Наше повсякденне життя сповнене перешкод, які часто ускладнюють або навіть унеможливлюють досягнення поставленої нами мети. Наприклад, розмови колеги по телефону на фоні, що заважає нам зосередитися на виконуваній роботі; раптова хвороба дитини, яка повністю змінює наш денний і робочий розпорядок; або годинне запізнення ранкового автобуса. Чи можна поділити перешкоди на категорії? Чи можна їх диференціювати на основі причини? Метою наступного тексту є відповідь на ці запитання шляхом вивчення та аналізу найчастіше згадуваних перешкод на шляху до мети з 1507 відповідей опитаних респондентів.
Більшість людської поведінки спрямована на мету (Kruglanski, 1996). Процес формування, відстеження та досягнення цілей у формі саморегуляції є необхідною частиною життя індивіда, оскільки допомагає йому створювати та згодом реалізовувати власний план і обраний шлях. Бажані цілі можуть стосуватися як його здоров'я, роботи, спорту, так і стосунків. Однак, попри те, що людина ставить перед собою цілі, вона не завжди успішно їх досягає. У межах усього довгого шляху, що веде до мети, дуже ймовірно виникнуть обставини, які можуть цей шлях подовжити, ускладнити, заплутати або навіть завершити. За дистракторами в досягненні цілей можуть стояти різні змінні. Однією з них можуть бути перешкоди, які втручаються в процес цільової саморегуляції та призводять до того, що людині не вдається безперешкодно досягати обраних намірів. Наявність перешкод ускладнює відстеження мети. Проблематика руйнівних змінних у формі перешкод при саморегуляції є актуальною темою досліджень у цій галузі (Fishbach, Hofman, 2015).
Margus, Forster, Vam Kleef (2011) визначають перешкоди загалом як певні інтерферуючі сили, що заважають людині досягти поставленої мети. Salanova зі своїми колегами (2009) пояснює їх як зовнішні або внутрішні обставини, що ускладнюють досягнення мети. Oetingen та її колектив (2010) додають, що це будь-які обставини, які стоять на шляху до мети, або бар'єри, що унеможливлюють досягнення мети прямим, спочатку задуманим шляхом.
Подолання перешкод вимагає спочатку їх ідентифікації. У цьому контексті Myrseth та Fishbach (2009) пропонують двоступеневий процес кроків, необхідних для подолання перешкоди при досягненні мети. Першим кроком є виявлення перешкоди. У другому кроці необхідно використати конкретні стратегії для подолання ідентифікованих перешкод. Myrseth та Fishbach (2009) додають, що недостатня або несвоєчасна ідентифікація перешкоди, ймовірно, призведе до зниження прогресу в досягненні мети. Саме з цих причин важливою є класифікація перешкод на основі кількох параметрів та характеристик.
Фахова література пропонує кілька можливостей класифікації та категоризації перешкод. Наприклад, Shah та Kruglanski (2008) поділяють перешкоди на основі гедоністичності на привабливу можливість та несприятливий бар'єр. Leduc-Cummimgs, Milyavskaya та Peetz (2017) враховують часову перспективу і говорять про минулу, актуальну та очікувану перешкоду. Для порівняння, Marguc, Forster та Van Kleef (2011) категоризують перешкоди за їхнім ефектом на прямо діючі та непрямі. Однак найчастіший поділ перешкод здійснюється на основі їхньої причини на суб'єктивні та об'єктивні інтерферуючі змінні (Marguc, Forster, Van Kleef, 2011; Milyavskaya, Inzlicht, Hope та Koestner, 2015). Крім того, можна диференціювати об'єктивні перешкоди за їхньою природою на фізичні, ситуативні або соціальні інтерферуючі змінні та ресурси (Altmann, Trafton, & Hambrick, 2014). Зовнішнє середовище може бути джерелом потенційних фізичних перешкод, наприклад, у формі шумів, світла або інших зовнішніх і важкокерованих феноменів; соціальне середовище може бути джерелом дистракторів, наприклад, у формі тиску щодо виконання суспільних або сімейних очікувань (Altmann, Trafton, & Hambrick, 2014). Ситуативною об'єктивною перешкодою може бути також ранкова переповнена дорожня ситуація. Перешкоди у формі ресурсів полягають у нестачі чогось, що людині потрібно для досягнення мети. Суб'єктивні перешкоди можна визначити як обставини, що сприймаються індивідом у формі суб'єктивних труднощів, як протилежність традиційному розумінню перешкод у формі об'єктивних, зовнішніх бар'єрів (Margus, Forster, Vam Kleef, 2011). Gollwitzer та Brandstatter (1997) уточнюють, що суб'єктивна перешкода може мати характер конкурентної мети, забування про мету та низької самоконтролю (Gollwitzer & Brandstätter, 1997). Однак із детальнішою змістовною категоризацією суб'єктивних перешкод у дослідженнях ми не зустрічалися. Тому метою наступного дослідження було картографування перешкод, з якими індивіди стикаються при виконанні поставлених цілей, та їхня подальша детальніша категоризація за змістом на основі причини суб'єктивності та об'єктивності.
