Роль навчання впродовж життя та освітнє соціальне консультування

Роль навчання впродовж життя та освітнє соціальне консультування. Консультування як відома дотепер система цілеспрямованої та інституціоналізованої допомоги для багатьох залишається невідомою, недоступною, а також не затребуваною послугою. Елементи глобального мислення сучасних людей, на нашу думку, можна ідентифікувати також у їхній мотивації до пошуку допомоги через інші та нові способи консультування.

Люди віддають перевагу тій інформації, яку вони самі активно опрацьовують відповідно до власних актуальних потреб, і тому інтерактивне навчання стає затребуваною формою консультативної допомоги. На перший план виходить неформальне консультування, що реалізується групово та масово, насамперед у межах неформальної освіти та інформального навчання людей, і меншою мірою — у межах навчання у формальних освітніх закладах.

Також зростає популярність самоосвіти та навчання за допомогою інтерактивних аудіовізуальних програм та інтернету.

Для ілюстрації наводимо, без коментарів, результати невеликого зондування, яке ми провели у зв'язку з роздумами про практичне значення теми освітнього соціального консультування.

Думки дорослих щодо необхідності освітнього соціального консультування при виникненні соціальних проблем 1 Результати дослідницького зондування думок студентів заочної форми навчання Вищої школи

У разі виникнення власної соціальної проблеми вони прийняли б консультативну допомогу у формі:

1. Фахової допомоги через свою участь у дискусійному та інтерактивному навчальному заході на тему проблеми ( Ж+Ч ) 51%
2. Вирішували б свою проблему активно самостійно (Ж+Ч) 71%
3. Шукали б інформацію (Ж+Ч)

• в інтернеті 77,84%
• у розмовах з близькими людьми 72,28%
• у книгах 38,88%
• по радіо 4,17%
• по телебаченню 2,78%

4. Звернулися б за індивідуальною консультацією до фахового консультанта - Жінки 93,28% - Чоловіки 62,50%
5. Участю у навчальному заході в малих групах (Ж+Ч) 80,60%
6. Вважають навчання через дискусії, досвід та активність ефективним засобом самодопомоги при вирішенні проблем їхнього життя (Ж+Ч) 91,79%
7. Віддали б перевагу в межах консультативної допомоги заходу в межах неформальної освіти — курси, тренінги, бесіди, лекції поза школами (Ж+Ч) 84,94%

Навчання впродовж життя та консультування

У зв'язку з консультуванням для дорослих концепція навчання впродовж життя є новаторською в тому, що вона підтримує освіту як вид, форму та метод актуальної ситуативної, а також комплексної інтегрованої (холістичної) допомоги людям. Змістовно та методично, а також кадрово добре забезпечені та належно керовані консультативно-освітні заходи можуть відіграти важливу роль групового та масового консультування для дорослих. Вони стають важливим засобом профілактики та вирішення соціальних проблем дорослих. Водночас вони є одним із способів активізації індивідуального психічного потенціалу осіб та їхньої мобілізації до самодопомоги при подоланні різноманітних соціальних проблем. Засобом для цього є консультативний процес та самокероване навчання дорослих осіб.

Критерій визначення цілей освітнього соціального консультування випливає зі специфічної спрямованості цього консультування, у якому клієнтам через освітньо-соціальні, тобто виховно-освітні консультативні заходи та програми, має бути:

1. Надано консультативну допомогу при профілактиці та подоланні соціальної проблеми та запропоновано можливість консультативного супроводу до самодопомоги при профілактиці та подоланні соціальної проблеми. Супровід клієнта до самодопомоги орієнтований на індивідуальну психічну зміну, яка в принципі веде, як правило, також до потреби зміни ситуації, обставин, умов та способу власного життя.
2. Мотивовано клієнтів консультування до розвитку їхнього психічного та соціального потенціалу. Тобто підтримати трансформацію диспозицій дорослих у їхні здатності мислити, відчувати, оцінювати та діяти в соціальному середовищі на рівні особистісно зрілої, тобто психічно дорослої особистості, яка є психічно та соціально адаптованою та інтегрованою; яка є мисленням, почуттями та діями відносно автономною та відповідальною; яка поводиться та діє просоціально і живе як творча людська особистість.

