Вступ

Цифровий маркетинг є невід'ємною частиною сьогодення. Він пов'язаний із використанням інформаційних технологій, таких як інтернет або мобільні пристрої, без яких багатьом людям було б важко уявити своє повсякденне життя. Завдяки йому компаніям і брендам легше охопити потенційних клієнтів практично всюди, оскільки його використання не прив'язане до конкретного місця. Використання маркетингу в соціальних мережах, що є частиною цифрового маркетингу, має великий потенціал для охоплення чітко визначеного сегмента без особливих труднощів. Соціальні мережі створюють простір, де бренди можуть в одному місці неодноразово звертатися до широкої аудиторії за допомогою різних рекламних форматів. Важливу роль у цій сфері відіграє цільова група дітей.

Значення цієї статті та дослідження полягає в розширенні відомих на сьогодні характеристик обраної цільової групи та її ставлення до маркетингу в соціальних мережах. Попри те, що цей тип маркетингу є дуже поширеним у світі та у нас, наразі в Словаччині існує лише кілька досліджень, які б займалися сприйняттям цифрового маркетингу з погляду дітей старшого шкільного віку. Цією проблемою частіше займаються закордонні дослідники, тому ми вважаємо за важливе приділити їй увагу і нашою статтею зробити внесок у створення більш комплексного погляду на те, яке ставлення мають словацькі діти до реклами брендів та інфлюенсерів у соціальних мережах.

1. Цифровий маркетинг

Цифровий маркетинг, згідно з Mikuláš (2017), належить до однієї з наймолодших і найбільш швидкозростаючих сфер сучасного маркетингу та маркетингової комунікації у світі. За словами Kim (2019), цифровий маркетинг пропонує нові можливості для охоплення та інформування потенційного клієнта, а також переконання його придбати запропонований продукт чи послугу. Його розквіт пов'язаний із виникненням цифрових медіа, спільною рисою яких, як зазначає Báčiková (2018), є те, що вони працюють за принципом кодування інформації в двійкову систему. Цифрові медіа, до яких належать мобільні телефони, додатки або різні інтернет-сторінки, є результатом процесу цифровізації, який, за словами Tihinen (2016), є одним із найбільших трендів сучасного суспільства та торгівлі, що постійно змінюються. Процес цифровізації, згідно з Parviainen (2017), — це перехід аналогових даних, таких як зображення, відео або тексти, у їхню цифрову форму. Brennen та Kreiss (2014) погоджуються, що процес цифровізації є результатом зростання використання цифрових і комп'ютерних технологій у середовищі організацій та промисловості в різних сферах бізнесу. Henriette (2015) сприймає цифровізацію як можливість надати продуктам і послугам цифрової форми, тим самим підвищивши їх в очах потенційних клієнтів і забезпечивши перевагу над тими продуктами та послугами, які цифрової форми не мають. Цифрові медіа пропонують, за Báčiková (2018), можливість комунікувати відносно дешево без значних обмежень, причому приватність захищена шифруванням відповідної інформації. Завдяки цифровим медіа можна залишатися на зв'язку навіть попри велику відстань між тими, хто комунікує, без особливих проблем. Якщо виникає проблема чи помилка, система оцінює її та миттєво виправляє за допомогою кодування.

Цифровий маркетинг на сьогодні є дуже поширеним типом маркетингу у світі. Chaffey (2019) узагальнено характеризує його як використання цифрових медіа, даних і технологій, за допомогою яких можна передавати маркетингові повідомлення споживачам з метою досягнення поставлених цілей. Автор зазначає, що основною метою компаній, які використовують цифровий маркетинг, є представлення своїх продуктів і послуг сучасним і потенційним клієнтам за допомогою сучасних технологій. Вони хочуть зрозуміти своїх споживачів, побудувати з ними стосунки, завдяки чому сприймають їх як індивідів, а не як безлику масу, тому у своїх стратегіях використовують елементи інтегрованої маркетингової комунікації. Свої маркетингові активності в просторі цифрових технологій вони хочуть використовувати на повну і інвестують у них значні кошти. За даними Guttmann (2020a), за 2019 рік у світі на просування через цифрові технології було витрачено 325 мільярдів доларів США, причому у 2020 році було зафіксовано зниження у зв'язку з пандемією коронавірусу, проте у 2021 році прогнозувалося зростання до 389 мільярдів доларів. Для порівняння, у 2016 році витрати, пов'язані з цифровим маркетингом, становили близько 194,6 мільярда доларів. Згідно з дослідженням Eurostat (2020), у 2018 році кожна п'ята компанія в межах Європейського Союзу здійснювала електронну торгівлю.