Дослідницька вибірка
Дані були отримані від вибірки з 542 респондентів віком від 18 до 34 років (Mвік = 22,2; SD = 1,96). Вибірку склали 73,25 % жінок (N = 379) та 26,75 % чоловіків (N = 145). Відбір респондентів відбувався шляхом випадкового вибору.
Методологія
Респонденти заповнювали основні соціально-демографічні дані, такі як стать, вік, спеціальність, курс навчання, а також висловлювалися щодо того, чи працюють вони або навчаються. Після цього їх попросили відповісти на відкрите запитання, яке стосувалося конкретних перешкод, з якими вони стикаються або очікують зіткнутися при виконанні конкретної мети, яку вони собі поставили. Конкретне формулювання завдання було таким: «Люди протягом свого життя не завжди можуть досягти того, чого хочуть, і іноді змушені припинити свої зусилля щодо досягнення цілей, які вони собі поставили. Будь ласка, вкажіть перешкоди, з якими, на Вашу думку, Ви зіткнетеся при досягненні мети».
Процедура
Дані були отримані за допомогою кількох часткових досліджень, які стосувалися встановлення цілей та виникнення перешкод при їх досягненні в різних сферах життя людини – схуднення, навчання, будь-яка особиста мета або така, яку респондент хоче досягти до певного віку. Респонденти відповідали на запитання або електронно, або у формі «олівець – папір». Отримані дані оброблялися за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel 2016 та IBM SPSS 21. Соціально-демографічні дані були оброблені за допомогою дескриптивного аналізу (арифметичне середнє, стандартне відхилення). Аналіз відповідей респондентів на відкрите запитання відбувався за участю двох експертів, які провели контент-аналіз зі спробою включення відповідей до вже існуючої класифікації. Згодом було визначено частоту виникнення окремих категорій перешкод, виражену відносною кількістю.
Результати
Загалом було проаналізовано 1507 відповідей респондентів, оскільки деякі з них вказали, що при досягненні поставленої мети стикаються з кількома перешкодами, або ж їх прямо просили вказати кілька перешкод (залежно від конкретного дослідження). Природно, багато відповідей повторювалися (наприклад, лінь, прокрастинація, брак часу, стрес тощо). З цієї причини було виокремлено 235 різних перешкод, з якими респонденти борються при досягненні мети, яку вони собі поставили.
Серед суб’єктивних перешкод найбільш представленими були ті, що стосувалися поточного фізичного та психічного стану (33,9 %). Ми віднесли сюди такі перешкоди, як, наприклад, стрес, загальний психічний стан, страх викриття слабких сторін, відчуття надмірного навантаження, особисті проблеми, безпорадність, нездатність, емоційне виснаження, страх перед невдачею, депресія, недооцінювання себе, пам’ять, сумніви щодо мети, страх залишитися наодинці, страх перед невдачею, настрій, подолання минулого, відраза до натовпу, смуток, нервозність, тривога, сумніви в собі, відчуття дискомфорту, закоханість, самотність, страх перед виступом, відчуття нездатності, страх перед розчаруванням, проблеми зі здоров’ям, хвороба, генетика, менструація, втома, виснаження, метаболізм, голод, фізіологія, сенсорна гіперчутливість.