Освітнє соціальне консультування2

Наше уявлення про поєднання освіти з консультуванням впродовж життя ґрунтується на роздумах про «містичне весілля» внутрішнього психологічного середовища буття людини із зовнішнім середовищем людини. Завдяки активностям освіти у взаємодії зі стратегією консультування впродовж життя з'являється шанс і спосіб для розуміння людини та її життя в межах єдності та взаємодії психології людини — її психіки, тобто мислення та переживання, а також поведінки, дії — з одного боку, з природою природного, соціального, культурного середовища, у якому вона живе, з іншого боку. Соціальні проблеми виникають як наслідок порушеної рівноваги в системних стосунках людини та її способу життя в конкретному середовищі.

Завданням роботи над концепцією освітнього соціального консультування є створення інноваційного виду, змісту та методу консультування впродовж життя на основі застосування виховних та освітніх процесів у консультативній діяльності. При цьому ми розуміємо людину як систему, що постійно розвивається, яка живе і проявляється як ціле та єдність Тіла — Психіки (переживання та дії) — Духовності (вищого сенсу життя) — Соціальності (комунікації та стосунків).

Освітнє соціальне консультування є граничною галуззю консультативної теорії та практики, яка поки що не виокремилася в системі консультування. Терміном «освітнє соціальне консультування» виражається зміст соціально-підтримувальних виховно-освітніх консультативних заходів, які адресовані особам, що перебувають у соціальній небезпеці. І це внаслідок соціальної події чи нестерпно погіршених соціальних життєвих умов.

Соціальні проблеми виникають, проявляються та зберігаються за принципом діалектичної єдності, вираженої наступним чином: проблема індивіда є також проблемою всіх, тобто спільноти як цілого. А проблема спільноти є також проблемою індивіда, тобто конкретного члена різноманітних груп, у яких люди виконують свої соціальні ролі та завдання. Знання психології людини та психології соціальних груп має для консультативної допомоги вирішальне значення.

1. Освітнє соціальне консультування можна визначити як вид фахового та допоміжного консультування. Воно спрямоване на встановлення причин виникнення соціальних проблем, на визначення природи соціальних проблем клієнтів з погляду освітньої детермінації їхнього виникнення — наприклад, через низький рівень освіти, невідповідну професійну кваліфікацію у зв'язку з працевлаштуванням у певному середовищі ринку праці, психічну незрілість дорослих осіб у зв'язку з їхнім низьким рівнем соціально-психологічної здатності до життя в соціально складних життєвих умовах.

2. За конституційний аспект освітнього соціального консультування ми вважаємо соціальну функцію освіти. Йдеться про спосіб соціалізації, персоналізації та енкультурації людини в межах соціальних груп (сім’ї, школи, місця роботи, груп за інтересами та дозвілля, а також інших груп). З погляду соціальних клієнтів — учасників консультаційних програм та активностей консультаційного процесу — ми вважаємо освітнє соціальне консультування важливим засобом і значущою формою соціальної допомоги, а також видом соціальної послуги.3

3. Освітнє соціальне консультування реалізується в соціальному середовищі. Воно детерміноване і функціонує в межах та відповідно до букви соціальної політики й освітньої політики, закріпленої у відповідних законах (закон про соціальну допомогу, закон про соціальні послуги, закон про служби зайнятості, закон про подальшу освіту та інші).
4. З погляду знаннєвої та методологічної бази в освітньому соціальному консультуванні капіталізуються знання багатьох наук, зокрема соціальної роботи, соціальної андрагогіки та соціальної педагогіки, соціальної психології, консультаційної психології та андрагогічної психології в їхньому міждисциплінарному перетині. Це може сприяти ефективності (синергетичному ефекту) при створенні програм заходів освітнього соціального консультування.
5. Освітнє соціальне консультування ми вважаємо виховно-освітнім соціальним консультаційним супроводом людей у такому дусі:

• Щоб вони вирішили вчитися та здобувати освіту задля досягнення своїх психічних та життєвих змін, а також вирішення чи покращення своєї соціальної ситуації.
• Щоб вони залишалися в процесі освіти й активно брали в ньому участь у власних інтересах підвищення, поглиблення та розширення своєї професійної компетентності, але насамперед своєї соціальної та психологічної здатності до життя взагалі.
• Щоб вони навчилися ефективно та систематично вчитися, а також розширювали й поглиблювали свої здібності як у зв’язку з їхнім працевлаштуванням на ринку праці, так і у зв’язку з конструктивним творчим підходом до соціальних життєвих завдань, які мають бути виконані протягом їхнього життєвого шляху.

Освітнє соціальне консультування відкриває інший погляд на сенс і спрямованість освіти, а також на значення використання традиційних освітніх методів і самого консультування. У ситуації економічного «занепаду» суспільства та окремих осіб освітнє соціальне консультування може бути не лише фінансово менш витратною соціальною допомогою, а й довгостроковою інвестицією в розвиток людських ресурсів. Тільки навчаючись, людина змінює усталені, нефункціональні та шкідливі для здоров’я ставлення до себе, до інших людей і до реальності. Як приклад можна навести соціальний і психічний синдром навченої безпорадності, який стає «проблемою людини із соціальною проблемою». Сенсом освітніх соціальних консультаційних активностей є професійна підтримка навчання людей, щоб досягти змін у їхньому баченні, в оцінках і в ставленні до особистої соціальної ситуації.

Роль навчання впродовж життя4 / 5

У концепті освітньої соціальної роботи та освітнього соціального консультування в її межах стає видимим перетин теоретичних аспектів соціальної роботи та її суміжних освітніх наук: соціальної педагогіки та соціальної андрагогіки, а також є очевидним вихід освіти в практику соціальної роботи. У наведеному концепті також відображається думка, що міститься у формулюванні стратегії навчання впродовж життя та освіти впродовж життя людей, а саме: що це насамперед задатки та активність людей, які рухають розвитком усього суспільства.

Ми виходимо з припущення, перевіреного життям, що людина в належних умовах володіє протягом усього свого життя здатністю психічно вдосконалюватися і якісно на вищому рівні змінювати свою поведінку та дії. Психологічно йдеться про процес досягнення цілісності особи. І вона має тенденцію до самокерування та самоусвідомлення. Однак це може статися лише завдяки спонтанному ненавмисному навчанню через досвід, а також завдяки навмисному керованому навчанню через здобуття освіти. Необхідно спонукати людей до того, щоб вони поважали навчання як природний процес живого організму взагалі та людини зокрема. З огляду на місію соціальних працівників, які мають надавати соціальну допомогу у формі освітнього соціального консультування, є надзвичайно корисним розуміти навчання людини як інтеріоризацію — психічне увнутрішнення. Це означає формування структур людської психіки шляхом опрацювання стимулів ззовні та засвоєння індивідуально необхідної інформації. Вчиться вся людська істота, а отже, навчання — це живий і творчий процес.

Інтеріоризацію ми розуміємо як комплексний процес творення, у якому розвивається і проявляється усвідомлена та неусвідомлена частина психіки людини. Інтеріоризація — це такий процес навчання, який відбувається не лише когнітивно, тобто пізнавальними процесами, а й за участю темпераменту особи, її здібностей, властивостей, її мотивації та ціннісної орієнтації. Інтеріоризацією утворюється і формується людська особа та її персональна, соціальна і культурна ідентичність, яка комплексно позначається термінами особистість та індивідуальність. У нашому розумінні особистість — це соціалізована, тобто усуспільнена людина, а індивідуальність — це психічно, духовно та соціально зріла людська особистість. Індивідуальність ми позначили також терміном психічно доросла особистість.

Ми наводимо це тому, що сенс освітнього соціального консультування, на нашу думку, полягає в соціальній допомозі з тією метою, щоб у клієнтів соціальної роботи підтримувався розвиток їхньої соціально-психічної здатності до життя, яка для нас у визначенні концепту освітнього соціального консультування поки що є гіпотетичною змінною.

