Nové výzvy v psychológii / Jitka Prevendárová, Martin Kuruc, Štefánia Ferková, Lucie Poláková Silůvky: Palma, 2017, ISBN 978-80-904620-0-7

Нова публікація J. Prevendárovej та кол. присвячена окремим проблемам у сфері базових теоретичних, а також прикладних психологічних дисциплін. Вона не є монотематичною, і її амбіцією, як вказує вже сама назва, є надати читачеві інший кут зору на психологічні аспекти людського існування або вказати на актуальні проблеми людини, людства та запропонувати альтернативу. Отже, те, що об’єднує на перший погляд незв’язні розділи, — це інтерес до людини та її переживань.

Ця колективна праця обсягом 238 с. містить 14 окремих розділів. Перші десять розділів розглядають проблематику загальної психології (предмет психології, її релігійні та філософські витоки, система психологічних наук, напрямки, психічні процеси та стани). Проте те, що ми вважаємо внеском і в нашому фаховому середовищі надзвичайним досягненням, — це сміливість авторки вийти за межі традиційних підходів до визначення базових понять. Долаючи конвенції, вона пропонує альтернативу в розумінні та визначенні свідомості, зіставляє «західну науку» не лише з духовними традиціями, а й із пізнанням квантової фізики. Водночас ми цінуємо й ефективне використання паралелей та аналогій, які полегшують розуміння представленої суті свідомості («матрьошка», «ПК: апаратне забезпечення, програмне забезпечення»). Таким чином, публікація стає доступною не лише для фахівців, а й для широкого загалу. Позитивно оцінюємо також намагання авторки підкріплювати факти прикладами з власної психотерапевтичної практики, що наближає науку до життя, а читача — до науки. Розділом про любов вона завершує не лише проблематику емоцій, а й усю цю концепцію психології як науки та її місії.

Одинадцятий розділ «Когнітивні процеси та функції» пропонує спробу цілісного погляду на когнітивні процеси та функції людини. Ми цінуємо намагання автора пов’язати їх з іншими компонентами та процесами особистості. Неабиякою мірою цьому сприяє представлена модель трьох компонентів у структурі особистості, якій він надав і власну графічну форму, дотримуючись закономірностей навчання та принципу наочності. Приємним практичним підсумком є інструкція зі зміни мислення, а саме техніка «Трансформація негативного переживання на позитивне», яка добре зарекомендувала себе в консультуванні та терапії.

У розділі про мораль дітей та дорослих у сім’ї та школі авторка звертає увагу на необхідність приділяти цій проблематиці підвищену увагу в сучасній знелюдненій та перетехнізованій суспільній ситуації. Нагальність цієї проблеми в епоху масової цифрової деменції відображаємо і ми. Розділ пропонує, окрім визначення базових понять психології моралі, також корисний огляд конкретних діагностичних та дослідницьких інструментів. Проте найбільшим внеском ми вважаємо презентацію дослідницького проєкту, частиною якого є модифікація існуючого стандартизованого інструменту та подальша аплікація власної методики на вибірці дітей старшого шкільного віку та дорослих. Позитивно оцінюємо досить детальний огляд інформації про конструювання методу (включаючи демонстрацію однієї з модельних ситуацій, що пропонуються респонденту), опис вибірки та перебігу тестування, а також подальшу обробку даних, результатом якої є три основні категорії відповідей. Ми погоджуємося з висновками авторки, що стосуються насамперед морального судження дітей, де, на наше переконання, корисніше заохочувати моральний розвиток самих дітей, ніж брати на себе роль арбітра, єдиного компетентного вирішувати проблему чи конфлікт. Тільки так з них можуть вирости повноцінні самостійні істоти на бажаному моральному рівні.

Навіть останні два розділи торкаються внутрішніх процесів або переживань людини. Розділ № 13 присвячений навантаженню та його подоланню, що є досить суттєвою сферою психології за сьогоднішнього темпу життя. Авторка не зосереджується на конкретних стратегіях подолання (цих концепцій багато), а радше спрямовує розділ на розвиток психічної стійкості та фокусування на сильних сторонах особистості, що може діяти превентивно з погляду подолання навантаження в сучасному орієнтованому на результати суспільстві. Останній, 14-й розділ під назвою «Психологія кольорів» є синтезом базової інформації про фізичну суть кольорового сприйняття, про кольори в контексті історії людства, а також окремих культур. Він пропонує читачеві цікаві результати досліджень, присвячених сприйняттю кольорів у зв’язку з асоціаціями, особливо у сфері емоцій. Авторка представляє базові діагностичні методи за допомогою кольорів, що використовуються в психодіагностиці, і досить детально зупиняється на символіці окремих кольорів. Завершення цього надихаючого розділу належить цілющим ефектам кольорів на людину, які були зафіксовані як у соматичній, так і в психічній сферах.

Публікація може слугувати для поглиблення знань усім, хто цікавиться психологією, проте завдяки своїм міждисциплінарним перетинам вона може надихнути й ширший загал. Водночас вона пропонує певний виховний вимір тим, хто зацікавлений у особистісному розвитку.

Mgr. Lenka Ďuricová, PhD. Katedra psychológie Pedagogická fakulta UMB v Banskej Bystrici