Симптоми психопатології та їхній зв'язок із психологічним імунітетом у студентів медичних спеціальностей

Вступ

Університетські студенти становлять вразливу групу з погляду переживання навантаження. Порівняно зі звичайною популяцією вони піддаються інтенсивним стресорам, і в них часто виникають такі душевні труднощі, як депресія та тривога (Larcombe, 2016). Проблеми у сфері психічного життя значно ускладнюють їхнє академічне функціонування і, крім успішності, мають негативний вплив також на їхню родину, колег та викладачів в університетах (Tosevski et al., 2010). Висока міра пережитого стресу тісно пов'язана з проявами психопатології. У стосунках стрес – психопатологія важливу роль відіграє також ставлення до самого себе. На вибірці чеських студентів Kotera et al. (2021, 2022) показали, що стосунки між стресом і психопатологією (депресія, тривога) медіює самокритичність, а також те, що самоспівчуття предиктує well-being.

Що стосується спеціалізації навчання, задокументовано, що студенти медичних спеціальностей переживають вищу міру стресу, ніж звичайна популяція (Dahlin et al., 2005), і вищу міру стресу та академічного вигорання, ніж студенти інших спеціальностей (Dyrbye, 2008, Salam et al., 2013). Головним джерелом стресу в них є академічна сфера, як-от іспити та велика кількість навчального матеріалу (Salam et al., 2013). Діючими стресорами можуть бути також фактори, що випливають із професійного стресу, якими є висока міра відповідальності, емоційне виснаження, зіткнення з табуйованими темами, недостатня увага до власних невирішених проблем тощо (Gazdíková, 2017).

Стресово може діяти також сам характер університетського середовища, яке є малоструктурованим і пропонує значну кількість негайних винагород. В університеті висуваються високі вимоги до самостійності під час функціонування. Необхідно мати розвинені здібності планувати та організовувати. Саме тому адаптаційний стрес можуть переживати передусім ті студенти, які мають труднощі у сфері саморегуляції (Fleming, & McMahon, 2012). Більшість університетських студентів перебувають у розвитково-транзитивному періоді ранньої дорослості. Йдеться про складний період з погляду формування власної ідентичності, причому як у професійній, так і в особистій сферах (Arnett, 2000). Висновки показують, що приблизно у віці 25 років дозріває префронтальна кора, що означає, що до досягнення цього віку недостатньо розвинена регуляція виконавчих функцій, знижена здатність оцінювання довгострокових наслідків власної поведінки, і існує ризик імпульсивної дії (Arain et al, 2013). Період ранньої дорослості є водночас високоризиковим часом для розвитку багатьох душевних розладів (Auerbach, 2016).

Підсумовуючи, можемо констатувати, що студенти вищих навчальних закладів медичних спеціальностей піддаються різноманітним стресорам і що для успішного подолання вимог школи вони повинні володіти здібностями, які дозволять їм адаптивно долати труднощі.

Індивідуальні характеристики та міра стійкості індивіда пов'язані з виникненням та інтенсивністю стрес-індукованих симптомів (Lee et al., 2019). В останні роки інтенсивно досліджуються різні протективні змінні, які мають захищати індивіда від негативних наслідків стресу. У межах зусиль встановити критерії ефективного функціонування особистості в контексті подолання стресу було представлено також комплексну модель психологічної імунної системи професора психології Attilu Oláha (2021). Модель презентує три критерії стійкості до навантаження. Першим критерієм є тенденція до активного та оптимістичного наближення до середовища та власної самоактуалізації (у моделі називається як когнітивно-апроксимативна підсистема). Наближення передбачає такі когнітивні диспозиційні здібності, як оптимізм, внутрішній локус контролю, почуття когерентності чи саморозвиток. Другим критерієм є відповідні моніторингові, креативні, мобілізаційні та виконавчі здібності для знаходження альтернативних рішень та активації власних ресурсів (у моделі називається як моніторингово-креативно-виконавча підсистема). Йдеться про компетенції як самооцінка, орієнтація на ціль та виклики, креативний потенціал, здатність вирішувати проблеми, будувати групи, мобілізувати та моніторити соціальні ресурси. Останнім критерієм є те, що ці процеси повинні бути керовані та стабілізовані добре функціонуючими саморегуляційними здібностями. Ефективне наближення, згідно з моделлю, стабілізується через контроль імпульсивності та емоцій, моніторинг – через присутність духу, а мобілізація – через контроль дратівливості та імпульсивності (у моделі називається як саморегуляційна підсистема).

