Молдова за своєю формою на карті може нагадувати колібрі в польоті, побачити якого майже так само рідко вдається, як і знайти в молдовських селах криницю з безпечною питною водою. Протягом цьогорічного червня студентам та студенткам Міжнародних досліджень у сфері розвитку та довкілля з Університету Палацького в Оломоуці випала унікальна можливість відвідати цей забутий туристичним богом край і бодай трохи зазирнути на місцеву «кухню», ознайомитися з культурною та духовною тематикою, відкрити таємниці щедрої гостинності та, зрештою, виявити причини злиденних умов життя молдовських мешканців і ознайомитися з плодами молдовсько-чеської співпраці з метою розвитку.

Коли ви в атласі світу відкриєте сторінку з картою Європи і пересунетеся від Чеської Республіки у східному чи південно-східному напрямку, ви точно не оминете держави Румунію та Україну, які в певний період історії нашої батьківщини були нашими прямими сусідами. А між цими двома гігантами втиснулася маленька країна з відносно низьким рельєфом і нескінченними трав’янистими рівнинами та кукурудзяними, зерновими і виноградними полями – Молдова. Саме цей аграрний край з низьким рівнем доходу відвідали студенти та студентки з Кафедри досліджень у сфері розвитку та довкілля (KRES) Університету Палацького, щоб переконатися в природних явищах, місцевих атракціях, у місцевому громадянському активізмі та його учасниках, а також у діяльності чеських неурядових організацій і фірм у молдовських районах.

Кишинів – зелений діамант Східної Європи

Східна Європа значною мірою позначена радянським впливом, на залишки якого ви натрапите майже на кожному кроці. Архітектура визначних будівель столиці, Кишинева, вирізняється суворістю соціалістичного реалізму, зів’ялої слави будівничих «кращих завтрашніх днів». З іншого боку, не всі тутешні будівлі є естетично простими – монастирі та собори хизуються цибулеподібними вежами, колонами та кольоровим оздобленням, а напівзруйновані покинуті будівлі чи паркани – мистецтвом графіті модерністської субкультури.

Навіть природа знаходить власні способи, як на достатньо довгий час вписатися в постійно мінливий вигляд міста – цілком справедливо тому Кишинів називають одним із найзеленіших міст Європи.

Подібним чином поєднуються історія із сучасністю, а сучасність із потенційним майбутнім і в окремих галузях господарства. Хоча Молдова належить до країн з низьким ВВП на душу населення та неоднозначною політичною орієнтацією, більшість молдован щирі та гостинні до туристів; і в разі потреби вони здатні самовіддано порадити найлегший шлях з пункту А до пункту Б усім заблукалим мандрівникам, які ламають голову над роздрукованою картою мегаполіса.

Під впливом владних перипетій у минулому відбувалося перекидання молдовської території, як гарячої картоплі, між сусідніми суперниками – Румунією та Росією. Досі ця імперська полярність помітна в політико-географічному устрої країни. Майже прикордонна частина Молдови, на схід від річки Дністер, утворена Придністровською автономною областю, яка тісно схиляється до Росії. Проте глибша політика Придністров’я та самої Молдови є набагато складнішою, і нелегко робити будь-які висновки, які могли б бути упередженими через історичні обставини.

Молдова в сучасний час поступово налагоджує відносини з Європейським Союзом, про що свідчить і присутність Делегації Європейського Союзу в Республіці Молдова. Цю посаду обіймає голова делегації Peter Michalko, який приділив групі оломоуцьких студентів та студенток кілька десятків своїх дорогоцінних хвилин. І це попри те, що його програма під час нашого візиту була порушена «раптовим» скликаним протестом народу та подальшим усуненням колишнього президента Igor Dodon.

Попри цю несприятливу ситуацію, що межує з повстанням чи анархією на вулицях столиці, учасники польової екскурсії отримали відповіді на всі наші запитання, які вони могли опосередковано поставити представникам пана Michalko. Проте геополітичну проблему майбутнього курсу Молдови неможливо однозначно витлумачити – ситуація змінюється щомиті. Відповідь на це запитання лежить у руках тих, хто саме стоїть біля керма влади.

Відвідати кишинівський ринок Piata Centrala

Про непідробну доброту та майже бабусине прагнення надати рідкісним туристам щедре частування молоді люди з Університету Палацького під час свого перебування переконувалися щодня, коли приймали запрошення від місцевих організацій, які співпрацюють з чеськими неурядовими організаціями чи фірмами, що підтримуються Чеською агенцією розвитку (ČRA).

При виборі відповідних сувенірів не можна оминути відвідання кишинівського ринку Piata Centrala, який зазвичай кишить туристами, що намагаються виторгувати нижчі ціни. Вони вже самі по собі з нашої точки зору є більш ніж привабливими. Продавці тут у теплі місяці пропонують усе: від свіжозірваних фруктів та зрізаних квітів до сезонного одягу з різноманітними мотивами, матрьошок, біжутерії, надувних басейнів та солодощів – адже саме ними найкраще обдаровувати близьких усіх вікових категорій.

