Соціально-патологічне явище в суспільстві. Зловживання та катування жінок.

Вступ

Проблема насильства щодо жінок є світовою проблемою. Багато людей свідомо чи несвідомо ігнорують або применшують це явище. Гендерно зумовлене насильство (включаючи зґвалтування, домашнє насильство, каліцтво, вбивства та сексуальне насильство) становить велику, не лише медичну проблему для жінок у всьому світі. Хоча гендерно зумовлене насильство є значною причиною жіночої захворюваності та смертності, майже ніде воно не вважається проблемою здоров'я населення. Глибоко вкорінені погляди на стосунки між чоловіками та жінками, суспільне відчуження дискусій про «приватні справи» у публічному просторі та, особливо, брак інтересу з боку компетентних осіб перешкоджають вирішенню цієї світової проблеми.

Погляд на жінок у суспільстві

Хто така жінка? Це основне питання, яке приводить нас до суті людського буття. У XXI столітті здається, що це банальне питання. Адже сьогодні ми знаємо про жінку як таку майже все, ми отримали багато нових знань з різних наукових дисциплін. Це звучить як парадокс, але іноді здається, що саме сьогодні ми знаємо її найменше.

У людському суспільстві не слід забувати про жінку, слід зосереджуватися на її надзвичайному, центральному та плідному елементі — жіночності, оскільки жінка переживає всю свою особистість набагато інтенсивніше, ніж просто як якесь ціле. Що вона робить, вона робить усією своєю істотою. Усі процеси — чуттєві, біологічні, емоційні, психічні... — у ній взаємопов'язані. Жінка більше схильна до конкретного та синтетичного мислення, вона більше мислить у стосунках. Вона пов'язує все здебільшого з людьми. Її мова не є прямолінійною та простою для розуміння. Слова, які вона вимовляє, часто потрібно розуміти інакше, ніж їхнє точне значення. Жінка висловлюється опосередковано, манівцями, ледь натякає кількома словами, іноді лише одним словом чи жестом, і вже вважає, що висловилася достатньо. Жінка мислить і сприймає у стосунках, вона дивиться на все крізь призму особистості, якої це стосується. Їй важко уявити правду без людини, яка за нею стоїть. Для жінки важливо, хто це сказав, а також як це сказав, як був одягнений тощо. Жінка все це сприймає.

Місією жінки є материнство. Суспільство повинно належним чином оцінити роботу, яку жінка виконує в сім'ї та при вихованні дітей, визнати її цінність на соціальному та економічному рівнях. Жінки піклуються насамперед про своїх дітей та домашнє господарство. Навіть John Stuart Mill був великим прихильником емансипації і відкрито виступав проти нездатності та небажання чоловіків справедливо ставитися до жінок. Він критикує не лише сучасний, тобто актуальний стан. Він намагається окреслити й візії майбутнього, прагнення до трансформації шлюбу. «Це має бути союз жінки та чоловіка на основі дружби та рівності. Реформа шлюбу та батьківства, однак, вимагає реформи освітньої та соціальної системи, а також усталених культурних звичаїв.» (1)

Лише завдяки розумінню та допомозі чоловіка та всієї родини вони можуть брати активну участь у суспільстві. Тому необхідно впроваджувати в наше суспільство нові моделі поведінки та оцінки діяльності жінок.

Загальне визначення проблеми насильства щодо жінок

Тематика насильства в суспільстві є надзвичайно актуальною проблемою, і її значення підкреслюється тим, що в останні роки зафіксовано зростання злочинності з елементами насильства щодо жінок та дітей.

У сучасному постмодерному суспільстві необхідно зменшувати всі упередження, що виникли внаслідок соціалізації щодо жінок та дітей. Це питання слід вносити до всіх відповідальних інституцій суспільства (поліція, суди, освіта, охорона здоров'я), опрацьовувати аналізи його причин і таким чином створювати передумови для успішного прийняття стратегії боротьби з насильством щодо жінок, а також дітей, з метою створення суспільства, в якому всі люди можуть співіснувати без упереджень та страху перед насильством.

