Тенденції в освіті жінок під час декретної відпустки

Анотація: Стаття містить результати дослідження, яке стосується освіти жінок під час та після завершення декретної або батьківської відпустки, тобто подальшої освіти. У теоретичній частині статті я загалом розглядаю можливості та тенденції навчання впродовж життя та його форми. Емпірична частина описує методологію дослідження та містить проаналізовані дані. Для цього дослідження було обрано кількісний метод. На завершення я приділяю увагу дискусії та висновкам, які зіставляються з уже отриманими знаннями. У статті представлені пропозиції для подальших досліджень або нових дискусій. Ключові поняття: Формальна освіта, навчання впродовж життя, подальша освіта, неформальна освіта, інформальне навчання, дорослий, освіта дорослих, декретна або батьківська відпустка, бар'єри, мотивація, ментальна гігієна, профілактика психічних захворювань, самовизнання.

Annotation: This publication talks about further education of women on maternity or parental leave and after. The publication is divided into two parts, theoretical and empirical. The theoretical part generally deals with the overall concept of lifelong learning from an early age and its forms. The empirical part describes in detail the methodology of the research and interprets the analyzed data. These are quantitive research surveys. In the final discussion the findings are compared with the already existing knowledge and suggestions for further examination or new discussion are presented. Вступ

Стаття присвячена подальшій освіті жінок під час декретної або батьківської відпустки, а також освіті жінок, які вже завершили цю відпустку. Ця публікація розділена на дві частини: теоретичну та емпіричну. Теоретична частина детальніше зосереджується на освітніх тенденціях для жінок у декретній відпустці.

Метою статті є опис ставлення жінок, які перебувають у декретній чи батьківській відпустці, а також тих, хто її завершив, до подальшої освіти, що або продовжує, або не продовжує вже здобутий рівень освіти. Для цієї мети було обрано кількісну методологію. В емпіричній частині описано методологію дослідницького вивчення. Основну частину становить інтерпретація проаналізованих даних.

Теоретична частина

Ми живемо в суспільстві, де фундаментальним і ключовим фактором є виробництво знань, саме завдяки цьому факту суттєво змінюються всі суспільні інституції, які займаються знаннями, навчанням та інформацією. Інформація становить переважно капітал людини, наважуся сказати, ключовий капітал, і дозволяє їй постійно бути залученою до суспільства знань, а також до трудового життя. Загалом прийнято вважати, що інформація — це дані про реальне середовище, про його стан і процеси, які відбуваються в цьому середовищі. Інформацію ми також розуміємо як комунікабельні знання, які є корисними для отримувача, або таке повідомлення, яке полегшує вибір між кількома різними альтернативами. 1

Цю цінну інформацію людина отримує протягом свого життя через навчання. Однак мова йде не лише про освіту в дитинстві в межах системи формальної освіти, тобто освіти, яка починається з початкової освіти, середньої освіти (яка може бути завершена атестатом зрілості, професійною підготовкою або випускним іспитом) і третинної освіти, яка практикується після складання іспиту на атестат зрілості і до якої належить навчання у вищих навчальних закладах та вищих професійних школах. Цінну інформацію людина може отримати також під час навчання протягом усього життя, отже, тут ми вже можемо говорити про навчання впродовж життя. Навчання впродовж життя, освіта впродовж життя або подальша освіта — це складний комплекс заходів, які дозволяють переходи між навчанням і працевлаштуванням, які дозволяють здобувати однакові кваліфікації різними шляхами в будь-який час протягом життя. 2 У концепції навчання впродовж життя головний акцент робиться на навчанні, яке не обмежене лише певним життєвим етапом. Саме тому воно включає здобуття знань і навичок не лише через формальну освіту, а й завдяки неформальній освіті та навіть інформальному навчанню. Ймовірно, це не стільки постійний процес, скільки постійна готовність людини вчитися. Мати потребу вчитися. Одним із фундаментальних документів, що стосуються навчання впродовж життя, є Меморандум про навчання впродовж життя, який був створений на конференції в Лісабоні у 2000 році. Метою цього меморандуму було викликати дискусію про ефективну стратегію реалізації навчання впродовж життя. Це один із ключових документів у сфері освіти дорослих. Метою цього документа є те, щоб кожен індивід мав гарантований доступ до навчання протягом усього життя і міг таким чином оновлювати або здобувати нові знання та навички. 3

