До основних людських потреб належать потреби біологічні, психологічні, соціальні та духовні. Про останні в межах сцієнтизму забули, оскільки духовний досвід неможливо виміряти стандартними мірками науки. Наука в цьому відношенні повелася як дурень, оскільки оголосила все, що виходить за межі її законів, мракобіссям, забобонами та неіснуючим. Наука створила свої власні клітки для психології (навіть при тлумаченні снів), для соціології, але відмовилася досліджувати багато явищ, які «не належать до її компетенції», а отже, не варті уваги.

Embedded media: https://open.spotify.com/embed/episode/0TsDYtNLaPtoeDMmPz3nec?utm_source=generator

Тим не менш, з 80-х років минулого століття починає стрімко зростати кількість публікацій, присвячених зв’язкам духовності, релігійності, практикуванню певних вправ, медитацій та ритуалів зі здоров’ям і захворюваністю. Це були спостереження, присвячені вегетативним змінам, змінам певної мозкової активності або епідеміологічні дослідження. В останні роки кількість опублікованих праць становить близько 3000 на рік.

Ilustrácia: vygenerované umelou inteligenciou (2024)

Тим часом також впав міф про унікальність людини як істоти самосвідомої, тобто такої, яка має ясне усвідомлення свого індивідуального існування та унікальної особистості. Було встановлено, що слони та дельфіни мають таку саму свідомість і звертаються одне до одного за іменами. У шимпанзе спостерігалася поведінка, яку можна назвати ритуальною. З’ясовується, що мозок, який вважається центром свідомості, не обов’язково є єдиним. Відкриття кишкового мікробіому дещо змінює парадигми нейрофізіології. Крихкі офіури (Ophiocoma echinata) не мають жодної центральної нервової системи, і все ж вони здатні вчитися. Пам’ять тіла поступово відкривається.

Народи європейського континенту отримали надзвичайно щедре процвітання, підйом економічного рівня та уявне насичення всіх потреб, причому на духовні не вистачило. Справедливим є біблійне твердження, що не можна служити одночасно Богові й Мамоні (1), причому Мамона представляє ідолопоклонство перед споживацтвом.

Духовний вимір з’являється не лише у нас набагато потужніше в часи критичні та гнітючі, Newberg навіть мав відчуття, що в клаустрофобічній ситуації КТ та інших обстежень, що проводяться «в тунелі», люди молилися інтенсивніше, ніж під час обстеження ЕЕГ. Хотів би тут також нагадати спільні співи хоралу «Святий Вацлаве» у хвилюючі дні, радість від канонізації чеської особистості Анежки, візит Папи Івана Павла II. Натомість архієпископ і кардинал Duka, коли проїхався в золотій кареті, відштовхнув навіть тих, хто мав до церкви позитивне ставлення.

Чому до церкви? Тому що до XX століття саме християнські церкви задовольняли духовні потреби. І здається, що лише церкви були б здатні відновити насичення духовності в ширшому масштабі. Спроба створити духовно наповнену нецерковну спільноту (Масони) закінчувалася елітарністю та на публіці найрізноманітнішими – іноді безглуздими, іноді конспірологічними – здогадками. Періодична гравітація сект з точки зору їхньої життєздатності здається ефемерною, навіть тоді, коли вони стоять на сильних економічних стовпах (Мормони та їхня соціальна система).

До молитви в охороні здоров’я зростає інтерес. Молитва — це діяльність, пов’язана з духовністю та релігією. Були виявлені позитивні результати щодо духовності у здоров’ї. Але було виявлено і прямо протилежне. Почнімо, отже, спочатку з гірших новин, які приносить неодноразово цитоване Гарвардське дослідження 2006 року (5), спрямоване на пацієнтів після кардіологічної операції. Нечіткі результати попередніх досліджень та неоднакові методики змусили дослідників провести найбільше на сьогодні та науково найсуворіше дослідження. Воно охопило 1802 людей, які перенесли операцію коронарного шунтування в шести різних лікарнях від Oklahoma City до Boston.

