Шкільна сумка, зошити, папка, ручки, олівці, лінійки, гумки... Батьки дітей, які мають обов'язкову освіту в Словаччині, наприкінці канікул часто мають глибше відкривати гаманці. Те, що базова освіта є необхідною і обов'язковою, проте для більшості це така самопостійність, що вони навіть не сприймають це. Зазвичай до того часу, поки дитина знову не запитає: «Чому я маю ходити до школи?» Діти в Кенії не зобов'язані ходити до школи. Навіть якщо всі вони одразу хотіли б, державі все одно не вистачає такої кількості шкіл, куди вони б потрапили. Немає достатньо класів, а також не заплачених кваліфікованих вчителів. Проте, порівняно з деякими іншими африканськими державами, Кенія в галузі базової освіти на крок попереду. З 2003 року базова освіта там безкоштовна. Рішення уряду скасувати плати за навчання в початковій школі спричинило невелику революцію – у навчальному році 2004 року в школи вступило 7,4 мільйона дітей, на 1,5 мільйона більше, ніж у попередньому році. Пришли діти, особливо з бідніших сімей, які ще змогли зібрати витрати на шкільну форму та найосновніші шкільні потреби.

Для шкіл це, проте, означає новий тиск. Вони переповнені, не мають достатньо будівель, обладнання, а також вчителів. На одного вчителя в класі часто припадає 80-100 дітей. Проблема особливо в слумах – розростаючихся бідних кварталах великих міст. У шкільній будівлі, яка є одним класом, діти натискаються одне до одного так, що не можуть правильно писати. Надати дітям більше індивідуальної уваги для вчителя при такій кількості майже неможливо.

Прийняття закону про вільний доступ до базової освіти дітей мало великий вплив і на недержавні та церковні організації. Один із головних кенійських партнерів проекту асоціації eRko – Mukuru Promotion Centre, який у слумі Mukuru керують сестри милосердя, спробував переорієнтуватися і почав більше співпрацювати з урядом.

Проект у 80-их і 90-их роках побудував і збудував шість початкових шкіл прямо між вузькими вулицями слуму Mukuru у столиці Найробі. Їх навчальна програма сьогодні є однією з найвибраніших і найвідоміших у слумі Mukuru. Завдяки цьому тисячі дітей потрапили до шкіл у час, коли багато з них блукали вулицями.

Після прийняття нового закону школи зареєструвалися як державні, і велика частина вчителів оплачується з бюджету на базову освіту. Це дозволило розширити проектні плани – додалися класи для відстаючих учнів, освіта дорослих, розширилося ремісничий центр для тих, хто не може після закінчення базової школи продовжити на середній.

Проект у 2008-2011 роках спільно фінансує Європейський Союз і орієнтований ширше, не лише на покращення якості базової освіти.

У 2011 році базові школи у слумі Mukuru мали відвідувати 5500 дітей. У рамках проекту вже вдалося побудувати два нові будівлі шкіл. Метою також було збільшити кількість вчителів так, щоб на вчителя в класі припадало менше ніж 40 учнів. У рамках проекту тому найняли ще 23 вчителів. Навчальна програма включає також дітей, які потребують особливої уваги. У кожній школі створили допоміжні класи для 10-15 дітей з порушеннями навчання, а також тих, хто приєднався до школи пізніше, ніж звичайні першокласники. Основи читання і письма іншим чином діти повинні отримувати в десяти нових дошкільних класах.

У рамках проекту також створили навчальні плани для базового курсу читання, письма, рахування, здоров'я та курсу малого підприємництва. Курси призначені для 200 батьків щорічно. Навіть у цій області видно прогрес. «Це надихає, коли бачите дорослих, які вже не повинні підписувати відбитками пальців і вміють заповнювати форми, які потрібно заповнити для відкриття банківського рахунку», — говорить Даніела Петрашова, координатор проекту eRka, яка п'ять років працювала в Найробі.

Оскільки діти в слумах живуть у соціально слабких умовах, у школі через Світову програму продовольства ООН отримують обіди. У школах працюють також соціальні працівники, які намагаються вирішувати проблеми, пов'язані з пропуском школи та соціальними проблемами.

Однією з головних цілей навчальної програми у слумі Mukuru є те, щоб більше ніж половина випускників базової школи складав державні фінальні іспити, щоб мати шанс продовжити навчання у середній школі. Дозволити дітям ходити до школи самостійно недостатньо.

*** Джерело:*** http://www.dobranovina.sk

Стаття опублікована в бюлетеніРозвивальна допомога - Осінь 2010. Видає її Платформа недержавних організацій розвитку (MVRO), яка є асоціацією юридичних осіб – надбудовою організації 31 (23 звичайних членів і 8 спостерігачів) словачих недержавних організацій, які займаються переважно іноземною розвивальною та гуманітарною допомогою.