Соціальний педагог у школах та в шкільних закладах

ВСТУП

У Словацькій Республіці досі в більшості шкіл та шкільних закладів відсутня позиція соціального педагога. При цьому його необхідна діяльність як фахового працівника мала б бути для шкіл самоочевидною. Соціальний педагог у першу чергу діє як висококваліфікований фахівець у галузі профілактики, який вміє невідкладно вирішувати проблеми та запобігати ситуаціям, які спричиняє виникнення соціально-виховних проблем. В даний час, зі зростанням проблем учнів, він зміг би дуже ефективно допомогти у разі гострих та хронічних потреб. Соціальний педагог ідеально співпрацює з багатьма фаховими працівниками, з якими в школах вони можуть створити команду, здатну швидко реагувати на нововиниклі проблеми.

Актуальне законодавство визначає професію фахового працівника школи, ми, проте, очікуємо і рекомендуємо, щоб у найближчому майбутньому вона перепрофілювалася і більше визначилася в шкільному освітньому процесі. Причиною є зростання діагностування наслідків соціально-патологічних явищ у середовищі, в якому перебуває учень, при вирішенні яких діяльність соціального педагога є незамінною.

У статті ми вказуємо на необхідне представництво соціального педагога в школах та в шкільних закладах, оскільки саме він допомагає і правильно спрямовує не тільки учнів, а й самих батьків та вчителів. Кожну людину мотивує головним чином те, що має для неї якийсь сенс.

Частиною статті є дослідження — анкетне опитування серед педагогічних працівників, у якому вони мали висловити думку про важливість та значення соціального педагога в школах та в шкільних закладах. Дослідницький зондаж частково вказує на актуальний стан у словацькій освіті.

Соціальна педагогіка

Соціальна педагогіка в Словаччині почала розвиватися набагато пізніше, ніж у Європі, під кутом зору закордонного досвіду та знань. Закладення основ соціальної педагогіки відбулося в 70-х роках XX століття. (Hroncová, Emmerová, 2015) В даний час університетські навчальні програми пропонують можливість навчання в галузі соціальної педагогіки, де випускники можуть працевлаштуватися як висококваліфіковані педагоги дозвілля та соціальні педагоги. Вони можуть працювати в освіті, в державній адміністрації та в галузі соціальних послуг. Завданням університетських навчальних програм соціальної педагогіки є підготовка слухачів, майбутніх соціальних педагогів, до діагностування та аналізу проблем в освітньому процесі, ведення ефективного педагогічного консультування насамперед для учнів 1-го, 2-го та 3-го ступенів. Фахову діяльність вони здійснюють у межах профілактики, інтервенції та надання консультацій. В даний час, з розвитком суспільства, відбуваються нові прояви небажаних соціально-патологічних явищ, а також історично повторювані явища. Більше зростає потреба в інших спеціальних педагогах, які б допомагали оздоровлювати, захищати та забезпечувати плавний і неперервний освітній процес у школах. Її розвиток буде продовжуватися в найближчий період, оскільки все частіше починає з'являтися попит шкіл на таку позицію педагога. Це пов'язано насамперед зі зростаючими проблемами людей у суспільстві. Дедалі важливіші завдання через ці впливи будуть виконувати соціальні педагоги.

Головним завданням соціальної педагогіки є в першу чергу визначення взаємозв'язку між вихованням та соціальним середовищем. Визначення соціальної педагогіки протягом свого розвитку різноманітно змінювалися та розвивалися відповідно до проблем даного часу. Питаннями соціальної педагогіки займалися багато фахівців, наприклад, O. Baláž, Z. Bakošová, J. Průcha, J. Hroncová, A. Hudecová, B. Kraus, S. Klapilová, P. Klíma та інші. Ми, проте, схиляємося до наступних тверджень: «Соціальна педагогіка як життєва допомога — це позитивна педагогіка, метою якої в системі комплексного догляду є надання допомоги дітям, молоді та дорослим у різних типах середовищ шляхом пошуку оптимальних форм допомоги та компенсації недоліків. Метою є трансформація людей і суспільства через виховання. Йдеться про процес виховного догляду, опіки, захисту, спрямований на інтеграцію та стабілізацію особистості. Йдеться про інтеграцію всіх аспектів, які формують особистість, та стабілізацію людини в суспільстві». (Bakošová, 2008, с. 58) Далі йдеться про наукову дисципліну трансдисциплінарного характеру, яка фокусується на середовищі у вихованні, на подоланні життєвих ситуацій незалежно від віку в сенсі допомоги відповідно до потреб індивіда та суспільства, на формуванні оптимального способу життя. (Průcha, 2009) «Соціальна педагогіка історично, але й у сучасний час, переважно фокусується на дітях та молоді, що походять із соціально вразливих груп, які перебувають у ризикованих життєвих ситуаціях. Її завданням було допомагати сім'ї та школі вирішувати кризові ситуації та запобігати виникненню дисфункціональних процесів і соціально-патологічних явищ у дітей та молоді». (Hroncová, Emmerová, 2015, с. 73) В даний час ми можемо фіксувати зростання різних соціальних проблем, які безпосередньо стосуються діяльності соціального педагога. Він, як універсальний фахівець, повинен співпрацювати та координувати роботу з багатьма фахівцями на високому професійному рівні. Соціальний педагог створює та розвиває умови для здорового та повноцінного розвитку індивідів, щоб їм було дозволено функціонувати в соціальному середовищі та досягти соціальної рівноваги. У шкільній системі робота соціального педагога спрямована на підтримку та роботу з групою. Його діяльність зосереджується не тільки на допомозі учням, а й вчителям та батькам. Метою є створення якісного життя в школі.

Соціальний педагог — частина соціальної педагогіки та соціальної роботи

Соціальний працівник на позиції соціального педагога належить до соціальної педагогіки. Йдеться про спеціальну педагогічну дисципліну, яка в континуїтеті з іншими науковими дисциплінами бере участь у вирішенні соціально-педагогічних проблем, що виникають у школі. Метою діяльності соціального педагога є профілактика, вирішення та усунення соціально-педагогічних проблем, що виникають у школах, у класах та в окремих учнів.

Hroncová та Emmerová розрізняють два види профілактики соціально-психологічних проблем. Вторинна профілактика спрямована на групи населення, що перебувають у групі ризику, вона вже не стосується всіх. Первинна профілактика спрямована на все населення, яке не є медично, соціально чи іншим чином ризикованим або порушеним. (Порівн. Hroncová, Emmerová, 2015, In: Sociálny pedagóg v škole v teoretickej reflexii a praxi) Діяльність соціального педагога продовжується також у галузі профілактики соціально-патологічних явищ в інституційному середовищі. «Наступною метою є виховання до самодопомоги, відновлення нормальності людини, інтервенція в процеси соціалізації дітей та молоді, а також дорослих, причому центр її компетенцій полягає в профілактиці та профілактичних заходах». (Niklová, 2020, с. 15) Значення соціального педагога в Словаччині в даний час є значно вищим, ніж було 20 років тому.

Велика кількість авторів почала займатися соціальною педагогікою в Словаччині вже в цей період, наприклад, Hroncová, Emmerová, Határ, Selická, Jusko, Bakošová, Miňová та інші, проте кожен зі згаданих авторів ставить функцію соціального педагога в різні контексти та площини. Hroncová пов’язує цю діяльність із профілактикою злочинності, Bakošová — з відомством освіти, відомством праці, соціальних справ та сім’ї, відомством внутрішніх справ, юстиції та охорони здоров’я, Selická пов’язує її з ромською сім’єю, Jusko — з профілактикою наркозалежностей, Miňová — із синдромом CAN. 2 (Bakošová, 2008, с. 198) «Соціального педагога ми можемо розуміти як фахівця (професіонала), теоретично, практично та концептуально підготовленого для виховної діяльності всюди там, де він сприяє формуванню здорового способу життя, насамперед там, де середовище, індивід чи група діють деструктивним або некреативним способом у задоволенні потреб». (Kraus, 2008, с. 198) Ця діяльність не є суворо прив’язаною до часу навчальної години.