Насильство щодо жінок — це не лише фізичне насильство. Насильством є будь-яка поведінка чоловіка, метою якої є здійснення влади або контролю над жінкою та дітьми. Найпоширеніші форми насильства:

Фізичне насильство — включає різні форми жорстокого поводження: штовхання, удари ногами, тягання за волосся, побиття з наміром вбити, спалювання. Насильство з часом посилюється і стає дедалі жорстокішим. Викликання страху є ще одним засобом і частиною динаміки насильства щодо жінок. «Страх перед подальшим насильством часто є найсильнішим інструментом тиску. Після виклику почуття страху у жертви вже немає потреби застосовувати фізичне насильство, бо страх діє залякуюче.» (2) Психічне катування включає емоційне та словесне катування. Постраждала особа відчуває це як порушення почуття власної гідності та психічного здоров'я. До цієї форми насильства належать, наприклад, висміювання на публіці, образливі висловлювання про зовнішність або характер, наклепи. Чоловіки часто використовують ці висловлювання, щоб відвернути увагу від власних насильницьких дій, шукаючи проблему в жінці. Соціальне насильство — це така поведінка, яка має на меті ізолювати жінку від оточення. Сюди належить, наприклад, заборона контактів із сім'єю чи друзями, замикання у квартирі, блокування телефону тощо. Економічне насильство означає зловживання владою розпоряджатися фінансовими ресурсами. Чоловік, наприклад, не дає грошей на прожиття або дає лише недостатню кількість, приховує майно та розмір своїх доходів, але контролює доходи жінки. Сексуальне насильство включає всі сексуальні дії, які нав'язуються жінці. «Сексуальне насильство є актом агресії та зловживання владою, а не результатом неконтрольованих сексуальних потягів.» (3) Домагання та терор, часті телефонні дзвінки, погрозливі листи, стеження, переслідування, словесні погрози... це інші часто використовувані засоби контролю над жертвою. Відомі випадки погроз насильника зброєю, іноді навіть третім особам (дітям, родичам або домашнім тваринам).

Величезний масштаб проблеми у світовому масштабі вимагає публічної дискусії на тему гендерно зумовленого насильства в суспільстві, вважається важливим дослідити мотиви злочинців, соціальні рамки, в яких виникає насильство, та інформувати про наслідки насильства в кожному суспільстві, включаючи наше.

Насильство щодо жінок, що виникає в суспільстві

Вимір домашнього насильства є тривожним, і жодне суспільство не може стверджувати, що воно не зустрічається в ньому сьогодні. У різних країнах змінюються лише його форми та тенденції. Деякі групи жінок є більш вразливими. До них належать жінки-біженки, як зазначає Heise, жінки у в'язницях та виправних установах, жінки з інвалідністю, пенсіонерки та молоді дівчата.

| дорослішання | примусові знайомства та залицяння, економічно примусовий шлюб, сексуальне насильство на робочому місці, зґвалтування, сексуальні домагання, примусова проституція та порнографія, торгівля жінками, примусові шлюби. | | репродуктивний вік | катування жінок інтимними чоловічими партнерами, зґвалтування в шлюбі, вимагання посагу та вбивства через посаг, вбивство партнера, психологічне катування, сексуальне насильство на робочому місці, сексуальні домагання, зґвалтування та катування жінок з інвалідністю. | | похилий вік | катування вдів та літніх жінок. |

Дослідження насильства щодо жінок не має довгої історії. Питання заподіяння шкоди жінкам у найближчому родинному колі почали ширше моніторити лише тридцять років тому, проте закордонні дослідження спочатку орієнтувалися на екстремальні випадки — вбивства дружин і дітей. Лише згодом виявилося, що ця проблема охоплює практично все людське суспільство.

Наслідки насильства, що чиниться щодо жінок

Побиття та знущання над дівчатами та жінками є феноменом, який зустрічається протягом усієї історії людства. Протягом тисячоліть у суспільстві було усталеним вище становище чоловіка, відтоді як патріархат замінив матріархат. Це нелюдське і таке, що принижує жінок, право чоловіків карати та принижувати жінок підтримували та зберігали правові, релігійні та культурні норми.

Через соціалізацію дітей у родинному та суспільному житті ці патріархальні моделі передаються та зберігаються далі. Якщо ми хочемо усунути насильство з життя жінок і якщо хочемо йому запобігти, ми повинні неминуче руйнувати міфи, усувати патріархальні культурні моделі та надавати нові моделі справді рівноправного становища жінки та чоловіка в сім'ї.

Гендерно зумовлене насильство становить велику проблему в усьому світі. Жінки, які стали жертвами насильства, мають підірвану впевненість у собі, насильство, яке впливає на них, регулярно загрожує їхньому здоров'ю, унеможливлює їхню повну участь у житті суспільства. Гендерно зумовлене насильство становить також велику медичну проблему для жінок у всьому світі, воно є значною причиною захворюваності та смертності жінок. Катування може мати вплив не лише на психічне здоров'я, але й значною мірою впливає на фізичне здоров'я, причому навіть із затримкою, і може викликати, наприклад, артрит, високий кров'яний тиск та хвороби серця.