Модель психологічного імунітету розширює відому транзакційну модель подолання стресу Lazarusa та Folkmanovej (1966, 1984). Вона систематизує багато вже встановлених протективних конструктів позитивної психології, як-от оптимізм, самооцінка, почуття когерентності, внутрішній локус контролю та самоактуалізація. Модель комплексно охоплює ті особистісні, когнітивні, мотиваційні та поведінкові виміри, які ведуть до адаптивного подолання вимог повсякденного життя (Oláh, 2021). Тому вона є корисним теоретичним каркасом також для розуміння індивіда в контексті клінічних симптомів психопатології.

З огляду на ризик психопатологічних проявів у студентів медичних спеціальностей ми вирішили дослідити стосунки між виникненням обраних симптомів психопатології (депресія, тривога та невпевненість у соціальному контакті) та критеріями оптимального функціонування особистості в контексті теоретичної моделі психологічного імунітету у цієї групи. Ми припускали, що актуально сприйняте навантаження, яке випливає з окремих симптомів психопатології, буде негативно корелювати з мірою психологічного імунітету, а також її підсистемами.

Вибірка та методи

Дослідницьку вибірку склали студенти та студентки преградуального навчання Slovenskej zdravotníckej univerzity, конкретно навчальних спеціальностей сестринська справа, акушерство, фізіотерапія, громадське здоров'я, невідкладна медична допомога та радіологічна техніка на першому та третьому курсах навчання. До дослідження було залучено загалом 210 студентів віком від 19 до 35 років (M = 21,18; SD = 2,81), причому жінок було 161, чоловіків 38, і 11 учасників не вказали свою стать.

Для збору даних була використана тестова батарея, що складалася з анкети для картографування основних демографічних даних, Inventára psychologickej imunitnej kompetencie (Oláh, 2021) та SCL-90®-S (Pulkrabková, 2020). Дані були зняті на основі офіційних інструкцій до використаних методик і згодом опрацьовані через статистичну програму IBM SPSS Statistics, вер. 23.

Inventár psychologickej imunity (Oláh, 2021) був розроблений для вимірювання душевної стійкості та копінг-капацитету індивіда. Він складається з 80 пунктів, які насичують 16 факторів: позитивне мислення, почуття когерентності, почуття контролю, почуття саморозвитку, орієнтація на зміни та виклики, соціальний моніторинг, орієнтація на ціль, креативний концепт self, вирішення проблем, самооцінка, капацитет для соціальної мобілізації, капацитет для будування груп, присутність духу, контроль імпульсивності, емоційний контроль та контроль дратівливості. Фактори розділені на три підсистеми: когнітивно-апроксимативна, моніторингово-креативно-виконавча та саморегуляційна.

SCL-90®-S (Pulkrabková, 2020) призначений для оцінки сприйнятого психологічного навантаження. Він забезпечує базову діагностику в межах дев’яти шкал: агресивність/ворожість, тривожність, депресивність, параноїдальне мислення, фобічна тривожність, психотизм, соматизація, невпевненість у соціальному контакті та компульсивність; крім того, він вимірює три глобальні індекси для фіксації загального психологічного дистресу, кількості та інтенсивності сприйнятих симптомів. У межах роботи ми зосередилися на чотирьох шкалах: депресивність, тривожність, невпевненість у соціальному контакті та загальна інтенсивність психологічного навантаження.

Результати

У Таблиці 1 наведено результати дескриптивної статистики сприйнятих тілесних та психологічних симптомів, виміряних за допомогою SCL-90®-S. Дані також розподілені за статтю, оскільки інструмент має різні норми для чоловіків і жінок. Для цілей обробки даних з огляду на стать ми виключили зі статистичної сукупності 11 респондентів, які не вказали свою стать.