Діяльність соціального педагога ми відносимо до професій, що допомагають. Його професійна сторона роками формувалася як з теоретичного, так і з практичного боку залежно від розвитку суспільства. У сучасний час професія соціального педагога в школах та шкільних закладах стає дедалі більш затребуваною та необхідною. Своє застосування вони знаходять у шкільних групах підтримки, де мають своє незамінне місце в консультуванні та профілактиці. Безсумнівно, це має велике значення для позитивно функціонуючого суспільства. «Професія соціального педагога була і є тісно пов’язана з розвитком соціальної педагогіки як науки та визначенням її предмета. Широка орієнтація соціальної педагогіки на вирішення багатьох соціально-виховних проблем у минулому, а також сьогодні, відображається не лише в різних підходах до визначення її предмета, а й у неузгодженому визначенні компетенцій та професіограми соціального педагога». (Hroncová, Emmerová, 2015, с. 55) Соціальний педагог є стимулом для розвитку соціальної педагогіки. У взаємодії з багатьма соціальними педагогами, а також зі збільшенням їхньої кількості, він може розвивати наукові галузі педагогіки та соціальної роботи. «Завдяки законодавчим змінам у 2008 та 2009 роках в освіті соціальний педагог належить до інших складових системи виховної консультації та профілактики, і однією з багатьох дій та завдань, які виконує соціальний педагог, є також фахова діяльність у межах профілактики соціально-патологічних явищ. З погляду професіоналізації профілактики йдеться про значний позитивний зсув, який створює простір для здійснення якісної та ефективної профілактики соціальної патології у шкільному середовищі, оскільки саме соціальний педагог володіє цілим рядом ключових професійних компетенцій, до яких належить також компетенція соціально-виховної профілактики, інтервенції, профілактики та терапії». (Tichý, 2012, с. 134, In: Sociálny pedagóg v škole) Випускники після закінчення вищої освіти за спеціальністю соціальна педагогіка здатні виконувати фахову діяльність у межах профілактики, інтервенції та надання консультацій, особливо для дітей та учнів, які перебувають під загрозою соціально-патологічних явищ. Це стосується також учнів із соціально вразливого середовища, наркозалежних або інших вразливих осіб, їхніх батьків або законних представників, а також педагогічних працівників шкіл та інших шкільних закладів.

Випускники соціальної педагогіки здатні підтримувати просоціальну та етичну поведінку, виконувати завдання соціального виховання, встановлювати соціально-педагогічну діагностику, проводити соціально-педагогічне консультування, визначати завдання в межах профілактики соціально-патологічних явищ, а також здійснювати редукцію небажаної поведінки. Вони повинні володіти знаннями в галузі теоретичних компонентів соціальної педагогіки, розуміти теорії освіти, принципи та суттєві зв’язки. Частиною цього мають бути добрі знання економічного, політичного та культурного контексту розвитку особистості через освіту. Підготовка соціальних педагогів полягає також в орієнтуванні у шкільних законах та документах. «Ми можемо підсумувати, що соціальний педагог — це фаховий педагогічний працівник, який зосереджується на всіх дітях, незалежно від того, чи є в їхньому житті якась проблема легкого чи серйозного характеру, чи це діти без серйозніших проблем. Соціальний педагог — це перша допомога для дитини в школі, коли з’являється проблема, він вирішує проблеми виховних труднощів, невідповідну поведінку в класі, емоційні та соціальні проблеми дітей аж до делінквентності». (Порівн. Strapková, /files/6714776b7e4b9fc38b034e56f4c1a55c) Роль соціального педагога з огляду на зростаючі проблеми учнів буде дедалі частішою.

Досі щодо цієї професії існують певні обмеження. «Як проблема тут виявляється саме несталість компетенційного поля соціальної педагогіки, яке різними авторами та інституціями визначається по-різному. Іноді зазначена широта, аж до безмежності, соціальної педагогіки вважається її недоліком». (Malík, 2019, с. 91) Ми вважаємо, що з продовженням практики протягом наступних років та збільшенням кількості соціальних педагогів у школах діяльність соціальної педагогіки чіткіше визначиться та випрофілюється.

Законодавче регулювання соціального педагога та здобуття кваліфікації

У законодавчому регулюванні соціальний педагог не є невідомим. Згідно з § 107, ч. 3 закону № 245/2008 З. з. про виховання та освіту, у початковій школі на кожні 50 учнів із соціально вразливого середовища працює один асистент вчителя або один соціальний педагог. Його значення є важливим у вихованні та освіті дітей та учнів із соціально вразливого середовища.

Спеціальними соціальними закладами виконання професії та практики соціального педагога згідно з §120 закону № 245/2008 про школи та шкільні заклади є: a) діагностичний центр, b) редукційний центр, c) лікувально-виховний санаторій.

Найчастішими місцями виконання професії соціального педагога в межах освітнього процесу та соціальної роботи є школи та шкільні заклади. Школа, як другий найважливіший соціалізаційний чинник у житті дитини, повинна представляти безпечне середовище з позитивним кліматом, яке значною мірою підтримує захист учнів від загрози та водночас веде їх до позитивних цінностей, суспільно корисних та очікуваних форм поведінки. Становище школи, насамперед у галузі первинної профілактики, відіграє надзвичайно важливу роль, що зумовлено також зростанням девіантної поведінки дітей та підлітків. (Порівн. Hroncová, Niklová, Hanesová, Dulovics, 2020, с. 57)

Соціальний педагог у розумінні чинного словацького законодавства, згідно з §23 закону № 138/2019 З. з. про педагогічних та фахових працівників, разом зі шкільними психологами, спеціальними педагогами, польовими спеціальними педагогами, кар’єрними консультантами, шкільними логопедами та лікувальними педагогами належить до категорії фахових працівників.

Соціальний педагог згідно з §27 ч. 2 закону № 138/2019 З. з. про педагогічних працівників та фахових працівників: a) виконує профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання та усунення ризикової поведінки дітей та учнів, а також на запобігання та усунення соціально-патологічних явищ,

b) надає консультації та здійснює інтервенцію, зосереджену на дітях та учнях із ризикованою поведінкою, які перебувають під загрозою соціально-патологічних явищ, а також на дітях та учнях із соціально вразливого середовища, c) надає консультації та поради законним представникам, педагогічним працівникам та фахівцям, d) здійснює соціально-педагогічну діагностику середовища та стосунків, просвітницьку діяльність та інші заходи у соціально-виховній сфері, e) підтримує співпрацю педагогічних працівників та фахівців із законними представниками, працівниками закладів соціально-правового захисту дітей та соціальної опіки, а також іншими фізичними та юридичними особами.

Соціальний педагог для виконання своєї професії згідно з постановою № 1/2020 З. з. Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту про кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників та фахівців повинен здобути вищу освіту другого ступеня за спеціальністю «вчительство та педагогічні науки», де навчальна програма спрямована на соціальну педагогіку. (/files/6714776b7e4b9fc38b034e56f4c1a55c) Йдеться про спеціальність «соціальна педагогіка», «соціальна робота», «вчительство та педагогічні науки» у навчальній програмі, спрямованій на соціальну педагогіку. (Порівн. /files/752a7ef10d4bcbf6ed81612eb0c49c80) Посаду соціального педагога може обіймати також випускник спеціальності «соціальна робота», який пройшов відповідне навчання за програмою педагогічного мінімуму. Вища освіта 3-го ступеня за спеціальністю «соціальна робота» зі здобутим ступенем PhD. дає право соціальному працівнику з педагогічним мінімумом виконувати професію соціального педагога.

