У 2010 році Словаччина не виконає своїх зобов'язань щодо допомоги бідним країнам. Згідно зі звітом OECD про минулорічну підтримку країнам, що розвиваються, з боку членів організації, Словаччина задекларувала як допомогу на розвиток 0,08% валового національного доходу, чим опинилася разом із Польщею на останньому місці в клубі 29 найбагатших країн світу. У межах ЄС ситуація дещо краща – 0,08% валового національного доходу задекларували Словаччина, Польща, Латвія та Румунія, а в кінці списку перебуває Болгарія. Квітневий звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) оптимістично стверджує, що загалом країни-донори у 2009 році, попри фінансову кризу, збільшили обсяг допомоги країнам, що розвиваються. Насправді ж цим можуть похвалитися лише кілька сміливців. До того ж цифри щодо наданої допомоги на розвиток у світі часто штучно завищені. Вони мало говорять про те, як багаті держави насправді допомагали пом'якшити вплив кризи в бідних країнах або як вони продовжували створювати кращі умови для їхнього розвитку.

Фактом є те, що допомога на розвиток у світі дещо зросла лише віртуально – через уповільнення економічного зростання, врахування інфляції та зміну обмінних курсів – тобто в перерахунку на валовий національний дохід донорів, а не в реальних цифрах. «Допомога на розвиток, яка загалом вважається основним інструментом боротьби з бідністю, під час світової кризи просто стагнувала», – прокоментував звіт OECD Bodo Elmers з Eurodad, мережі європейських неурядових організацій, що займаються політикою розвитку та боргами країн, що розвиваються.

Найбільшим донором у світі за обсягом фінансів є Сполучені Штати, які торік дійсно дещо збільшили допомогу на розвиток – більше грошей з американської скарбниці пішло до найменш розвинених країн світу, країн Африки на південь від Сахари та Афганістану.

З трійки найбільших європейських донорів допомогу збільшили Франція та Велика Британія. Париж збільшив свій «показник» за рахунок більшого обсягу двосторонніх позик країнам, що розвиваються, і частково за рахунок більших внесків до міжнародних організацій. Лондон посилив двосторонню допомогу. Німеччина в загальних цифрах знизила показники. Вона має схожу проблему зі Словаччиною – вичерпуються можливості списання боргів країнам, які згідно з правилами OECD можна було б зарахувати до допомоги на розвиток.

П'ятірку найбільших світових донорів допомоги традиційно замикає Японія. Токіо також виділив на допомогу на розвиток на одну десяту менше, ніж роком раніше. Попередні зараховані списані борги Іраку не змогло компенсувати навіть збільшення внесків до міжнародних організацій.

Звісно, кожен дає відповідно до своїх можливостей і сили своєї економіки. Готовність окремих держав поділитися частиною власного багатства показує перерахунок на валовий національний дохід країни (ВНД). З цієї точки зору до найщедріших у світі належить п'ятірка європейських країн – північні держави Швеція, Норвегія та Данія, а також Люксембург і Нідерланди.

Яка ситуація у Словаччині?

Словаччина як нова країна-член ЄС зобов'язалася до 2010 року збільшити обсяг наданої допомоги до 0,17% ВНД, а до 2015 року – до 0,33% ВНД. Торік як допомогу на розвиток вона задекларувала 54 мільйони євро, що в перерахунку становить 0,086% валового національного доходу. Серед країн OECD вона таким чином разом із Польщею посідає останнє місце, а в межах ЄС разом із Польщею, Латвією та Румунією – передостаннє.

Роком раніше Словаччина звітувала про допомогу на розвиток у розмірі 65,4 млн євро, що в перерахунку становило 0,102% ВНД. Падіння обсягу наданої допомоги на розвиток з боку Словаччини спричинене тим, що з минулого року вона вже не зараховує списані борги, тоді як обсяг реальної допомоги на розвиток суттєво не зростав. У 2008 році як допомогу на розвиток було зараховано останні списані борги – Лівії та Ліберії на суму 17 млн євро.

«Свідоцтво, яке видала Словаччині OECD, не є несподіваним. Ми тривалий час попереджали минулий і теперішній уряди, що якщо вони будуть зараховувати як допомогу на розвиток неіснуючі гроші списаних боргів і не будуть збільшувати обсяг реальної допомоги, з часом виявиться, що Словаччина не виконує своїх зобов'язань», – відреагував на звіт колишній голова Платформи неурядових організацій розвитку Marián Čaučík.

Великих змін щодо обсягу допомоги не передбачає і проєкт Національної програми офіційної допомоги на розвиток на 2010 рік. Різкі скорочення в бюджеті на двосторонню допомогу на 2010 рік при цьому намагається пом'якшити Міністерство закордонних справ із власних, і без того обмежених, ресурсів. «Словаччина підтверджує своє зобов'язання, проте на обсяг коштів, які можна виділити на допомогу на розвиток, вплинула глобальна економічна криза. Попри це, ми шукаємо способи, щоб обсяг допомоги на цьому етапі не зменшувався і в перспективі міг зростати в напрямку виконання наших зобов'язань – звісно, залежно від розвитку державного бюджету», – зазначив речник міністра закордонних справ Peter Stano.

Збільшення обсягу допомоги буде викликом для нового уряду. «З огляду на результати в межах OECD ми будемо наполягати на тому, щоб уряд і опозиція, які сформуються після червневих виборів, сприймали міжнародні зобов'язання Словаччини серйозно і водночас реагували на глобальні виклики», – заявила нова голова Платформи неурядових організацій розвитку Nora Beňáková. Важливо також, щоб допомога на розвиток, яку надає Словаччина, була ефективною. Як зазначив міністр закордонних справ Miroslav Lajčák – щоб «ми з тим обсягом коштів, які маємо, змогли справді на щось вплинути і зробити внесок у покращення».