Молитви, запропоновані сторонніми людьми, не зменшили медичних ускладнень великої операції на серці. Більше того, пацієнти, які знали, що за них інші моляться, почувалися гірше, ніж ті, хто не отримував такої духовної підтримки, або ті, хто її отримував, але не знав про це. (Для мене тут постає питання, як же тоді впливала ця остання частина молитов негативно, якими шляхами зусилля, докладені іншими людьми, вплинули на стан здоров’я пацієнтів???)

«Лікарі та надавачі медичної допомоги хочуть зрозуміти, чи можна використовувати молитву як частину медичного лікування», — підкреслює один з авторів. «Чи можна було б у цьому прикладі, окрім ліків та інших лікувальних процедур, використовувати молитву для зниження ускладнень коронарного шунтування?» Відповідь очевидно «ні».

Дослідження, відоме як STEP (Study of the Therapeutic Effects of Intercessory Prayer), вивчало пацієнтів, які перенесли шунтування коронарної артерії, що є операцією, яка вважається звичайною кардіохірургічною процедурою. Дослідники включили перших пацієнтів у STEP у 1998 році. Збір даних закінчився у 2001 році, а їхній аналіз був завершений у 2005 році. Брати участь могли люди будь-якого віросповідання або без віросповідання. Серед обраних були католики, юдеї, протестанти та люди без віросповідання.

1802 учасники були розділені на три групи приблизно по 600 осіб, із середнім віком близько 64 років. Одна група не отримувала жодних молитов. Пацієнти в другій групі були поінформовані так, що їм сказали, що за них можуть або не можуть молитися. Третя група була поінформована, що інші люди будуть молитися за них 14 днів, починаючи з ночі перед операцією. Молитви надходили від трьох християнських груп, двох католицьких і однієї протестантської, інших груп не було в наявності. Ті, хто молився, вимовляли стандартну молитву «за успішну операцію зі швидким, здоровим одужанням і без ускладнень». Ця система надає практичний спосіб проведення експерименту, але обмежує результати одним типом молитви.

Під час операцій виникли найрізноманітніші ускладнення, включаючи 197 серцевих ускладнень у групі, яка знала, що за них моляться, порівняно зі 187 та 158 у двох інших групах. Інші ускладнення виникли у 59 відсотків тих, за кого молилися, порівняно з 51 відсотком тих, хто не отримував жодних молитов, і 52 відсотками в групі, яка отримувала молитви, але не знала про це. Смертність протягом 30 днів після операції була подібною в усіх групах.

Можливий висновок із цього дослідження автори підсумували в гіпотезу, що пацієнти, які були поінформовані, що за них хтось молиться, сприймали свій стан як серйозніший і переживали більший стрес та більшу тривогу. Що є серйозною методологічною помилкою в усьому дослідженні, оскільки на початку окремі групи вже мають оманливу інформацію, яка може збентежити. Це трохи нагадує відому байку: «Не думайте при цьому про тигра». Тому результати дослідження не є цілком однозначними і ставляться під сумнів подальшими дослідженнями.

Зовсім протилежні результати приносить пізніше проведена метааналітична студія, що ставить собі за мету дослідити вплив використання молитви на здоров’я пацієнтів (6). Систематичний огляд літератури був проведений у травні 2015 року та оновлений у листопаді 2015 року. Були переглянуті електронні та міжнародні бази даних, а критерії включення були засновані на PICOS: (Популяція) пацієнти будь-якого віку та будь-якої клінічної ситуації, (Інтервенція) усі типи молитов, (Порівняння) звичайна допомога, (Результати) будь-яка зміна стану здоров’я, (тип дослідження) рандомізовані клінічні дослідження. Не було враховано часові рамки чи мовні обмеження. Загалом було ідентифіковано 92 праці, і 12 було включено до огляду. Молитва вважалася позитивним фактором у семи дослідженнях, і було ідентифіковано кілька позитивних ефектів молитви на здоров’я: зниження тривожності матерів дітей з раком; зниження рівня побоювань учасників, які вірять у вирішення їхньої проблеми; та забезпечення кращого фізичного функціонування пацієнтів, які вірять у молитву. Молитва є нефармакологічною інтервенцією та ресурсом, і її слід включати до цілісної (холістичної) медсестринської допомоги, спрямованої на благополуччя пацієнтів.

