Recenzia monografie: Sociálny status seniorov v krajinách V 4

Рецензент: доц. PhDr. Anna Bérešová, PhD. Університет Павла Йозефа Шафарика в Кошицях, Медичний факультет, Інститут соціальної та поведінкової медицини, Tr.SNP č.1, 040 66 Кошиці

Публікація: Sociálny status seniorov v krajinách v 4 Автор: доц. PhDr. Oľga Bočáková, PhD. Кошиці, 10.06.2015

Представлена монографія пані доц. PhDr. Oľgy Bočákovej, PhD. у межах галузі соціальної роботи в ширших контекстах зосереджується на проблематиці старіння, старості та соціального статусу людей похилого віку в країнах V4. Це тема, яка дедалі більше резонує на міжвідомчому рівні в усіх обраних країнах. Авторка опрацювала проблематику комплексно на 128 сторінках. Текст монографії поділений на 6 розділів та ще 22 підрозділи. Розділи монографії розташовані в логічній послідовності та створюють цілісний комплекс. Змістову частину публікації складають перелік восьми графіків і трьох таблиць, висновок, резюме трьома мовами та список бібліографічних посилань. У монографії наведено 86 вітчизняних та закордонних бібліографічних джерел з відповідної теми та 24 інтернет-джерела. Поставлену мету авторка виконала у шести розділах монографії.

Публікація починається розділом «Центральна Європа та її динаміка», у якому наведено огляд центральноєвропейського регіону, опрацьований у логічний та детальний історичний екскурс геополітичних змін у цій частині Європи. Дуже цінним є підрозділ, що описує різні дефініційні підходи до визначення поняття «Центральна Європа». У дусі головної ідеї представленої монографії опрацьовано актуальну проблематику трансформаційних процесів у Центральній Європі з акцентом на зростання кількості літнього населення.

Другий розділ — «Система соціальної політики та соціальної роботи в орієнтації на людину» — логічно починається з аналізу виникнення та розвитку соціальної політики і плавно переходить до огляду цілей, принципів, функцій та інструментів соціальної політики. Третій підрозділ цієї частини роботи є поєднанням із галуззю соціальної роботи через систему соціального забезпечення з виразним акцентом на літнє населення. Авторка дуже добре вказує на специфіку соціальної роботи з обраною групою населення.

Третій розділ під назвою «Теорії та процес старіння» є плавним переходом у структурі роботи до віку дорослості та старості. Через визначення великої кількості цитованих авторів авторка монографії пропонує дуже детальний погляд на процес старіння та старість як етап життя людини. Текст цієї частини роботи дуже вдало доповнений численними графіками, що описують демографічний стан у Словацькій Республіці через частку вікових категорій у зв’язку зі статтю.

Четвертий розділ монографії «Характеристика старіння» вказує на переваги та недоліки етапу життя літнього віку із зосередженням на індивідуальних ставленнях до переживання старіння та старості самими людьми похилого віку. Авторка влучно зазначає, що... «найбільшим потенціалом старості є інтенсивність емоційного, духовного, інтелектуального та соціального життя сформованої людської істоти». У цьому розділі авторка не оминає також проблематику адаптації літньої людини до старості та ставлення до вмирання і смерті.

П’ятий розділ «Проблеми, пов’язані зі старінням» авторка через зміст підрозділів присвячує одній із найсерйозніших проблем, пов’язаних із сприйняттям старості та літніх людей, а саме — дискримінації та явищу ейджизму. Текст завершується підрозділом, присвяченим якості життя та способу життя людей похилого віку. Також у цьому розділі авторка акцентує на значенні соціальної роботи у задоволенні потреб літніх людей та захисті їхніх прав.

Шостий розділ «Соціальний статус літньої людини у порівнянні між країнами V4» за своїм змістом є цінним для багатьох наукових дисциплін, не виключаючи соціальну роботу. Через соціологічний погляд на соціальний статус авторка плавно переходить до систем пенсійного забезпечення в контексті сучасності в наших умовах. Третій підрозділ цієї частини монографії зосереджений на аналізі та порівнянні систем пенсійного забезпечення в країнах V4, де авторка зазначає, що... «системи пенсійного забезпечення в країнах V4 багато в чому схожі, що свідчить про подібну демографічну та соціально-економічну ситуацію. Водночас вони відрізняються у певних деталях». Також цей розділ дуже вдало та наочно доповнений графіками про стан у світі та місце країн V4 за окремими показниками. Авторка спирається на результати дослідження Global AgeWatch Index 2014, яке оцінювало соціальний статус людей віком понад 60 років у 96 країнах світу.

Висновок: Завдяки своїй актуальній спрямованості публікація є корисною в межах преградуального та постградуального навчання, а також безпосередньо соціальної практики. З огляду на рівень опрацювання проблематики, частиною якого є результати аналізу та порівняння соціального статусу людей похилого віку в країнах V4, представлена наукова монографія є цінним джерелом для фахівців не лише зі сфери соціальної роботи, а й громадського здоров’я, медицини чи соціальної політики. Монографію рекомендую до публікації.

Рецензент: проф. PhDr. Dušan Polonský, CSc. Факультет соціальних наук, Кафедра соціальних послуг та консультування, Університет св. Кирила і Мефодія, Трнава Трнава, 21. 06. 2015

Публікація: Sociálny status seniorov v krajinách v 4 Автор: доц. PhDr. Oľga Bočáková, PhD.