Особистість та практика соціального педагога в школах

До особистості соціального педагога як фахівця, що допомагає, чия діяльність зосереджена на роботі з людьми, висувається багато вимог. Окрім кваліфікаційних вимог, які визначають його професійну компетентність, соціальний педагог повинен володіти особистісними якостями, що сприяють якісній роботі консультанта, терапевта, лектора. (Niklová, 2020, с. 19) Це фахівець, який повинен мати природні задатки до роботи з учнями, вчителя та соціального працівника. Сама по собі здобута кваліфікація є необхідною для розвитку цих навичок. Однак вона не є достатнім фактором для практики, яка набувається поступово під час виконання професії. «Набуття ключових компетенцій — це довічний процес, який позитивно впливає на особистісний розвиток людини». (Niklová, 2020, с. 20) Постійні зусилля протягом усього життя приносять свої результати та нові досвіди, що створює додатковий простір для мотивації.

За Маліком, для оптимального виконання професії соціального педагога необхідні особистісні передумови персонально-особистісного характеру, які поділяються на дві групи: інтерперсональні характеристики, такі як впевненість у собі, цілеспрямованість, креативність, та інтерперсональні характеристики, що включають сумлінність, передбачливість та терплячість. Особливо важливою для соціального педагога є терплячість, з огляду на те, що вирішення різних проблемних ситуацій не відбувається з дня на день; соціального характеру — афіліативність, просоціальність, комунікативні навички, емпатія, повага до інших; та якості морального характеру, серед яких він виділяє альтруїзм, чесність та дискретність. (Malík, 2019, с. 94 – 95) «Соціальний педагог має едукаційні компетенції самовиховання, самоосвіти, компетенції консультування, профілактики, економічні компетенції та компетенції перевиховання». (Laca, 2011, с. 168) Завдяки переліченим компетенціям ця професія належить до групи фахівців школи.

«В останні десятиліття у фаховій та широкій громадськості вказується на зростання проблемної чи девіантної поведінки учнів, що підтверджується різними релевантними дослідницькими студіями. Зазначені факти змушують фахівців та громадськість приділяти увагу проблемній поведінці, її генезі, наслідкам, але насамперед тому, як їй ефективно запобігати або як її вирішувати». (Niklová, 2020, с. 27) Соціальний педагог виконує професійні завдання в межах профілактики, інтервенції та надання консультацій. За Лацою, соціальний педагог зосереджується переважно на дітях, молоді та дорослих. Діяльність соціального педагога є допоміжною, вона включає освітню, виховну, профілактичну, перевиховну та інтервенційну діяльність. (Laca, 2011, с. 158) Консультування надається насамперед учням, у яких проявляються соціально-патологічні явища. До таких соціально-патологічних явищ можна віднести:

• вразливе середовище,
• речовинні та неречовинні залежності,
• відсутність батьківського виховання,
• недостатнє матеріальне забезпечення,
• різні форми цькування (булінгу),
• домашнє насильство,
• одноліткові групи,
• прогулювання школи

Учень може зростати у вразливому середовищі. Часто це середовище, якому бракує належної якості інфраструктури, підключення до електромережі та водопостачання, і, як наслідок, недостатня гігієна, непридатність житла тощо. Це не обов'язково стосується лише ромських поселень. Окремі згадані аспекти можуть зустрічатися і в поселеннях більшості. Це детермінант, що впливає на виховання учнів поза школою. Менші можливості, а також відсутність виправлення ситуації можуть призвести до патологічної поведінки, метою якої є приховування цих недоліків.

Залежності, як речовинні, так і неречовинні, зазвичай формуються поступово. Неналежне проведення вільного часу, нудьга, а також вплив середовища та окремих осіб часто пропонують наркотик як вирішення проблем. На жаль, наявність наркотиків можлива навіть у школах. Учень може піддатися пропозиції, щоб вписатися в компанію і бути частиною якогось колективу. Після формування залежності виникає безліч проблем. Гемблінг, відеоігри, порнографія тощо пропонують можливість забути про неприємні відчуття та нерозв'язні ситуації. На жаль, за їх допомогою поступово і в досить короткий час формуються залежності. Залежності згодом спричиняють інші супутні патологічні явища — крадіжки, агресивність, соціальну ізоляцію, нехтування доглядом за собою, психічні проблеми тощо. До патологічного явища ми відносимо також вживання легких наркотиків час від часу, рекреаційно. У шкільному середовищі недоречно толерувати куріння, а також виділяти місця для курців. Це стосується всіх педагогічних та непедагогічних працівників, щоб вони утримувалися від такої поведінки.

Відсутність батьківського виховання часто трапляється при смерті одного з подружжя. Спільна участь подружжя таким чином відсутня. Іншою можливістю відсутності батьківського виховання є розлучення та відокремленість батьків, колишніх партнерів, один від одного. Почергове виховання або встановлені судом зустрічі дітей з одним із розлучених батьків у регулярні часові інтервали не дозволяють здійснювати повний догляд обома батьками. Ми вважаємо, що різні погляди на виховання дітей ще більше поглиблюються і можуть негативно впливати на психічний розвиток дитини та підлітка. Негатив почергового виховання часто полягає також у зловживанні учнем під час відвідування школи. У педагогічному середовищі відмінність почергового батьківського виховання проявляється все частіше. Учень краще готується до занять, коли перебуває у суворішого з батьків. Наступного тижня він не готується до занять завдяки поблажливому підходу іншого з батьків. Учень може зловживати цим, щоб уникати шкільних обов'язків. Саме під час уникнення шкільних обов'язків може відбуватися контакт із наркотиками, прогули, вживання легких наркотиків, надмірне захоплення відеоіграми тощо. Варто зазначити, що виникнення травми через розлучення власних батьків може спричинити бунт учня та неналежну поведінку в школі.

Недостатнє матеріальне забезпечення може бути з різних причин – безробіття батьків, низькооплачувана робота батьків та брак нових робочих можливостей для сімей, значно обмежений фінансовий бюджет сім'ї внаслідок заборгованості3 може поставити учня у незручне становище. Шкільне середовище часто є простором для порівняння одягу, взуття, брендових речей тощо.

За Laca, проблематика цькування стає загальносуспільною проблемою. Ми часто зустрічаємося з позицією типу: учні самі винні, або нехай вирішать проблему між собою. (Laca, 2011) Ми вважаємо за доцільне згадати також цькування з боку вчителя, вчителів. Сама фрустрація вчителя, спричинена складною ситуацією вдома, проблемами у партнерських стосунках, а також заздрість до учнів, наприклад, щодо їхніх здібностей, обдарованості, є одними з небагатьох стимулів, що спричиняють цькування з боку вчителя. Соціальний педагог тут виявляється доречним для втручання в таку небажану поведінку, її усунення та подолання шкоди, завданої таким цькуванням. Цькування може виникати на шкільному робочому місці також між самими працівниками, колегами. Агресор, цькувальник таким чином негативно впливає на виконання педагогічної професії цькованого колеги. Ми вважаємо, що і в цьому випадку незамінною є роль соціального педагога, щоб запобігти такому соціально-патологічному явищу в школі. «соціальний педагог може надавати вчителям консультації в індивідуальній або груповій формі.» (Niklová, 2020, с. 65) Сам агресор – цькувальник може заздрити своєму колезі. Тому соціальний педагог може втрутитися і усунути це небажане прикре явище в школі. «Онлайн-середовище діє на людину не лише консолідуюче, а й розкладно. З одного боку, вони діють просвітницьки та превентивно, з іншого боку, створюють ґрунт для культивації широкого спектра суспільно небажаних явищ. Вони мають силу сенсибілізувати людей до певних проблем, водночас вони є одним із найефективніших засобів масової анестезії, що призводить до того, що люди втрачають сприйнятливість до деяких тем чи проблем. Вони також мають виразні проінтеграційні ефекти, водночас ведуть до нових форм ексклюзії.» (Malík, 2019, с. 87) Онлайн-світ часто помилково представляє реальний світ. «Онлайн-простір стає притулком для людей, яких реальний світ не прийняв.» (Malík, 2019, с. 87) Діти, також через наслідки цькування, не можуть знайти спосіб спілкуватися з однолітками. Діалог в онлайн-світі зовні є анонімнішим, безпечнішим і вільнішим для вираження почуттів та думок. Перевагою онлайн-консультування або інтервенції є насамперед те, що їх можна надати в реальному часі та незалежно від просторової відстані між соціальним педагогом і людиною, яка потребує фахової допомоги. (Malík, 2019, с. 89) «Те, чого вимагає сучасна доба, — це також те, щоб здійснювався депістаж4 в онлайн-середовищі.» (Csikósová, 2018, с. 38) Це не обов'язково має бути популярне втручання з боку педагога, але в будь-якому випадку воно є превентивним і корисним, оскільки учні не можуть оцінити міру оприлюднення приватної інформації.

