Словацька католицька благодійна організація (SKCH) на початку літа 2011 року долучилася до допомоги країнам Східної Африки, які постраждали від величезної посухи та хвилі голоду. У 2012 році діяльність продовжується – вже не швидкою гуманітарною допомогою, а насамперед продуманою розвивальною співпрацею в кенійському окрузі Керічо. Під задумом проєкту SKCH у Кенії «Покращення життєзабезпечення бідних та вразливих груп населення в Кенії», фінансово підтриманого коштами SlovakAid, можна уявити все що завгодно. Якщо заглибитися в пошуки, то йдеться, по суті, про покращення продовольчої безпеки, доступу до безпечної води, гігієни та стану здоров’я громад в окрузі Сіговет в районі Керічо. Важливо буде збільшити сільськогосподарську продукцію та стале використання землі в районах Каплелартет і Кебенеті, але водночас захистити довкілля. Завдяки конкретним заходам, навчанням та залученню місцевих жителів до перебігу процесу це може призвести до успішних результатів.
Проєктна координаторка SKCH Анна Бартошова описує життя двох місцевих племен Кікуйю та Календжин, що живуть сільським господарством: «Життя в селі повільне і на межі злиднів – мешканці не мають електрики, воду отримують із джерела або збирають дощову, ходять босоніж. Свої традиційні глиняні будинки з дахом із сухої трави вони ділять на дві кімнати: вітальню та кухню. Всередині темно і димно, важко дихати. Дехто має біля будинку вбиральню (з мішковини, прикріпленої до чотирьох гілок навколо дірки в землі), але більшість із них ходить справляти свої потреби просто так, вільно в кущі. Їхній щоденний раціон складається з гіпсоподібної маси – кукурудзяної каші угалі, іноді з солодких картоплин та білого чаю. У виняткових випадках вони дозволяють собі яйце накруто». І хоча кенійський округ Керічо випадкові перехожі можуть порівняти із «зеленим раєм» чи «центром чайних плантацій» – людям із цієї області все одно потрібно допомагати. Адже зелень не є ознакою, а врожай – самозрозумілим фактом для всього регіону!
До постійних проблем у Кенії належить нестача води, але насамперед поглиблення кліматичних змін через вирубку лісів. Генеральний секретар SKCH Радован Гумуляк пояснює ситуацію: «Місцевим людям потрібно дістати дрова як паливо для домогосподарств. А оскільки земельні права не забезпечені належним чином і власність на землю не з’ясована – рубають і добувають будь-де. Африканські ліси зникають швидше, ніж в інших частинах світу. Мало хто з кенійців через низький рівень освіти усвідомлює важливість лісів (і свою залежність від них) при вирощуванні культур – через здатність регулювати потоки води та затримувати опади. І це вже не кажучи про хвороби, що лютують, чи повторну міжплемінну неприязнь, оскільки в країні наближаються вибори».
Навчені кенійці навчатимуть земляків
Слабкий врожай і нестача продуктів є результатом минулорічної екстремальної посухи через відсутність сезону дощів, а також неефективного планування, що випливає з недостатніх знань, а також невикористання місцевих знань, якими можна було б досягти збільшення продукції і, головне, різноманітності культур.
Дворічний проєкт SKCH передбачає покращення в галузі продовольчої безпеки для загалом дванадцяти сіл кенійського округу Керічо з п’ятьма тисячами отримувачів нашої допомоги. У першій фазі було відібрано із шести сіл триста найбільш вразливих домогосподарств, яким потім благодійна організація розповсюдила такі сорти насіння, що протистоять посусі (просо, сорго, а також маніок, що є ідеальною культурою в часи глобального потепління). У межах комплексного навчання інструкторів було навчено вже чотири десятки охочих у галузі сталого сільського господарства. «Ця цифра, однак, із десятків зросте до сотень, оскільки кожен інструктор зобов’язаний далі навчити десять інших місцевих фермерів. Так і самі місцеві жителі забезпечують сталість проєкту – своєю активністю та готовністю передавати знання в громаді. Деяку інформацію при цьому вони чують не вперше, особливо в галузі вирощування культур вони лише оновлюють способи, які використовували їхні предки – просто колонізатори їх скасували чи обмежили (наприклад, на монотонне вирощування кукурудзи)», – додає проєктна координаторка SKCH Анна Бартошова.
Перша сотня фермерів уже отримує вигоду від знань, які вони засвоїли під час практичних демонстрацій рослинництва, ще 130 кенійців були навчені в галузі розведення дрібних сільськогосподарських тварин. Навчання стосуються також галузі гігієни та санітарії, реалізації проєкту, планування і дуже важливої частини – розбудови миру.
Покращення рівня життя кенійських фермерів
На обраних ділянках польові працівники кенійської, швейцарської та словацької благодійних організацій, які є партнерськими організаціями в цьому проєкті, створили демонстраційні поля – майданчики, на яких проводяться показові навчання господарювання з культурами, зокрема демонстрації практик вирощування для отримувачів такої підтримки та членів громади. «Ми показуємо їм, як досягти великих результатів на мінімальному клаптику місця і за максимального використання стічної води (як у випадку круглої садиби-мандали чи багатоярусної ‘multi-storey’ грядки). Адже така ‘multi-storey’ грядка – це, власне, поліетиленовий мішок із землею з отворами з боків!
Якщо вже місцеві фермери на такому майданчику бачать і знають – як підготувати та правильно використовувати підняті чи терасові грядки, як правильно створити та використовувати компост – застосування на власних ділянках стає простішим, і врожаю одразу вдосталь, навіть кілька разів на рік», – прогнозує успіх проєкту, підтриманого фінансово коштами SlovakAid, його проєктна координаторка SKCH Анна Бартошова.
Навіть родина Девіда Кіпсанга Чепквоні, залучена до цього проєкту, забезпечує собі засоби до існування сільським господарством. Завдяки тренінгам зі сталого сільського господарства та подарованому зрошувальному комплекту в межах проєкту благодійної організації він зможе вирощувати та постачати свіжі екологічно чисті овочі навіть під час посушливих місяців на місцевий ринок. Словацька працівниця благодійної організації під час своєї травневої моніторингової поїздки в окрузі Керічо (у селах Кіптере, Каплелартет і Кебенеті) зустріла перші родини, яким завдяки цьому проєкту змінилося і покращилося життя. Єпископ дієцезії Керічо монсеньйор Емануель Окомбо вдячний за такий тип розвивальної співпраці і приділяє величезну увагу впровадженню цього проєкту – адже йдеться про підвищення рівня життя всієї його громади.
Фоторепортаж до проєкту Текст: Божена Балухова, Фото: Анна Бартошова