FRIDLOVA, K. 2015. Bazální stimulace pro pečující, terapeuty, logopedy a speciální pedagogy. Praktická příručka pro pracující v sociálních službách, dlouhodobé péči a ve speciálních školách. Asociace poskytovatelů sociálních služeb ČR 2015. Kleinwächter: Frýdek-Místek 216 s. ISBN 978-80-904668-9-0

Публікація є результатом багаторічного практичного досвіду авторки з концептом базальної стимуляції. Вона має бути цілісним посібником для впровадження концепту в терапевтичну або доглядову практику. Авторка зазначає: «Базальна стимуляція — це концепт, який постійно розвивається, пристосовується до нових результатів наукових досліджень, потреб практики, динаміки суспільства, що змінюється, а також до пов’язаного з цим догляду». Ця публікація написана на основі сучасних тез авторів концепту та закордонних колег — фахівців, які розвивають концепт у різних сферах: від догляду за недоношеними новонародженими, особами з інвалідністю, в інтенсивній терапії осіб з нейromuscularними дефіцитами до догляду за людьми похилого віку та паліативної допомоги. У публікації також відображено особистий досвід авторки з концептом з погляду доглядача, педагога, сертифікованого лектора та супервізора концепту. Додатковим матеріалом для написання публікації стали знання від закордонних колег, які були першими сертифікованими лекторами концепту і сьогодні самі є авторами фахових публікацій.

Публікація розпочинається розділом «Вступ до базальної стимуляції», який описує концепт базальної стимуляції як науковий педагогічно-доглядовий концепт; він пропонує професіоналам з охорони здоров’я, соціальних служб та спеціальним педагогам кваліфіковані та професійні методи роботи. Авторка описує базальну стимуляцію не як метод і не як техніку, а як концепт, спрямований на тіло, оскільки тіло є головним об’єктом діяльності терапевтів, доглядачів та педагогів. Розділ поділений на три підрозділи. Перший характеризує концепт базальної стимуляції, другий розглядає історію, засновників концепту та розвиток у Чеській та Словацькій Республіках. Третій підрозділ зосереджений на Міжнародній асоціації базальної стимуляції.

Другий розділ присвячений підтримці базального рівня людського сприйняття через концепт. Авторка зазначає: «Сприйняття самого себе є основною передумовою руху та комунікації». Він складається з трьох підрозділів. Перший описує сприйняття, пренатальний розвиток сприйняття та його сутність. Другий описує рух, пренатальний розвиток руху та його фізіологію. Третій підрозділ говорить про комунікацію, а саме про пренатальну форму комунікації та комунікацію в концепті базальної стимуляції.

Третій розділ починається з опису доглядового, терапевтичного та педагогічного процесу та його складу з 6 елементів. Далі йдеться про піраміду потреб Маслоу, опис 10 центральних цілей, їх поділ на дві категорії, що стосуються особи або навколишнього світу, та інтеракційні процеси між клієнтом і терапевтом. Розділ поділений на три підрозділи. Перший підрозділ розглядає базові та надбудовні елементи базальної стимуляції, другий — розвиткові сфери людини, а третій — центральні цілі та елементи концепту.

Четвертий розділ описує теоретичні засади концепту базальної стимуляції. Він поділяється на п’ять підрозділів. Перший підрозділ говорить про нейрофізіологічні засади, де розглядається розвиток нервової системи, будова та функції нервової системи, фізіологічна поведінка та пам’ять. Другий розглядає генетичні елементи вікової психології, третій підрозділ присвячений концепту Бобат, четвертий — знанням з психології, а п’ятий — повсякденному життю.

П’ятим розділом є біографія людини в концепті базальної стимуляції. Розділ поділений на три підрозділи. Перший відстежує образ людини, другий — значення біографічних даних для структури індивідуального плану, а третій зосереджений на сенсобіографії.

Шостий розділ описує соматичну стимуляцію. Авторка зазначає цілі соматичної стимуляції. Розділ поділений на п’ять підрозділів. У першому підрозділі йдеться про соматичне сприйняття, другий присвячений схемі тіла, третій — соматичному діалогу, четвертий говорить про ініціальний дотик, а п’ятий — про соматичну стимуляцію згідно з концептом базальної стимуляції. Авторка детальніше зупиняється на заспокійливій соматичній стимуляції, підбадьорливій соматичній стимуляції, нейрофізіологічній стимуляції, симетричній стимуляції, розвивальній стимуляції, діаметральній стимуляції, позиціонуванні в концепті базальної стимуляції, контактному диханні та масажі, що стимулює дихання. При всіх стимуляціях авторка зазначає цілі стимуляції, показання для застосування стимуляції, принципи стимуляції, ризики, якщо такі відомі, та виконання самої стимуляції. Завершення шостого розділу присвячене модифікації соматичних стимуляцій, які можна виконувати.

Сьомий розділ присвячений вестибулярній стимуляції. Він поділений на два підрозділи. Перший присвячений вестибулярному сприйняттю, а другий — вестибулярним пропозиціям. Авторка описує різні способи виконання стимуляції залежно від стану клієнта.

Восьмий розділ інформує про вібраційну стимуляцію і складається з двох підрозділів: вібраційне сприйняття та вібраційна пропозиція. Авторка описує дію допоміжних засобів та ризики при використанні вібраційної стимуляції. Вона також говорить про трилогію, де виконується соматична, вібраційна та вестибулярна стимуляція одночасно.