На практиці, за словами Báčiková (2018), ми стикаємося з кількома термінами, які помилково вважаються синонімами. Це насамперед поняття цифровий маркетинг, інтернет-маркетинг, онлайн-маркетинг та їхні різні варіації. У першому випадку поняття цифровий маркетинг є парасольковим терміном для всіх інших, тобто решта назв є частиною цифрового маркетингу. Yogesh (2019) характеризує цифровий маркетинг як тип маркетингу, який для просування продуктів і послуг використовує цифрові технології, головним чином інтернет, але також, наприклад, графічну рекламу, мобільні телефони чи інші типи цифрових медіа. У випадку інтернет-маркетингу та онлайн-маркетингу можна було б говорити про слова з подібним значенням, зазначає, окрім інших авторів, наприклад, Bala (2018). Однак із цією думкою не погоджується Janouch (2014), який характеризує інтернет-маркетинг як можливість для брендів досягти своїх маркетингових цілей за допомогою інтернету, причому, не відрізняючись від традиційного маркетингу, він намагається вплинути на потенційного клієнта, переконати його купити, а згодом утримати його та побудувати з ним стосунки. Інтернет-маркетинг зосереджується переважно на комунікації, але також займається формуванням оптимальної ціни. Онлайн-маркетинг, за словами згаданого автора, — це використання інтернету з маркетинговою метою, проте в цьому випадку термін охоплює також активності, що здійснюються на мобільних телефонах, планшетах та інших пристроях такого типу.

Існує багато інструментів цифрового маркетингу, за допомогою яких бренди презентують свої маркетингові стратегії обраним цільовим групам споживачів. У наступній частині ми розглянемо кілька обраних інструментів із широкого спектра вибору стосовно соціальних мереж, детальніше охарактеризуємо маркетинг у соціальних мережах, інфлюенс-маркетинг та окремі соціальні мережі.

2. Маркетингова комунікація в соціальних мережах

З настанням епохи інтернету використання соціальних мереж стало невід’ємною частиною життя людей у всьому світі, що підтверджує і Clement (2020a), згідно з яким у жовтні 2020 року в соціальних мережах було зареєстровано аж 4,14 мільярда активних користувачів. Соціальні медіа визначаються базовою властивістю, яка є ключовим фактором їхньої високої популярності. За Rohilla (2017), йдеться про інтерактивні вебсторінки, які є частиною Web 2.0, соціального вебу. Це означає, що користувачі безпосередньо й активно залучені до створення контенту відповідно до власних уявлень, можуть створювати особисті профілі, за допомогою яких можна об’єднувати різні спільноти. Створюваний контент, тобто зображення, відео, події, блоги або відгуки про бренди та їхні продукти, а також свої думки та погляди, користувачі можуть поширювати через інтернет для інших користувачів, це так званий user-generated content. Mangold і Faulds (2009) класифікують соціальні медіа, які можна використовувати при просуванні брендів: насамперед це соціальні мережі та сайти для обміну відео, фотографіями, музикою чи текстами, а також спонсоровані блоги, торгові вебсайти чи подкасти, а також інформативні вебсайти та, крім іншого, онлайн-курси навчання. Прикладом найбільш відвідуваних соціальних мереж у 2020 році в Словаччині, за Luta (2020), є Facebook, Pinterest та YouTube.

Соціальні мережі є доступним і широким простором для брендів, які хочуть зробити свій бізнес помітнішим, оскільки в ньому легко охопити потенційних клієнтів. Tuten (2013) виокремлює позитивний вплив соціальних мереж, через які фірми можуть спілкуватися зі споживачами, причому цей досвід може позитивно вплинути на рішення про купівлю якогось продукту з асортименту бренду. Chikandiwa (2013) сприймає соціальні мережі як можливість для фірм покращити своє становище серед конкурентів на ринку інтерактивним способом. Бренди усвідомлюють потенціал соціальних мереж, тому намагаються використовувати його можливості по максимуму. Згідно зі статистикою Eurostat (2020), у 2019 році в Європейському Союзі у своїй маркетинговій комунікації соціальні мережі використовували аж 48% від загальної кількості компаній. Це означає, що майже половина фірм таким способом намагається просувати свої продукти чи послуги, або налагодити контакт чи поглибити стосунки зі своїми клієнтами. Доказом того, що соціальні мережі набирають популярності, за згаданою статистикою, є також факт, що цей відсоток фірм був ще у 2013 році на 20% нижчим.