Домашнє насильство є ще однією причиною, що спричиняє проблеми у поведінці учня в школі. «Саме сім'я в житті людини відіграє незамінну роль. Вона виконує певні функції, які, як і суспільство, вимагає і індивід. У сім'ї ми вперше зустрічаємося із соціалізацією особистості. Її можна вважати виховно-освітньою інституцією, звідки людина виносить основу для життя.» (Csikósová, 2018, с. 38) Якщо сім'я не виконує свої основні функції стосовно її членів і суспільства як такого, починається руйнація власного члена. Це відбувається і у випадку вже згаданого домашнього насильства. Насильником у сім'ї буває батько, дідусь, якщо йдеться про багатопоколінне домогосподарство, старший проблемний брат... Домашнє насильство не обов'язково стосується лише фізичних нападів. Часто воно полягає у психічній маніпуляції дитиною. Встановлення виконання важких завдань, покарання за невиконання, ігнорування батьком дитини через те, що вона не виконала завдання, докори в тому, що вона нездатна і зазнає невдачі, спричиняють психічні травми. Учень із такого середовища може без власної волі заїкатися, мочитися в ліжко, тремтіти під час звичайного соціального контакту. Стрес може посилюватися під час освітнього процесу в класі. Завданням соціального педагога в цьому випадку є з'ясувати стан сімейного співжиття, діагностувати проблеми. «Якщо стосунки між батьками або іншими членами сім'ї є дисгармонійними, вони можуть викривляти його уявлення про реальність, і сім'я стає ризиковим фактором, що сприяє можливому виникненню психічних труднощів.» (Koscúrová, 2010, с. 75) Ці труднощі відображаються у поведінці учня та його результатах у школі. «Також невиконані економічні функції сімей можуть негативно вплинути на поведінку дітей.» (Bujdová, Šimková, Bryndzák, 2016, с. 132) Дисфункційна сім'я супроводжується принаймні виникненням одного серйозного соціально-патологічного явища. Ми можемо, однак, стверджувати, що в сучасних сім'ях може зустрічатися не одне патологічне явище. Йдеться вже про континуїтет патологічних явищ. «Найефективнішим способом боротьби проти цих соціально-патологічних явищ є профілактика.» (Bujdová, 2015, с. 25) Проте вона повинна випереджати виникнення та перебіг соціально-патологічних явищ у сім'ї.

Групи однолітків не обов'язково повинні мати всі елементи згаданих соціально-патологічних явищ. Часто це може бути об'єднання осіб, які мають схожі проблеми в сім'ях та у своєму оточенні. Їхня солідарність допомагає частково усунути особисті фрустрації. Відносини в цих групах не завжди ґрунтуються на щирості. Мета — вижити. Пізніше в цих групах може відбуватися диференціація, перебирання керівних і підпорядкованих ролей всередині неї. Можуть виникати інші форми насильства, що лише поглиблюють дані проблеми. З метою привернути увагу та вписатися в колектив подібних, учень може виконувати дії, які за звичайних обставин не виконував би – куріння марихуани, надмірне вживання алкоголю, вживання наркотиків, отримання контактів при придбанні наркотиків, адреналінові крадіжки в магазинах з метою зміцнення свого статусу в межах групи, фотографування розважальних фото та їх публікація в соціальних мережах є іншими небажаними результатами співжиття в цій групі, що відображається в освітньому процесі учня. «Соціальний педагог повинен використовувати знання науки та досліджень у запобіганні наркотичній залежності та зниженні попиту на наркотики.» (Hroncová, Emmerová, Majerová Kropáčová, Snopková, 2015, с. 75) Він повинен спиратися на додаткову інформацію та знання з багатьох галузей, що взаємно переплітаються.

Прогулювання школи становить незаконну відсутність учня в освітньому процесі. Прогулювання не обов'язково означає лише лінь та уникнення обов'язків. «До нього ми можемо віднести розлади, що випливають із проблем у школі, з відчуття, що навчання є занадто важким, страх перед цькуванням, шкільна депресія або депресія.» (Koscurová, 2013, с. 123) Прогулювання має кілька форм. Це не обов'язково має бути втеча зі школи у формі пригоди чи бажання стати помітним, а втеча від середовища, яке викликає стрес, невпевненість і тривогу.

Згідно з Malík, 2019, с. 100, позиція соціального педагога як внутрішнього працівника школи сприймається як найбільш практичне рішення. У словацькій освіті позиція соціального педагога відсутня і замінюється педагогічними працівниками, шкільним психологом. У школах він міг би також працювати як виховний радник, координатор профілактики, педагог дозвілля, асистент вчителя. Ми погоджуємося з твердженням, що будь-яке насильство діє на індивіда деструктивно, а також на суспільство. «Одним із небезпечних феноменів життя є присутність агресії, насильства та приниження безпосередньо в шкільних класах. Для розбору проблеми насильства в школах, як і інших тем, важливо точно визначити певні поняття.» (Laca, 2011, с. 122) Необхідно точно встановити причини, які є стимулюючими для цькування. У міжособистісних стосунках це форма небажаної агресивності, яка серйозно деформує соціальні відносини та форми життя. «Важливим фактором, який несприятливо впливає на особистісний та соціальний розвиток учня в шкільному середовищі, є цькування та агресивність, що здійснюються безпосередньо в школі.» (Koscurová, 2013, с. 116) Окремі школи повинні будуть все частіше вирішувати ці фактори та усувати їх також за допомогою соціальних педагогів. «Соціальний педагог — це, отже, перша допомога для дитини в школі, коли з'являється проблема, він вирішує проблеми виховних труднощів, невідповідну поведінку в класі, емоційні та соціальні проблеми дітей аж до делінквентності.» (Strapková, /files/6714776b7e4b9fc38b034e56f4c1a55c) Завдяки специфічним завданням йому не потрібно займатися викладанням інших предметів, і він може суто присвятити себе своїй діяльності.