На цей факт вказує одна з ключових відповідей, яка говорить про наближення навчання до дому. Ця обставина виявилася не лише можливістю, а й у наш час необхідністю, без якої індивід не може реалізуватися не лише на ринку праці, а й часто справлятися з вимогами звичайного, мінливого сучасного життя. Величезний вплив на цей факт мають як інформаційні технології, так і все краща медична допомога, завдяки якій подовжується середня тривалість життя населення. Далі тут є ключовими факторами відкриття світу, отже, все більша потреба в мовних навичках. Меморандум про навчання впродовж життя від 2000 року містить, як написано вище, 6 проблемних сфер.

Мотиви, чому доросла людина повертається до освітнього процесу, і це в будь-якій формі, залежать від особистісних характеристик конкретної людини та від актуальної ситуації, в якій вона саме перебуває, а також від рівня здобутої освіти тощо. Потреба людини в поверненні до освітнього процесу виникає в момент, коли їй не вистачає наявної освіти або знань для того, щоб долучитися до актуального робочого процесу, або щоб впоратися з власним самосприйняттям чи емоціями, навіть у межах ментальної гігієни та соціального статусу. Трудова потреба залежить або від попиту на ринку праці, або від індивідуальної зміни особистості протягом її життя. Ці процеси та зміни відбуваються постійно, і тому виникає все більша потреба в навчанні впродовж життя, і це в будь-якій формі, чи говоримо ми про формальну, неформальну освіту, чи навіть про інформальне навчання. Соціальна потреба тоді здебільшого мотивована внутрішнім фактором.

Метою було проаналізувати мотивацію жінки до повернення в освітню систему під час та після завершення декретної та батьківської відпустки, зіставити висновки з уже отриманими знаннями та представити пропозиції для подальших досліджень або нової дискусії.

Можливості та тенденції освіти для жінок у декретній та батьківській відпустці

Жінки, особливо у віковій категорії 25–34 роки, мають складніший доступ до освіти порівняно з чоловічою частиною населення. Проблемою є те, що вони часто залишаються на 3 і більше років у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною, і доступ до освіти або повернення на роботу після цього буває складним. Єдиною можливістю для жінок у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною, згідно із Zormanová (2017), є курси неформальної освіти та самоосвіта. У чеському середовищі єдиною, відносно доступною пропозицією для цих жінок є проєкти ESF. Вони пропонують жінкам у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною освітні курси, що полегшують повернення до роботи, підвищують їхню конкурентоспроможність на ринку або активізують їх до самостійної підприємницької діяльності. Зміст зазвичай охоплює такі сфери, як підприємництво, комп’ютерна грамотність, самопрезентація, трудове право, поєднання сімейних та робочих обов’язків. Будь-яка освіта дозволяє матерям підвищити свою кваліфікацію.

Частими формами освіти для жінок у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною є вебінари, e-learning. 4 (Див. Таблицю 1).

Таблиця 1 Матусі в декреті навчаються через інтернет

Джерело: ZORMANOVÁ L.: Didaktika dospělých. Praha: Grada, 2017, s. 52.

Актуальні тренди в освіті

З огляду на швидкозмінне середовище, ймовірно, що можливості освіти дорослих, і особливо жінок у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною, а також після їх завершення, інновуються швидкими темпами. Згідно з Beneš (2014), до більш стабільних актуальних трендів в освіті належать систематизація та інституціоналізація (тобто фокус на розвитку компетенцій; посилений акцент на підготовку, оцінку та трансфер здобутих компетенцій у робочу діяльність; врахування ефективності витрачених коштів; розвиток людських ресурсів стає експліцитним завданням керівництва; відповідальність керівників), нове розуміння навчання та викладання (тобто необхідність постійного навчання; зростаюче значення самоорганізованого навчання та навчання в командах; пошук потенціалів та можливостей розвитку, а не дефіцитів; фокус на розвитку не лише фаховому, а й особистісному та методичному; рефлексивне навчання з можливістю знаходження власного стилю та методів), і, зрештою, орієнтація на проблеми та реальні ситуації (тобто замість навчання «про запас» — поєднання з вирішенням конкретних проблем; індивідуальні програми; не лише забезпечення здатності до виконання, а й поєднання з цілями розвитку організації). 5