Дев’ятий розділ розглядає оптичну (зорову) стимуляцію і поділений на два підрозділи. Перший присвячений зоровому сприйняттю, вирішує питання порушення зору та прояви зміни зорового сприйняття. Другий підрозділ розглядає оптичні пропозиції та інформує про принципи роботи з дітьми з порушеннями зору, про візуальні орієнтаційні містки, які допомагають в орієнтації, та про вплив кольорів на людський організм.

Десятий розділ описує аудитивну (слухову) стимуляцію і поділений на три підрозділи. У першому йдеться про слухове сприйняття, у другому — про аудитивну пропозицію, а в третьому підрозділі авторка детально розглядає застосування базальної стимуляції під час гімалайської експедиції Дхаулагірі 2012. Вона описує можливості аудитивної стимуляції, говорить про комбінацію соматичної та аудитивної стимуляції та про передумови ефективної аудитивної стимуляції. Далі наводить десять правил комунікації з людьми, які мають деменцію.

Одинадцятий розділ присвячений оральній стимуляції і поділений на три підрозділи. Перший підрозділ відстежує оральне сприйняття, другий — прийом їжі, а третій — оральну стимуляцію. Авторка описує передумови успішної оральної стимуляції, догляд за ротовою порожниною через оральну стимуляцію, порядок дій при роботі з клієнтами, які не відкривають рот, та про відповідні/невідповідні засоби для стимуляції. Далі описує принципи стимуляції, смакову стимуляцію та цілі смакової стимуляції.

Дванадцятий розділ зосереджений на ольфакторній (нюховій) стимуляції і поділяється на два підрозділи. Перший описує ольфакторне сприйняття, а другий — ольфакторну стимуляцію. Авторка розглядає тісний зв’язок між оральною та ольфакторною стимуляцією та важливість роботи з біографією, оскільки ми можемо викликати негативну стимуляцію.

Тринадцятий розділ розповідає про тактильно-гаптичну стимуляцію і складається з двох підрозділів. Перший підрозділ інформує про тактильне сприйняття, а другий — про тактильно-гаптичну пропозицію. Авторка зосередилася на цілях стимуляції та предметах, які можна використовувати для стимуляції. Вона описує симптом дефіциту тактильно-гаптичної стимуляції, його прояви, а також пропонує рішення шляхом надання замісної тактильно-гаптичної пропозиції.

Розділи з 6 по 13 доповнені зображеннями з описом виконання окремих стимуляцій.

Чотирнадцятий розділ присвячений впровадженню базальної стимуляції в практику. Розділ має п'ять підрозділів. Перший розглядає базальну стимуляцію з погляду лікаря, другий — базальну стимуляцію в роботі фізіотерапевта та ерготерапевта, третій розповідає про базальну стимуляцію в логопедії, четвертий — про базальну стимуляцію у навчанні учнів із тяжкими комбінованими порушеннями, а п'ятий — про базальну стимуляцію в сестринському догляді.

П'ятнадцятий розділ інформує про перенесення концепції в практику. Авторка зазначає, що концепція пропонує терапевтам, як отримувати зведену інформацію і на її основі приймати рішення про пропозицію базових або надбудовних елементів концепції. Далі вона описує власне ставлення та стратегію як важливий фактор при інтеграції концепції. Згодом авторка наводить те, що довела чотирнадцятирічна практика в Чеській та Словацькій Республіках.

З концепцією Базальної стимуляції я почав працювати у 2012 році, після проходження базового курсу базальної стимуляції. На початку я працював переважно з клієнтами з тяжкими та комбінованими порушеннями в будинку соціальних послуг, де використовував базальну стимуляцію як інструмент для розвитку комунікації та усунення неналежної поведінки клієнтів у групі. Під час цієї роботи я проводив якісне дослідження з метою з'ясувати, який вплив має виконання базальної стимуляції на поведінку клієнта та на його комунікацію, що є частиною моєї дипломної роботи. Результатом стало зниження випадків неналежної поведінки клієнтів та повне зникнення фізичної агресії. Покращилася комунікація між клієнтами в групі, а також із персоналом. Самі клієнти сприймали позитивні зміни своєї поведінки, були більш позитивно налаштовані, і робота з ними стала для персоналу простішою. Після здобуття певної практики я пройшов надбудовний курс базальної стимуляції.

У 2014 році я почав працювати з цільовою групою людей похилого віку. Під час цієї роботи я пройшов поглиблені курси I та II базальної стимуляції. Увагу я зосередив переважно на клієнтах, які є постійно іммобільними та перенесли інсульт. Клієнти, які є постійно іммобільними та мають знижене сприйняття, при застосуванні концепції почали поступово сприймати, спочатку самих себе, а згодом і своє найближче оточення. У клієнтів після інсульту ми досягли суттєвих змін у рухливості та значною мірою відновлення діяльності ураженої сторони.

На сьогодні я намагаюся знову інтегрувати базальну стимуляцію в догляд за клієнтами на новому місці роботи.

Публікація слугує мені натхненням і допомогою при складанні індивідуальних планів, планів сестринського та патронажного догляду. Вона підходить для кожного, оскільки базальну стимуляцію може виконувати не лише сертифікований працівник, а й навчений непрофесіонал із найближчого соціального оточення. Вона надає огляд проблематики, безліч теоретичних знань та практичних порад, необхідних для її виконання.

Автор: Mgr. Kamil Bednár Автор є соціальним працівником, сертифікованим працівником базальної стимуляції, менеджером із якості та інструктором із соціальної реабілітації