Від Сербії до бідніших країн

Велика частина з пакету 54 мільйонів євро, задекларованих у 2009 році як допомога на розвиток, пішла на внески СР до міжнародних організацій. Лише менше 14 відсотків від усіх фінансів (7,5 мільйона євро) йде під брендом SlovakAid на двосторонню допомогу, в межах якої словацькі суб'єкти реалізують проєкти в країнах, що розвиваються. Саме на цю частину допомоги та її використання Словаччина може найбільше впливати і водночас будувати собі добре ім'я у світі.

Платформа, яка є частиною європейської мережі CONCORD, у звіті з оцінки допомоги на розвиток AidWatch 2009, серед іншого, закликає уряд спрямувати двосторонню допомогу також на найбідніші або бідні країни світу.

«Ми вважаємо, що принаймні половина фінансів, призначених на проєкти, має бути спрямована до бідних країн. Допомога на розвиток водночас має реагувати на глобальні теми, наприклад, пом'якшення наслідків кліматичних змін у країнах, що розвиваються», – сказала Nora Beňáková.

Найбільше грошей у межах проєктів двосторонньої допомоги на розвиток Словаччини спрямовувалося в останні роки до Сербії, яка належить до країн, що розвиваються, з вищим доходом на душу населення. Проте з 2009 року програмними країнами словацької допомоги на розвиток стали також Афганістан і Кенія.

«Ми вітаємо, що в новій запропонованій Національній програмі допомоги на розвиток на 2010 рік суттєво зменшиться обсяг допомоги для Сербії і вона не буде зосереджена на інфраструктурних проєктах, які переважали в минулому», – додала N. Beňáková. На будівництво та відновлення інфраструктури торік було виділено майже половину всіх фінансів на проєкти (49%).

Проєкти в країнах Західних Балкан та країнах, що належать до Східного партнерства ЄС (Білорусь, Україна, Грузія, Молдова), за словами неурядових організацій, повинні більше зосереджуватися на тих галузевих сферах, у яких Словаччина має переваги перед традиційними донорами. Як було додано, навіть за менші обсяги фінансування можна реалізувати змістовні проєкти, засновані на знаннях, у межах яких ми можемо запропонувати свій досвід трансформації та інтеграції. Знання регіону також є нашою порівняльною перевагою.

З метою ефективного використання невеликого пакета коштів допомога з метою розвитку повинна бути зосереджена на меншій кількості країн. Фінанси на проєкти зі словацького бюджетного пакета у 7,5 мільйона євро торік розподілялися загалом для 19 країн-отримувачів. Проте в програмі допомоги з метою розвитку на 2010 рік кількість країн уже буде зменшена.

Політичні партії та співпраця з метою розвитку

Великою темою, однак, залишається фінансування. Підтримувати обсяг двосторонньої допомоги принаймні на тому самому рівні в межах внутрішніх ресурсів Міністерства закордонних справ на майбутнє не є стійким. Особливо, якщо співпраця з метою розвитку має бути якомога ефективнішою. Підтримка допомоги з метою розвитку тому повинна стати пріоритетом усього уряду.

З цієї точки зору позиції та передвиборчу програму політичних партій досліджував Nadácia Pontis у межах проєкту, підтриманого зі SlovakAid. Фонд у період грудень 2009 – лютий 2010 року звернувся з анкетою, а згодом і з особистими зустрічами до семи політичних партій - SMER-SD, ĽS-HZDS, SNS, SDKÚ-DS, KDH, SMK, з позапарламентських відреагувала лише Sloboda a Solidarita. Як зазначає аналітичне дослідження Nadácia Pontis - «між головними партіями словацької політичної сцени (SMER-SD, SDKÚ-DS, KDH, SMK) панує широкий консенсус щодо того, що допомога з метою розвитку заслуговує на політичну підтримку». З іншого боку, політикам бракує конкретнішого уявлення про те, як має профілюватися словацька допомога з метою розвитку. Вони сприймають її занадто абстрактно. В особистих відповідях також виявилося, що політикам бракує глибших знань та інформації про результати, досягнуті дотепер.

Як водночас зауважив Nadácia Pontis, майже всі політичні партії планували включити тему допомоги з метою розвитку до своєї виборчої програми, але лише на мінімальному просторі. «Програмно цій темі в наступному виборчому періоді планують присвятити увагу KDH, SDKÚ-DS та SMK, певною мірою також SMER-SD та ĽS-HZDS», — додає дослідження.

Співпраця з метою розвитку, безумовно, не буде гарячою темою передвиборчої боротьби. Проте суттєво, щоб її почали сприймати серйозніше і словацькі політики. Зрештою, здається, що тему допомоги за кордоном дедалі більше сприймають і звичайні люди. Адже якщо підсумувати лише результати зборів коштів для Гаїті разом із цьогорічним виторгом від колядницької акції Dobrá novina на проєкти в Африці, отримана сума майже дорівнює бюджету на проєкти з метою розвитку, який восени 2009 року затвердив уряд.

Використані джерела: OECD, MZV SR, http://www.nadaciapontis.sk

Стаття вийшла у бюлетені Rozvojová pomoc - Jar 2010. Його видає Platforma mimovládnych rozvojových organizácií (MVRO), яка є об'єднанням юридичних осіб — головною організацією 31 (23 дійсні члени та 8 спостерігачів) словацької неурядової організації, що займаються переважно іноземною допомогою з метою розвитку та гуманітарною допомогою. http://www.mvro.sk