Мусимо згадати і сучасні технології в освіті, які дуже полегшують доступ до освітніх програм саме матусям. Завдяки їм, таким як комп’ютери, інтернет, e-learning та вебінари, матері можуть брати участь у дистанційній освіті, тобто навчанні, так би мовити, на відстані. Про дистанційну освіту вже йшлося в межах освіти дорослих, але варто нагадати, що ця форма є придатною особливо для тих, хто має сім’ю, роботу або інші позаробочі активності. Передумовою для участі в дистанційній освіті є здатність до самоосвіти та володіння електронними каналами (електронна пошта, вебпрезентація, інтернет). Особливо «ковідний» час сприяв розвитку e-learning-освіти, що відкриває двері багатьом матусям у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною, а також після її завершення. 6 «E-learning дуже часто використовується в цілій низці університетських навчальних спеціальностей у комбінованій та дистанційній формі навчання. Йдеться про мультимедійну та дидактичну підтримку освітнього процесу. Перевагою e-learning є те, що він дозволяє вільний і необмежений доступ до освіти незалежно від часу та простору, і є дуже ефективним дидактичним засобом, оскільки дозволяє здобути якомога більше знань у найкоротший час, з якомога більшим тривалим ефектом, з якомога меншими зусиллями, з найсучаснішими технологіями, у найвідповідніший час, з повагою до індивідуальності того, хто навчається, тощо. E-learning також допомагає зрівняти доступ до освіти у сенсі подолання соціальної чи гендерної нерівності, що випливає з ролі матері-опікунки, подолання відстані тощо». 7 E-learning-освіта може бути організована у двох формах: он-лайн або off-line. При он-лайн навчанні лектор і учасник перебувають у безпосередньому контакті, навіть якщо вони просторово розділені. Ця форма дозволяє актуальні реакції та постановку запитань. Тоді як при off-line формі немає безпосереднього часового контакту, і для учасника залучення до курсу буває зручнішим, оскільки він може керувати та планувати свій час. 8

Одним із наступних трендів, який панує у сфері освіти жінок у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною, є їхня мотивація. Що веде жінок до освіти? Мотивів, згідно з Kalnický (2017), є кілька: 9

• пізнання реальності та фіксація результату пізнання інформаційно,
• оцінювання за ціннісною системою і водночас створення цієї системи,

• використання для певної потреби, перенесення в практику,

• зміну, перетворення, комбінування з певними іншими частинами, намагання здійснити реконструкцію та вдосконалення,

• естетичне сприйняття, оцінювання та відчуття,
• формальну альтернацію або трансформацію в абстракції чи метафори,
• використання як сигналу для інших явищ або стимулу для інших видів діяльності,
• уяву в екстремальних, альтернативних і навіть протилежних умовах, нереальних комбінаціях,
• комбінацію всіх попередніх вимірів,
• соціальну інтерпретацію та, на основі попередніх вимірів, створення соціальних відносин.

Мета дослідження та розв’язувана проблема

Метою дослідження було з’ясувати мотиваційні фактори жінок до повернення в освітню систему під час та після закінчення декретної відпустки та відпустки по догляду за дитиною. Ця мета встановлена з огляду на результати теоретичної частини статті, де було виявлено, що жінки в декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною, намагаючись покращити сімейний бюджет, прагнуть підвищити свою кваліфікацію, або ж зберегти її, або хочуть присвятити себе іншій діяльності, ніж просто догляду за дитиною, тобто саморозвитку та освіті. У міжнародному контексті ми в Чеській Республіці маємо значно вищу за середню тривалість відпустки по догляду за дитиною, коли жінки повністю переривають трудову діяльність і залишаються вдома. На жаль, на ринку праці спостерігається недостатня кількість гнучких форм зайнятості та недостатня пропозиція освіти для цієї специфічної групи жінок. Частка активних жінок з малими дітьми у нас є однією з найнижчих. При цьому загалом більше можливостей мають жінки з вищою освітою. Чи є цей факт мотивацією для жінок до подальшої освіти?

