Візуалізація археологічної експозиції в контексті надання знань дитячому відвідувачу

На початку була пропозиція від магістрату міста Зволен та тамтешньої філії Археологічного інституту Словацької академії наук співпрацювати над реалізацією постійної експозиції пам'яток із Пустого граду. Досі цей наш наймасштабніший замковий ареал не мав музейної експозиції, яка б відповідала його історичному значенню. Це був виклик, наче створений для нашої кафедри. Проте нашою амбіцією від самого початку було залучити до проєкту студентів. Порівняно з їхніми попередніми бакалаврськими виставками в Понтріанському музеї, перед нами постала нова dimensión творчої музейної роботи: постійна експозиція, орієнтована на найширший спектр відвідувачів, що надає найактуальніші наукові знання, проте у спосіб, зрозумілий для широкого загалу.

Незабаром наша робота незаплановано розширилася ще однією виставкою. На червень у сусідній Гріньовій припало проведення міжнародного археологічного симпозіуму, присвяченого пізній бронзовій добі. Для його учасників, отже, мала бути реалізована також виставка «Зволен у бронзову добу» (1).

За проєкт взялася частина студентів п'ятого та кілька слухачів третього курсу. Заздалегідь було зрозуміло, що перед нами стоїть непросте завдання — спроєктувати одну тимчасову та одну постійну експозицію специфічного, суто фахового характеру. Робота частково, так би мовити, на відстані. Теоретичні основи сценарію створювалися під час спільних робочих зустрічей на кафедрі, а також індивідуально у вільний час студентів.

Ми виходили з просторової диспозиції виділених виставкових кімнат у бароковій будівлі зволенської Старої ратуші. Історичний інтер'єр пропонував привабливе та відповідне середовище. Його планування хоч і було нестандартним, але це вдалося компенсувати вдалим дизайном вітрин, їхнім розташуванням та загальною організацією огляду.

Замисел зволенського магістрату вбачав експозицію доступною для відвідувачів центру міста, де вони могли б або після огляду Пустого граду розширити свої знання та оглянути знахідки, або (у зворотному порядку) надихнутися в Старій ратуші на підйом до замку. Насамперед було необхідно «просіяти» інформацію про локацію крізь уявне сито лімітів розуміння широкого загалу. Ми обрали частково хронологічний і частково географічний підхід, тобто ділили вітрини та панелі як за частинами замкового ареалу, так і за етапами заселення. Так виникла основа технічного сценарію експозиції. На цей каркас згодом накладалися інші ідеї, а в межах фіналізації — і елементи, орієнтовані на дитячого відвідувача.

Приміщення (одна кімната приблизно 7x7 м та інша приблизно 3x5 м) не надавали великих можливостей для реалізації окремої секції для дітей, тому ми повинні були інтегрувати всі активності такого роду в цілісність експозиції. Студенти поступово пропонували ідеї, як урізноманітнити дітям огляд, або як їх зацікавити чи розважити у відповідній формі, поки їхній дорослий супровід оглядає експонати та читає інформацію. Не лише приміщення, а й доступність експозиції без лектора ускладнювали та обмежували можливості реалізації окремих ідей. Тому ми повинні були інтегрувати ті, які можна було розмістити та використовувати без залучення спеціалізованого персоналу, а також без значного порушення цілісності виставкового простору.

Зрештою, вдалося реалізувати дві активності для дитячого відвідувача. Першою був простий пазл-складанка. Це елемент, який наші студенти регулярно використовують на своїх виставках у Нітрі. З огляду на спрямованість експозиції, ми обрали мотив, типовий для Пустого граду. Ним стало зображення дракона на середньовічному книжковому оковуванні, знайденому на локації. Цей мотив досить часто зустрічається у зв'язку із замком і став свого роду його неофіційним логотипом. Водночас його втілення добре корелює з періодом, який найбільше відображений в експозиції (XII–XV століття). Пазл через передбачуване інтенсивне використання потрібно було виготовити з довговічного матеріалу, ідеальним рішенням виявилася фанера. Мотив дракона був вигравіюваний на ній шляхом випалювання гарячим металевим інструментом. Готовий продукт був розрізаний на п'ятнадцять частин різного розміру та форми, проте із заокругленими сторонами, щоб його складання не було надто простим і швидким (рис. 1). Для складання ми виділили у скромних приміщеннях експозиції підвіконня, які є достатньо широкими для збирання складанки і водночас природно освітлені з вулиці (2).

