Вступ

Багато авторів тематизують, які сексуальні активності ми вже можемо вважати сексом. З їхніх досліджень випливає, що сексуальна взаємодія може відбутися навіть без того, щоб ми займалися сексом. Визначення того, що ми вважаємо «сексом», не визначає, що таке сексуальна взаємодія. Аналіз цих проблем пропонує нам відповіді на питання, що ми вважаємо сексуальною зрадою.

Важливим поняттям, яке ми повинні визначити, є поняття «секс». Оскільки під тлумаченням цього терміна багато хто уявляє собі різне. Вважати, що під поняттям секс ми сприймаємо лише пенетрацію або гетеросексуальний статевий акт, було б міфом. На це вказують, наприклад, ширші визначення сексуальності (Marková, 2007, 2012, Lukšík, Supeková, 2003 та ін.). Очевидно, що секс включає також інші прояви сексуальності та прихильності. Якщо ми зможемо визначити, що таке секс, ми зможемо сказати, що вважаємо зрадою. Люди не згодні в тому, що ми вже вважаємо сексом. Це може бути, наприклад, флірт, цілування, кіберсекс, стриптиз, порнографія, секс із роботами.

У першу чергу необхідно визначити, що ми вважаємо сексуальною активністю. Існує багато думок, які визначають це поняття. Сексуальна активність може бути сексуальною репродукцією, дотиками, які викликають сексуальне задоволення (Goldman, 1977). Зовнішні прояви сексуальної активності — це, наприклад, пещення пеніса, тертя клітора, проникнення у піхву або пряму кишку, або облизування різних частин тіла (Mc Queen, 2020). У зв'язку з такою поведінкою поза межами первинних стосунків існує консенсус щодо сексуальної зради. Проблема виникає у випадку, якщо ми не можемо точно сказати, який намір цих дотиків. Прикладом може бути медичне обстеження. Ми не знаємо, чи лікар виконує свою роботу рутинно, чи при обстеженні грудей він не відчуває збудження. Gray вважає, що це є сексуальною активністю у випадку, якщо особа відчуває якесь збудження, навіть без початкового наміру. З цього випливає, що «жодна діяльність не є сексуальною активністю, якщо вона не приносить задоволення» (Gray, 1978, с. 194). Усвідомлення цього моменту є ключовим. Якщо я в певний момент усвідомлюю, що моє сексуальне задоволення не є моральним, я можу продовжувати діяльність, але пригнічувати сексуальне збудження. Тоді це не є сексуальною активністю. Якщо, однак, я буду продовжувати і переживати насолоду, то це сексуальна активність (Mc Queen, 2020). Інші автори вважають, що я не можу бути залучений до сексуальної активності несвідомо, оскільки я завжди її усвідомлюю. Це вказує на важливість наміру для визначення того, чи є щось сексуальною активністю, чи ні. Йдеться про те, чи має особа намір задовольнити сексуальне бажання, чи то своє, чи партнера (Mc Queen, 2020). Mc Queen у статті Sexual Interaction and Sexual Infidelity пропонує цікаву думку, стверджуючи, що навіть будь-яка інша діяльність, не пов'язана зі статевими органами, може вважатися сексуальною активністю, якщо ми виконуємо її свідомо. Навіть не обов'язково отримувати задоволення від цієї діяльності, достатньо того, що йдеться про виконання якогось бажання. Однак якщо ми виконуємо «активність» свідомо, але з якимось іншим (інструментальним) наміром, як-от зачати дитину або просто збудити пеніс з метою вимірювання його розміру, ми не вважаємо це сексуальною активністю. Так само і зґвалтування ми не вважаємо сексуальною активністю з боку жертви. Було б безглуздо вважати, що зґвалтована особа насолоджується цим актом і відчуває задоволення сексуального бажання.