Другим за поширеністю типом суб’єктивних перешкод були ті, що пов’язані з низьким самоконтролем (29,5 %). Сюди належать нетерплячість, слабка воля, брак мотивації, недостатня самодисципліна, мала наполегливість, жадання, відсутність безперервності у виконанні діяльності, небажання, любов до їжі, залежність від солодкого, відчуття безглуздості/неадекватності мети, прокрастинація, неуважність, звичка (небажання змінювати усталений порядок), брак зусиль, нездатність утримувати роботу, високий темп роботи, незнання того, чого я хочу, спонукання, інертність, поганий тайм-менеджмент, недостатня підготовка, відсутність життєвої мети, виправдання, втрата інтересу до мети, незацікавленість, брак підготовки, непослідовність, бажання, заперечення реальності, нестабільність у поглядах, нав’язливі думки.
Особистісні фактори становили 21,4 % суб’єктивних перешкод. Ми віднесли сюди лінь, комфортність, низьку впевненість у собі, негативізм, надмірну відповідальність, безвідповідальність, людську недосконалість, надмірну доброту та прихильність, гордість, довірливість, сором’язливість, боязкість, упередження, креативність, нетовариськість, нерішучість, відсутність рішучості, саму особистість як таку, нездатність до самозречення, егоїзм, характер, емоційну нестабільність, слабке красномовство, нав’язливі ідеї та переконання.
Конкуруюча мета становила 15,2 % суб’єктивних перешкод, причому сюди були віднесені такі перешкоди, як смачна їжа, шкільні обов’язки (заліки, іспити, випускні іспити, державні іспити, написання випускної роботи), робочі обов’язки, інші обов’язки, хобі, спортивні заходи, конфлікт ролей, комп’ютерні ігри, соціальні мережі, ТБ, роздуми про припинення спроб досягти мети, серіали, кращі плани, соціальне життя, інші пріоритети, бажання з цим закінчити, паралельне навчання.
Перешкоду, яка б підпадала під підкатегорію «забуття про мету», ми в отриманих нами даних не ідентифікували. Загалом суб’єктивні перешкоди становили 47,7 % усіх перешкод.
Що стосується об’єктивних перешкод, то найбільш представленими були ті, що мали ситуативний характер (36,6 %), як-от стагнація, відсутність прогресу, святкування, харчування в школі, бюрократія, методи навчання, невпевненість, екзаменаційний період, обсяг навчального матеріалу, нудьга, невдача, закінчення навчання (молодий спеціаліст), конкуренція, співбесіда, ускладнення, втрата, попередній досвід, безробіття, ціна нерухомості, потреба в навчанні, психотести, зміна місця проживання, можливості працевлаштування, поїздки на роботу, розчарування, розлука з сім’єю, фінансова криза, зайнятість, допомога по господарству, пізнє повернення додому, погані умови, гріх, крадіжка, зайнятість, невдача, Різдво, сімейні проблеми, високі вимоги, непередбачувані події, смерть близької людини, висунуті високі вимоги, необ’єктивне оцінювання, проблеми у стосунках, невиконані умови, низька якість товарів.
За ними йшли перешкоди соціального характеру (30,1 %), наприклад, тиск сім’ї, ставлення людей, культурне життя, догляд за дітьми, роботодавець, соціальне життя, сусіди по кімнаті, незацікавленість вчителя, небажання людей, партнер, проблема з вчителем, створення сім’ї, неприйняття оточенням, небажання інших співпрацювати, брак інтересу з боку інших, нездатність вплинути на рішення інших, політична ситуація, гендерні стереотипи, відсутність підтримки з боку сім’ї, актуальна соціальна ситуація, очікування батьків, недоброзичливці, проблеми в сім’ї, відчуження, я справляю враження неприємної людини, страх сім’ї, відсутність співпраці однокласників, брак підтримки, вплив однокласників, поганий колектив, погане середовище, незгода близьких, конфлікти, нетерплячість інших, наполегливі чоловіки, комунікація, диявол.