Ключовим питанням є те, чи хочуть жінки в декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною навчатися. Якщо хочуть, то яка освіта та навчання їх цікавлять? Яка освітня сфера їх цікавить? Чи йдеться про формальну, неформальну освіту або лише про інформальне навчання? Яким чином жінки в декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною навчаються? Що є головним мотиваційним фактором для їхнього рішення повернутися в освітню систему? Чи це фактор соціальний, професійний, особистий? І які головні причини, якщо жінки в декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною не навчаються? Це відсутність мотивації чи фінансовий бар’єр? Які найчастіші бар’єри для жінок, які не навчаються? Чи призводить недостатня пропозиція догляду за дітьми до втрати мотивації до навчання? Усі ці сфери є розв’язуваною проблемою емпіричної частини статті.

Пропозиція вирішення та обраний метод

Пропозицією вирішення є аналіз мотивації жінки до повернення в освітню систему під час та після закінчення декретної відпустки та відпустки по догляду за дитиною за допомогою кількісного методу дослідження. Цей метод обрано з тієї причини, що я хочу отримати конкретні та валідні позиції самих жінок у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною, або одразу після їх закінчення, які стосуються подальшої освіти і які я можу оцінити за допомогою абсолютних та відносних частот. Визначеною мною методологією кількісного дослідження для збору даних є анкета з 14 запитань, спрямована на матерів. Опитування є найпоширенішим методом, який можна охарактеризувати як спосіб збору інформації від респондентів (опитування суб’єктів) на основі запропонованих запитань. 10У цій публікації використано онлайн-анкету.

Результати дослідницького вивчення я представляю в межах інтерпретації проаналізованих даних. Отримані результати я порівняю з теорією та наявними дослідженнями, які були виявлені та проведені в цій галузі. Далі я опишу власну думку щодо даного дослідження та результатів, отриманих з нього. Я опишу, який головний мотиваційний фактор для матерів, що повертаються в освітню систему. Результатом стане конфронтація висновків з отриманими раніше знаннями та пропозиції для подальшого вивчення або нової дискусії.

Дослідницька вибірка

Дослідницькою вибіркою були жінки, які, згідно з фаховою літературою, є специфічною групою освіти дорослих. Досліджуваною вибіркою є конкретно жінки в декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною, або жінки, які закінчили декретну відпустку чи відпустку по догляду за дитиною, незалежно від їхнього місця проживання. Досліджується лише вік та найвища закінчена освіта, оскільки з теоретичної частини та доступних досліджень випливає, що загалом більше можливостей мають жінки з вищою освітою, що буде перевірятися дослідженням.

Жінки в декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною, або одразу після її закінчення обрані як з огляду на характер і мету роботи, так і тому, що я сама є матір’ю, яка брала і досі бере участь у формальній освіті, і яка вважає, що навчання впродовж життя є необхідною складовою кожної людини, і це з багатьох причин. Оскільки життєва фаза декретної відпустки та відпустки по догляду за дитиною є обмеженою в часі, тому, на мій погляд, це дуже цікава дослідницька група.

У межах дослідницького вивчення опитано 100 жінок, вибірка яких відбувалася онлайн, і єдиним критерієм була участь у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною, або її нещодавнє закінчення — тобто до 2 років. Отже, 100 жінок представляють 100 % респонденток.

Інтерпретація проаналізованих даних

Таблиця 2 Вік респонденток

У дослідницькому вивченні взяли участь переважно жінки у віковій категорії від 35 до 44 років (тобто 43 % респонденток) та у віці від 25 до 34 років (тобто 31 % респонденток). Як випливає з результатів теоретичних засад, саме ці жінки мають складніший доступ до освіти порівняно з чоловічим населенням. Решту 26 % респонденток склали жінки до 25 років та старше 44 років.

Таблиця 3 Освіта респонденток

Найбільше респонденток, які взяли участь в онлайн-анкетному дослідженні, мають середню освіту (тобто 76 % жінок). Інші 17 % жінок мають вищу професійну освіту та 18 % — вищу університетську освіту.

Таблиця 4 Зайнятість респонденток

З результатів видно, що більше половини респонденток все ще перебувають у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною. Як можна побачити, 47 % жінок перебувають у відпустці по догляду за дитиною, 29 % жінок — у декретній відпустці, і 24 % повернулися до робочого процесу.