До сексуальної взаємодії доходить, коли двоє або більше людей здійснюють сексуальну активність спільно. «Сексуальну активність» я визначив як діяльність, що включає намір задовольнити сексуальне бажання, тобто викликати сексуальне задоволення (Mc Queen, 2020). Однак слід додати, що не кожна сексуальна активність повинна означати також сексуальну взаємодію. Для того, щоб ми могли сказати, коли йдеться про взаємодію, мають бути наявні всі ці можливості: а) взаємна відповідь, б) згода на спільну діяльність, в) згода на взаємну підтримку (Bratman, 1992, с. 327). Це означає, що партнери «домовляються» про спільну діяльність, підтримують одне одного, допомагають собі у досягненні «мети». За Bratman, сексуальна взаємодія означає, що двоє або більше людей охоче займаються однаковою діяльністю з наміром задовольнити сексуальне бажання. Коротко кажучи, вони взаємодіють з метою створення сексуального задоволення для одного або кількох з них (Bratman, 1992, с. 328-329). Намір або умисел є найважливішим пунктом у сексуальній взаємодії. Не обов'язково, щоб обидва партнери досягли мети (скажімо, оргазму або задоволення), важливим є намір. З цього ми робимо висновок, що сексуальна взаємодія не обов'язково включає сексуальне бажання. У будь-якому випадку йдеться про взаємодію навіть без задоволення або бажання однієї особи. Якщо, наприклад, чоловік (втомлений після роботи) жертвує собою і буде задовольняти свою дружину з метою її оргазму, це є сексуальною взаємодією, навіть якщо він при цьому не відчуває сексуального збудження. Цей випадок включає в себе і виводить також сексуальну зраду.

Наступним прикладом взаємодії є мастурбація. Партнери можуть мастурбувати і «використовувати» іншого як об'єкт свого бажання. Вони спільно займаються сексуальною діяльністю, навіть якщо на перший погляд кожен робить це сам. Загалом діє правило, що сексуальну взаємодію ми розуміємо як процес, де обидва домовляються про участь, навіть якщо один із партнерів не є на даний момент сексуально активним (може бути лише об'єктом бажання або спостереження).

Підсумовуючи, ми можемо визначити сексуальну взаємодію як сексуальну активність, що включає двох або більше людей, під час якої учасники а) мають намір, серед іншого, задовольнити одне або кілька сексуальних бажань, тобто бажання сексуального задоволення; б) взаємно реагують на спільне задоволення сексуальних бажань; в) взаємно підтримують одне одного при задоволенні (бажань); г) мають намір співпраці. З цієї причини сексуальні взаємодії можуть відбуватися на великі географічні відстані та протягом тривалих проміжків часу (Mc Queen, 2020).

Які прояви поведінки ми можемо вважати зрадою, а які ні?

Якщо ми говоримо про сексуальну зраду, необхідно взяти до уваги, що класичні моногамні стосунки включають у себе сексуальну ексклюзивність. Суспільство очікує сексуальної активності виключно в межах стосунків, і це без дискусій про її дійсність. У зв'язку з попередніми думками ми стверджуємо, що сексуальною зрадою ми позначаємо різні види сексуальної взаємодії. Це може бути віртуальна зрада (через веб-камеру, аудіо/відеозаписи), взаємна мастурбація, цілування тощо. Mc Queen, наприклад, згадує, що стриптиз або танець на пілоні не завжди можуть сприйматися як зрада. Якщо я попрошу стриптизерку/стриптизера зробити мені стриптиз з метою мого задоволення, то це зрада. З іншого боку, якщо я опинюся на вечірці, де колега замовив/замовила стриптизерку/стриптизера, яка/який танцює навколо мене, а я в цьому інакше не беру участі, я сексуально неактивний/активна, тоді ми не вважаємо це зрадою. Проблемою було б, якби я взаємодіяв з цією особою з метою бажання (Mc Queen, 2020).

