Слова на щодень

Вирішальним аспектом навчання людей протягом усього життя людини є не економічний, не професійний і не кар'єрний аспект, а Розвиток: Духу - Душі - Тіла людини. З цього для людини випливає, що вчитися не те що треба, а вчитися людина мусить, і це від колиски до гробу. Навіть в останню секунду земного життя людина повинна вчитися і покірно, слухняно виконувати Головне завдання життя людини на Землі: Ставати зрілою людиною і Бути зрілою людиною в межах своїх власних даних від Бога – професійно висловлюючись, у межах свого Генотипу та Спадщини предків на віки вічні.

Тому ми ніколи не запитуємо, навіщо нам потрібно вчитися протягом усього життя, а отже, як у дитинстві та юності, так і в дорослості, чи в старшому віці, а також у похилому віці. Завжди необхідно вчитися - так само, як ми безперервно дихаємо, так ми й безперервно вчимося. Ми вчимося не лише до гробу, а й за гробом. Адже хто за нас має опанувати перехід із матеріального буття до буття після земного життя?

Пізнання кожної людини, яке переплавлене в розумовий, емоційний, моральний досвід людини, є оригінальним, унікальним і тому абсолютно непередаваним. Проте пізнання повинно інтерналізуватися, тобто людина повинна внутрішньо засвоїти те, що пізнає. Внутрішньо засвоюючи те, що людина пізнає, вона це також усвідомлює, розуміє це, знає це. Знати — це вищий рівень функціонування людини. Знати означає трансформувати пізнання в життя за допомогою: Розуму та Серця, бо Людина є цілісною Істотою: Пізнає – Знає – Діє і при цьому, і водночас Відчуває та Оцінює.

Людина має дійти до своєї власної мудрості, яку вона вміє також автентично висловити. До мудрості вона дійде лише і виключно власним відчуттям, власним мисленням, власною поведінкою та власними діями.

До чого едукувати людей? До системної спроможності до життя – тобто виховувати та навчати того, щоб людина була повністю свідомою, що вона за своєю суттю є Духовною істотою, і відповідно до цього щоб вона також жила - це означає поводилася і діяла. Лише тоді людина має шанс позитивно розвиватися розумово, емоційно та морально і ставати таким чином зрілою людиною. Люди є за своєю суттю Дух, виражений їхньою унікальною власною Душею, або Психікою. Душа є за своєю суттю індивідуалізованим проявом Духу.

Уявімо, що людина — це «Комп'ютер», у якому є суттєвою Програма: і нею є Душа: її можна уявити як Божественне програмне забезпечення, подароване Людині. Систему тілесного організму людини можна уявити як Божественне апаратне забезпечення, подароване людині.

Я повністю усвідомлюю, що Вам - шановні читачі, пропоную думки, які можуть здатися лише і виключно якоюсь спекуляцією. Проте водночас я запитую, звідки взялися ці «спекуляції» в моїй голові та в моєму серці? Якщо ми знаємо, що ніщо, що відбувається в житті, і ніщо, що відбувається в людині, не є жодною випадковістю! Усе, що відбувається, є закономірним. Тому що, образно кажучи: «Пан Бог ніколи не грає в кості».

Усі ми відчуваємо, ба навіть знаємо, що від зусиль освічених і просоціально діючих людей залежить у багатьох напрямках якість життя в усьому суспільстві. Від фахівців із високою мотивацією до творення добра і на користь багатьох людей залежить також добре життя в даному суспільстві. Питанням є те, якою мірою людина в конкретному суспільстві, у якому живе, як окрема особа відповідальна за свій розвиток і життя.

Дозвольте кілька зауважень до теми відповідальності людини за своє життя. Я висловлюся спрощено так: природу соціального життя людини творять цінності, які вона сповідує, якими керується, на основі яких поводиться і діє.

Що ж людина сьогодення віддає перевагу? Які матеріальні, душевні, духовні цінності сповідує? Чи є правдою, що які цінності ми сповідуємо, такими ми й є? Внутрішньо засвоєні цінності конкретної людини можна вгадати з її ставлення та інтересів. Однак її цінності повною мірою стають видимими в її діях, у її вчинках і справах.