Зв'язок між катуванням та психічними розладами, викликаними ним, серйозно впливає також на смертність жінок. Жінки, які перебувають під постійним тиском, мають вищу схильність до самогубств, у катованих жінок у 5 разів більша ймовірність спроби самогубства, ніж у тих, кого не катували. Головним фактором ризику при вбивствах жінок, а також вбивствах, скоєних жінками, є домашнє насильство.

Домашнє насильство залишається найчастіше нерозпізнаним і непокараним, оскільки його винуватці мовчки або явно виправдовуються жертвами. Жінки, як жертви насильства, здебільшого зносять насильство у найбільшій самотності. Не тому, що вони мовчать, а тому, що ми їх не чуємо. «Груди самі в синцях, мозок струснутий, шкіра подряпана, душа розірвана, не маю сили кричати — сусіди витріщаються, кричу про допомогу — не слухають». (4) У багатьох випадках не лише сусіди, а й власні члени родини, що проживають у спільному домогосподарстві, не бачать, точніше, не хочуть бачити насильство, яке чинить чоловік щодо власної дружини та дітей. Якщо жертва викликає поліцію, вони бояться зізнатися, що щось бачили. Вони мають страх, що насильник міг би їм помститися, а також бояться оточення, яке має тенденцію засуджувати інших за те, що вони «втручаються в домашні справи» інших сусідів.

Бути жертвою постійної або раптової насильницької поведінки і не мати можливості довіряти особі, яка мала б співчувати та допомогти, означає бути позбавленою підтримки, солідарності та справедливості. Це ще одна форма насильства, яка додається до насильства, що чиниться в сім'ї, в інтимних стосунках. Найбільш нищівний вплив на людину має травма, пережита в ізоляції. Якщо жінку б'є чоловік, або доньку — батько, і їй немає кому довіритися, це бунтує всередині неї, аж доки ситуація може ескалювати до самогубства. Кризові центри у Словаччині керують також лініями, які є безкоштовними і де жертвам порадять фахівці, проте часто жертвам допомагає вже лише те, що вони мають кому виговоритися, що можуть комусь довірити травму, яка їх мучить.

Повне усунення та реабілітація наслідків пережитого катування можливі тоді, коли відбудеться повне і постійне припинення катування. Жінка здатна оговтатися від наслідків катування лише в тому випадку, якщо піде від насильника і перерве з ним будь-який контакт.

Багато жінок зносять психічні наслідки катування гірше, ніж фізичні. Їх мучать страх, тривога, втома, посттравматичний стресовий розлад і розлади сну, а також розлади харчової поведінки. Ці розлади є звичайними довгостроковими реакціями на насильство. Катовані жінки можуть стати залежними, легко піддаватися впливу і можуть втратити здатність до самостійного прийняття рішень.

Зв'язок між насильством, що чиниться інтимним партнером, та психічними розладами впливає також на смертність жінок, а саме через підвищений ризик самогубств. «Самогубство — це не беззмістовна смерть. Це часто демонстрація безнадії жінки, яка не здатна впоратися з насильством з боку партнера, жінки, яка не знайшла опори у своєму оточенні і вважає самогубство єдиним виходом із цього замкненого кола». (5)

Медичні наслідки зґвалтування та сексуального насильства з боку чужого чоловіка доводять, що гендерно зумовлене насильство відбувається не лише вдома, у приватній сфері. Це явище загальносуспільне, що зустрічається також поза межами сім'ї. Сексуальний напад може спричинити тілесні ушкодження, а також емоційну травму. Найгіршим наслідком такого катування може бути навіть втрата свідомості та подальша смерть. Жінки, які пережили зґвалтування, проявляють у різний час різні симптоми, викликані травмою — нічні жахи, депресії, нездатність зосередитися, розлади сну та харчової поведінки, почуття гніву та приниження і самозвинувачення. Жертви зґвалтування поза домом також виявляють схильність до спроб самогубства. Наслідки зґвалтування можуть у жінок тривати навіть кілька місяців, років, у більш лабільних жінок — до кінця життя. Навіть через довгі роки, протягом яких жінка мала час психологічно «опрацювати» зґвалтування, є більша ймовірність, що у цих жінок проявиться глибока депресія, алкоголізм, посттравматичний стресовий розлад, токсикоманія та інші залежності, а також розлади особистості та багато інших.