Ми припускаємо, що умовою життя людини в соціальному середовищі є її здатність соціально адаптуватися6, це означає продемонструвати, застосувати та розвивати свою:

1. Здатність соціалізуватися, це означає вчитися шляхом набуття соціального досвіду.

• Індивід вчиться так, що соціалізується «контактно» у мікросередовищі, тобто в малих групах за допомогою міжособистісної комунікації та стосунків між Я і Ти та міжлюдської комунікації між Я і Ми, Я і Ви, Я і Вони (причому Ми, Ви, Вони є назвами малих груп, у яких перебуває індивід).
• Індивід вчиться також так, що соціалізується «дистанційно» у макросередовищі, тобто у великих групах за допомогою як міжособистісної, так і міжлюдської комунікації та стосунків між Я і Ми, Я і Ви, Я і Вони (причому Ми, Ви, Вони є назвами великих груп, у яких перебуває індивід).

2. Здатність ідентифікуватися, це означає вчитися шляхом ідентифікації з кимось і чимось в оточенні та середовищі.

• Індивід ідентифікується соціально, це означає, що він засвоює, приймає, поважає та дотримується соціальних зразків, норм, цінностей, звичаїв, традицій у комунікації та у стосунках між людьми в групах, у яких він живе. Усе це від нього очікується і вимагається, і все це він дотримується більш чи менш свідомо та добровільно, задля збереження рівноваги та гармонії індивідуального та групового життя людини.

• Індивід ідентифікує себе психологічно, тобто психічно, а саме через своє мислення, емоційне та чуттєве переживання, інтереси, ставлення, цінності та дії, приймаючи як свої власні соціальні ролі та соціальні завдання різного роду (в межах сім'ї, професійної реалізації, реалізації інтересів). Усе це від нього очікується та вимагається в інтересах збереження рівноваги та гармонії тілесного, психічного, соціального та духовного аспектів життя людини.

• Індивід ідентифікує себе культурно, тобто приймає, поважає та дотримується культурних зразків, норм, цінностей, звичаїв і традицій малих груп, у яких він живе, і поважає культуру ширших спільнот людей навіть поза межами своїх соціальних груп. Усе це від нього очікується та вимагається в інтересах збереження рівноваги та гармонії життя людства на Землі.
• Індивід ідентифікує себе духовно, тобто приймає, захищає та розвиває духовну сферу свого життя шляхом визнання, поваги та дотримання духовних зразків, норм, цінностей, звичаїв і традицій спільноти людей. Тим самим він досягає та культивує також свою психічну та соціальну зрілість. Усе це в інтересах збереження та поширення духовних традицій як трансферів важливого послання та способу для змістовного наповнення особистої історії людини та змістовності життя людей загалом.

Контекст освітньої соціальної роботи7

Концепцію освітньої соціальної роботи, яка утворює рамки нашого міркування про освітнє соціальне консультування, ми теоретично представили в інших наших працях (наприклад, у монографії Edukačná sociálna práca, 2014). Цього разу ми лише стисло констатуємо, що теоретичну та практичну автономію освітньої соціальної роботи ми обґрунтовуємо соціальною функцією освіти, тобто соціального виховання, соціального навчання та виховно-освітнього соціального консультування. Освітню соціальну роботу ми розуміємо як новоутворення та підсистему науки — соціальна робота та підсистему практики соціальної роботи. Освітня соціальна робота профілюється тим, що при вирішенні соціальних проблем соціальних клієнтів, але так само і на етапі ідентифікації та профілактики соціальних проблем, діє за допомогою цілеспрямованих виховно-освітніх та консультаційних заходів у межах та за допомогою програм чи заходів соціального виховання, навчання та консультування впродовж життя. Основою для імплементації концепції освітньої соціальної роботи є реалізація освітніх програм, спрямованих на потенційних та реальних клієнтів соціальної допомоги та соціальної служби. Зміст та інструменти допомоги, які використовує освітня соціальна робота, пов'язані з тим фактом, що життя людини має соціальний вимір і вимагає від людей постійного пристосування за допомогою навчання, яке має стимулюватися освітніми заходами. Вплив виховання, навчання та консультування неможливо оминути, оскільки вирішення соціальної проблеми є, зрештою, завжди втручанням у процес психічної та соціальної адаптації людини в середовищі, у якому вона живе. Використання освітніх засобів є, як правило, цілеспрямованою спробою корекції особистого підходу клієнтів до життєвої ситуації, події, соціальної проблеми.