Таблиця 5 Чи навчаються/навчалися вони під час декретної відпустки чи відпустки по догляду за дитиною

57 % жінок під час декретної відпустки або відпустки по догляду за дитиною навчалися або досі навчаються, або навчалися чи навчаються після закінчення цієї відпустки. Інші 43 % жінок освітою не займалися. Тому цим жінкам призначені лише запитання № 10–14. У наступних запитаннях відповідали лише жінки, які мають досвід навчання під час виховання дитини і можуть таким чином відповісти на головне дослідницьке запитання роботи: Які мотиваційні фактори жінок до повернення в освітню систему під час та після закінчення декретної відпустки та відпустки по догляду за дитиною? Можна зазначити, що йдеться насамперед про жінок з вищою освітою.

Таблиця 6 Мотивація респонденток до навчання

У межах цього питання жінки могли обрати кілька відповідей, причому респонденток найбільше мотивували до навчання під час догляду за дитиною потреба у визнанні (тобто 22 % частка відповідей), а також власна потреба та бажання (тобто 21 % частка відповідей). Отже, йдеться про потреби у досягненнях та емоційні потреби, які майже всі жінки, що брали участь у будь-якому навчанні, прагнули задовольнити. Частим мотивом були також професійні причини, тобто здобуття професійних компетенцій (тобто 15 % частка відповідей), або потреба в отриманні нових соціальних стимулів (тобто 13 % частка відповідей), чи нових соціальних контактів (тобто 13 % частка відповідей). Меншою мірою жінок мотивували очікування спільноти, родини, друзів, когнітивні інтереси або потреба в раціональному використанні часу.

Можна зробити висновок, що мотивація жінок зумовлена визнанням, власним бажанням і потребою, або ж мотивація є наслідком втрати соціального престижу, роботи чи орієнтації у фаху, або навіть негативною оцінкою, незацікавленістю чи невдачею, як зазначають Veteška та Vacínová (2011). У цьому випадку практика підтверджує теорію. 11 Крім того, як зазначає Zormanová (2011), дорослі індивіди найбільше мотивовані своїми результатами та суб'єктивним відчуттям своїх здібностей у сфері навчання, 12 що, очевидно, є випадком і наших респонденток. Я також можу зробити висновок, що навчання для жінок є чимось більшим, ніж просто засобом підвищення кваліфікації чи конкурентоспроможності на ринку праці — це засіб саморозвитку та суспільного визнання, якого вони потребують.

Таблиця 7 Як навчалися респондентки

Найчастіше респондентки використовували або досі використовують вечірню форму навчання (тобто 75 %) або заочну форму навчання (тобто 18 %), як видно з табл. 7. Причиною цього, очевидно, є необхідність догляду за дітьми та домашнім господарством.

Таблиця 8 Форма навчання респонденток

Жінки під час або після декретної відпустки чи відпустки по догляду за дитиною цікавилися всіма формами навчання, як можна побачити з результатів у межах табл. 8. Проте найбільше вони схиляються до неформального типу навчання, тобто позашкільної освіти (тобто 49 %). Популярним є також інформальне навчання (тобто 28 %) і меншою мірою — формальна освіта (тобто 23 %). Крім того, ці результати дослідження корелюють із результатами теоретичних засад про те, що до формальних форм навчання схиляються насамперед жінки з вищим рівнем уже здобутої освіти. Єдиною можливістю для жінок у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною, згідно із Zormanová (2017), є курси неформальної освіти та самоосвіта, що результати дослідження однозначно підтверджують.

Таблиця 9 Який спосіб навчання їм підходив

Теорія стверджує, що частими формами навчання для жінок у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною є вебінари та електронне навчання (e-learning). 13 Цей факт підтверджують і результати проведеного дослідження, оскільки 44 % респонденток підходили вебінари, а ще 33 % респонденток — електронне навчання, як видно з табл. 9. Меншою мірою жінкам у декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною, або після її завершення, підходила самоосвіта (9 %), а також інші офлайн-форми навчання, як-от курси (4 %), лекції (3 %), семінари (3 %), воркшопи (2 %) чи дистанційне навчання (2 %).

Таблиця 10 Що їм дала участь у навчанні

Далі респондентки вказували на переваги навчання, як можна побачити з результатів у межах табл. 10, причому вони могли зазначати кілька переваг. Найбільшою перевагою для них є самореалізація (тобто 26 % частка відповідей), нові соціальні контакти (тобто 19 % частка відповідей) та полегшення повернення до роботи (тобто 15 % частка відповідей). Отже, очікування чітко корелюють із мотивами до навчання, які зазначали респондентки. Навіть із результатів теоретичних засад випливає, що в чеському середовищі жінкам у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною пропонуються навчальні курси, що полегшують повернення до роботи, які жінки, відповідно, цінують. Згідно з іншими дослідженнями, навчання також підвищує конкурентоспроможність жінок на ринку або активізує їх до самостійної підприємницької діяльності, 14 що вважають лише 15 жінок.