Християнська віра підтримує думку, що Бог у світі завжди діє. Бог запрошує людей, щоб вони з’єдналися з Ним, а потім долучилися до Його справи. Три сестри передають надприродні події, де Бог діяв у їхній медсестринській практиці та через них, і зміцнюють таким чином розуміння того, що автор Henry Blackaby називає переживанням Бога. Черниці були покликані, щоб увійти глибоко у стосунки з Богом (7).

«Існує низка досліджень про заступницьку молитву, або молитву, запропоновану на користь іншої особи», — сказав другий автор цієї праці, Hodges, провідний експерт зі spirituality та релігії. «Деякі знайшли позитивні результати для молитви. Інші не знайшли жодного ефекту. Проведення метааналізу бере до уваги весь масив емпіричних досліджень про заступницьку молитву. За допомогою цієї процедури ми з’ясовуємо, що молитва, запропонована за когось іншого, приносить позитивні результати».

Roberts зі співавторами (8) присвятили свій інтерес «допоміжним» молитвам, спрямованим на покращення стану пацієнтів, і переглянули базу даних опублікованих праць до 2007 року. З літератури вони обрали як надійні загалом десять досліджень, що охоплюють загалом 7646 пацієнтів. Висновки є неоднозначними, і хоча деякі результати окремих досліджень вказують на позитивний ефект заступницької молитви, більшість — ні, і докази не підтримують рекомендації, чи то «за», чи то «проти» використання заступницької молитви. Автори не переконані в тому, що мають бути проведені подальші дослідження, присвячені цій інтервенції, оскільки не очікують інших результатів.

Ймовірно, найбільш комплексний погляд пропонує соціологиня Brandeis University Wendy Cadge у рецензії на її публікацію Síla Modlitby? (9) Текст рецензії принесли сторінки Eurekalert, і я вважаю, що доцільно передрукувати їх у повному обсязі.

Waltham, Massachusetts – Здоров’я та релігія завжди були пов’язані, найочевидніше через молитву за хворих. Чи допомагає насправді заступницька молитва за хворих зцілитися? Протягом тисяч років деякі люди в це вірили. Але нове дослідження Brandeis University у Journal of Religion цього місяця показує, що за останні чотири десятиліття медичні дослідження заступницької молитви – молитви чужих людей на відстані – насправді говорять більше про вчених, які проводять дослідження, ніж про силу молитви зцілювати.

Заступницька молитва є предметом наукового дослідження принаймні з дев’ятнадцятого століття, коли англійський вчений, який припускав, що за короля моляться частіше, ніж за інших, намагався з’ясувати, чи були ці молитви почуті. Він дійшов висновку, що ні, але що молитва може бути втіхою для людей, які моляться так чи інакше.

Після розмови з лікарями, які роздумували про те, яку силу має молитва для лікування пацієнтів, соціологиня з Brandeis Wendy Cadge, експертка з перетину релігії та медицини в сучасній американській спільноті, взялася за дослідження медичних студій заступницької молитви, яке сягає 1965 року, першого року, коли такі дослідження були опубліковані в англійській медичній літературі. Цей аналіз у Journal of Religion є першим, який відстежує соціальну історію досліджень заступницької молитви та вписує їх у їхній медичний та релігійний контекст.

Cadge оцінила вісімнадцять опублікованих досліджень про заступницьку молитву, які були проведені в період з 1965 по 2006 рік. Дослідження разом надають захопливий знімок мінливої американської релігійної демографії, еволюції уявлень про стосунки між релігією та медичною наукою та розвиток клінічного дослідження як золотого стандарту біомедичного дослідження.

