Вступ та теоретичні рамки
Попри часте вживання в найрізноманітніших контекстах, поняття якості сприймається в різних значеннях, які зазвичай випливають із контексту, в якому якість згадується. Якщо проблематично визначити загальне поняття якості, то не менш складним видається визначення якості в контексті освіти. Rýdl (2002) зазначає, що застосувати в освіті єдину модель оцінювання якості є надзвичайно складно, навіть при збереженні загальності такої моделі. Подібно аргументують Janík (2013) та Veteška (2016), які наголошують, що єдиного розуміння поняття якості в освіті досягти важко, оскільки різні суб'єкти визначають якість по-різному, з огляду на свої власні інтереси. Попри це, важливо визначати та систематично оцінювати якість в освіті (Schindlerová et al., 2015).
Якість у школі можна розуміти абсолютно або відносно. У першому випадку під якістю освітніх процесів розуміється бажаний рівень функціонування або результативності цих процесів, який може бути визначений певними вимогами, і тому може бути об'єктивно виміряний та оцінений (Průcha, 1996). Другою можливістю є інструменти досконалості, що базуються на трансформаційному розумінні якості, яке радше пов'язане з постійним покращенням і трансформацією школи, ніж із системою та процедурами (Sallis, 2002). У цьому розумінні головною метою школи є задоволеність її клієнтів. Проте задоволеність учнів не є гомогенним і достатньо дослідженим конструктом. Результати (Wiers-Jenssen et al., 2002; Richardson, 2005) показують, що це концепція, на яку сильно впливає низка контекстуальних факторів без зв'язку з якістю викладання. Як аргумент проти ототожнення задоволеності учня з якістю навчання Richardson (2005) також використав посилання на результати досліджень психологів, які займаються інтелектуальним розвитком учнів (Perry, 1970; Baxter Magolda, 1992), чиї висновки підтверджують, що інтелектуальний розвиток пов'язаний із певним дискомфортом.
Aldridge (2016), Corradino та Fogarty (2016) та інші, навпаки, сприймають задоволеність учнів як один із індикаторів якості та вказують на її вплив на залученість учнів, освітні результати та ставлення до навчання. Моніторинг задоволеності випускників для середніх шкіл часто не був пріоритетом. Відстеження учнів шкіл після закінчення навчання не завжди було легким. Школи часто змушені були покладатися на те, що випускники самі зв'яжуться з ними, якщо захочуть взяти участь у дослідженні. Проте з розвитком інтернету, соціальних мереж та загалом комунікаційних технологій відстеження випускників стає простішим, а завдяки можливостям електронних анкет — швидким, ефективним і зручним для користувача.
Сьогодні збір зворотного зв'язку від випускників широко використовується як інструмент управління якістю, а у сфері професійної освіти з 2017 року він також рекомендований на законодавчому рівні (Doporučení Rady C 423/01, 2017). У фаховій пресі ця проблематика поки що не опрацьована достатньою мірою; моніторингом, або відстеженням освітнього шляху випускників, за допомогою порівняльних аналізів займався Národní ústav pro vzdělávání (сьогодні Národní pedagogický institut) з метою з'ясування працевлаштування випускників на ринку праці та моніторингу рівня безробіття відповідно до здобутих спеціальностей, а також моніторингу рівня безробіття з огляду на краї в Чеській Республіці (Chamoutová et al., 2020).
Визначення задоволеності учнів своєю школою можна реалізувати в режимі реального часу або у формі лонгітюдного дослідження, під час якого задоволеність учнів вивчається протягом певного періоду часу або ретроспективно. Можна припустити, що у випадку часового відриву думки учнів-випускників про якість школи, їхня задоволеність школою, якістю навчання та можливістю використання знань будуть відрізнятися від думок, сформульованих у реальному часі.
Методологія
Метою дослідження було на вибірці однієї середньої професійної школи перевірити структуру анкети, створеної з метою отримання зворотного зв'язку для з'ясування думок випускників школи про якість навчання та їхню задоволеність навчальним закладом. Додатковою метою було з'ясувати, чи працюють випускники школи, де проводилося пілотне дослідження, за фахом, який вони здобули, чи принесло їм навчання в середній школі якісь переваги для майбутнього працевлаштування, чи продовжують вони навчання у вищому навчальному закладі, або якого рівня освіти вони вже досягли і що б вони порадили покращити, озираючись назад.