Інші компетенції соціального педагога

Соціальний педагог забезпечує соціальний сервіс для учнів. Він займається профілактикою соціально-патологічних явищ у школі у формі різних лекцій, радіопередач, бесід та семінарів для учнів, законних представників та інклюзивної команди дитячого садка, початкової школи, займається корекцією поведінки учнів з розладами поведінки (дисоціальна, асоціальна поведінка). У консультуванні та реабілітаційних процедурах він вирішує проблемну поведінку учнів, таку як прогулювання, цькування, злочинність, екстремізм, моральні та соціальні розлади в поведінці, надає допомогу учням, які походять із дисфункційних та соціально незахищених сімей, співпрацює з місцевими навчально-виховними установами та іншими фахівцями: поліцією, соціальною куратолою та з CPPPaP тощо. Він співпрацює з іншими фаховими працівниками школи при об'єднанні впливів на індивідуально інтегрованого учня, у стосунках з батьками надає поради та індивідуальні консультації в галузі профілактики соціально-патологічних явищ і про можливі ризики для учнів, працює регулярно з класним колективом над створенням кращої атмосфери та клімату в класі з метою запобігання конфліктам, агресії та цькуванню в групі, веде точний облік вирішених випадків у межах індивідуальної та групової діяльності, робота в сегрегованих громадах, співпраця при неформальній освіті, співпрацює та бере участь у розробці плану дій/планів дій для інклюзивної освіти. (Порівн. Trvalová, /files/752a7ef10d4bcbf6ed81612eb0c49c80)

Сегреговані групи найчастіше пов’язують із ромською меншиною. Значення соціального педагога в роботі з ромською сім’єю ми бачимо також у його застосуванні в шкільному середовищі, в якому ми можемо сприймати соціального педагога як помічника та захисника як учнів, вчителів, так і батьків, а також як медіатора при вирішенні конфліктів, координатора співпраці між школою та ромською сім’єю, сім’єю та фахівцями і, зрештою, як організатора дозвіллєвих та превентивних заходів для ромських дітей та молоді. https://www.prohuman.sk/pedagogika/socialny-pedagog-a-romska-rodina Автор: Mgr. Ivana Šuhajdová «Робота з ромським етносом представляє перспективні можливості застосування соціальних педагогів під час роботи в низькосоціалізованому середовищі сегрегованих поселень». (Hroncová, Emmerová, 2015, с. 124) Доцільно, якщо соціальний педагог відповідає додатковим кваліфікаційним вимогам для викладання інших предметів, загальноосвітніх, професійно-освітніх предметів. У межах післяобіднього навчання та репетиторства з предметів створюється простір для майбутнього консультування, аналізу соціального середовища. «Будь-які превентивні зусилля соціального педагога повинні містити елементи ефективної профілактики та превентивних програм. Ефективність будь-якого превентивного впливу зумовлена вибором та використанням відповідних і доречних стратегій». (Tichý, 2012, с. 136 In: Sociálny pedagóg v škole) Одним із найважливіших компонентів є ефективна комунікація у сфері соціальної роботи та педагогіки. Обидві наукові дисципліни на практиці переплітаються як у соціальних закладах, так і в школах та шкільних установах. «У сфері соціальної професії важливо, щоб працівник усвідомив, що створення та підтримання стосунків із клієнтом є для його подальшої роботи принциповим кроком до досягнення бажаного результату для обох сторін». (Laca, 2013, с. 83) Це стосується самого соціального педагога, який перебуває в комунікації з учнем. Тут бажаною є конфіденційність розмов при вирішенні соціальних проблем, соціально-патологічних явищ та створення унікальної довіри між педагогом та учнем. «Одноразові, кампанійні заходи самі по собі не можуть замінити постійну та цілеспрямовану систематичну роботу у сфері профілактики залежностей». (Tichý, 2012, с. 136 In: Sociálny pedagóg v škole) Однак вони можуть стати поштовхом для підготовки іншої нової постійної та систематичної роботи.

Співпраця соціального педагога з педагогічними та фаховими працівниками у шкільному процесі

«Шкільний педагог у межах своєї діяльності співпрацює з класними керівниками, асистентами вчителя, спеціальними педагогами, шкільним психологом, виховним консультантом та іншими педагогічними та фаховими працівниками школи». (Strapková, https://zspdobsinskeho.eu.sk/socialny-pedagog/) Далі він співпрацює з фаховими працівниками, такими як психолог, що співпрацює, спеціальний педагог та логопед. Співпраця необхідна з батьками, яка відіграє ключову роль. Намагання батьків співпрацювати, визнати помилку чи нехтування чимось у батьківському вихованні є першою вчасною інтервенцією у вихованні дитини, що веде до подальшого виправлення. «І саме школа як основний, незамінний, виховно-освітній чинник не може виконувати свої цілі та складні виховні завдання без активної співпраці з родиною, бо, словами P. Gongová: намагатися виховувати молодь без допомоги та підтримки родини — це як намагатися замітати листя на вітрі». (Laca, 2011, с. 101)

Частиною виконання професії соціального педагога є також співпраця з фаховими працівниками CPPPaP та CŠPPP (психолог, що співпрацює, спеціальний педагог, що співпрацює, логопед, що співпрацює), батьками, лікарями чи іншими адміністративними силами, з дитиною працює за ініціативою класного керівника, вчителя, вихователя, учнів, законних представників або помічає її поведінку та можливі проблеми на групових заняттях у класі, соціальний педагог виконує завдання у сфері профілактики та вирішення соціально-патологічних явищ у дітей, своїми заходами впливає на педагогів, учнів та їхніх законних представників з метою створення позитивного соціального клімату в школі. (Порівн. Strapková, https://zspdobsinskeho.eu.sk/socialny-pedagog/) Діяльність соціального педагога може бути ефективною завдяки взаємній участі, конструктивному зворотному зв’язку колег у роботі та готовності співпрацювати.

«Сучасне суспільство позначене зростанням агресивності у дітей та молоді, цькуванням, кібербулінгом, експансією нових неречовинних залежностей. Сьогоднішні школи стикаються з багатьма проблемами, які є наслідком суспільних, економічних, політичних умов та реформ». (Niklová, 2020, с. 31) За Strapková, соціальний педагог найчастіше стикається на практиці з такими питаннями та побоюваннями учнів: Я боюся ходити до школи! Вчитель причепився до мене. Чому мене не люблять однокласники? Я справді інший? Я боюся/соромлюся говорити перед кимось. Я пережив цькування на власному досвіді. Я знаю про неприємні речі, які відбуваються в нашому класі, але боюся комусь про це сказати. Я «закоханий» і не знаю, що робити. Я ненавиджу свого однокласника. Мені здається, що батьки мене не розуміють. У мене відчуття, що вдома відбувається щось погане, але я не знаю, що саме. Я не хочу, щоб наші розлучилися. Мене дратує сестра або брат. Мене постійно змушують робити те, що я ненавиджу. У мене найсуворіші батьки у світі. Всі вдома вважають мене маленькою дитиною. Наших ніколи немає вдома, коли вони мені потрібні. Мене турбує, що у нас ні на що немає грошей. Всі вдома мене ігнорують. Я не можу зустрічатися з батьком. Ми не ходимо до дідуся і бабусі. Чому у нас все працює не так, як в інших сім’ях? (Порівн. Strapková, https://zspdobsinskeho.eu.sk/socialny-pedagog/) До наведених питань ми можемо додати й інші, як-от: Батьки змушують мене йти до середньої або вищої школи, яка мені не подобається. Батьки навантажують мене занадто великою кількістю занять. У мене забагато гуртків. Чому я зазнаю невдачі? Знову я не відмінник і не успішний. Що станеться, якщо мене не приймуть до середньої школи, до якої я хочу вступити. Чи будуть мене після цього батьки й надалі приймати? Чи буду я прийнятий серед однолітків, якщо навчаюся в професійному училищі або в школі, яку оточення зневажає? Чи буду я мати якусь роботу після закінчення середньої школи? Чи є моя майбутня професія після закінчення школи шанованою? Чому я не такий, як він? Однокласнику математика дається легко, а мені ні. У мене немає такого одягу, взуття та ігор, як у нього.