Необхідно додати, що за сексуальну зраду ми вважаємо не лише пенетрацію, а й інші прояви сексуальної прихильності. Такими проявами можуть бути оральний секс, мастурбація, еротичний масаж та багато інших проявів, пов’язаних із тілом. Специфічною проблемою є порнографія. Woollard стверджує, що перегляд порнографії не є зрадою, оскільки людина жодним чином не взаємодіє з іншою особою (Woollard, 2010, с. 96). Натомість вона сприймає це як фантазування, під час якого ми уявляємо різні сценарії. Для більшості людей порнографічне відео є просто стимулом для їхнього власного сексуального задоволення. Під час перегляду відео вони не мають наміру вступати з кимось у сексуальну взаємодію. У цьому випадку йдеться про сексуальну активність, а не про сексуальну взаємодію. Проблема виникає тоді, коли ми починаємо обмінюватися з особою на іншому боці подібними відео або записувати їх. Сьогодні вже існують он-лайн порноакторки, які розмовляють з вами через веб-камеру. Цю активність ми вважаємо сексуальною взаємодією, тобто також і зрадою. Іншою проблемою є те, коли у вашого партнера інакше налаштована моральна шкала, і перегляд порнографії, поєднаний із мастурбацією, він вважає зрадою. Проте є багато вчених, які погоджуються з тим, що не сприймають цю активність як зраду стосовно партнера. Наступним питанням є секс із роботами. Згідно з Scheutz та Arnold, ми не вважаємо такий акт актом зради, оскільки машинам бракує когнітивної здатності. Також стосунки з тваринами ми не вважаємо зрадою саме через те, що вони не є автономними у стосунку до людської сексуальності (Scheutz a Arnold, 2017, с. 255). Ці два прояви поведінки є з боку людини сексуальною активністю, але не сексуальною взаємодією.

Чому люди, які перебувають у стосунках, користуються застосунком для знайомств Tinder?

У контексті можливих способів і проявів віртуальної зради ми вкажемо на новочасний феномен застосунків для знайомств. Згідно з дослідженням "Why are you cheating on tinder?", у суспільстві існує група осіб, які перебувають у стосунках і використовують Tinder для різних цілей (Timmermans, Caluwéb, Alexopoulosc, 2018). Тож чи є активне використання Tinder партнером, який перебуває у стосунках, загрозою або зрадою?

З вибірки респондентів було встановлено, що 17,1% користувачів-студентів (які перебувають у партнерському союзі) Tinder надіслали комусь сторонньому повідомлення (Weiser a kol. 2017). "Такі висновки, отже, свідчать про те, що користувачі у зобов'язуючих стосунках можуть використовувати Tinder з інших причин, ніж ті, що ведуть до сексуальної зради. Було б доречно додатково дослідити, чи відрізняються мотиви та результати поведінки окремих користувачів від мотивів та результатів поведінки користувачів Tinder, які є одинаками" (Timmermans, Caluwéb a Alexopoulosc, 2018, с. 133-134). Ми припускаємо, що люди реєструються на подібних сайтах знайомств через намагання знайти собі партнера/партнерку. Однак нещодавні дослідження пишуть про нову тенденцію, особливо серед молодих людей. З розвитком застосунків для знайомств виникає новий тренд, а саме не обов'язковий пошук партнера на сайті знайомств, а скоріше новий соціальний контакт, підтвердження власної цінності чи зміцнення свого его.

З австралійського дослідження випливає, що 10% користувачів Tinder, які перебувають у зобов'язуючих стосунках, зазначили, що використали застосунок для отримання нового сексуального зв'язку (Hobbs, Owen, & Gerber, 2017). Вони підтверджують, що Tinder полегшив їм пошук екстрадіадичних стосунків. Йдеться не лише про пошук нових сексуальних вражень поза стосунками, але бельгійське дослідження підтверджує, що люди шукають також екстрадіадичні романтичні стосунки (Timmermans, Courtois, 2018, с. 59-70). Багато людей бояться бути одинаками, самотність для них є покаранням, і тому вони використовують Tinder для пом'якшення цих почуттів. Вони запобігають почуттю самотності та пригніченості, що, однак, є палицею з двома кінцями. Молоді люди легко створюють залежність від нових "лайків" і втрачають час, гортаючи екран. Люди таким чином підвищують его і мають хибне відчуття власної цікавості. Рівень власної цінності у одинаків на сайтах знайомств є вищим порівняно з рівнем власної цінності людей, які перебувають у стосунках і також є активними у застосунках для знайомств. Особи у партнерських стосунках, які є активними на Tinder, демонструють вищий ступінь невротичних розладів, нижчу самооцінку тощо.