Частиною дослідження було також порівняння думок випускників із вторинними даними, які досліджувана школа отримує з 2010 року у формі щорічного опитування учнів щодо задоволеності та якості навчання. Актуально отримані дані порівнювалися зі зведеними даними, отриманими в році, коли школа проводила власне дослідження задоволеності. Питання, що порівнювалися, були в обох анкетах повністю ідентичними. Під час дослідження перевірялися припущення щодо рівня задоволеності випускників школою та якістю навчання при ретроспективному погляді, а також вплив часу, що минув з моменту закінчення навчання, на оцінку задоволеності та якості навчання.
Дослідницька вибірка
Дослідження було реалізовано на вибірці з 226 випускників державної середньої професійної школи, заснованої головним містом Прага. З періоду навчальних років 2010/2011 – 2014/2015 у дослідженні взяли участь лише 26 випускників, тому ці дані були виключені з дослідження, і робота велася з даними 200 респондентів за 2015–2020 роки. Школа, на базі якої проводилося дослідження, навчає учнів за п'ятьма освітніми програмами категорії «M», тобто за спеціальностями, що забезпечують середню освіту з атестатом зрілості. Місткість школи становить 900 учнів, щороку школу залишає близько 200 випускників. Česká školní inspekce оцінює школу як «приклад доброї практики», причому сильними сторонами вважає «якісне навчання», «клімат школи», «результати учнів на випускних іспитах», «матеріальні умови для навчання», «оснащення ІКТ-технікою», «високий інтерес абітурієнтів до вступу», «взаємну повагу та відкриту форму комунікації» та «презентацію школи і маркетинг».
За допомогою електронної пошти було опитано 2036 випускників 2010–2020 років, контакти яких школа мала у своїх базах даних; 186 листів повернулися як недоставлені, 1624 випускники на повторні заклики не відреагували. До дослідження були залучені всі респонденти, жодна з анкет не була відхилена. Низька кількість респондентів є одним із обмежень дослідження і відображена в дискусії. Структура респондентів наведена в таблиці 1.
Таблиця 1 Кількість випускників, залучених до дослідження
Методи дослідження
Збір даних було реалізовано з 2 по 20 листопада 2020 року. Для збору даних було створено анкету, що містила 29 пунктів, розділених на дві частини; п'ять запитань були відкритими. (Прим. Ви знайдете її у додатку). У першій частині респонденти відповідали на запитання, що стосувалися їхньої актуальної робочої позиції, подальшого навчання, ступеня здобутої освіти та обсягу отриманих знань, які вони використали під час навчання у вищому навчальному закладі або на практиці. У другій частині анкета містила запитання, що стосувалися задоволеності випускників навчальним закладом, який вони закінчили, а також думок щодо якості навчання та викладачів. Ці запитання були ідентичними до тих, які школа ставить студентам з 2015 року у формі регулярного оцінювання. Анкета не була анонімною, випускники ідентифікувалися за іменем, закінченою освітньою програмою та роком завершення навчання. Закриті запитання аналізувалися за допомогою описової статистики у програмі Excel, розраховувалися середні значення та різниця у відповідях. Відкриті запитання оцінювалися якісно, з огляду на їхню кількість не було потреби кодувати запитання. Через пандемію covid-19 анкета розповсюджувалася електронним шляхом через платформу Microsoft Forms. Анкета дозволяла заповнення також за допомогою мобільних телефонів. Респонденти відповідали за п'ятибальною шкалою Лайкерта.
Для порівняння даних у часі було використано вторинні дані, які школа отримує через анкету, що використовується для визначення якості школи та задоволеності учнів з 2015 року. Ці дані були отримані від репрезентативної вибірки респондентів (середня зворотність становила 75 %), а респондентами у відповідному році були учні першого – четвертого курсів середньої школи.
Результати
З таблиці 2, яка презентує розрахунки середніх значень відповідей, стає зрозуміло, що в усіх досліджуваних пунктах відповіді знаходяться вище середини шкали (2,5 і більше). Найбільшу задоволеність школою та якістю навчання висловлюють випускники 2015/2016 навчального року (4,74 та 4,59 відповідно). Натомість відносно найменшу задоволеність школою висловлюють нещодавні випускники 2019/2020 року (4,19), якість навчання найгірше оцінюють випускники 2017/2018 року (4,05).
Корисність знань для навчання у вищих навчальних закладах випускники найкраще оцінили у 2018/2019 навчальному році (4,3), найгірше — у 2017/2018 році (3,51). Корисність отриманих знань для практичного життя випускники оцінили найкраще у 2016/2017 році (3,11), а найгірше — у 2018/2019 році (2,65). При порівнянні обох досліджуваних критеріїв випускники позитивніше оцінюють корисність здобутої освіти для навчання у вищих навчальних закладах, ніж для практичного життя.