У практиці соціальний педагог стикається також із питаннями з іншого боку, з боку батьків. Виникають питання типу: Чому саме я маю таку дитину? Якої помилки я припускаюся, якщо моя дитина така? Чому я не знаходжу спільної мови зі своєю дитиною? Як мені поводитися з дитиною після розлучення, коли …? Усі проти моєї дитини. Що з цим робити? Чому мої діти не терплять одне одного? Я не справляюся з вихованням, моя дитина робить, що хоче. Що з цим робити? Моя дитина цілком змінилася. Що сталося? Моя дитина проявляє себе в якійсь сфері винятково (позитивно або негативно). (Порівн. Strapková, /files/6714776b7e4b9fc38b034e56f4c1a55c) Наступні питання батьків можуть стосуватися того, чому дитина мене не слухає і не сприймає? Чому не наслідує мій приклад? Чому в мене одна дитина краща, а саме та, яка мене турбує, є зовсім іншою? Чи даю я чіткі правила у вихованні, враховуючи її психосоціальний розвиток і свободу? Чому моя дитина не сприймає мого нового партнера, який виявляє до неї інтерес? Чому вона зазнала невдачі? Чому вона не така успішна, як її однокласники? Усі ці згадані, а також інші питання та побоювання батьків і учнів соціальний педагог повинен вирішувати у співпраці з вищезазначеними фахівцями. Питання, які вирішує соціальний педагог у шкільному середовищі, можуть бути елементами його диференціації від інших спеціальних педагогів. Водночас він бере участь у діяльності спеціальних педагогів, завдяки чому виконання спеціальної педагогіки є ефективнішим.

Професійні компетенції та функції соціального педагога

Соціальний педагог здійснює індивідуальне або групове консультування в умовах шкіл та в шкільних закладах методами та процедурами соціального консультування. Він суттєво впливає на соціальні відносини індивіда, а також групи у дітей та молоді. Щоб виконання соціально-педагогічного консультування було якісним, важливо, щоб учень погоджувався з консультаційним процесом, хоча важливішою є згода законного представника, без якої консультування не може розпочатися. Консультаційна діяльність соціального педагога в школах постулює ретельну підготовку та створення консультаційного плану, поточне фіксування та оцінювання, а також саме завершення консультаційного процесу. Соціальне консультування володіє широкою палітрою різноманітних процедур, методів, технік роботи з клієнтом, родиною та групою, за допомогою яких консультант досягає поставлених цілей. (Порівн. Niklová, 2020, с. 160) Багато педагогів уже присвячували себе темі педагога, орієнтованого на соціальні проблеми та компетенції, що випливають із соціальної педагогіки. Вони вбачають функцію соціального педагога в практичній соціально-виховній, освітній, превентивній та консультаційній діяльності. Соціальний педагог — це фахівець, озброєний знаннями, навичками, і він здатний виховно впливати всюди, де може сприяти формуванню здорового способу життя. Головним чином там, де середовище впливає на індивіда, а також на групу деструктивним способом. (Laca, 2011, с. 168) У цьому випадку, на жаль, йдеться про явища, що часто трапляються. Окрім зазначених видів діяльності, іншою діяльністю соціального педагога з учителями є, наприклад, тренінги психосоціальних навичок, кооперативної поведінки, вирішення конфліктів, подолання стресових ситуацій тощо.

Зовнішній проти внутрішнього соціального педагога та соціальний педагог як вчитель інших предметів

Професію соціального педагога ми вважаємо такою, що ще розвивається в Словаччині. З ростом цієї професії та кількістю цих професіоналів ми припускаємо, що матимемо зовнішніх та внутрішніх соціальних педагогів.

Питання в тому, якою мірою може бути корисним зовнішній соціальний педагог для шкіл. Йдеться про соціального педагога, який свою роботу виконуватиме паралельно з основною трудовою діяльністю в школі, з якою матиме підписаний договір, або угоду про виконання роботи. Цю діяльність міг би виконувати, наприклад, соціальний працівник-супервізор, який, окрім супервізування супервізійних процесів, у визначений час приходив би до школи та виконував завдання соціального педагога. Не виключено, що соціальний педагог виконував би цю професію зовнішньо в кількох школах. Такий соціальний педагог мусив би спочатку ознайомлюватися з середовищем школи, її вчителями, учнями, педагогічними та непедагогічними працівниками. На основі пізнання середовища школи він може почати виконувати роботу соціального педагога. Його перевагою буде, якщо він надалі виконуватиме дану діяльність у школі зовнішньо. Якби соціальний педагог змінював кожного навчального року школу, де працював би кілька місяців, йшлося б не лише про нестабільність важливого педагогічного працівника школи, але в межах професії часта зміна шкіл була б незадовільною, і процес соціальної педагогіки завжди був би зумовлений новим ознайомленням із середовищем, що, зрештою, могло б позначитися на ефективності цієї діяльності.

Перевага внутрішнього соціального педагога полягає в стабільності школи, в якій він працює. Такий педагог уже знає своє робоче середовище, знає його робочий режим, закономірності та загальне налаштування. Він перебуває у частішому контакті з учнями та вчителями. Завдяки цьому він може стимулювати соціальні розмови окремих членів школи та здійснювати соціально-педагогічний процес. Порівняно із зовнішнім соціальним педагогом, він має перевагу домашнього середовища. Ефективність діяльності може залежати від прийняття та сприйняття соціального педагога самою школою, чи то керівництвом, вчителями, чи учнями.

Ефективність роботи соціального педагога, який є вчителем інших загальноосвітніх предметів, може бути перевагою. Такий педагог має більший контакт з учнями та вчителями також в освітньому процесі. У межах викладання він пізнає середовище класу, окремих учнів, їхню поведінку та характерологічні риси, може бачити їхні окремі прояви. Він може сам краще оцінити даного учня, ніж коли це йому передається через вчителя. 5Непомірно суворий вчитель, який виконує також діяльність соціального педагога, може зашкодити своїй соціально-педагогічній діяльності, і трапляється, що учень або вчитель не відкриється йому достатньо під час розмов або просто не буде його сприймати. Це часто відбувається також при так званому «наклеюванні ярликів на учня», коли вчитель зараховує учня до негативних осіб і, попри його старання, не хоче ставити йому кращі оцінки. Навпаки, вчитель виховних предметів, 6 як, наприклад, релігійна освіта, яка часто не оцінюється, має перевагу в тому, що учні так більше відкриваються для співпраці з ним. «Сама катехиза, яка можлива під час цього уроку, — це не просто звичайне релігійне навчання, і її неможливо звести до презентації релігійних знань». (Tirpák, Pacák, 2022, с. 119 In Theologos. Theological reuve) Її вплив може бути значно вищим. Вона може йти в глибину самого учня, аж до метацентру. Психологічний позитивний вплив є в такому випадку невіддільним супровідним явищем. Треба мати на увазі, що йдеться про різноманітність випадків і факторів, які впливають на потенційний соціально-педагогічний процес. Водночас спеціалізація педагога лише на соціальній педагогіці може створити його вужчу і водночас чіткішу профілізацію. Треба зауважити, що діяльність соціального педагога полягає в широкому спектрі дій, тому це не може бути монотонною професією. Її різноманітність може бути застосовна до вужчої групи учнів, наприклад, до учнів середніх шкіл, до молодших класів 2-го ступеня тощо. Така спеціалізація соціального педагога може відбутися при розподілі праці соціальних педагогів в одній школі. Вужча специфікація на окрему групу шукає подальші можливості, які будуть застосовні та функціонуючі насамперед для неї. У межах зміни педагогічної діяльності та психогігієни перевагою є те, якщо соціальний педагог викладає принаймні один виховний предмет, де він може ідентифікувати інші загрозливі або проявні соціально-патологічні явища в класі на своїх уроках.

