментальних ситуаціях показують, що попри свідомий контроль уваги, через зміну її несвідомої складової кінцева продуктивність знижується.

В експерименті були використані два валідовані методи: Ospan task, що визначає обсяг оперативної продуктивності, та RSPM тест, матриці Равена, що вимірюють так званий флюїдний інтелект. Тести проводилися у трьох можливих варіантах: у першому випадку вимкнений мобільний лежав на столі перед його власником, у другому випадку власник мав його в сумці або в кишені, а в третьому він був залишений у сусідній кімнаті.

Результати є абсолютно переконливими, і різниця між продуктивністю у першому та третьому варіантах в обох використаних методах є високозначущою. На першій частині графіка відображені результати, отримані методом Ospan за встановлений час, а на другій — кількість розв’язаних матриць Равена також за встановлений час.

«Ми спостерігали лінійний тренд, який підтверджував, що чим ближче до себе учасник тримав свій мобільний телефон, тим гіршою була його продуктивність», — сказав перший автор дослідження Adrian Ward на пресконференції. «Свідомо ви, можливо, не приділяєте уваги своєму телефону, але частина вашої несвідомої уваги спрямована на нього, і через це її ємність обмежена, а продуктивність знижена. Це буквально відтік мозкової ємності — brain-drain».

Джерело: Ward AF, et al.: Brain Drain: The Mere Presence of One’s Own Smartphone Reduces Available Cognitive Capacity. J Assoc Consum Res, 2017;2(2):140-154

MUDr. Radkin Honzák психіатр Блог автора: http://blog.aktualne.cz/blogy/radkin-honzak.php