Діти таким чином можуть урізноманітнити огляд експозиції простою розвагою і при цьому ознайомитися з найвідомішим художнім мотивом із Пустого граду.

Другу активність для дітей, яка спочатку навіть не була в планах, запропонувала сама виставкова зала. Сценарій експозиції передбачав перебіг огляду ліворуч від дверей уздовж стіни з вікнами на вулицю, а потім безперервно далі до меншої кімнати або ніші. У центрі більшої кімнати ми розмістили високу чотириярусну вітрину з найціннішими знахідками. Під час інсталяції після остаточного розміщення вітрин залишився порожнім кут більшої з двох кімнат, одразу за вхідним порталом. При погляді зсередини це був простір праворуч від дверей, де вітрини були б сховані. Тому тут вирішили створити «археологічну пісочницю». Це низький дерев'яний ящик 1,5x1,5 м, наповнений піском, у якому заховані черепки розбитих реплік середньовічних посудин і кілька металевих предметів, що також імітують археологічні знахідки. Діти тут мають у своєму розпорядженні також базове обладнання археолога для підйому артефактів та очищення об'єктів (щіточка, шпателі, лопатки, пензлі, під час вернісажу навіть кайло...). Так виник привабливий простір, де маленькі відвідувачі можуть практично випробувати польову археологічну роботу, розширену хвилюванням від відкриття невідомого (рис. 2).

Частиною візуалізації, хоча вже не виключно для дитячого відвідувача, зрештою стало також художнє доповнення експозиції в меншій кімнаті або ніші ілюзорним розписом, що імітує вигляд на облаштовану кімнату в замковому інтер'єрі разом із розписами, що зображують панораму замку в середньовіччі та знову використаним мотивом дракона з книжкового оковування. Попри початкові побоювання щодо стилістичної невідповідності барокових склепінь і середньовічних елементів розпису, вдалося «зсунути» кінцевий ефект у задовільну площину тим, що розписом позначили також середньовічні архітектурні елементи (готичне вікно, романські колони), завдяки чому було досягнуто ефекту автентичного середньовічного простору, перекритого ніби полем хрестового склепіння (рис. 3).

Слід зазначити, що весь цей «апгрейд» виставкового простору неможливо було б реалізувати без надзвичайно творчої відданості студентів із художньою освітою.

Реалізована експозиція була вже під час урочистого відкриття вербально оцінена як широким загалом, так і фаховою громадськістю. Для подальшої оцінки використаних методів і засобів необхідно буде дізнатися також думки відвідувачів, до чого ми хотіли б приступити найближчим часом.

Автор: PhDr. Павол Штейнер, PhD. Кафедра музеології Філософського факультету Університету Костянтина Філософа в Нітрі Використана література:

Šteiner, P.: Студенти музеології та «завоювання» Зволена. Náš čas 2/2013, с. 14. ISSN 1338 - 3272 Šteiner, P. - Ozimy, A.: Археологічні відкриття зі зволенського Пустого Граду. Múzeum 2/2013, с. 31, 32. ISSN 0027-5263

Примітки: (1) Šteiner, P.: Студенти музеології та «завоювання» Зволена, с. 14 (2) Šteiner, P. - Ozimy, A.: Археологічні відкриття зі зволенського Пустого Граду, с. 32

Опис до зображень: 1: Складана листівка з мотивом дракона (фото L. Jančeková) 2: Археологічна пісочниця (фото автор) 3: Ілюзорний живопис у ніші виставкового простору (фото автор)