Ми вважаємо, що всі досі наведені способи виконання діяльності соціального педагога є бажаними, а окремі недоліки можуть усуватися під час виконання професії в школах. Завжди залежить від окремого випадку, типу школи, особистості соціального педагога та інших факторів. «Професія соціального педагога, безсумнівно, є дуже потрібною та важливою для функціонуючого суспільства. Цьому сприяють і часто згадувані проблеми зміни сімейного клімату, де батьки недостатньо приділяють увагу вихованню своїх дітей». (Laca, /files/6714776b7e4b9fc38b034e56f4c1a55c)

Можливість застосування соціального педагога на практиці

«Професія соціального педагога належить у Словаччині до нових і все ще недостатньо відомих професій». (Hroncová, Emmerová, 2015, с. 68) Ми можемо бути свідками того, що його професія буде плутатися з посадою спеціального педагога чи шкільного психолога. У майбутньому, однак, можливий розвиток цієї професії та її необхідна диференціація від інших фахових педагогічних працівників. Соціальний педагог може діяти в природному соціальному середовищі. Під цим середовищем ми розуміємо сім'ю, а також одноліткові групи. «Дисфункційне сімейне середовище впливає на виникнення соціально-патологічних явищ у дітей. Гармонійне сімейне середовище та відповідне виховання є добрим стартовим майданчиком для кожної дитини». (Hroncová, Emmerová, 2015, с. 71)

«Значний простір для застосування соціальних педагогів представляє сфера пенітенціарної та постпенітенціарної опіки, де також сильно резонує аспект допомоги. Далі це проблематика медіації та пробації, де підкреслено превентивно-куративний аспект цієї діяльності». (Hroncová, Emmerová, 2015, с. 16) У наш час, поряд з медіацією та пробацією, зростає також потреба в супервізії. Супервізія — це метод безперервного розвитку професійних здібностей фахівця, що допомагає, за допомогою кваліфікованого супервізора. Вона створює організовану можливість для рефлексії актуальних робочих тем і є одним із найефективніших методів професійного зростання. У шкільному середовищі вона також є інструментом для оптимізації та верифікації правильності процедур під час роботи з учнями, вчителями та допомагає розширювати альтернативні підходи, за допомогою яких окремі особи, команди, групи та організації працюють над вирішенням проблем, присутніх у професійних ситуаціях. (Порівн. /files/6714776b7e4b9fc38b034e56f4c1a55c) Вентиляція негативно накопичених емоцій та явищ у шкільному середовищі так може оздоровлювати весь освітній процес. У цьому випадку супервізію міг би здійснювати переважно соціальний педагог.

ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА

Ми припускаємо, що значення соціального педагога в школах та шкільних закладах у майбутньому зростатиме. Охоплення цього фахового працівника в освіті є в теоретичній сфері широким. У своїй практиці він повинен володіти знаннями педагогіки, психології, соціальної роботи тощо. Надалі він має застосовувати їх на практиці. Дослідницький зондаж реалізовувався в онлайн-формі з 22. 5. по 4. 6. 2023 року серед педагогів та педагогічних працівників Spojená škola Novohradská, ZŠ Pri Kríži v Dúbravke, ZŠ Holíčska (всі три знаходяться в Братиславі), Stredná priemyselná škola v Bardejove, ZŠ v Kružlove та ZŠ v Nižnej Voli (обидві окр. Бардіїв), далі на ZŠ v Porúbke (окр. Собранці). На дослідницький зондаж відповіло 109 респондентів.

Педагоги, які долучилися до дослідницького зондажу, є з кількох областей Словаччини. Вступне питання № 1 стосувалося того, в якому середовищі вони здійснюють свою педагогічну діяльність.

Більшість вчителів, які взяли участь у дослідницькому зондажі, зазначили, що працюють у великому місті. Цю можливість обрали 45, 8 %. Далі аж 39, 3 % респондентів становили педагоги, які працюють у місті. Решту 15 % респондентів становили вчителі в початкових школах у селі. Питання № 2 мало на меті з'ясувати досвід роботи колеги соціального педагога в школі.

Питання № 2 показало, що більшість респондентів не мають досвіду роботи соціального педагога у своїй практиці. Це підтвердили аж 74, 8 % опитаних респондентів. Найменшу групу становлять 12, 1 % респондентів, які мають (або мали) колегу соціального педагога в школі, де викладають (викладали).

У питанні № 3 респондентам було дозволено обрати кілька варіантів щодо діяльності соціального педагога в школі. На це питання відповіли 107 респондентів.

У першому варіанті 76,6% респондентів вважають діяльність соціального педагога належною профілактикою соціально-патологічної поведінки учнів. За своєчасне втручання соціального педагога в порушений педагогічний процес висловилися 41,1% респондентів. За вирішення, аналіз та діагностику учня, а також надання фахової допомоги висловилися 62,6% респондентів. Цей варіант є другою найбільш обраною відповіддю педагогів у дослідницькому зондуванні. 57,4% респондентів вважають внесок соціального педагога в школі також корисним для санації зниженого статусу вчителя та його авторитету в освітньому процесі внаслідок неналежної поведінки учнів та їхнього впливу з боку батьків. Цей варіант у дослідницькому питанні був третім за кількістю відповідей.

Наступний графік наводить результати, пов'язані з пит. № 4.

У пит. № 4 більшість респондентів вважають діяльність соціального педагога корисною для покращення соціального клімату в класі або в школі у співпраці з іншими педагогічними та фаховими працівниками. За цей варіант висловилися 69,5% респондентів.

Пит. № 5 стосувалося роботи зовнішнього та внутрішнього соціального педагога.

Найбільша частина респондентів, 44,7%, висловилася, що вітала б соціального педагога в будь-якому форматі роботи, головне, щоб він був у школі. На приблизно однакових рівнях знаходяться відповіді, що пропонують на вибір як діяльність зовнішнього, так і внутрішнього соціального педагога школи.

Пит. № 6 стосується супервізії, яка є однією з можливостей покращення стосунків у шкільному середовищі.

Більшість, 71% респондентів, висловилися, що вітали б регулярну супервізію в школі для покращення її соціального клімату, яку міг би проводити саме соціальний педагог. Сама супервізія може слугувати для покращення стосунків на робочому місці. Водночас вона є помічною при досягненні поставлених цілей у шкільному середовищі.

ДИСКУСІЯ

Школи та шкільні заклади спрямовані на навчання та виховання учнів. Саме навчання є важливим елементом соціального та людського розвитку індивіда і суспільства. У наш час зростає поширеність соціально-патологічних явищ у школах, чим порушується плавний освітній процес. Таке порушення супроводжується іншими негативними явищами серед учнів, у яких соціально-патологічні явища не проявляються. Особиста фрустрація, негативні почуття, небажання бути в школі на уроках через поганого однокласника не є винятком. Подібне може проявлятися і в педагогічного працівника. Особливо тоді, коли він не має впливу або достатніх засобів для того, щоб запобігти патологічній поведінці учня, яка негативно впливає на весь навчальний процес. Крім того, вага природного авторитету вчителя в наш час без санкцій деградує. Виявляється, що соціальний педагог у цих та інших факторах відіграє важливу роль. Він доповнює те, в чому обмежений колега-педагог у межах своїх навчальних годин. Більше того, це не є його першочерговим завданням. Попри це, досі в Словаччині діяльність соціального педагога не є відомою. Це підтверджує наше дослідницьке зондування, наведене вище. 74,8% респондентів висловилися, що не знають цієї посади фахового працівника. На цю посаду досі низький попит з боку шкіл. Станом на 7. 6. 2023 лише 6 словацьких шкіл шукають соціального педагога (пор. https://www.edujobs.sk/praca/socialny-pedagog). Досі мало шкіл, які мають такого фахового працівника. Соціальний педагог завдяки виявленню виникнення соціально-патологічних явищ у учнів може зекономити роботу шкільному психологу або спеціальному педагогу та забезпечити його хорошим матеріалом для подальшої роботи.