Mangold і Faulds (2009) зазначають, що головними цілями брендів, які використовують соціальні мережі, є за їхньою допомогою охопити конкретні групи потенційних клієнтів, а по-друге, вони хочуть досягти того, щоб комунікація відбувалася і з боку самого споживача. У випадку другої мети для брендів важливою є певна частка взаємодії між охопленими клієнтами, тобто намір полягає у використанні Word-of-mouth (WOM), тобто, за Přikrylová (2019), «сарафанного радіо». Авторка визначає це поняття як форму особистої комунікації, первинною функцією якої є обмін інформацією про продукти та послуги, а також про задоволеність/незадоволеність ними між окремими клієнтами, зокрема родиною, друзями, колегами та іншими близькими особами. За Yogesh (2019), найбільшою перевагою маркетингу в соціальних мережах є його можливість точно націлити клієнта на основі демографічних даних та персоналізації бренду, яка з боку клієнта сприймається більш особисто. Так само позитивно автор сприймає можливості позитивних чи негативних реакцій споживачів на рекламні дописи, як-от поставити лайк, можливість поширення серед друзів або додавання коментаря, а також посилання на інтернет-магазин чи блог із детальнішою інформацією про продукти бренду.

Constantinides (2014) виокремлює два підходи брендів до маркетингу в соціальних мережах. Перший з них базується на їхньому пасивному використанні. Це означає, що бренд сприймає соціальні мережі як можливе джерело клієнтів, причому для нього це водночас є інформаційною базою не лише про потреби ринку, а й про конкурентне середовище, чи бажання та минулий досвід споживачів. Другий підхід є протилежним — активним. Він використовує соціальні мережі як інструмент прямого продажу і через них звертається до нових та підтримує стосунки з теперішніми клієнтами. Стратегічно він адаптує свої пропоновані продукти та послуги до актуальних вимог ринку і творчо створює контент, який згодом поширює на своїх профілях.

Важливою частиною якісної комунікації в соціальних мережах, за Yogesh (2019), є оптимізація соціальних медіа (SMO). Подібно до SEO, SMO також є типом стратегії, завданням якої є привести якомога більше нових потенційних клієнтів безпосередньо до пропонованих продуктів через вебсайт бренду. Chaffey (2020) визначає SMO як структурований підхід до покращення ефективності соціальних медіа з метою збільшення кількості підписників, з якими відбуватимуться взаємні інтеракції так, щоб ці активності сприяли виконанню маркетингових цілей бренду, що стосуються, крім іншого, підвищення впізнаваності або залучення нових клієнтів. Yogesh (2019) зазначає, якими способами можна використовувати цей інструмент. Однією з можливостей є додавання посилань на профілі в соціальних мережах до контенту, наприклад, на вебсайті бренду, конкретніше, це може бути RSS feed (формат для об’єднання новин) або можливість, чи кнопка поширення. Другою можливістю є підтримка маркетингових активностей регулярним оновленням статусів, твітів або дописів у блозі з метою залучення користувачів. За Chaffey (2020), необхідно відстежувати результати та фіксувати прогрес у межах кампанії, наприклад, за допомогою аналітичних інструментів Google Analytics або Social Media Dashboard.

2.1 Influencer marketing

Невід’ємною частиною маркетингу в соціальних мережах є інфлюенсер-маркетинг, який використовують бренди у спробі наблизити пропоновані продукти та послуги до своїх клієнтів. Přikrylová (2019) визначає інфлюенсер-маркетинг як тип персоналізованої маркетингової комунікації, що відбувається за допомогою впливових осіб, інфлюенсерів, чия місія полягає в тому, щоб впливати на потенційних клієнтів, своїх підписників, з метою купівлі продуктів або послуг даного бренду. За словами авторки, інфлюенсерами можна вважати різних знаменитостей, спортсменів, акторів, ютуберів чи відомих клієнтів. Інфлюенсери виступають у ролі споживача конкретного продукту, що надається брендом, і намагаються за допомогою дописів у соціальних мережах свідчити про їхні позитивні атрибути з погляду користувача. Přikrylová звертає увагу на той факт, що інфлюенсери здебільшого не сприймаються як прямі носії первинного маркетингового контенту бренду, цього бренд прагне досягти за допомогою інших інструментів. Lou та Yuan (2019) вважають інфлюенсерів у соціальних мережах насамперед «генератором» контенту, який має статус експерта в певній галузі, володіє значною кількістю фоловерів (підписників) і завдяки регулярному створенню якісних дописів становить для брендів цінність у разі співпраці. За словами Thomas (2004), брендам слід насамперед дбати про підвищення обізнаності серед потенційних клієнтів, чого інфлюенсери можуть досягти завдяки своїй широкій аудиторії. Згідно з дослідженням Influencer Marketing Hub (2020a), вартість ринку в цій галузі сягає 9,7 мільярда доларів США, що є зростанням на 8 мільярдів порівняно з 2016 роком. Дослідження також показує, що 91% маркетологів вважають інфлюенсер-маркетинг ефективною формою маркетингової комунікації, причому 80% з них зазначили, що хочуть інвестувати в цю сферу понад 10% коштів зі свого встановленого бюджету на просування.