Незалежно від того, чи ви оберете печиво, вафлі, цукерки, сухофрукти в чорному шоколаді чи інші солодощі, додому ви привезете переважно вироби бренду Bucuria. Ця компанія, по суті, є монополістом, оскільки обсяг її продукції охоплює 90 відсотків кондитерських виробів на ринку.

Винний льох Mileștii Mici у Книзі рекордів Гіннеса

Найважливішим експортним товаром Молдови (і для дорослих найціннішим подарунком з подорожей) є вино. Завдяки скам’янілостям, які були виявлені на території, можна датувати коріння виноробного ремесла часом п’ять тисяч років тому. З огляду на сприятливі кліматичні умови, що зберігаються для вирощування виноградної лози, експорт молдовських вин суттєво впливає на ВВП країни – річний оборот від експорту цього смачного напою сягає до 3,56 мільярда чеських крон.

У цю суму зарахована і продукція лікеро-горілчаного заводу KVINT, будівля якого височіє над околицями і досі затінює листяні дерева в центрі Тирасполя. KVINT виробила перший бренді, захищений патентом, так званий «дивін», у 1938 році, і сьогодні може пишатися виробництвом, що становить близько 20 мільйонів пляшок міцного напою на рік. Як один із найважливіших придністровських експортерів, ця компанія заслужила привілейоване місце – вона зображена на звороті п’ятирублевої банкноти, за яку можна купити пристойний гарячий шоколад у колонії кіосків на периферії міста.

Молдовські вина розрізняють за природними умовами на Кодринську (центральну), Пуркарську (південно-східну), південну та північну зони. Чеська група студентів з Оломоуца включила до своєї програми відвідування першої зі згаданих областей, а саме винного погреба в Mileștii Mici, підземними коридорами якого ми пересувалися типовим транспортним засобом, схожим на мікроавтобус — так званою маршруткою. Цей погріб спочатку був вапняковою шахтою, а з 1969 року функціонує як державний винний комплекс для зберігання та витримки вин високої якості. Чотирнадцять років тому, у 2005 році, Mileștii Mici отримав відзнаку у вигляді запису до Книги рекордів Гіннеса за «Найбільшу колекцію вин у світі» — вона налічувала 1,5 мільйона пляшок.

Молдовські винороби зміцнюють свої позиції на європейському ринку

Виноробство також є важливою підприємницькою галуззю для приватних власників виноградників. Тому в період між 2014 та 2017 роками в межах закордонного співробітництва з метою розвитку Чеської Республіки підтримувався проєкт зі створення реєстру вин у Молдові, у фінансуванні якого брали участь Чеська агенція з розвитку та американська агенція USAID. Реалізація проєкту включала як можливість легшого доступу молдовських виноробів до європейського ринку та моніторинг виробництва вин, так і навчання місцевих виробників у сфері виноградарства, включаючи його законодавче закріплення в межах нормативів Європейського Союзу. Учасники, внесені до реєстру, зобов’язані володіти комерційним виноградником площею понад 0,15 гектара. На сьогодні в реєстрі зареєстровано понад 45 тисяч виноградників, що однозначно свідчить про те, що успіх цього проєкту не змусив себе довго чекати. І кількість зареєстрованих виноробень постійно зростає. І, швидше за все, зростатиме доти, доки ринок ними не перенасититься.

Студенти та студентки Університету Палацького могли побачити результати чеської співпраці з метою розвитку на власні очі та в реальному часі завдяки Чеській агенції з розвитку, за що їй належить величезна подяка. Для багатьох молодих людей це був цілком новий досвід, який збагатить теоретичні знання, здобуті під час навчання в Університеті Палацького. Після повернення з екскурсії учасники писатимуть статті та готуватимуть презентації, фотовиставки та лекції для широкого загалу, щоб люди сприймали та розуміли потребу чесько-молдовської співпраці з метою розвитку, яка обом сторонам приносить не лише робочі можливості, спрямовані на досягнення цілей, а й середовище для встановлення довготривалих дружніх стосунків.

Авторка тексту: Tereza Nováková, студентка Міжнародних досліджень розвитку в Університеті Палацького в Оломоуці Фото: Veronika Miklíková, Zuzana Daubnerová, KRES PrF UP Фотогалерея на FB: https://www.facebook.com/pg/mrsupol/photos/?tab=album&album_id=2948883868461741

Примітка: Стаття виникла як частина польової екскурсії KRES до Молдови та проєкту GRV «Співпраця з метою розвитку на власні очі», який був підтриманий Чеською агенцією з розвитку (ČRA).