Таблиця 1. Середній бал обраних шкал опитувальника SCL-90®-S у студентів медичних спеціальностей

N = загальна кількість учасників; n1 = загальна кількість чоловіків; n2 = загальна кількість жінок; GSI = індекс загального психологічного навантаження; ANX = тривожність; DEP = депресивність; INT = невпевненість у соціальному контакті; SD = стандартне відхилення; M = середнє значення

У Таблиці 2 відображено чисельність та відсоткове представлення студентів відповідно до тяжкості сприйнятих симптомів. Студенти розподілені в одну з 5 категорій на основі свого T-балу (T-бал у межах норми, помірно, середньо, сильно та дуже сильно підвищений T-бал), який було виміряно за допомогою інвентарю SCL-90®-S. Якщо T-бал більший за 60, ми говоримо про клінічно значуще навантаження. Загальне клінічно значуще навантаження було виміряно у 170 учасників (80,95 %). У випадку тривожності клінічно значуще навантаження було виявлено у 128 учасників (60,95 %), у випадку депресії — у 138 учасників (65,71 %), а у випадку невпевненості у соціальному контакті — у 148 учасників (70,48 %).

Таблиця 2. Чисельність та відсоткове представлення студентів відповідно до тяжкості сприйнятих симптомів, виміряних за допомогою SCL-90®-S

N = загальна кількість учасників; n1 = загальна кількість чоловіків; n2 = загальна кількість жінок; GSI = індекс загального психологічного навантаження; ANX = тривожність; DEP = депресивність; INT = невпевненість у соціальному контакті

Що стосується зв’язку між психологічним імунітетом та його підсистемами і психопатологічними симптомами, дані продемонстрували значущі негативні зв’язки. Результати ми презентуємо у Таблиці 3.

Таблиця 3. Результати кореляції Спірмена психологічного імунітету та його трьох підсистем з обраними шкалами опитувальника SCL-90®-S

**. Кореляція є значущою на рівні 0,01 (двосторонньо). GSI = індекс загального психологічного навантаження; ANX = тривожність; DEP = депресивність; INT = невпевненість у соціальному контакті; PI = психологічний імунітет; KAS = когнітивно-апроксимаційна підсистема; MKES = моніторингово-креативно-виконавча підсистема; SRS = саморегуляційна підсистема

Обговорення

Наші результати вказали на високий рівень сприйнятого психологічного навантаження у студентів університетів медичних спеціальностей. З трьох досліджуваних нами шкал (депресивність, тривожність та невпевненість у соціальному контакті) респонденти досягли найвищих значень за шкалою невпевненості у соціальному контакті. Це шкала, яка зосереджується на відображенні переживання власної недостатності порівняно з іншими, що проявляється у зниженні самооцінки, гострій невпевненості та негативних очікуваннях у зв’язку з контактом з іншими людьми (Pulkrabková, 2020). За цією шкалою клінічно значуще навантаження відчували 70,48 % досліджуваних нами респондентів. Невпевненість у соціальному контакті може виникати також внаслідок конфронтації власної продуктивності та продуктивності інших, що проявляється як перфекціонізм і потреба у високій продуктивності, які у медичних працівників продемонстрували, наприклад, Eley et al., (2022). У метааналізі, присвяченому зв’язку між батьківськими очікуваннями та перфекціонізмом, було встановлено, що з часом підвищується рівень батьківських очікувань та критики академічної успішності студентів, що має прямий зв’язок із маладаптивним перфекціонізмом, змагальністю та індивідуалізмом студентів вищих навчальних закладів (Curran & Hill, 2022). У дослідженні, що порівнювало адаптивний та невротичний перфекціонізм у академічно успішних студентів-медиків, було встановлено, що маладаптивний (невротичний) перфекціонізм проявляється як досягнення хороших академічних результатів з метою компенсації особистих проблем, причому ці студенти мають водночас нереалістичні вимоги до себе, а також до інших (Baranskaya et al., 2022). Іншим поясненням високої невпевненості у соціальному контакті може бути зосередженість на навчанні цих студентів (Salam et al., 2013), що може призводити до менш інтенсивного соціального життя, соціальної ізоляції та переживання самотності.