Ресурси становили 24,4 % об’єктивних перешкод. Ми віднесли сюди брак часу, брак енергії, ціну здорових продуктів, брак інформації, брак знань, брак даних, мало можливостей для реалізації мети, немотивуючий матеріал, брак фінансів, проблему з пошуком партнера, брак робочих місць, іпотеку, брак ідей, брак сну, низьку заробітну плату, витрати на життя, брак практики, низькі державні субсидії, пропозиції, брак сексу, брак відваги, брак знайомств, низьку кваліфікацію, брак відпочинку, брак контактів, брак простору, недоступність подарунка, неякісні нотатки, незнання мови, занадто багато можливостей.
Найменш чисельно були представлені перешкоди фізичного характеру (8,9 %), як-от відстань, країна, розташування, погода, шум, холод, тремтіння, транспорт, нове середовище, щоденні поїздки, доступність. Об’єктивні перешкоди становили 52,3 % усіх відповідей.
У межах повного набору перешкод найбільшу частку мали ситуативні перешкоди (19,1 %), за ними йшли психічний та фізичний стан (16,2 %), соціальні перешкоди (15,7 %), низький самоконтроль (14,1 %), ресурси (12,8 %), особистісні фактори (10,2 %), конкуруюча мета (7,2 %), фізичні перешкоди (4,7 %), забуття про мету (0 %). Для кращої наочності наведені вище дані опрацьовані в таблиці (Таблиця 1).
Таблиця 1 Категоризація перешкод
Дискусія
З огляду на те, що існуючі літературні джерела наводять кілька різних поглядів на те, як можна розглядати характер перешкоди, було необхідно визначити, який з них буде для нас ключовим. Оскільки в фахових дослідженнях найчастіше згадується класифікаційний критерій за причиною, тобто поділ перешкод на суб’єктивний (Gollwitzer & Brandstätter, 1997) та об’єктивний (Marguc, Forster & Van Kleef, 2011) характер, ми вдалися до його використання. Суб’єктивна перешкода може мати форму конкуруючої мети, забуття про мету та низького самоконтролю (Gollwitzer & Brandstätter, 1997). Об’єктивна перешкода може мати фізичну, ситуативну, соціальну форму або може випливати з браку ресурсів (Marguc, Forster & Van Kleef, 2011). Під час змістового аналізу та категоризації перешкод у вже існуючу схему ми зіткнулися з багатьма перешкодами, які, однак, неможливо було віднести до жодної із заздалегідь визначених категорій. Тому ми вдалися до створення ще двох підкатегорій у межах суб’єктивних перешкод, якими є поточний стан (психічний та фізичний) та особистісні фактори. Опитані респонденти вказували приблизно в однаковій мірі як суб’єктивні, так і об’єктивні перешкоди. Milyavskaya, Inzlicht, Hope та Koestner (2015) уточнюють, що важливішим є те, що індивід суб’єктивно сприймає та оцінює як перешкоду та причину невдачі.
Серед об’єктивних інтерферуючих змінних домінували перешкоди, які мали переважно ситуативний характер, як-от надмірна бюрократія, тип харчування або заздалегідь визначена модель навчання. За ними йшли дистрактори у вигляді соціальних обставин, таких як суспільний тиск, сімейні стосунки або брак інтересу з боку близького чи віддаленого соціального оточення. Найменш згадуваними були зовнішні фізичні обставини, наприклад, відстань або розташування.