На основі отриманих даних із дослідницького зондування ми рекомендуємо для практики: пропагувати важливість соціального педагога в школах та шкільних закладах, надавати інформацію та знання, а також досвід із практики через фахові публікації, наукові статті та конференції. Ми рекомендуємо, щоб соціальний педагог був у кожній школі.

ВИСНОВОК

У наш час, у межах соціальної педагогіки, є необхідним попит на соціального педагога. Потреба в цьому фаховому працівнику має бути активована та представлена школам у Словаччині. Потреби суспільства вимагають висококваліфікованого фахівця, який зможе реагувати на нововиниклі проблеми не лише з фахового, а й із людського боку. Соціальний педагог здатний працювати не лише з групою, а й з індивідом, оскільки в сучасній освіті необхідно вміти пристосовуватися та оперативно реагувати на виниклі соціально-патологічні явища. Бути таким фахівцем, який адекватно швидко реагує та допомагає, є видатною рисою. Широка спрямованість робить його необхідною ланкою сьогоднішнього суспільства. Йдеться про об'єднання педагогіки та соціальної роботи в одній особі. Законодавчо цей фахівець включений як фаховий працівник. Таким чином він здатний виконувати свою діяльність у соціально-виховній сфері, чи то як самостійний працівник, чи як член команди підтримки в школах та шкільних закладах. Результатами дослідницького зондування було виявлено, що більша частина респондентів ще не зустрічалася із соціальним педагогом під час своєї практики, але вітала б цю можливість як внесок у покращення соціального клімату в школах та шкільних закладах. Ми припускаємо, що в майбутньому завдяки розвитку діяльності та компетенції соціального педагога будуть більше диференціюватися від інших фахових педагогічних працівників шкіл та шкільних закладів.

Автори: Mgr. JUDr. PhDr. Stanislav Bujda, PhD.; Mgr. Lenka Vargová Вища школа охорони здоров'я та соціальної роботи св. Єлизавети, Об'єднана школа Novohradská у Братиславі

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

BAKOŠOVÁ, Z.: Sociálna pedagogika ako životná pomoc. Public promotion: UK Bratislava, 2008. 251 s. ISBN 978-80-969944-0-3

BUJDOVÁ, N.: Alternative care in Slovakia. Lira print : Ukraina, 2015. 157 s. ISBN 978-617-596-214-5

HRONCOVÁ, J. - EMMEROVÁ, I. a kol.: Sociálny pedagóg v škole v teoretickej reflexii a praxi. Belianum : Banská Bystrica, 2015. 287 s. ISBN 978-80-557-0957-4.

HRONCOVÁ, J., NIKLOVÁ, M., HANESOVÁ, D., DULOVICS, M.: Sociálna pedagogika na Slovensku a v zahraničí – teoretická reflexia a prax. Belianum : Banská Bystrica, 2020. 247 s. ISBN 978-80-557-1717-3

KOSCUROVÁ, Z.: Sociálna práca v škole. Teoreticko – výskumné reflexie v školskom prostredí. Iris : Bratislava, 2013. ISBN 978-80-89238-91-0

KRAUS, B.: Základy sociální pedagogiky. Praha: Portál, 2008. 215 s. ISBN 978-80-7367-383-3

LACA, S.: Základy sociálnej pedagogiky. VŠZSP sv. Alžbety : Bratislava, 2011. s. 219. ISBN 978-80-8132-014-9

LACA, P.: Význam komunikačných zručností u ľudí pôsobiacich v sociálnych profesiách. In. Dialóg pomáhajúcich profesií v kontexte sociálnej práce, 2013. s. 83 – 104. Institus mezioborových studií : Brno, ISBN 978 – 80 -87182-37-6

MALÍK, B.: Sociálna pedagogika. IRIS : Bratislava, 2019. 204 s. ISBN 976-80-8200-054-5

NIKLOVÁ, M.: Sociálny pedagóg v školách a školských zariadeniach. Wolter Kluwer : Bratislava, 2020. 160 s. ISBN 978-80-571-0304-2.

PRŮCHA, J.: Pedagogická encyklopedie. 1. vyd. Praha: Portál, 2009. 936 s. ISBN 978-80-7367-546-2

BUJDOVÁ, N. – ŠIMKOVÁ, B. – BRYNDZÁK, P.: Elimination of problematic behavior of children in the context of the state family policy. In: Social pathology, 2016, с. 113 – 133. Warsaw Management University Publishing House prof. Leszka J. Krzyzanowskiego : Польща. ISBN 978-83-7520-206-9

CSIKÓSOVÁ, T.: Сім’я – важлива частина суспільства. In: Die wirtschaftliche entwicklung europäischer regionen in der ausbildungs – und arbeitsmarktpolitik – übergänge und strategien III. Verfahren der wissenschaftlich Arbeiten, 2018, с. 35 - 46. Краків : Польща. ISBN 978-83-947579-2-235-46

HRONCOVÁ, J. – EMMEROVÁ, I.: Третинна профілактика (індикована), спрямована на запобігання рецидивам небажаної поведінки. In: Sociálny pedagóg v škole v teoretickej reflexii a praxi. 2015. 77 – 78. Belianum : Банська Бистриця. ISBN 978-80-557-0957-4.

TICHÝ, Ľ.: Соціальний педагог на практиці. Профілактика алкогольної залежності у шкільному класі. In: Sociálny pedagóg v škole. 2012, с. 134 – 150. Univerzita Mateja Bela : Банська Бистриця. ISBN 978-80-557-0465-4

TIRPÁK, P., PACÁK, Š.: Основні принципи катехизації та керигми. Спроба нарису кореляції. In: Theologos. Theological revue. 2022-2, с. 118-124. GTF : Пряшів. ISNN 1335-5570. LACA, S.: Статус і компетенції соціального педагога в суспільстві. 2011. In: https://www.prohuman.sk/socialna-praca/postavenie-a-kompetencie-socialneho-pedagoga-v-spolocnosti (22. 5. 2023, 19:00)

STRAPKOVÁ, J.: Хто такий соціальний педагог? In: https://zspdobsinskeho.eu.sk/socialny-pedagog/) (14. 3. 2023, 9:00; 30. 3. 2023, 15:00; 31. 3. 2023, 16:25; 1. 6. 2023, 15:30; 1. 6. 2023, 16:00)

TRVALOVÁ, J.: Зміст роботи соціального педагога. https://zssnpbb.edupage.org/a/socialny-pedagog/ (1. 6. 2023, 15:30)

Закон № 245/2008 Зб. зак. про виховання та освіту (шкільний закон) та про зміну і доповнення деяких законів (https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2008/245/, 1. 6. 2023, 17:50)

Закон № 138/2019 Зб. зак. про педагогічних та фахових працівників та про зміну і доповнення деяких законів (https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2019/138/, 1. 6. 2023, 17:55)

Указ № 1/2020 Зб. зак. Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту про кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників та фахових працівників (https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2020/1/20200115, 1. 6. 2023, 18:00) https://www.minedu.sk/socialny-pedagog/ (1. 4. 2023, 10:00; 1. 6. 2023, 16:00) https://assp.sk/supervizia/ (30. 5. 2023, 20:00) https://www.edujobs.sk/praca/socialny-pedagog (7. 6. 2023, 9:35)

1 Тобто для середніх шкіл. 2 Неналежне поводження з дитиною, внаслідок якого виникають дефіцити в емоційних потребах. 3 Іпотечні кредити та завищені ціни на нерухомість, медичне лікування, що не покривається державою. 4 Тобто цілеспрямований контроль. 5 Відвідування окремих навчальних занять у класі є необхідністю для соціального педагога. 6 Це неможливо узагальнювати.