23 жовтня 2014 року на базі Пряшівського університету в Пряшеві відбувся науковий семінар з міжнародною участю на тему: «Життєві перспективи людей похилого віку, сенс життя, задоволеність та соціальна сатурація людей похилого віку, які проживають у Словаччині та за кордоном». Цей захід є одним із результатів грантового завдання VE4GA, № 1/0124/12 під назвою: «Життєві перспективи, сенс життя, задоволеність та соціальна сатурація людей похилого віку, які проживають у Словаччині та за кордоном».

Організатором заходу виступив Інститут психології Філософського факультету Пряшівського університету. Окремі учасники доповідали про актуальні дослідження, орієнтовані на сучасне життя людей похилого віку у Словаччині, Чехії та Російській Федерації. На семінарі було представлено 17 доповідей переважно дослідницького характеру:

Доповідь С. Гвоздіка (S. Hvozdík) під назвою Старший дорослий вік, динаміка та метафізика життєвого шляху людини. Біодромальний підхід стосувалася динаміки та метафізики життєвого шляху, у якій автор звертає увагу на перехід від розвиткових завдань, зумовлених професійними ролями, до постійних розвиткових завдань, пов'язаних із духовними потребами.

Т. Бугелова (T. Búgelová) у співавторстві з М. Чухрановою (M. Čuchranová) у доповіді Особистісні та соціальні предиктори самотності у молодшого та старшого поколінь розглянули тему та причини самотності літніх людей порівняно з молодшим та середнім поколіннями. У своєму дослідженні вони, серед іншого, дійшли висновку, що самотність не є «привілеєм» старшого населення, а зумовлена специфічними особистісними характеристиками, наприклад, наявністю психотизму, нейротизму та зниженням екстраверсії. Ці риси, як не парадоксально, більшою мірою впливають на переживання самотності, ніж досліджувані соціально-демографічні змінні, наприклад, спільне проживання проти проживання наодинці, стать та освіта.

У наступній доповіді Т. Бугелової та Я. Лукачової (J. Lukáčová) Соціальна сатурація людей похилого віку у Словаччині та Російській Федерації авторки спробували за допомогою авторського «Опитувальника соціальної сатурації людей похилого віку» (DSSS) детально проаналізувати спосіб і рівень соціальної сатурації та задоволеності чи незадоволеності цим станом на вибірці словацьких та російських літніх людей. У дослідженні вони наводять відмінності у психічному та соціальному переживанні людей похилого віку у згаданих країнах. Вони констатують, що спільним критичним моментом для емоційного переживання літніх людей в обох країнах є насамперед страх перед соціальною ізоляцією, почуття самотності та страх перед відчуттям непотрібності для інших.

Тематично пов'язана доповідь Е. Павлувчикової (E. Pavluvčíková) та І. Надьової (I. Nagyová) Адаптація до літнього віку та депресія була спрямована на механізми пристосування людини до періоду старості. Авторки виявили, що предиктор депресії статистично значуще негативно корелює з конструктивною стратегією адаптації до старості.

С. Костельнікова (S. Kostelníková) та Маєрова (Majerová) у пілотному дослідженні Антиципована соціальна підтримка людей похилого віку дійшли висновку, що літні люди відрізняються за рівнем антиципованої (очікуваної) соціальної підтримки залежно від деяких незалежних змінних, наприклад, віку, сімейного стану, способу проживання, задоволеності фінансовою ситуацією тощо.

К. Полакова (K. Poláková) у доповіді Відмінності у рівні наявності життєвих цілей у людей похилого віку змогла підтвердити, що внутрішні цілі літніх людей пов'язані насамперед із віком та сімейним станом, а зовнішні — переважно з економічною сатурацією, збереженням здоров'я та місцем проживання.

Авторки О. Козлова та Т. Купріна у дослідженні Трудовий та творчий потенціал людей похилого віку в Росії та інших країнах розвивають основну думку про те, що для будь-якої прогресивної економіки літні люди є цінним джерелом досвіду, професійної кваліфікації та культурної спадщини. Авторки конкретно представляють аналізи з вітчизняного та закордонного середовища, а також пропонують шляхи підвищення та захисту трудового і творчого потенціалу людей похилого віку.