«Я не знаю, чому лікарі та вчені проводили ці дослідження», — сказала Cadge, — «але здається, що разом із цікавістю відігравало роль особисте релігійне переконання».

Найстаріші дослідження, проведені у шістдесятих роках, були засновані виключно на протестантських молитвах, тоді як новіші дослідження, що відображають зростаючу соціальну обізнаність про інші релігії, поєднують християнські, єврейські, буддистські та інші молитви, виявила Cadge. Деякі дослідження вказували на те, що молитва працювала, тоді як інші стверджували, що ні.

Вчені, які керували дослідженнями, застосовували клінічні наукові методології до вивчення заступницької молитви, але Cadge виявила, що навіть цей підхід сповнений проблем. Дослідники, наприклад, запитували, чи люди, за яких заступники не моляться, є насправді контрольною групою, оскільки за них, ймовірно, моляться їхні члени родини. Дослідники також запитували, якою була б правильна «доза» молитви, як молитви мають промовлятися і що робити з нехристиянськими заступниками.

«Завдяки подвійним сліпим клінічним дослідженням вчені намагалися якнайкраще вивчити щось, що може бути за межами їхніх найкращих інструментів», — сказала Cadge, — «і це відображає більше про них та їхні припущення, ніж про те, чи молитва "працює"».

Оприлюднення роздумів Magdalena Ježková, які дозволяють нам зазирнути глибоко в суб’єктивні переживання, а також у життєві зміни, я вважаю дуже цінним внеском у цей постійно (і, мабуть, ще довго) недописаний розділ нейротеології.

Автор: MUDr. Radkin Honzák психіатр 1 IKEM, Vídeňská 1958, 14000 Praha 4, т.ч. без директора під протекторатом MZ ČR 2 Remedis, Vladimírova 10, 14000, директор MUDr. V. Řehák, CSc.

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ВИВЧЕННЯ:

  1. Bible; Matouš 6:24-34.
  2. Newberg A, Waldman MR: How God changes your mind. Random House Publ., New York, 2008
  3. Newberg A: Neurotheology. Columbia Univ. Press, 2018
  4. Ameling A: Prayer: an ancient healing practice becomes new again. Holist Nurs Pract. 2000 Apr;14(3):40-8.
  5. Cromie WJ: Prayers don’t help heart surgery patients. Some fare worse when prayed for. Harvard News Office, April 6, 2006
  6. Simao TP, et al: The Effect of Prayer on Patients' Health: Systematic Literature Review. Religions 7(2), January 2016, DOI:10.3390/rel7010011
  7. Simon EB, Hodges R, Schoonover-Shoffner K. Experiencing God in Nursing. J Christ Nurs. 2020 Apr/Jun;37(2):94-99.

  8. Roberts L, et al.: Intercessory prayer for the alleviation of ill health. Cochrane Database Syst Rev. 2009 Apr 15;2009(2):CD000368. doi: 10.1002/14651858.CD000368.pub3.

  9. Eurekalert, НОВИНИ 17 ЧЕРВНЯ 2009. Wendy Cadge: Сила молитви? Нова соціальна історія вивчення заступницької молитви виявляє зростаюче релігійне розмаїття та зниження віри в науку, яка вимірює цінність молитви.

  10. Bremner RH, Koole SL, Bushmanet BJ: "Pray for Those Who Mistreat You": Effects of Prayer on Anger and Aggression. Personality and Social Psychology Bulletin, 2011; DOI: 10.1177/0146167211402215
  11. Lehak N, et al: Prayer and Mental Health in Later Life: The Role of Positive Emotions. Issues Ment Health Nurs. 2023 Jul;44(7):639-648
  12. Klitzman R: Typologies and Meanings of Prayer Among Patients. J Relig Health. 2022 Apr;61(2):1300-1317.