Рівень депресивних та тривожних симптомів у нашій дослідницькій вибірці був напрочуд високим. У Словаччині на репрезентативній вибірці було проведено лонгітюдне дослідження пережитого стресу та депресії під час другої та третьої хвиль пандемії коронавірусу, яке встановило, що у грудні 2021 року 27,8 % людей відчували депресію значну частину або більшу частину часу, а 20,5 % — стрес (Urban & Lášticová, 2022). Лонгітюдне дослідження Hajdúk et al., (2022) водночас встановило, що під час другої хвилі пандемії коронавірусу поширеність середньо-тяжкої до тяжкої депресії становила 34,3 %, а тривожності — 20,1 % у словацьких студентів університетів, причому ця поширеність значно зросла порівняно з вимірюваннями 2018 року. Виявлений нами рівень депресивності та тривожності перевищує ці значення і разом із результатами інших авторів (Kotera et al. 2022; Larcombe, 2016) підтверджує вразливість цієї групи студентів.

Наступна частина нашого дослідження була спрямована на виявлення взаємозв'язку між психологічним імунітетом та психопатологічною симптоматикою. Психологічна імунна система представляє собою такі протективні та ресурсні змінні, які дозволяють адаптивно долати психічне навантаження та сприяють розвитку і підтримці психічного здоров'я (Oláh, 2021). Результати нашого дослідження підтверджують це припущення. Вони демонструють статистично значущу негативну кореляцію між психологічним імунітетом, включаючи його три підсистеми, та актуально сприйманими психопатологічними симптомами частих клінічних проявів. Наші висновки підтримують результати реалізованих закордонних досліджень. Хоча ми досі не зустрічали жодного дослідження, яке б вивчало психологічний імунітет у контексті клінічно значущих симптомів психопатології, виражених за допомогою інвентарю SCL-90®-S, існує кілька досліджень, що підтверджують цей зв'язок. Zábó et al., (2022) встановили, що існує значущий негативний зв'язок між підсистемами психологічного імунітету та негативними емоційними станами, переживанням самотності й маладаптивними когнітивними схемами. Негативний зв'язок між підсистемами імунітету та депресією довела Voitkâne (2007), а між підсистемами імунітету та синдромом вигорання — Gombor (2009). Навпаки, позитивний зв'язок між психологічним імунітетом та психічним і фізичним здоров'ям був підтверджений Oláh (2021). Психологічний імунітет у дослідженнях позитивно корелював також із задоволеністю життям (Bóna 2014; Gombor, 2009), життєвими прагненнями (Voitkâne, 2004), сенсом життя та переживанням позитивних емоцій (Zábó, Oláh, & Vargha, 2022). Психологічна імунна система виявляється корисною моделлю, яка описує систему психологічної опірності та проактивного подолання різноманітних стресів. Її перевагою є можливість застосування на практиці, наприклад, для створення індивідуалізованих рекомендацій, що базуються на унікальному профілі імунітету індивіда, який, окрім сильних сторін, виявляє також набір ослаблених функцій.

Наші висновки слід інтерпретувати з певною мірою обережності. Обмеженням є те, що вибірка дослідження не була репрезентативною і водночас не була збалансованою з точки зору статі. Інші обмеження випливають із самої природи інструментів самооцінки, які були використані в дослідженні, а також із поперечного характеру дослідження. Загалом, проте, дослідницька робота пропонує корисний погляд на досліджувану проблематику в наших умовах.

Висновок

Стаття була зосереджена на проблематиці психічного здоров'я студентів медичних спеціальностей. Використання інструменту SCL-90®-S дозволило нам провести детальний скринінг психологічних труднощів респондентів, які ми досліджували у зв'язку з психологічним імунітетом. Наші результати вказали на часте переживання психічного навантаження університетськими студентами медичних спеціальностей. Водночас виявилася статистично значуща негативна кореляція між психологічним імунітетом та сприйманим психічним навантаженням. Наведені висновки підтверджують валідність моделі психологічної імунної системи. Водночас вони вказують на важливість підтримки психічного здоров'я студентів медичних спеціальностей.