Економічного середовища торкається доповідь Г. Кравчакової (G. Kravčáková) під назвою Суб'єктивне сприйняття економічної ситуації людьми похилого віку. На основі аналізу понад 400 респондентів вона констатує та підтверджує, що економічна ситуація літніх людей не є доброю, лише 46% респондентів здатні робити заощадження зі свого доходу. Попри попереднє твердження про загалом низький економічний рівень літніх людей, авторка зафіксувала певною мірою дивовижний факт: аж половина респондентів вважає, що порівняно зі своїми однолітками вони мають достатньо грошей для життя.

Б. Вашина (B. Vašina) у доповіді Літні люди в будинках для літніх, задоволеність та деякі зв'язки з особистісними характеристиками зосередив увагу на деяких факторах оцінки ситуації літніх людей, які проживають у п'яти будинках для літніх різного типу, у контексті їхніх темпераментних особливостей.

Бездомність залежної літньої людини — як наслідок втрати сенсу життя — це доповідь Б. Балогової (B. Balogová) та Б. Квашнякової (B. Kvašňáková). Метою авторок було підкреслити проблему бездомності літніх людей, залежних від алкоголю та наркотиків. Авторки звернули увагу на концепції самодопомоги та самоконтролю як інструменти змін у контексті трансформації літньої людини та її життєвої перспективи.

Особливим внеском у науковий семінар стали доповіді літературознавиці В. Жемберової (V. Žemberová). У першій з них Сенс життя в художній літературі (тематизація часу в житті людей похилого віку) вона зазначає, що художня література у своїй генологічній структурі висвітлює унікальність та універсальність часу і простору життя у свою соціальну та історичну епоху.

У другій доповіді під назвою Поколіннєва напруга в проблематиці мистецтва (у художній літературі) вона простежує дві лінії при її встановленні та подальшому застосуванні в літературознавчих дослідженнях. Обидві доповіді запропонували дуже цікавий і дослідницьки збагачувальний погляд на проблематику людей похилого віку з менш традиційного кута пізнання.

Прикладно, з орієнтацією на практику, були представлені наступні доповіді. А. Руснакова (A. Rusnáková) у доповіді Психосоціальні аспекти активної участі людей похилого віку в громадському музичному мистецтві — випадок хору Young Hearth апелює до значення музики в житті літніх людей. На рівні практики вона демонструє високопозитивний ефект для життя літніх людей, які займаються музичною діяльністю.

Г. Брутовська (G. Brutovská) та К. Маєрова (K. Mayerová) провели дослідження освітніх інтересів та потреб літніх людей, які проживають у резиденційних закладах. Вони вказали на можливості та ефекти кооперативної освіти дітей та літніх людей у таких типах закладів для людей похилого віку.

З надзвичайно актуальною темою до семінару долучилися автори С. Костельнікова, Маєрова та Ш. Костельнік (Š. Kostelník). У темі Люди похилого віку як група ризику шахрайства вони наводять огляд основних ознак літніх людей, які приваблюють шахраїв, а також надають інформацію про те, як ідентифікувати способи та методи, які використовують шахраї для пограбування та ошукування літніх людей. Наприкінці доповіді вони пропонують основи профілактичної програми із захисту людей похилого віку від шахрайства.

Авторки Е. Гашпарова (E. Gašparová) та А. Соларова (A. Solárová) долучилися до програми семінару двома доповідями. У першій з них Когнітивний тренінг для людей похилого віку авторки представили, окрім теоретичних засад, ефективність когнітивного тренінгу для літніх людей у будинках для літніх, що було доповнено великою кількістю практичних прикладів.

Другий внесок під назвою Використання каністерапії під час терапевтичної роботи з людьми похилого віку був, дозволимо собі зауважити, «вишенькою на торті», оскільки авторки використали власний досвід багаторічної практики роботи з людьми похилого віку, які тривалий час перебувають у будинку для літніх людей і ніби «забуті». Використовуючи собак, які стали, мабуть, найпривабливішими учасниками заходу, авторки задокументували можливості застосування каністерапії та позитивний вплив собаки як мотиваційного елемента при активізації людей похилого віку, можливості використання собаки під час тренувань грубої та дрібної моторики, пам'яті та досягнення психологічного благополуччя.

Науковий семінар був дуже позитивно оцінений не лише активними учасниками, а й великою кількістю слухачів з-поміж студентів та педагогів інших, не психологічних спеціальностей. Наступним результатом вищезгаданого грантового завдання буде збірник наукових праць, у якому будуть опубліковані рецензовані внески авторів.

Татьяна Бугелова, доц. PhDr. CSc. Інститут психології FF PU в Пряшеві