Таблиця 11 Що заважало респонденткам навчатися

З результатів випливає, що жінки стикаються як із внутрішніми, так і з зовнішніми бар'єрами, причому жінки могли обирати кілька варіантів бар'єрів. Найчастішою проблемою, про яку йшлося і в теоретичній частині цієї дисертації, є догляд за дітьми, якщо жінка вирішує навчатися. Хоча багато проєктів пропонують жінкам допомогу з доглядом у вигляді міні-дитсадків чи дитячих куточків, 15 все ж 1/3 респонденток мають недостатню пропозицію послуг із догляду. Серед інших проблем — брак часу, сімейні обов'язки або низька доступність подальшої освіти в даній місцевості. Деякі жінки також мають побоювання щодо навчання, своїх низьких здібностей або мають недостатньо сильної волі. Ці почуття є цілком природними для жінок у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною. Цікавим висновком є те, що жодна з жінок не вказала як бар'єр невідповідні форми навчання, яких, отже, на чеському ринку очевидно достатньо.

Таблиця 12 Мотивація до подальшого навчання

З результатів видно, що респондентки могли відповідати кілька разів. Більшість із них зазначила, що до подальшого навчання їх найбільше мотивувало б професійне підвищення кваліфікації (тобто 29 % частка відповідей), навчання за інтересами (тобто 25 % частка відповідей) або перекваліфікація (тобто 21 % частка відповідей). Значно меншою мірою їх мотивувало б сімейне, корпоративне чи громадянське навчання.

Таблиця 13 Інтерес до сфери навчання

У чеській практиці найчастіше пропонуються такі сфери навчання, як підприємництво, комп'ютерна грамотність, самопрезентація, трудове право, поєднання сімейних та робочих обов'язків. 16 Проте респонденток найбільше у сфері навчання цікавить самопрезентація та поєднання сімейних обов'язків із захопленнями, як видно з табл. 13. На мою думку, це зумовлено надстандартною тривалістю відпустки по догляду за дитиною порівняно з іншими країнами.

Таблиця 14 Як на них вплинув період COVID

Дуже цікавим висновком цієї дисертації є вплив COVID на подальшу освіту жінок у декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною. Жодна з жінок не вказала, що період COVID її ніяк не торкнувся, як видно з того, що 31 % респонденток зазначили, що під впливом COVID знайшли шлях до онлайн-навчання. Ще 23 % респонденток зазначили, що через зміни на ринку праці повинні пройти перекваліфікацію, або з тієї ж причини повинні навчатися (тобто 19 % респонденток). Ще 14 % знайшли у навчанні ефективний спосіб проведення вільного часу, а 13 % жінок були змушені припинити навчання. Ті жінки, які під час декретної відпустки чи відпустки по догляду за дитиною, або після її завершення не навчалися, тепер будуть змушені це робити. На мою думку, завдяки COVID люди будуть масово перекваліфіковуватися.

Таблиця 15 Головний мотиваційний фактор для рішення про повернення до системи освіти

Головним мотиваційним фактором респонденток для рішення про повернення до системи освіти можна вважати особистий або робочий фактор (тобто 55 % жінок). Ще 43 % жінок не мають мотивації і навчалися б лише тоді, якби були змушені через суспільні чи робочі причини, як видно з результатів у табл. 15.