Авторки: PhDr. Kristína Široká ORCID: 0000-0002-9908-8107 Mgr. et Mgr. Annamária Antalová, PhD. ORCID: 0000-0001-5642-7941 doc. PhDr. Daniela Čechová, PhD. ORCID: 0009-0001-5695-1310

Подяка: Стаття виникла завдяки проєкту APVV: «Аналіз психонейроімунологічних параметрів здоров'я у вибраних групах словацького населення» Реєстраційний номер проєкту: APVV-22-0160. Щира подяка всім студентам Slovenskej zdravotníckej univerzity, які долучилися до дослідження, а також керівництву LF SZU за те, що дозволило реалізацію цього дослідження.

Список бібліографічних посилань

ARAIN, Mariam, HAQUE, Maliha, JOHAL, Lina, MATHUR, Puja, NEL, Wynand, RAIS, Afsha, SANDHU, Ranbir, SHARMA, Sushil. 2013. Maturation of the adolescent brain. In Neuropsychiatric disease and treatment. ISSN 1178-2021, 2013, 9, 449–461. https://doi.org/10.2147/NDT.S39776.

ARNETT, Jeffrey Jensen. 2000. Emerging Adulthood: A Theory of Development From the Late Teens Through the Twenties. In American Psychologist. ISSN 0003-066X, 2000, 55, 5, 469-480.

AUERBACH, Randy P., et al. 2016. Mental disorders among college students in the World Health Organization World Mental Health Surveys. In Psychological Medicine. ISSN 1469-8978, 2016, 46,14, 2955-2970.

BARANSKAYA, L., ZHURAVSKAYA, K., IVANOVA, V. 2022. Adaptive and maladaptive perfectionism of graduating medical students. In European Psychiatry. ISSN 0924-9338, 65, S1 https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.1712.

BÓNA, Krisztina. 2014. An exploration of the Psychological Immune System in Hungarian gymnasts. Ph.D. thesis. Finland: University of Jyväskylä, 2014.

CURRAN, Thomas, HILL, Andrew, P. 2022. Young people’s perceptions of their parents’ expectations and criticism are increasing over time: Implications for perfectionism. In Psychological Bulletin. ISSN 0033-2909, 2022, 148, 1-2, 107–128. https://doi.org/10.1037/bul0000347.

DAHLIN, Marie, JONEBORG, Niels, RUNESON, Bo. 2005. Stress and depression among medical students: A cross-sectional study. In Medical Education. ISSN 365-2923, 2005, 39, 6, 594-604. https://doi.org/10.1111/j.1365-2929.2005.02176.x.

DYRBYE, Liselotte, et al. 2008. Burnout and suicidal ideation among U.S. medical students. In Annals of Internal Medicine. ISSN 1539-3704, 2008, 149, 5, 334-41.

ELEY, Dian, S., LEUNG, Janni, CLONINGER, Kevin, M. 2022. A longitudinal cohort study observed increasing perfectionism and declining resilience, ambiguity tolerance and calling during medical school which is not explained by student personality. In BMC Med Educ. ISSN 1472-6920, 2022, 22, 1, 784 . https://doi.org/10.1186/s12909-022-03850-5.

FLEMING, Andrew, P., MCMAHON, Robert, J. 2012. Developmental Context and Treatment Principles for ADHD Among College Students. In Clinical Child and Family Psychology Review. ISSN 1573-2827, 2012, 2012, 15, 303-329. https://doi.org/10.1007/s10567-012-0121-z. GAZDÍKOVÁ, Katarína. 2017. Syndróm vyhorenia u zdravotníckych pracovníkov. In Via Practica. ISSN 1336-4790, 2017, 14, 4, 178–185.

GOMBOR, A. 2009. Burnout in Hungarian and Swedish Emergency Nurses: demographic Variables, Work Related Factors, Social Support, Personality, and Life Satisfaction as Determinants of Burnout. Ph.D. thesis. Budapest (HU): University of Eötvös Lorand, 2009.