За словами Dewey (2014), інфлюенсери, намагаючись просувати конкретні продукти брендів у своїх стратегіях, зазвичай зосереджуються на створенні фотографій бренду або продукту, при цьому значною мірою використовуючи хештеги, фільтри та Photoshop, завдяки чому вони можуть стати мікрознаменитостями. Uzunoglu та Kip (2014) зазначають, що привабливість інфлюенсера може допомогти йому залучити прихильників, які саме через цей факт почнуть регулярно стежити за його дописами, наприклад, в Instagram. За словами Saul (2016), відомі інфлюенсери мають кілька спільних рис, за які вони подобаються людям. Це почуття гумору та оригінальний погляд на різні теми; ці атрибути є причиною, чому люди можуть більше ототожнювати себе з цими особами та довіряти їм, і їм не важко ділитися їхніми дописами. Rothe (2018) виділяє силу інфлюенсерів, які можуть краще та релевантніше охопити цільову групу бренду завдяки використанню WoM, тому, на думку автора, вони, безумовно, є величезною цінністю для бренду. Інфлюенсери мають силу позитивно вплинути на думку споживачів, своїх фоловерів, або змінити її, тому важливо, щоб бренди намагалися через них звертатися до нових клієнтів та залучати їх.

Diaz (2017) наводить три категорії, до яких можна віднести інфлюенсерів залежно від розміру їхньої бази фанатів: найвищу позицію займають інфлюенсери-знаменитості, за ними йдуть інфлюенсери в соціальних мережах, а останніми — мікроінфлюенсери, чия аудиторія та охоплення значно менші, ніж у перших двох. Бренди можуть зважити, якого інфлюенсера залучити, на основі кількості його підписників. Сума, яку бренд готовий заплатити за допис, варіюється залежно від кількості підписників. Важливо для бренду обрати для співпраці таку особу, яка своїм способом життя та цінностями якнайбільше підходить даному бренду, а також врахувати рівень залученості аудиторії, що є дуже важливим фактором у процесі прийняття рішень.

2.2 Facebook, Instagram, YouTube, TikTok

Clement (2020b) зазначає, що ці мережі посіли провідні місця в рейтингу найпопулярніших соціальних мереж у світі за кількістю активних користувачів станом на жовтень 2020 року. На першому місці опинився Facebook, за ним — YouTube, на наступних трьох позиціях були чат-додатки, а за ними — Instagram та TikTok. Кожна із соціальних мереж має спеціальні формати, створені для рекламних цілей, які ми поступово представимо в межах цього підрозділу. На всіх платформах можна просувати продукти та послуги без використання фінансових коштів, просто створивши публічний профіль і додаючи власний контент. Однак, якщо компанія хоче, щоб пропозицію побачила більша кількість людей, які точно відповідають їхній цільовій групі, соціальні мережі дають можливість посилити свою кампанію платними форматами.

Facebook надає брендам широкий спектр можливостей вибору рекламних форматів, у які можна регулярно інвестувати з метою підвищення обізнаності та продажів. За словами Mohsin (2020), дохід від реклами для Facebook у першому кварталі 2020 року склав 17,44 мільярда доларів, що становить дохід від кожного користувача у розмірі 6,95 долара. Згідно з джерелами в соціальній мережі Facebook, Inc. (2019), у 2018 році через неї просувалося 90 мільйонів брендів по всьому світу. За словами Iqbal (2020), 72% маркетологів зазначили, що намагаються використовувати можливості Facebook у своїх маркетингових стратегіях. Law (2019) зазначає, що ціна PPC-реклами у Facebook різна залежно від таких факторів, як масштаб кампанії або кількість потенційних клієнтів, яких бренд хоче охопити. У середньому ціни за клік можуть коливатися від 50 центів до 2 доларів, залежно від конкретної реклами та розміру бюджету, який компанія встановлює щомісяця.