Представлена монографія доц. PhDr. Oľgy Bočákovej, PhD. присвячена актуальній проблематиці, яка на теоретичному та емпіричному рівнях є предметом як гуманітарних, так і соціальних наук. Природно, найбільше уваги їй приділяють такі наукові дисципліни, як соціальна робота та соціальна політика, у межах останньої — переважно теми, пов’язані із соціальним забезпеченням та соціальними послугами. Це зумовлено насамперед тим — на що також вказує авторка, — що населення в промислово розвинених країнах досить швидко старіє («сивіє»). Зазначений процес можна вважати дедалі більш тривожним також у країнах V4. Він є результатом, з одного боку, низького рівня народжуваності у зазначених країнах, а з іншого — дедалі вищої тривалості життя населення, зокрема завдяки зміненому способу життя, якості життя та вищому рівню медичного обслуговування, ніж це було в минулому. Йдеться про суперечливий процес у сучасності, оскільки збільшення частки літніх людей підвищує вимоги до їхнього медичного та соціального забезпечення, проте зменшення частки людей працездатного віку здатне забезпечувати це дедалі складніше і з вищими витратами (включаючи досить високий рівень безробіття у зазначених країнах).

Авторка ставить за мету «...наблизити закордонним партнерам регіон Центральної Європи, коротко вказати на базові рамки соціальної політики та соціальної роботи й інтерпретувати теорії та процес старіння населення. Разом із цим здійснити порівняння соціального статусу людей похилого віку в країнах V4, якими є Словацька Республіка, Угорщина, Польська Республіка та Чеська Республіка».

Для досягнення цієї мети авторка обирає шість розділів, у яких:

У першому розділі, під назвою «Центральна Європа та її динаміка», наближається центральноєвропейський регіон, у якому в логіко-історичному погляді окремі геополітичні зміни відбулися скоріше як наслідок зовнішніх впливів (а не власного внутрішньополітичного розвитку) та змін балансу сил – чи то із Заходу (головним чином Німеччина, Австро-Угорщина), чи то зі Сходу (передусім Росія). Після 1989 року, коли розпався так званий Радянський блок, виникли нові тенденції впорядкувати центральноєвропейський регіон – шляхом інтеграції кількох країн у нові утворення, як-от Пентагонале, Гексагонале, Вишеградська четвірка – V 4. Остання згадана функціонує й надалі – у політичній, економічній та духовно-культурній сферах – охоплена також членством у Європейському Союзі та військово-політично у Північноатлантичному альянсі.

У другому розділі авторка стисло розбирає «Систему соціальної політики та соціальної роботи в орієнтації на людину». Вона влучно вказує на генезу соціальної політики та займається головними цілями, принципами, рівнями та інструментами соціальної політики, при цьому актуалізуючи їх до сучасних умов діяльності окремих суб'єктів соціальної політики. Наприкінці розділу вона присвячує увагу системі соціального забезпечення, у якій з погляду розв'язуваної проблематики незамінне місце посідають пенсійна система та система соціального і медичного догляду.

Змістом третього розділу є «Теорії та процес старіння», поєднані з представленням онтогенезу віку дорослості та старості від різних авторів, а також визначенням дефініційних теорій старіння та їхніх субтеорій – біологічних, генетичних, стохастичних, якісних тощо. Авторка влучно вказує і на проблему старіння в контексті демографічної науки – передусім у зв'язку з часткою вікових категорій у населенні Словацької Республіки, часткою жінок і чоловіків («дерево життя»).

У четвертому розділі авторка присвячує увагу «Характеристиці старіння», де визначає його з культурного, суспільного, біологічного та психічного поглядів. Загалом у пластичний спосіб вона вказує на переваги та недоліки похилого віку і виокремлює індивідуальну соціальну (та іншу) ситуацію кожної окремої особи, її спосіб життя, який дозволяє їм посідати в суспільстві та в соціальних групах (у сім'ї, а також на робочому місці – для тих, хто працює, у різних об'єднаннях тощо) такі соціальні позиції та користуватися суспільним статусом і престижем, на основі яких вони активізуються при реалізації очікуваних від них соціальних ролей.

П'ятий розділ вирішує «Проблеми, пов'язані зі старінням» – як вказують підрозділи, головним чином пов'язані з дискримінацією літніх і старих людей (так званий ейджизм) та з проявами нетерпимості до них, із соціальними проблемами та якістю життя людей похилого віку після 1989 року. Авторка робить висновок, що зазначеними проблемами мали б більше, ніж це є зараз, займатися державні органи, а також органи, що здійснюють кримінальне провадження. Поряд із цим важливо вирішувати соціальні проблеми людей похилого віку всією системою соціального забезпечення.

Шостий розділ займається проблематикою «соціального статусу людини похилого віку в порівнянні між країнами V 4». Поряд із визначенням соціального статусу та його типологією, авторка присвячує увагу системі пенсійного забезпечення – загалом в умовах Європи (де в окремих країнах відбулися лише косметичні зміни) і далі з акцентом на словацьку реальність. У наступних підрозділах вона описує та порівнює системи пенсійного забезпечення в країнах V 4 та OECD.

Висновок: Автору в представленій монографії вдалося досягти поставленої мети на дуже високому рівні. Вона наблизила фаховій громадськості тему, пов'язану з похилим віком, і визначила кола проблем, з якими вони стикаються у своєму повсякденному житті. Водночас вона вказала і на вихідні позиції та можливості вирішення їхньої нинішньої непростої ситуації в країнах V 4. Тому монографію щиро рекомендую до публікації.