Таблиця 2 Розрахунки середніх значень в окремих пунктах
Таблиця 3 показує розрахунки кореляцій «r», які були проведені на даних випускників за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона і які показали сильний лінійний зв'язок між якістю навчання та задоволеністю випускників школою (0,950). Відносно слабкий зв'язок учні вбачають між якістю навчання та внеском, який мають отримані знання для їхнього подальшого навчання у вищому навчальному закладі (0,328). Майже нульовою є лінійна залежність між задоволеністю учнів та корисністю, яку мало їхнє навчання в середній школі для навчання у вищому навчальному закладі (0,085). Цікавим є порівняння залежності між корисністю здобутої освіти для практики та задоволеністю учнів і якістю навчання. Тут спостерігається навіть від'ємна залежність (-0,537 та -0,560 відповідно).
Таблиця 3 Кореляції окремих досліджуваних пунктів
Корисні висновки принесли також відповіді на відкриті запитання. Серед найчастіших відповідей на запитання про те, що було найбільш корисним під час навчання в середній школі, випускники відповідали: вивчення іноземних мов, фахова та закордонна практика, підхід вчителів, вивчення фахових предметів, акцент на самостійності, якість навчання або сама підготовка до вищих навчальних закладів. Випускники вітали б більшу кількість лекцій на фахові теми, семінари або краще поєднання навчання з практикою. Усі оцінюють навчання як якісне, задоволені ним, і 92 % опитаних обрали б ту саму середню школу. У сфері подальшої освіти 90 % випускників школи продовжили навчання на денній формі у вищих навчальних закладах, 10 % респондентів обрали приватні заклади. Серед університетів, яким надавали перевагу, були Univerzita Karlova, Česká zemědělská univerzita, České vysoké učení technické, Vysoká škola ekonomická або Vysoká škola chemicko-technologická. З напрямків надавали перевагу економіці та менеджменту, праву, гуманітарним студіям, а також медійним та креативним спеціальностям.
Цікаві результати принесло порівняння окремих відповідей із вторинними даними, які школа отримує через стандартизовану анкету з 2015 року (таблиця 4). В усіх досліджуваних пунктах учні ретроспективно оцінюють свою задоволеність школою та якість школи краще, ніж у той час, коли вони навчалися в школі.
Таблиця 4 Порівняння думок у часі
Цей факт відображає таблиця 5, яка доводить, що чим більший відрив від школи мають випускники, тим вищою стає їхня задоволеність школою та якістю навчання. Найменшу різницю в думках щодо задоволеності (0,1) та якості навчання (0,09) мають учні та випускники 2019/2020 років. Натомість найбільші розбіжності спостерігаються між учнями та випускниками 2015/2016 років (0,89 задоволеність та 0,55 якість навчання), причому чим менше часу минуло з моменту завершення навчання, тим розбіжності в думках поступово зменшуються.
Таблиця 5 Різниця в думках у часі
Дискусія та висновки
Встановлені цілі дослідження вдалося виконати. Створена анкета виправдала себе під час пілотування, і за її допомогою були отримані необхідні дані. Попри обмеження, типові для ретроспективних досліджень, дослідження, проведене на вибірці з 200 випускників празької середньої професійної школи, принесло цікаві результати. Хоча результати не можна інтерпретувати як причинно-наслідкові, виявилося, що випускники, а також учні, які оцінювали у відповідному році свою задоволеність школою та якість навчання, оцінюють її вище середнього показника п'ятибальної шкали Лайкерта. У цьому відношенні підтверджуються раніше опубліковані дослідження (Liška & Veteška, 2021) про те, що чеські учні середніх професійних шкіл не є незадоволеними навчанням, і заздалегідь сформульовані припущення підтвердилися. Окрім низки відповідей, які надали керівництву школи корисний зворотний зв'язок щодо якості навчання, ефективності освіти, ідентифікації прихованого навчального плану, розвитку школи та працевлаштування випускників, на основі розрахунків коефіцієнта кореляції Пірсона можна припустити, що для випускників не є надто суттєвим те, який внесок має їхнє навчання в середній школі для їхнього подальшого навчання чи практичного життя.