Facebook for Business (2020) наводить кілька прикладів конкретних спонсорованих можливостей використання Facebook для просування. Важливими типами є зображувальна та відеореклама. Відеорекламу можна поширювати в межах головної сторінки або в розділі історій, які зникають через 24 години. Цей тип реклами можна створити, навіть якщо бренд не має готового відео, а лише послідовні зображення, що створюють рух; у такому разі Facebook створить GIF. Згідно з дослідженням Buffer (2019), 81,2% маркетологів і брендів зазначили, що використовують цей спосіб комунікації з клієнтами. Facebook for Business (2020) також представляє карусельну та колекційну рекламу, яку доцільно використовувати, якщо бренд хоче просувати кілька продуктів одночасно. Ліміт становить десять, причому таким чином можна створити навіть панораму, і користувач може за допомогою кліку перейти на інтернет-магазин бренду. Слайд-шоу реклама представляє ще один тип можливості просування — це відео з привабливим рухом, які можна відтворити навіть користувачам із повільним інтернетом. Чат-додаток Messenger, що є частиною Facebook, також є засобом просування продуктів і послуг, причому реклама відображається користувачам безпосередньо в чаті. Останнім типом є playable-реклама, яка є інтерактивною; здебільшого це реклама ігор, і людина може в межах реклами спробувати, як керується дана гра, а потім завантажити її на мобільний телефон.

Instagram je veľmi obľúbeným typom sociálnej siete; podľa oficiálnych informácií od Facebook for Business (2019) 78 % ľudí považuje značky na Instagrame za populárne, 77 % ich vníma ako kreatívne a 76 % ako zábavné, 74 % ako relevantné a 72 % ako oddané cieľu vybudovať komunitu. Podľa danej štatistiky až 83 % vďaka Instagramu nachádza nové produkty a služby a 80 % sa na základe reklám rozhodne o svojom nákupe, pričom 46 % si produkt aj kúpi. Tieto čísla pre značky znamenajú, že by sa mali snažiť zákazníkom priblížiť prostredníctvom Instagramu, pretože je to pre nich relevantný zdroj konkrétnych cieľových skupín zákazníkov.

Instagram patrí do vlastníctva Facebooku, preto nie je nezvyčajné, že dávajú značkám na výber z veľmi podobnej škály reklamných formátov. Podľa Instagram for Business (2020a) musí mať každý záujemca o reklamu vytvorenú svoju stránku na Facebooku, bez toho to nepôjde. Na Instagrame je možné zdieľať reklamy prostredníctvom príbehov/stories, fotiek, videí, carousel reklám alebo reklám zoradených do kolekcií a reklám vo vyhľadávacej časti. Newberry (2020) predstavuje ďalší typ možnosti reklamy, a to IGTV, z ktorého značky získajú 55 % zisku z každej svojej nahranej reklamy. Ide o možnosť pre tvorcov zdieľať dlhšie videá, ktoré môžu mať aj viac ako 3 minúty. Rovnako ako na Facebooku aj Instagram ponúka možnosť nastavenia si veľkosti výdavkov na reklamy za mesiac. Instagram for Business (2020b) uvádza aj ďalšie možnosti, ako môžu značky svoje produkty a služby pomocou Instagramu dať do pozornosti zákazníkom. Jednou z nich, ktorá je v súčasnosti veľmi populárna, je pridávanie cenoviek k zobrazeným produktom. Teda keď si užívateľ klikne na obrázok, zobrazí sa mu ku každému produktu jeho cena. Podľa štatistiky je tento spôsob možnosťou, ako o 32 % zvýšiť CTR (click-through rate) a o 47 % znížiť náklady na jedno kliknutie. Pri všetkých spomínaných typoch reklám existuje podľa Newberry (2020) možnosť poskytnúť užívateľovi tlačidlo prekliku na e-shop značky. Označenie tohto tlačidla sa rôzni v závislosti od ľubovoľného výberu značky; môže na ňom byť napísané napríklad stiahnuť, dozvedieť sa viac, objednať teraz, nakupovať teraz a podobne. Miles (2014) uvádza, že hashtag je správnou voľbou, vďaka ktorej je možné kategorizovať svoje príspevky. Prostredníctvom hashtagu môžu značky na každom príspevku označiť svoju firmu, kolekciu alebo vyzvať svojich zákazníkov, aby tak urobili, keď sa odfotia s produktom ich výroby a dali tak najavo svojmu obecenstvu, kde ho zakúpili.