Освітнє соціальне консультування, так само як і інші види консультування, бере участь в ідентифікації соціальних проблем та у наданні консультаційної допомоги індивідам, групам та спільнотам. На соціальну проблему, відображену як теоретично, так і практично — як проблему конкретних людей, у цьому виді консультування дивляться крізь призму освітньої, тобто виховної та навчальної детермінації виникнення, тривання та способу вирішення соціальної проблеми. Звісно, що в консультаційному підході необхідно поважати комплекс детермінант, оскільки соціальна проблема є результатом багатьох причин. В освітньому соціальному консультуванні, окрім вищезгаданих детермінант, береться до уваги також серйозний вплив психологічних та духовних причин на виникнення та індивідуальну природу соціальної проблеми осіб та груп. Засобами, з якими працюють в освітньому соціальному консультуванні, є заходи виховного впливу та навчання.

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová, CSc. Література:

MACHALOVÁ, M. 2010. Biodromálna psychológia pre pomáhajúce profesie (sociálnych pracovníkov, sociálnych pedagógov a andragógov). Brno : IMS. ISBN 978-80-87182-10-9. MACHALOVÁ, M. 2010. Sociálno-andragogické poradenstvo a sociálne problémy. In: Andragogika. Čtvrtletník pro rozvoj a vzdělávaní dospělých.. Roč. 14, č. 3, s. 11-12. MACHALOVÁ, M. 2011. Edukácia dospelých a sociálno-andragogické poradenstvo. In: Andragogická revue. Roč. 3, č. 1, s. 40-47. MACHALOVÁ, M. 2012. Edukačná práca. In: Sociálna a duchovná revue. Roč. 3., č. 2, s. 2-15. MACHALOVÁ, M. 2012. Edukačné sociálne poradenstvo pre dospelých. In Celoživotní učení a sociální politika: Vazby a přesahy. Praha : AIVD, 2012, s. 153-167. MACHALOVÁ, M. 2014. Edukačná sociálna práca. Prešov : Prešovská univerzita. ISBN 978-80-555-1118-4.

1 MACHALOVÁ, M. Sociálno-andragogické poradenstvo a sociálne problémy. In: Andragogika : čtvrtletník pro rozvoj a vzdělávání dospělých. Roč. 14, č. 3, 2010, s. 11-12. 2 MACHALOVÁ, M. Edukačné sociálne poradenstvo pre dospelých. In: Šerák, M. a kol. Celoživotní učení a sociální politika: vazby a přesahy. Praha : AIVD ČR, 2012. s. 153-167. 3 MACHALOVÁ, M. Ciele a úlohy edukačného sociálneho poradenstva v kontexte celoživotného učenia sa. In: Sociálna a duchovná revue. Roč. 3, č. 1, 2012, s. 2-11. 4 MACHALOVÁ, M. Ciele a úlohy edukačného sociálneho poradenstva v kontexte celoživotného učenia sa. In: Sociálna a duchovná revue . Roč. 3, č. 1, 2012, s. 2-11. 5 MACHALOVÁ, M. Edukácia dospelých a sociálno-andragogické poradenstvo. In: Andragogická revue. Roč. 3, č. 1, 2011, s. 40-47. 6 MACHALOVÁ, M. Biodromálna psychológia pre pomáhajúce profesie (sociálnych pracovníkov, sociálnych pedagógov a andragógov). Brno : IMS, 2010. 7 MACHALOVÁ, M. Edukačná sociálna práca. In: Sociálna a duchovná revue. Roč. 3, č. 2, 2012, s. 2-15