HAJDÚK, Michal, et al. 2022. Depression and anxiety among College Students in Slovakia – Comparison of the Year 2018 and during COVID-19 pandemic. In Bratislava Medical Journal. ISSN 1336-0345, 2022, 123, 01, 44-49.

KOTERA, Yasuhiro, DOSEDLOVA, Jaroslava, ANDRZEJEWSKI, Denise, KALUZEVICIUTE, Greta, SAKAI, Makoto. 2021. From stress to psychopathology: Relationship with self-reassurance and self-criticism in Czech University students. In International Journal of Mental Health and Addiction. ISSN 1557-1882, 2021, 20, 4, 2321-2332. https://doi.org/10.1007/s11469-021-00516-z.

KOTERA, Yasuhiro, MAYBURY, Sarah, LIU, Gillian, COLMAN, Rory, LIEU, Jenai, DOSEDLOVÁ, Jaroslava. 2022. Mental Well-Being of Czech University Students: Academic Motivation, Self-Compassion, and Self-Criticism. In Healthcare. ISSN 2227-9032, 2022, 10, 11, 2135. https://doi.org/10.3390/healthcare10112135.

LARCOMBE, Wendy et al. 2016. Prevalence and socio-demographic correlates of psychological distress among students at an Australian university. In Studies in Higher Education. ISSN 0307-5079, 2016, 41, 6, 1074-1091.

LAZARUS, Richard S. 1966. Psychological stress and the coping process. 1966. 466 с.

LAZARUS, Richard S., FOLKMAN, Susan. 1984 Stress, appraisal, and coping. Springer publishing company, 1984. 460 с. ISBN 10: 0826141919

LEE, Dongyun, LEE, So-Jin, PARK, Chul-Soo, KIM, Bong-Jo, LEE, Cheol-Soon, CHA, Boseok, SEO, Ji-Yeong, CHOI, Jae-Won. 2019. The Mediating Effect of Impulsivity on Resilience and Depressive Symptoms In Korean Conscripts. In Psychiatry investigation. ISSN 1976-3026, 16, 10, 773–776. https://doi.org/10.30773/pi.2019.04.02.3

OLÁH, Attila. 2021. Anxiety, Coping, and Flow: Empirical studies in interactional perspective. Budapest: Trefort Kiadó, 2021. 271 с. ISBN: 978 963 454 7075.

PULKRABKOVÁ, Alice. 2020. SCL-90®-S. Symptom-Checklist-90®-Standard. Praha: Testcentrum.

SALAM, Abdus., RAYNUHA Mahadevan, AMIR Abdul Rahman, NORSYAFIQAH Abdullah, AIMI Aquilah Abd Harith, CHU Pei Shan. 2014. Stress among first and third year medical students at Universiti Kebangsaan Malaysia. Pakistan Journal of Medical Sciences. 2014, 31, 1. https://doi.org/10.12669/pjms.311.6473

TOSEVSKI, Dusica L., MILOVANCEVIC, Milica P., GAJIC, Sveta, D. 2010. Personality and psychopathology of university students. In Current Opinion in Psychiatry. ISSN 1473657, 2010, 23, 1, 48-52.

URBAN, Kamila, LÁŠTICOVÁ, Barbara. 2022. Фактори, що впливають на сприйнятий стрес та депресивні переживання під час 2-ї та 3-ї хвиль пандемії COVID-19. In ČAVOJOVÁ, Vladimíra, HALAMA, Peter. Prežívanie a dôsledky pandémie COVID-19 na Slovensku: Pohľad sociálnych vied. Bratislava: Ústav experimentálnej psychológie, Centrum spoločenských a psychologických vied SAV, 2022, с. 24-30. ISBN 978-80-89524-70-9.

VOITKÂNE, Sarmīte. 2004. Goal Directedness in Relation to Life Satisfaction, Psychological Immune System and Depression in First-semester University Students in Latvia. In Baltic Journal of Psychology. ISSN 1407-768X, 2004, 5, 2, 19–30.

ZÁBÓ, Virág, OLÁH, Attila, VARGHA, András. 2022. A new complex mental health test in a positive psychological framework. In Frontiers in Psychology. ISSN 1664-1078, 2022, 13, 775622.