Що ж відбувається з цінностями сучасних людей у нашому геосоціальному просторі? Можна сказати, що ми живемо у «вік великої кризи людських цінностей». Чи живуть сьогоднішні люди відповідно до духовного, душевного та тілесного генотипу людини? Питання та відповіді пов'язані з тим, який сенс і значення надається людському життю. Здається, що люди сьогодення засвоюють руйнівні способи життя. З дій багатьох можна зробити висновок, що людині сьогодні дедалі частіше бракує здорового глузду в підході до власного життя. У відносному добробуті люди зовсім забули про дитячий, незайманий підхід до життя, про правдиве життя з відкритим розумом і серцем. Вони нерідко є під впливом і викривлені спекулятивним способом життя, який у суспільстві застосовується як монетарний концепт, тобто гроші замінили право, мораль і Бога. Вони перебувають під згубним впливом інформації. Люди не вміють викрити маніпулятивні практики з їхньою свідомістю з боку мас-медіа чи інтернету - сьогодні головних носіїв громадської думки, яка побудована не на чистій правді, а на напівправдах і на брехні.

Тільки от культурна людина прямо-таки істотно потребує розвивати духовну сторону своєї особистості і прагне правди, свободи та саморозвитку. У наш час вид, названий культурною людиною, зникає. Сьогоднішнє суспільство творять передусім цивілізовані люди. Однак є різниця, чи людина культурна, чи цивілізована. Як ми вже згадали, для культурної людини є суттєвим саморозвиток і духовна сторона життя. Для цивілізованої людини є суттєвим матеріальний добробут і особистий прибуток. Суспільно вона експансує і сама собі є водночас менеджером успіху і менеджером невдачі. Культуру народів, головно духовність, порядок і дисципліну замінили цивілізаційні тренди маси людей, головно споживання, хаос і бездуховна розвага.

Здається, що в епіцентрі головного інтересу керування світом не закріпився унікальний концепт розвитку людської істоти, ні гуманістична самореалізація людини, ні духовне ушляхетнення людей. Люди самі, однак, мають можливість вибору, оскільки володіють двома способами дії: реакцією та відповіддю. (Osho, 2007.)

  • Якщо людина відповідає реакцією, то діє несвідомо. Тому що лише механічно реагує на стимули ззовні. Така несвідома людина є передбачуваною і нею легко маніпулювати. Діє безвідповідально, як правило, через незнання та психічну незрілість.
  • Якщо людина відповідає відповіддю, то діє свідомо. Тому що вона свідома стимулів ззовні. Така свідома людина є непередбачуваною і нею неможливо маніпулювати. Діє відповідально, як правило, через знання та психічну зрілість.

Відповідальність конкретної людини за своє життя залежить від її власної життєвої мудрості, до якої вона може дійти:

  • Здобуттям життєвого погляду та огляду тим, що пізнає, переживає, діє.
  • Усвідомленням власного життєвого шляху тим, що вчиться спроможностям, необхідним для життя.
  • Роботою над власним духовним, психічним і соціальним розвитком тим, що вчиться і здобуває освіту.

Людина є дитиною Неба і живе на Землі. Якщо ми хочемо її зрозуміти, ми повинні разом пізнавати і поважати її духовні, душевні та тілесні властивості.

Соціальна едукація людини є, на нашу думку, значним способом розвитку свідомості людей, яка стає, як це влучно підмітив S.Grof, імовірно, «критичною умовою для збереження життя на цій планеті». (S.Grof – H. Z. Bennett, 1992, с. 201.)

Ми запитуємо, якою мірою сучасна людина як особистість відповідальна за своє життя? Відповідь, можливо, виникне також із життєвого досвіду всіх вас, наші шановні читачі.

Слова для заохочення від всесвітньо відомого російського письменника Бориса Пастернака: «Життя прожити — не поле перейти».

Автор: Prof. PhDr. Mária Machalová,CSc. Література GROF,S. - BENNET,H.Z. 1992. Holotropní vědomí. ( Tři úrovně lidského vědomí, formující naše životy). Praha: Nakladatelství GEMMA. 225 s. ISBN 85206-18-8. OSHO, 2007. Kniha poznání. (Objevte cestu k vnitřní svobode.) Praha: Pragma, 2007. 270 s. ISBN 978-80-7349-082-9.