У суб’єктивних перешкодах найбільше представництво мали ті, що відображали актуальний психічний і фізичний стан індивіда. Вони також репрезентували створену нами нову підкатегорію. Респонденти тут зазначали насамперед обставини свого актуального психічного та емоційного стану, а також самоприниження або сумніви щодо правильності чи досяжності мети. У цьому контексті Marguc, Förster та Van Kleef (2011) пояснюють, що сумніви індивіда у своїх здібностях досягти мети можуть призвести до того, що він передчасно відмовиться від неї, не створивши нової, більш досяжної альтернативи. Навпаки, у випадку, якщо подолання перешкод індивід оцінює як виклик, це може бути хорошою передумовою успішного досягнення мети. Крім того, респонденти вказували на суб’єктивні перешкоди також у вигляді зниженого самоконтролю, як-от нетерплячість або слабка воля. У цьому контексті Baumeister та Alquist (2009) пояснюють, що тверда воля є основою самоконтролю як здатності чинити опір актуальним спокусам, що є передумовою успішного досягнення мети. Цікавою виявилася і друга нова підкатегорія суб’єктивних перешкод із характером особистісних факторів, чи то лінь, негативізм або безвідповідальність. Перешкоду, яка б підпадала під підкатегорію забування про мету, ми в отриманих нами даних не ідентифікували.
Висновок
Зазначене дослідження мало на меті класифікувати та змістовно описати конкретні перешкоди, які входять у процес досягнення мети. Як основний критерій класифікації ми обрали їхню причину, яка поділяє перешкоди на об’єктивні та суб’єктивні. Серед об’єктивних інтерферуючих змінних домінували переважно актуальні ситуативні перешкоди. У суб’єктивних перешкодах найбільше представництво мали ті, що відображали актуальний психічний і фізичний стан індивіда, наприклад, у вигляді стресу або актуального психічного дискомфорту.
Авторки: doc. Mgr. Monika HRICOVÁ, PhD PhDr. Radka ČOPKOVÁ, PhD.
Грант VEGA 1/0748/19 Характеристики прийняття рішень та криза в процесі досягнення цілей.
Список бібліографічних посилань
ALTMANN, E. M., TRAFTON, J. G., & HAMBRICK, D. Z. 2014. Momentary interruptions can derail the train of thought. In Journal of Experimental Psychology: General, 143(1), 215–226. https://doi.org/10.1037/a0030986.
BAUMEISTER, R. F., ALQUIST, J. L. 2009. Is There a Downside to Good Self-control? In Self and Identity, 8, 115-130.
FISHBACH, A. & HOFMANN, W. 2015. Nudging Self-Control: A Smartphone Intervention of Temptation Anticipation and Goal Resolution Improves Everyday Goal Progress. In Motivation Science, 1, 137-150.
GOLLWITZER, P. M., BRANDSTATTER, V. 1997. Implementation intentions and effective goal pursuit. In Journal of Personality and Social Psychology, 73, 186-199.
KRUGLANSKI, A. W. 1996. Goals as knowledge structures. In Gollwitzer, P. M. & J. A. Bargh, J. A. (Eds.), The psychology of action: Linking cognition and motivation to behavior. New York: Guilford Press, 1996, pp. 599-619.
LEDUC-CUMMINGS, I., MILYAVSKAYA, M., & PEETZ, J. 2017. Goal motivation and the subjective perception of past and future obstacles. Personality and Individual Differences, 109, 160-165.
MARGUS, J., FOSTER, J., & VAN KLEEF, G.A. 2011. Stepping back to see the big picture: When obstacles elicit global processing. In Journal of Personality and Social Psychology, 101, 883–901.
MILYAVSKAYA, M., INZLICHT, M., HOPE, N., KOESTNER, R. 2015. Saying “no” to temptation: Want-to motivation improves self-regulation by reducing temptation rather than by increasing self-control. In Journal of Personality and Social Psychology, 109, 677–693.
MYRSETH, K.O.R., & FISHBACH, A. 2009. Self-control: A function of knowing when and how to exercise restraint. In Current Directions in Psychological Science, 18(4), 247-252. OETTINGEN, G., MAYER, D., & THORPE, J. 2010. Self-regulation of commitment to reduce cigarette consumption: Mental contrasting of future with reality. In Psychology and Health, 25, 961-977.
SALANOVA, M., SCHAUFELI, W., MARTÍNEZ, I., & BRESO, E. 2010. How obstacles and facilitators predict academic performance: The mediating role of study burnout and engagement. In Anxiety, Stress & Coping, 23(1), 53-70.