YouTube je reklamným nástrojom pre firmy, ktoré chcú svojim zákazníkom priblížiť, ako produkt v skutočnosti vyzerá či ako sa používa, prostredníctvom videa. Podľa štatistiky Shalavi (2018) až 70 % zákazníkov tvrdí, že sa chcú učiť o produktoch prostredníctvom videí značiek na YouTube. Podľa Clementa (2020c) výnosy z reklamy za rok 2019 predstavovali pre platformu 15,15 miliárd amerických dolárov, čo predstavuje približne 9,4 % z celkových ročných výnosov spoločnosti Google, pod ktorú spadá aj video web stránka. Táto čiastka nie je až taká veľká, akoby sa mohlo od spoločnosti takého formátu očakávať, napriek tomu táto sociálna sieť má potenciál.

YouTube Pomocník (2020) predstavuje niekoľko typov reklamných formátov: preskočiteľné in-stream a nepreskočiteľné in-stream reklamy sú maximálne 15-sekundové reklamy, ktoré sa prehrávajú pred, počas alebo na konci videa. Video discovery reklamy sú formátom reklám zobrazujúcim sa v hornej časti vo výsledkoch vyhľadávania. Ďalším typom sú mikrospoty, ide o 6-sekundové krátke reklamy prehrávajúce sa pred, počas alebo po skončení videa, pričom užívatelia nemajú možnosť danú reklamu preskočiť. Out-stream reklamy sú špeciálne reklamy pre mobilné telefóny, ktoré oslovujú potenciálnych zákazníkov na internetových stránkach partnerov Google. Posledným typom sú masthead reklamy dostupné na všetkých zariadeniach, ktorých podstatou je prehrávanie reklamy užívateľom bez zvuku. Vďaka menovaným formátom je možné presne zacieliť a zasiahnuť vybranú skupinu užívateľov/zákazníkov, ktorí sa cez preklik vo videu vedia dostať už ku kúpe konkrétneho produktu na e-shope.

Jednou z najnovších foriem marketingu na sociálnych sieťach je TikTok alebo jej čínska verzia DouYin. Wang (2020) ju charakterizuje ako sociálnu aplikáciu pre mladšiu časť populácie, prostredníctvom ktorej je možné zdieľať krátke, svojrázne, väčšinou vtipne zamerané videjká s dĺžkou približne 15 sekúnd, ktorých pointou sú bežné aspekty života, ako napríklad humor, krása, tanec, fitness a iné. Vznikajú trendy, virálne videá, ktorých podstatou je, že ľudia po sebe opakujú napríklad tanec alebo vtip a následne zdieľajú svoju verziu videa. Podľa Clementa (2020d) bola aplikácia v roku 2019 stiahnutá 738-miliónkrát a v roku 2020 má na svojom konte 440 miliónov aktívnych užívateľov. Mladí ľudia dúfajú, že sa cez aplikáciu stanú „TikTok famous“, čiže získajú slávu cez svoje videá na sieti, čo značky v značnej miere vnímajú a snažia sa využiť vo svoj prospech. Podľa MediaKix (2020) je zapojenie užívateľov veľmi vysoké, dosahuje každodenne hodnotu až 70 %. K úspechu tejto aplikácie určite pomohla aj nečakaná pandémia COVID-19, počas ktorej trávili ľudia viac času doma a tak si ho skracovali nahrávaním videí. Podľa Hu (2020) je TikTok nástrojom, ktorým je možné zasiahnuť najmä mladších spotrebiteľov a následne ich ovplyvniť pomocou ich rovesníkov, s ktorými sa dokážu stotožniť, ku kúpe produktu.

TikTok for Business (2020) a Hu (2020) uvádzajú niekoľko propagačných nástrojov, pomocou ktorých môžu marketéri a značky využiť silu tohto média vo svoj prospech. Open screen reklamy sú menej ako 5-sekundové video reklamy zobrazujúce sa užívateľom pred otvorením hlavnej stránky v aplikácii. In-Feed reklamy zasiahnu presne zacielenú skupinu potenciálnych zákazníkov, ktorým sa zobrazí medzi užívateľskými jednotlivými videami na TikToku, akoby boli jednými z nich. Branded Effects je najobľúbenejším typom reklamy, v ktorej značka poskytne tvorcovi videjká nejakú virtuálnu nálepku alebo efekt súvisiaci s produktom, ktorý je následne zakomponovaný do deja videa tvorcu. Custom challenge alebo Branded Hashtag Challenge je reklama, ktorej úlohou je zapojenie užívateľov aplikácie do nejakej výzvy či trendu, ktorá sa bude točiť okolo daného produktu, napr. starostlivosť o pleť pomocou konkrétneho produktu. TopView sú reklamy, ktoré pôsobia na všetky zmysly, sú umiestnené tak, aby ich videlo čo najviac užívateľov s dĺžkou až 60 sekúnd. Brand Takeover sú statické alebo dynamické reklamy, ktorých cieľom je vysoká vizuálna kvalita, ktorá upúta pozornosť na prvý pohľad. TikTok predstavuje podľa Hu (2020) príležitosť pre značky, ako využiť krátke amatérske videá na predstavenie svojho produktu či služby cieľovým skupinám prostredníctvom bežných užívateľov.