При порівнянні ретроспективної оцінки з оцінкою в даному році проявився вплив часу. Чим довший час минув від закінчення школи, тим позитивніше випускники оцінюють школу. Було б занадто сміливо спекулювати щодо причин цього висновку (наприклад, витіснення негативного досвіду, ідеалізація минулого на основі негативних переживань у сучасності, ситуативні фактори тощо), проте для керівництва школи ця інформація може бути важливою, оскільки вона дозволяє сприймати якість у школі більш комплексно. Проведене дослідження має й інші обмеження. Безперечним обмеженням є вибірка. Дослідження було проведено на обмеженій кількості випускників однієї середньої професійної школи. Можна припустити, що при іншій кількості респондентів та іншому способі формування вибірки можна було б дійти інших висновків. У подальших дослідженнях тому було б доцільно працювати з більшою кількістю респондентів з багатьох шкіл і проводити дослідження повторно, щоб результати могли надати більш комплексне уявлення про якість та ефективність освіти.
Низка середніх шкіл шукає інструменти, за допомогою яких можна моніторити та перевіряти якість своєї освіти. Одним із таких інструментів є вивчення задоволеності випускників своєю школою та якістю її викладання. За допомогою відстеження випускників школа може, окрім самих відповідей, що стосуються задоволеності школою та якістю, дізнатися також низку інших фактів, що оцінюють, наприклад, якість шкільних освітніх програм, професійних практик, закордонних та позакласних заходів, а також саму можливість використання здобутої освіти для подальшого навчання випускників або практичного життя. Цікавими можуть бути також знання про інтеграцію випускників на ринку праці, кар'єрне просування та подальше продовження навчання. Хоча отримання зворотного зв'язку від випускників зазвичай більше зосереджене на третинному рівні освіти, позитивні ефекти воно приносить і на нижчих рівнях освіти.
Автор: PhDr. Mgr. Roman Liška, Ph.D., MBA Katedra andragogiky a managementu vzdělávání, Pedagogická fakulta Univerzity Karlovy v Praze. Tento výstup vznikl v rámci programu Cooperatio (Univerzita Karlova, 2022-2026), vědní oblasti Vzdělávání a pedagogika (GEED).
Література
Aldridge, J. M., Fraser, B. J., Fozdar, F., Ala'i, K., Dantas, J., & Afari, E. (2016). Students’ perceptions of school climate as determinants of wellbeing, resilience and identity. Improving Schools 19 (1): 5–26
Baxter Magolda, M. B. (1992). Students' epistemologies and academic experiences: Implications for pedagogy. The Review of Higher Education, 15(3), 265-287.
Corradino, C. & Forgarty, K. (2016). Positive emotions and academic achievement. Applied psychology opus. New York University. Retrieved from http://steinhardt.nyu.edu/appsych/opus/issues/2016/spring/
Chamoutová, D., Novotná, H., Líbal, M., Trhlíková, J., & Vojtěch, J. (2020). Uplatnění absolventů škol na trhu práce (1st ed.). Národní pedagogický institut České republiky.
Doporučení Rady ze dne 20. listopadu 2017 o sledování uplatnění absolventů (2017). Úřední věstník Evropské unie.
Janík, T. (2013). Kvalita (ve) vzdělávání: obsahově zaměřený přístup ke zkoumání a zlepšování výuky. Masarykova univerzita.
Liška, R., & Veteška, J. (2021). Komparace spokojenosti žáků škol využívajících systémy řízení kvality s žáky běžných škol. e-Pedagogium, 21(3), 20–41
Perry, W. G. (1970). Forms of intellectual and ethical development in the college years: A scheme. New York: Holt, Rinehart & Winston
Průcha, J. (1996). Pedagogická evaluace: hodnocení vzdělávacích programů, procesů a výsledků. Brno: Masarykova univerzita.
Richardson, J. T. E. (2005). Instruments for obtaining student feedback: A review of the literature. Assessment & Evaluation in Higher Education, 30(4), 387-415.
Rýdl, K. (2002). K pojetí kvality ve školství a jejímu hodnocení. E-Pedagogium, 2(1), 104–123.
Sallis, E. (2002). Total quality management in education. Sterling, VA: Stylus Pub.
Schindler, L., Puls-Elvidge, S., Welzant, H., & Crawford, L. (2015). Definitions of Quality in Higher Education: A Synthesis of the Literature, 5(3), 3–13. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1132898.pdf.
Veteška, J. (2016). Přehled andragogiky: úvod do studia vzdělávání a učení se dospělých. Portál.
Wiers-Jenssen, J., Stensaker, B. & Grøgaard, J. B. (2002). Student satisfaction: towards an empirical deconstruction of the concept. Quality in Higher Education, 8(2), 183–195. DOI: 10.1080/ 1353832022000004377.