Глобальна пандемія COVID-19, можливо, ще більше, ніж попередні кризи, вказує на обґрунтованість розвитку співпраці як прояву солідарності та виконання глобальних цілей, таких як зменшення бідності, нерівності та вирішення конфліктів у світі. Однак, як показує позиція розробницької платформи Ambrela щодо схваленого урядом Звіту про розвиткову співпрацю СР у світі: Словаччина не повною мірою використовує свій потенціал у вирішенні глобальних викликів і все ще відстає у виконанні міжнародних зобов'язань.

У сучасному глобалізованому світі навіть населення СР може більше відчувати, що на нас впливають глобальні виклики, такі як зміна клімату та пов'язані з нею природні катастрофи, або воєнні конфлікти та пов'язана з ними міграція чи біженство. Глобальна пандемія COVID-19 є прикладом того, чому нас має більше цікавити боротьба з коронавірусом, наприклад, в Індії, Україні чи на Балканах. Тому в наших власних інтересах, щоб Словаччина на них правильно реагувала. Саме розвиткова співпраця є одним із інструментів, як зробити внесок у вирішення таких глобальних викликів.

В останній день червня Уряд СР взяв до відома два принципові документи, що стосуються реалізації та фінансування закордонної допомоги Словаччини у світі. Було схвалено «Звіт про розвиткову співпрацю СР за 2020 рік», а також документ «Стан виконання рекомендацій, що випливають із партнерського оцінювання Комітету OECD з надання допомоги розвитку». Представники та представниці неурядового сектору, об'єднані в Платформу розвиткових організацій – Ambrela (далі Ambrela), проте, звертають увагу на принципові недоліки, які офіційна розвиткова співпраця (ODA) СР наразі містить, намагаючись покращити її якість та ефективність на найближчі роки. І це також з огляду на вплив пандемії COVID-19 на розвитковий сектор.

«Словаччина минулого року зробила внесок в офіційну розвиткову співпрацю сумою 124,49 мільйона євро, що становить 0,14 % ВНД. Ми могли б презентувати це як успіх і початок тренду збільшення видатків на ODA СР у напрямку зобов'язання досягти рівня 0,33 % ВНД до 2030 року. Але за цим уявним збільшенням стоїть зростання обов'язкового внеску до ЄС у розмірі 7 мільйонів євро і, перш за все, прощення боргу Сербії у розмірі 16 мільйонів євро, яке, однак, не є реальною допомогою нужденним на місцях», — застерігає виконавчий секретар Ambrela, Daniel Kaba. «Сума, яку реально СР внесла — у формі справжньої допомоги в країнах з низьким рівнем доходу — становить лише 107,3 мільйона євро, що становить 0,12 % ВНД. Такими темпами СР досягне свого зобов'язання виділяти на ODA 0,33 % ВНД у 2130 році. Отже, йдеться фактично про стагнацію, причому вона була очевидною вже в минулі роки (при видатках на ODA у розмірі 116 мільйонів євро у 2018 році та 103 мільйони євро у 2019 році)», — пояснює Daniel Kaba.

Як одна з 40 найбагатших держав світу, СР не наблизилася до своїх міжнародних зобов'язань. Одним із них є саме до 2030 року виділяти на згадану закордонну допомогу суму у розмірі 0,33 % нашого валового національного доходу. Словаччина у 2020 році під час піків коронакризи отримала допомогу з боку ЄС та її країн-членів, проте так само швидко і достатньо не реагувала щодо вразливих людей у країнах з низьким рівнем доходу. Навпаки, СР лише перемістила 11 мільйонів євро з існуючих проєктів та програм на боротьбу з Covid-19 у постраждалих регіонах, яких бракуватиме в інших місцях», — нагадує Daniel Kaba з Ambrela.

У 2020 році також не були виконані цілі в стратегічних документах, таких як підготовка гуманітарної стратегії, більш ефективне географічне фокусування ODA СР та інші. Сума в грантових конкурсах на реалізацію розвиткових проєктів, на яку могли претендувати словацькі суб'єкти, була за рішенням міністерства закордонних справ зменшена з початково запланованих 5,6 мільйона євро майже на 1 мільйон євро. Це для словацьких суб'єктів, активних у сфері розвиткової співпраці, означає неможливість реалізації 5–6 якісних розвиткових проєктів, причому у роздираній війною Ефіопії чи Південному Судані, що потерпає від голоду, гуманітарні чи розвиткові інтервенції були б дуже потрібні.

Як покращити сучасну систему офіційної розвиткової співпраці СР

Зауваження щодо сучасної системи словацької офіційної розвиткової допомоги можна підсумувати в кількох пунктах:

  • ODA СР мало солідарна і недостатньо виконує міжнародні зобов'язання;
  • у довгостроковій перспективі не будує достатньо власних спроможностей (як-от нові робочі місця, необхідна експертиза, включаючи розвиткову дипломатію);
  • надалі діє те, що до 95 % загальної закордонної допомоги СР «аутсорсить», тобто віддає до міжнародних інституцій, а словацькі суб'єкти можуть претендувати лише на 5 % від усього бюджету;
  • таким чином скоріше знижується видимість СР та бренду SlovakAid;
  • низькі фінансові асигнування та розпорошення ресурсів на занадто багато географічних та інших пріоритетів впливає на сталість та ефективність словацької розвиткової допомоги.

У намаганні посприяти покращенню системи словацької офіційної розвиткової допомоги Платформа розвиткових організацій Ambrela пропонує:

  • створення плану виконання зобов'язань, які випливають для СР із Програмної заяви уряду та рекомендацій Комітету OECD з надання допомоги розвитку;
  • створення реалістичного плану збільшення бюджету СР на розвиткову співпрацю вже на 2022 рік;
  • принципову зміну внутрішнього перерозподілу загального бюджету на ODA так, щоб СР більше будувала свої національні спроможності, а менше «аутсорсила» фінанси до міжнародних організацій, враховуючи принцип з Порядку денного 2030 для виконання Глобальних цілей: «leaving no one behind» (не залишити нікого позаду, на узбіччі інтересів суспільства) та цінність за гроші.

«Коли Словаччина ефективно використає потенціал, який тут є також завдяки гуманітарним та розвитковим організаціям Ambrela, вона може більш відповідально брати участь у вирішенні глобальних викликів, що впливають на життя не лише у віддалених куточках світу, а й у нас вдома. Водночас цим вона зробить внесок у покращення своєї репутації та видимості як солідарного актора в міжнародному середовищі», — підсумовує Daniel Kaba від імені неурядового сектору, об'єднаного в Платформу розвиткових організацій – Ambrela.

Текст та фото: Ambrela.org