Згідно з дослідженням компанії Buffer (2019), аж 93,7% маркетологів і брендів зазначили, що у своїй маркетинговій комунікації найчастіше використовують Facebook, 80,9% відповіли, що до стратегії долучили також рекламні активності в Instagram, 60,8% з них мають створені спонсоровані дописи на YouTube, і згідно з цією статистикою лише 0,8% зазначили, що при просуванні своїх продуктів і послуг зосередилися також на соціальній платформі TikTok. Фірми та бренди у своїх стратегіях не забувають і про силу інфлюенсерів. Згідно зі статистикою порталу Influencer Marketing Hub (2020b), 82% маркетологів вважають Instagram найкращою соціальною мережею, що стосується інфлюенсер-маркетингу, 41% вказали YouTube і 23% — TikTok. Лише 5% вважають Facebook придатним для просування через інфлюенсерів, що є великою різницею порівняно з попереднім дослідженням щодо використання рекламних форматів зазначених соціальних мереж.

3. Діти старшого шкільного віку та соціальні мережі

Діти у XXI столітті, згідно зі Šmahel (2014), оточені технологіями, і можна було б стверджувати, що вони народилися в цифровому світі. Ноутбуки, комп'ютери, планшети або мобільні телефони — вони зустрічаються з ними на кожному кроці, і практично неможливо уникнути їх або уявити, яким було б життя без них. Так само як і технології, інтернет є невід'ємним надбанням сьогодення. Люди, не виключаючи дітей, використовують його на регулярній основі. Згідно з дослідженням Izrael (2020), створеним для EU Kids Online, у Словаччині аж 72% дітей віком від 9 до 17 років підключаються до інтернету щодня, причому найчастіше роблять це за допомогою своїх смартфонів. Згідно з тим самим дослідженням, кожна п'ята дитина в межах зазначеної цільової групи проводить в інтернеті протягом робочого дня понад 4 години. Цей час зростає у вихідні, коли, наприклад, підлітки віком 13–14 років підключені до інтернету понад 7 годин.

Підлітки найчастіше використовують доступ до інтернету для розваг або як інструмент комунікації, щоб мати змогу зв'язатися зі своїми однолітками. Так само він служить їм для висловлення своїх думок чи позицій та загальної самопрезентації. Для цієї мети створені соціальні мережі, які надають простір для взаємодії між людьми, яку шукають діти. Ahn (2013) стверджує, що діти засвоїли використання соціальних мереж не лише через пошук інформації, а й через можливість створювати нові контакти та підтримувати вже створені. Кількість користувачів соціальних мереж зростає разом із віком дитини. Це випливає з дослідження Ofcom (2017), яке виявило, що аж 89% підлітків віком 15 років мають створений профіль принаймні в одній соціальній мережі, що порівняно з дітьми нижньої вікової межі нашої цільової групи віком 11 років більше на 43%. Дослідження Wang та Edwards (2016) показало, що використання соціальних мереж дітьми може мати сприятливий, позитивний вплив на їхню здатність підтримувати стосунки та допомагає при формуванні власної ідентичності.

У наш час існує кілька соціальних мереж, які є надзвичайно популярними серед дітей нашої цільової групи віком від 11 до 15 років. Згідно з Clement (2020b), до найпопулярніших мереж у світі належать Facebook, YouTube, Instagram та TikTok. Діти відвідують ці мережі на щоденній основі, оскільки знаходять у них відпочинок, розваги, і через них можуть соціалізуватися. Згідно з опитуванням Slovenskej sporiteľne (2018), у середньому в Словаччині якусь соціальну мережу використовує аж 71% дітей. Серед них у наших географічних широтах на перші місця вийшли Facebook та YouTube.