Синтез знань та пропозиції

Емпірична частина була присвячена дослідницькому вивченню, метою якого було з'ясувати мотиваційні фактори жінок до повернення в освітню систему під час та після закінчення декретної відпустки та відпустки по догляду за дитиною. Ця мета була визначена з огляду на результати теоретичної частини, де було встановлено, що жінки у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною, намагаючись покращити сімейний бюджет, прагнуть підвищити свою кваліфікацію або зберегти її, або ж хочуть присвятити себе іншій діяльності, окрім догляду за дитиною, тобто саморозвитку та навчанню. На основі інтерпретації проаналізованих даних було встановлено, що головною мотивацією жінок до подальшого навчання є їхні внутрішні/суб'єктивні мотиви та актуальні зміни на ринку праці. При цьому більш вмотивованими є жінки з вищою освітою. Далі було встановлено, що жінки у декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною хочуть навчатися, і приблизно 50 % з них зацікавлені у навчанні в галузі самопрезентації та підвищення або зміни кваліфікації. Вони віддають перевагу таким темам, як самопрезентація та поєднання сімейних обов'язків із захопленнями, а також неформальній та інформальній освіті. Ті жінки, які навчаються під час декретної відпустки або відпустки по догляду за дитиною, навчаються у межах вечірньої або дистанційної форми навчання. Головним мотиваційним фактором для їхнього рішення повернутися в освітню систему є особистий та професійний фактор. Якщо жінки не навчаються, то вони не вмотивовані, не мають забезпеченого догляду за дітьми, відчувають брак часу, мають сімейні обов'язки або низьку доступність подальшої освіти у даній місцевості. На мою думку, саме недостатня пропозиція послуг з догляду за дітьми призводить до втрати мотивації до навчання.

Результатом дослідження є зіставлення висновків із досі отриманими знаннями та пропозиції для подальшого вивчення або нової дискусії. Варто зазначити, що низка тверджень фахової літератури, а також результати доступних і використаних джерел корелюють із результатами проведеного дослідницького вивчення. Єдиною виявленою розбіжністю є активізація освітніх програм для самозайнятості. Згідно з результатами теоретичної частини, у чеській практиці існує достатня пропозиція освітніх програм, спрямованих на підприємництво. Натомість, згідно з результатами проведеного дослідницького вивчення, це не так. Це відкриває теми для подальших можливих досліджень у галузі подальшої освіти жінок у декретній відпустці або відпустці по догляду за дитиною з огляду на підтримку самозайнятості жінок у відпустці по догляду за дитиною, оскільки чеське законодавство не дозволяє займатися підприємницькою діяльністю під час отримання допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

Результати дослідження

З результатів роботи випливає, що ставлення жінок, які закінчили або все ще перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до продовження або подальшого навчання ґрунтується насамперед на їхній поточній життєвій, а також душевній ситуації. Дуже часто — на середовищі, у якому вони наразі перебувають. Жінки після декретної відпустки або відпустки по догляду за дитиною цікавилися всіма формами навчання впродовж життя, але найбільше схилялися до неформального типу освіти, а частіше — до інформального навчання, так само як і жінки, які все ще перебували у декретній відпустці. До формальних форм навчання схилялися насамперед жінки з вищим рівнем уже здобутої освіти та вищим рівнем економічного забезпечення. Респондентки вказували на користь навчання та те, чого вони від нього очікують. Найчастішими очікуваннями були потреба в самореалізації, користь для їхнього поточного етапу материнства та батьківства, наприклад, освіта в галузі виховання та навчання дітей та інші практичні сфери. З роботи також випливає, що жінки мали більший інтерес до гуманітарних дисциплін.

Висновок

На завершення можна підсумувати, що головною темою була освіта впродовж життя та навчання дорослих з огляду на матерів. Можна оцінити, що розібраний теоретичний концепт освіти впродовж життя та навчання з боку цілої низки фахових авторів «охоплює всі цілеспрямовані формальні та неформальні заходи, пов'язані з навчанням, які постійно реалізуються з метою досягнення вдосконалення знань, навичок та професійних компетенцій. Навчання впродовж життя в ідеальному випадку являє собою безперервний процес, який передбачає комплементарність та поєднання зазначених форм навчання впродовж усього життя індивіда. У сучасний час очевидна перевага поняття навчання над терміном освіта є вираженням того, що активність та відповідальність за здобуття та розвиток здібностей і навичок, знань та компетенцій перенесена на індивіда». 17

Метою дослідницького вивчення було проаналізувати мотивацію жінки до повернення в освітню систему під час та після закінчення декретної відпустки, зіставити висновки з досі отриманими знаннями та подати пропозиції для подальшого вивчення або нової дискусії. Ми можемо оцінити, що цілі вдалося досягти, оскільки було встановлено, що жінок найбільше мотивують до повернення в освітню систему власні суб'єктивні мотиви або зміни на ринку праці. Ці висновки корелюють із теоретичними засадами, як було розібрано в межах дискусії. Дуже часто ми стикаємося з тим, що доросла людина поставлена в ситуацію, коли змушена навчатися і впродовж дорослого життя після закінчення шкільного навчання. Не можна вважати, що людина буде експертом у всьому на все життя, як зазначає Bertl (2017). 18 Тому ми присвятили увагу подальшій освіті дорослих жінок у декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною, або після її закінчення. Ми запропонували подальше вивчення у цій галузі, оскільки певні відхилення між результатами теоретичних засад та власним дослідницьким вивченням були виявлені у галузі підприємницької освіти.