Зґвалтовані жінки, окрім тілесних ушкоджень та емоційної шкоди, піддаються ризику захворювань, що передаються статевим шляхом. Ще однією серйозною проблемою є небажана вагітність. Навіть у наш час існують країни, в яких переривання вагітності є незаконним, навіть у випадку зґвалтування, або де безпечне переривання вагітності є недоступним. Тисячі зґвалтованих жінок змушені терпіти подвійне приниження — зґвалтування та небажану вагітність, результатом якої є народження дитини, яка ні в чому не винна.

Висновок

Насильство, спрямоване на жінок, є також прихованою перешкодою для економічного та соціального розвитку. Гендерно зумовлене насильство, пригнічуючи енергію жінок, підриваючи їхню впевненість у собі та загрожуючи їхньому здоров'ю, унеможливлює їхню повну участь у житті суспільства.

Якби ми заперечили велику і незамінну роль жінки в сім’ї, ми б заплющували очі на реальність. Ми говоримо не про її здібності у веденні домашнього господарства, а про сукупність моральних якостей, які неможливо підсумувати кількома словами без того, щоб не вдатися до спрощення і щоб про щось не забути. Жінки володіють дивовижною здатністю приймати людей, виражати й дарувати любов, робити інших щасливими та любити кожного таким, яким він є, безкорисливо і беззастережно.

Автор: Slavomír Laca Використана література:

1. BENEDICT, H.: To není vaše vina! Praha: One Woman Press, 2003, 373 s. ISBN 80-86356-17-5.
2. BODNÁROVÁ, B. – FILADELFIOVÁ, J.: Domáce násilie na Slovensku. Predbežná správa z výskumu. Bratislava: Medzinárodné stredisko pre štúdium rodiny, 2002, 122 s. ISBN 80-89048-06-4.
3. CVIKOVÁ, J. – JURÁŇOVÁ, J.: Piata žena. Aspekty násilia páchaného na ženách. Bratislava: Aspekt, 2001, 385 s. ISBN 80-85549-28-X.
4. ERDÉLYIOVÁ, R.: Stratégie eliminácie násilia voči ženám. Bratislava: Ministerstvo vnútra SR – sekretariát Rady vlády SR pre prevenciu kriminality kancelárie ministra vnútra SR, 2000, 85 s.
5. HEISE, L.L. – PINTAGUY, J. – GERMAIN, A.: Násilie páchané na ženách: skrytá ujma na zdraví. Bratislava: PRO FAMILIA: Aspekt, 1998, 72 s. ISBN 80-967964-0-2.
6. HIRIGOYEN, M.F.: Psychické násilí v rodině a v zaměstnání. Praha: Academia, 2002, 232 s. ISBN 80-200-0994-9.
7. STUART, M. J.: Poddanstvo žien. Bratislava: Kalligram, 2003, 168 s.

(1) STUART, M. J.: Poddanstvo žien. Bratislava : Kalligram, 2003, 168 s. (2) BODNÁROVÁ, B. – FILADELFIOVÁ, J.: Domáce násilie na Slovensku. Bratislava : MZS, 2002, 122 s. (3) ERDÉLYIOVÁ, R.: Stratégie eliminácie násilia voči ženám. Bratislava : Ministerstvo vnútra SR, 2000, 85 s (4) HIRIGOYEN, M. F.: Psychické násilí v rodině a v zaměstnání. Praha: Academia, 2002, 232 s. (5) BENEDICT, H.: To není vaše vina. Praha: One Woman Press, 2003, 206 s

Доповідь була виголошена на V щорічній науковій конференції з міжнародною участю під назвою 'Sociálno-patologické javy a marginalizované skupiny', яку організували Ústav Kráľovnej Pokoja z Medžugorja Bardejov, Institut mezioborovych studii Brno, Filozoficka fakulta UPJS Kosice, і яка відбулася 8 жовтня 2010 року в Бардієві.

Публікації автора статті: PaedDr. Slavomír Laca, PhD

Základy sociálnej pedagogiky — Соціальна педагогіка проходить крізь постійний розвиток у зв’язку з розвитком усього суспільства, яке позначене суспільними змінами, пов’язаними насамперед зі зростанням техніки, автоматизацією та глобалізацією світу, а також зі зростаючою кількістю соціально-патологічних явищ у суспільстві.

Vybrané kapitoly z etiky pre sociálno-zdravotnícke profesie — У наш час ми можемо констатувати, що спостерігається значне зростання кількості наукових знань про людину як про розумного індивіда на рівні людської популяції, аж до різноманітної проблематики. На передній план виходять дедалі помітніші багатогранні та складні етичні питання щодо людського життя.