Словаччина завдяки європейському проєкту долучилася до країн ЄС, які прагнуть поєднати міграційну політику з політикою допомоги розвитку. Метою є підвищення ефективності допомоги розвитку, а також краще використання потенціалу, який пропонують мігранти з третіх країн. Європейський Союз виходить із припущення, що мігранти краще знають ситуацію в країні походження, ніж зовнішні працівники з неурядових організацій, які часто відвідують треті країни лише за кілька тижнів чи місяців до безпосередньої реалізації проєкту.

Ще одним припущенням є те, що мігранти можуть не лише підготувати якісніші проєкти, а й ефективніше їх реалізувати. Адже з боку неурядових організацій було звичною практикою наймати місцеві організації для реалізації проєктних заходів, оскільки вони самі або не мали спроможності для польової роботи, або не могли переконати достатню кількість місцевих жителів активно долучитися до проєкту, і таким чином довести його до успішного завершення. Найбільшу перевагу залучення мігрантів до допомоги розвитку ЄС вбачає у їхньому кращому знанні місцевих умов.

Європейський проєкт COMIDE, до якого залучені чотири європейські країни, прагне поєднати міграційну та розвиткову політику також для реалізації якісніших проєктів і політик. Як зазначила на зустрічі, присвяченій темі співпраці мігрантів та організацій з розвитку, Henna Knuuttila з Посольства Фінляндської Республіки в Братиславі, поєднання міграційної політики та допомоги розвитку має допомогти саме у подоланні бідності в країнах, що розвиваються. «Фінляндія на цей рік виділила 0,56 % ВВП на допомогу розвитку. Багато допомоги розвитку реалізується через посольства в третіх країнах. Проте дуже активними в цій сфері у нас є організації, які об'єднують мігрантів. Мігранти становлять 3,1 % населення, найбільше з них росіян, потім мігрантів з країн Балтії та сомалійців. Саме сомалійці найбільш активно цікавляться допомогою країні походження», — зазначила Henna Knuuttila.

Andrej Stančík з організації VIRTA для розвитку людських ресурсів вважає, що Словаччина могла б використовувати при роботі з мігрантами досвід і підтримку так званих експатів, тобто людей, які тимчасово або постійно живуть поза межами місця походження. Вже зараз потенціал мігрантів, які проживають постійно, використовує поліція у справах іноземців, наприклад, при перекладі або як медіаторів під час спілкування з іноземними студентами та біженцями.

Словаччина мала б використати їхній потенціал та інтерес до подій у країні походження також для покращення результативності та ефективності допомоги розвитку. Як каже афганець Mohammad Azim Farhadi, координатор двох проєктів розвитку в Афганістані, у Словаччині за останні 7 років було реалізовано кілька проєктів допомоги розвитку, які підготували мігранти. «Чи це був проєкт Словацького технічного університету, чи Spoločnosť ľudí dobrej vôle, які також успішно реалізували проєкти в Афганістані, ними керували мігранти — афганці, які живуть у Словаччині кілька десятків років. Вони використали свої мовні навички, професійну кваліфікацію та контакти, підготували змістовні проєкти й успішно їх завершили», — зазначив Farhadi. Щодо реалізації своїх двох проєктів допомоги розвитку він додає: «По суті, ми відновили телебачення в моєму рідному місті Кундуз. Ми навчали афганських журналістів як у Словаччині, так і в Афганістані. Я думаю, що все це було корисніше, ніж якби я повернувся додому».

У Словаччині ситуація у сфері міграції відрізняється від західноєвропейських країн, таких як Німеччина, Франція чи північні держави. Згідно з опитуванням Інституту громадських питань (IVO), у Словаччині працюють переважно висококваліфіковані та кваліфіковані мігранти, хоча вони часто не знаходять адекватного застосування своїм силам і працюють кухарями, офіціантами чи водіями. Залучення до реалізації допомоги розвитку допомогло б і їм у більш кваліфікованому працевлаштуванні.

Поєднання міграційної та розвиткової політики може відбутися за двома цілями: визначення міграції як ключової теми політики розвитку та визначення співпраці з розвитку як фундаментальної сфери в міграційній політиці. Про це домовилися представники третього сектору, а також урядових установ і посольств на спільній зустрічі в травні цього року. Метою було знайти ефективне управління допомогою розвитку та презентація можливостей і переваг поєднання з міграційною політикою, а також обмін досвідом між окремими державами ЄС. На цій зустрічі, організованій у межах проєкту COMIDE, зібралися представники третього сектору, зокрема організацій допомоги розвитку, державних установ та університетів. Зустріч відбулася в межах європейського проєкту COMIDE (Initiative for Migration and Development).

Jana Murínová Більше інформації: Інститут розвитку суспільства www.sdisk.eu COMIDE www.comide.eu