Ми дійшли висновку, що освіта жінок як матерів не обов'язково є лише засобом для підвищення кваліфікації або працевлаштування на ринку праці, а є важливим засобом для саморозвитку та самореалізації.

Авторка: Mgr. Iva Seifertová

Література:

Beneš M.(201): Andragogika 2. aktualizované a rozšířené vydání. Praha: Grada Publishing, a.s. Bertl I.(2017): Jak vzdělávat dospělé? Andragodidaktická doporučení pro vzdělávání dospělých. Ústí nad Labem: Univerzita J. E. Purkyně. PRUCHA J.: Andragogický výzkum. Praha: Grada Publishing, a.s. VETEŠKA J.: Přehled andragogiky, Úvod do studia vzdělávání a učení se dospělých. Praha: Portál, s.r.o. Kalický J.(2017): Didaktický přínos edukačních metod s vyšší participací edukantů. Ostrava: Repronis s.r.o KTD - Česká terminologická databáze knihovnictví a informační vědy (TDKIV) (online). 2005 Strategie celoživotního učení ČR. In: Praha: Ministerstvo školství, mládeže a tělovýchovy, 2007. Memorandum o celoživotním učení, 2000 Zormanová L.(2017): Didaktika dospělých. Praha: Grad

1 (KTD - Česká terminologická databáze knihovnictví a informační vědy (TDKIV) (online). 2005 (cit. 2010-04-06).) 2 (Strategie celoživotního učení ČR. In: Praha: Ministerstvo školství, mládeže a tělovýchovy, 2007.) 3 (Memorandum o celoživotním učení, 2000) 4 ZORMANOVÁ L.: Didaktika dospělých. Praha: Grada, 2017, s. 50 - 52. 5 BENEŠ M.: Andragogika 2. aktualizované a rozšířené vydání. Praha: Grada Publishing, a.s., 2014, s. 163 - 164. 6 BERTL I.: Jak vzdělávat dospělé? Andragodidaktická doporučení pro vzdělávání dospělých. Ústí nad Labem: Univerzita J. E. Purkyně, 2017. s. 53. 7 ZORMANOVÁ L.: Didaktika dospělých. Praha: Grada, 2017, s. 37.

8 BERTL I.: Як навчати дорослих? Андрагогічні рекомендації для освіти дорослих. Ústí nad Labem: Univerzita J. E. Purkyně, 2017, с. 56. 9 KALNICKÝ J.: Дидактичний внесок освітніх методів із вищою участю тих, хто навчається. Ostrava: Repronis s.r.o., 2017, с. 9 – 10. 10 PRUCHA J.: Андрагогічне дослідження. Praha: Grada Publishing, a.s., 2014, с. 114. 11 VETEŠKA J., VACÍNOVÁ T. a kol.: Актуальні питання освіти дорослих. Андрагогіка на порозі XXI століття. Praha: Univerzita Jana Amose Komenského, 2011, с. 72. 12 ZORMANOVÁ L.: Дидактика дорослих. Praha: Grada, 2017, с. 47. 13 ZORMANOVÁ L.: Дидактика дорослих. Praha: Grada, 2017, с. 50 – 52. 14 ZORMANOVÁ L.: Дидактика дорослих. Praha: Grada, 2017, с. 50 – 52. 15 ZORMANOVÁ L.: Дидактика дорослих. Praha: Grada, 2017, с. 50 – 52. 16 ZORMANOVÁ L.: Дидактика дорослих. Praha: Grada 17 VETEŠKA J.: Огляд андрагогіки, Вступ до вивчення освіти та навчання дорослих. Praha: Portál, s.r.o., 2016, с. 93. 18 BERTL I.: Як навчати дорослих? Андрагогічні рекомендації для освіти дорослих. Ústí nad Labem: Univerzita J. E. Purkyně, 2017, с. 5.