SLADKAYOVÁ, M. 2019. Občianske vzdelávanie dospelých. Banská Bystrica: Belianum. 98 s. ISBN 978-80-557-1535-3.

Зміни є частиною існування людського суспільства, і зі змінами приходить також необхідність постійно вчитися чомусь новому. Однією з галузей освіти дорослих, яка відображає поточні та майбутні зміни, є громадянська освіта. Тому ми вирішили звернути увагу на публікацію, яка наближає тему громадянської освіти дорослих і в словацькому середовищі допомагає кращому термінологічному та теоретичному закріпленню. Рецензована книга є не лише гарним вихідним пунктом для студентів андрагогіки та споріднених спеціальностей, науково-дослідних працівників у галузі гуманітарних наук, але допоможе також самим лекторам чи культурно-освітнім працівникам.

У вступі до праці авторка наголошує, що андрагогіка як загальна теорія освіти дорослих тісно пов’язана із суспільною практикою, і вони взаємно доповнюють одне одного. Тому необхідно, щоб теорія реагувала на актуальні проблеми суспільства. Так само це відбувається і з громадянською освітою дорослих, яка стає дедалі ключовішою темою не лише з погляду ангажованої участі в житті місцевої спільноти, у якій живуть дорослі, але й у контексті активного старіння, яке вважається засобом розвитку літніх дорослих людей та відповідальної підготовки до виходу на пенсію. Громадянська освіта, отже, допомагає дорослим учасникам зайняти позицію щодо багатьох нових ситуацій, пов’язаних із глобалізацією, як-от міграція, воєнні конфлікти, тероризм, екстремізм, радикалізм чи поширення дезінформації.

У першому розділі публікації авторка розробляє досить широкий термінологічний екскурс до теми громадянської освіти дорослих, пропонує її різноманітні характеристики, а також системне закріплення, і вписує її в контекст навчання впродовж життя. Цікавою частиною є також її порівняння із зацікавленою освітою та вказання на її особливості та специфіку, якими вона відрізняється від зацікавленої та інших видів освіти дорослих. На основі наведеного можна підсумувати, що громадянську освіту ми вважаємо окремим видом освіти дорослих, який розвивається поряд із зацікавленою освітою в підсистемі культурно-освітньої андрагогіки.

Другий розділ наукової праці присвячений цілям громадянської освіти, які авторка визначає також на основі визнаних міжнародних документів, що підкреслює її значення та засвідчує необхідність її реалізації в усіх країнах світу. В окремому підрозділі можна знайти перелік стратегічних європейських та словацьких документів, які визначають спрямування галузі громадянської освіти дорослих у окремих регіонах.

Важливою частиною праці є третій розділ, який розповідає про зміст громадянської освіти дорослих. Очевидно, що до її складу входить багато тем, які, проте, за словами авторки, можна класифікувати за такими категоріями: 1) громадянська участь та ангажованість, 2) права людини, 3) підтримка демократії, 4) єврогромадянство та Європейський Союз. Вона також доповнює погляди словацьких авторів, які під громадянською освітою дорослих розуміють також виховання до державного громадянства, виховання до громадянського життя, громадську та муніципальну освіту, а також освіту у справах громадських.

Четвертий розділ пропонує невід’ємну частину цієї проблематики, якою є форми та методи громадянської освіти дорослих. Авторка починає їх представлення з моделей освіти в місцевій культурі, але продовжує також сучасними формами реалізації громадянської освіти (згадує service learning, action civics, освіту через дискусію, концепцію John Dewey – школа як спільнота, а також концепцію Paulo Freire про ліберальну педагогіку). Наприкінці розділу можна знайти згадані також кілька прикладів доброї практики.

Авторка підійшла до опрацювання теми цілісно, і тому в п’ятому розділі ми відкриваємо саме тему інституційного забезпечення громадянської освіти дорослих. Тут вона описує реалізацію громадянської освіти в середовищі шкіл, університетів, організацій освіти дорослих, а також в умовах громадських чи церковних суб’єктів. Розділ вдало доповнюють приклади доброї практики із-за кордону та представлення системи інституційного забезпечення в Німеччині, Австрії чи Данії.

Науковий характер публікації підтверджує також завершальний, шостий розділ праці, який підсумовує низку дослідницьких висновків про громадянську освіту дорослих. Ми знаходимо тут інформацію про закордонні дослідження (Civic Education Study, International Civic and Citizenship Education Study та ін.), що цікаво доповнює частину праці, спрямовану на актуальний стан громадянської освіти дорослих у Словаччині та нові тренди.

Сьомим розділом є словник основних понять громадянської освіти, що ми оцінюємо особливо з погляду науковців-початківців та студентів, яким саме тут наведені визначення можуть допомогти краще зорієнтуватися в даній проблематиці.

З усього вищезазначеного зрозуміло, що ця публікація має унікальне місце в сучасному середовищі культурно-освітньої андрагогіки, оскільки пропонує комплексний теоретичний каркас для одного з видів подальшої освіти дорослих. Варто оцінити, що поряд із теоріями та визначеннями авторка не забула також про нові тренди й доповнила тексти численними прикладами з практики. Загальна структура публікації є зрозумілою та логічною, змістове спрямування розділів послідовне або вдало доповнює одне одного. Книга таким чином може бути внеском для науково-дослідних працівників, викладачів вищої школи чи лекторів громадянської освіти з третього сектору, які в ній можуть знайти теоретичне закріплення своєї діяльності.

Рецензована публікація має потенціал бути якісним посібником для широкого спектра читачів, і багатьох може глибше ввести в систему громадянської освіти дорослих. Відкрити її рекомендую кожному, хто контактує з цільовою групою дорослих у межах їхнього вільного часу з наміром виховувати та навчати.