52% респондентів, зареєстрованих на Tinder, мали особисту зустріч з іншим користувачем Tinder, коли перебували у зобов'язуючих стосунках (Timmermans, Caluwéb, Alexopoulosc 2018, с. 133-134). З цих 52% опитаних 78,3% зазначили, що мали французький поцілунок з принаймні одним користувачем сервісу Tinder, 63,5% провели одну або більше ночей у компанії іншого користувача Tinder. Також 48,3% користувачів мали один або більше випадкових сексуальних зв'язків під час первинного союзу (Timmermans, Caluwéb, Alexopoulosc, 2018, с. 134). З цього випливає, що використання Tinder особами у союзі вказує на часткову проблему у первинних стосунках, або може йтися про побічні цілі однієї з осіб. Це дослідження скоріше вказує на те, що користувачі Tinder, які перебувають у стосунках, мають більший інтерес до пошуку короткострокових зустрічей, задоволення своєї цікавості або фрустрації. У випадку користувачів-одинаків частіше відбувається знайомство на довший період, ніж знайомство для короткострокових епізодичних стосунків. Іншим наміром є цікавість, спробувати нову платформу для знайомств, підвищити своє его та запобігти самотності.

Дослідження, отже, підтверджують гіпотези, що якщо у первинному союзі є щось нездорове, це може викликати саме потребу соціалізації через Tinder або інші застосунки для знайомств. Прояви нефункціонуючих стосунків, звісно, є й іншими, більш або менш помітними, однак це один з індикаторів, який вказує на певні внутрішні партнерські проблеми. Як ми вже згадали, йдеться, отже, не лише про потребу знайомства, а й про потребу підвищення власної самооцінки.

Автор: Mgr. Boris Kňažko Кафедра загальної та прикладної етики FF UKF у Nitra Текст виник завдяки підтримці гранту VEGA 1/0426/18: Психологічні, соціокультурні та біологічні джерела любові.

Список використаної літератури

Blow, A.J., and K. Hartnett. 2005. Infidelity in committed relationships II: A substantive review. Journal of Marital and Family Therapy 31(2): 217–233.

Bratman, M.E. 1992. Shared cooperative activity. The Philosophical Review 101(2): 327–341.

Goldman, A. 1977. Plain sex. Philosophy & Public Affairs 6(3): 267–287.

Gray, R. 1978. Sex and sexual perversion. Journal of Philosophy 75(4).

Hobbs, M., Owen, S., & Gerber, L. (2017). Liquid love? Dating apps, sex, relationships and the digital transformation of intimacy. Journal of Sociology, 53, 271–284. https://doi. org/10.1177/1440783316662718.

Lukšík, I. - Supeková, M. 2003. Sexualita a rodovosť v sociálnych a výchovných súvislostiach. Bratislava: Humanitas, 2003.

Marková, D. 2007. Predmanželská sexualita v kontextoch sexuálnej diverzity a variability. Bratislava: Regent, 2007.

Marková, D. 2012. O sexualite, sexuálnej morálke a súčasných partnerských vzťahoch. Nitra: Garmond, 2012.

Paddy Mc Queen r. 2020. Sexual Interaction and Sexual Infidelity. The journal of ethics, 2020.Springer

Scheutz, M., and T. Arnold. 2017. Intimacy, bonding, and sex robots: Examining empirical results and exploring ethical ramifications. In Robot sex: Social and ethical implications, ed. J. Danaher and N.

Timmermans, E., & Courtois, C. (2018). From swiping to casual sex and/or committed relationships: Exploring the experiences of Tinder users. The Information Society, 34, https://doi.org/10.1080/01972243.2017.1414093.

Timmermans, E., De Caluwé, E. C. Alexopoulos. 2018. Why are you cheating on tinder? Exploring users´s motives and (dark) personality traits. Computers in human behavior, р. 2018. Elsevier.

Weiser, D. A., Niehuis, S., Flora, J., Punyanunt-Carter, N. M., Arias, V. S., & Baird, R. A. (2018). Swiping right: Sociosexuality, intentions to engage in infidelity, and infidelity experiences on Tinder. Personality and Individual Differences. https://doi. org/10.1016/j.paid.2017.10.025.

Woollard, F. 2010. Cheating with Jenna: Monogamy, pornography, and erotica. In Porn - Philosophy for everyone: How to think with kink, ed. D. Monroe, 93–104. London: Blackwell.