З дослідження Media Lives від компанії Ofcom (2017) випливає, що діти дивляться відео на вебсайті YouTube набагато частіше, ніж зазвичай дивляться програми по телевізору. Те саме дослідження виявило, що саме YouTube є для дітей привабливішим типом медіа, оскільки він пропонує їм персоналізований контент, створений їхніми однолітками, з якими вони можуть себе ототожнити. Аж 52% дітей дивляться на платформі відео влогерів, за ними у списку йдуть unboxing-відео, далі відео з категорії «як це зробити» або відео з ігровою тематикою. Багато популярних ютуберів створюють контент і на TikTok. Переважно йдеться про челенджі, тобто виклики, наприклад, танцювального та розважального характеру, які дітям дуже подобається наслідувати. Згідно зі статистикою MediaKix (2020), 63% користувачів становлять люди у віковому діапазоні від 10 до 29 років. Згідно з результатами дослідження, реалізованого компанією Ofcom (2017), підлітки, які використовують Instagram та Facebook, відчувають негативний соціальний тиск, оскільки мають потребу презентувати себе в якомога кращому світлі перед своїм оточенням і стати популярними. Аж 90% стверджують, що люди в соціальних мережах бувають один до одного злими та неприємними, але, з іншого боку, 91% визнають, що завдяки соціальним мережам почуваються щасливими і мають відчуття, що вони ближчі зі своїми друзями. У середньому, згідно з Siegel (2019) та Mohsin (2020), діти витрачають на YouTube найбільше часу — аж 7 годин 22 хвилини на день, на Facebook — 58,5 хвилини на день, далі йде Instagram, де вони проводять 53 хвилини, і найменше часу витрачають на TikTok — 52 хвилини на день.

У період пандемії COVID-19 використання соціальних мереж дітьми нашої цільової групи є набагато поширенішим і водночас дуже важливим через потреби соціалізації в час, коли в інтересах запобігання зараженню відокремлення є необхідним. Згідно з Nagata (2020), саме соціальні мережі є ідеальним інструментом, завдяки якому діти та підлітки можуть підтримувати контакт зі своїми однолітками навіть у період, коли школи зачинені, а навчання відбувається онлайн. Згідно зі статистикою Clement (2020e), під час пандемії використання електронних пристроїв дітьми в США зросло приблизно наполовину. Перед початком пандемії 23% дітей віком від 11 до 13 років проводили перед екранами понад чотири години, причому після її початку на початку 2020 року це число зросло до 47%. Дослідження компанії Ofcom (2020) показало, які соціальні мережі привертали більшу увагу дітей. Йшлося переважно про чат-додатки, такі як Messenger, а також Instagram чи Snapchat. Найбільшу популярність, проте, серед молодшої частини населення здобула відеоплатформа TikTok, яка, на думку дітей, є чудовою для вбивства часу. Вони проводили на ній кілька годин на день, окрім перегляду контенту, який додавали інші користувачі, активно долучалися, ділячись власними створеними відео.

4. Сприйняття маркетингових комунікатів у соціальних мережах дітьми шкільного віку (дослідження)

Метою дослідження було створення цілісного профілю сприйняття маркетингової комунікації в соціальних мережах Facebook, Instagram, YouTube та TikTok обраною цільовою групою дітей старшого шкільного віку у віці від 11 до 15 років. Створений профіль може слугувати для кращого пізнання цільової групи та її думок і ставлення до реклами брендів та інфлюенсерів у соціальних мережах, що можуть у своїх комунікаційних стратегіях використати не лише фахівці в галузі маркетингу, а й бренди у прагненні зацікавити згаданий сегмент. Зазначені чотири соціальні мережі ми обрали на основі їхньої високої популярності. Згідно з дослідженням компанії Ofcom (2019), соціальні мережі Facebook та Instagram є одними з найпопулярніших соціальних мереж серед дітей нашої цільової групи. Подібно популярною серед дітей, на основі результатів того самого дослідження, є також відеоплатформа YouTube, за якою слідує дещо новіша соціальна мережа з подібним характером — TikTok. Її, згідно з Ofcom, використовує приблизно 13% підлітків у віці від 12 до 15 років.

4.1 Дослідницькі питання

  1. Яким чином діти старшого шкільного віку використовують соціальні мережі? Першим питанням ми хотіли з’ясувати, які соціальні мережі наша цільова група знає і які активно використовує, тобто чи має вона в них створений власний особистий профіль. У межах цього питання нас цікавило, як часто, або чи взагалі діти нашої обраної цільової групи відвідують соціальні мережі, а також які конкретні електронні пристрої діти використовують для підключення до соціальних мереж. Встановлене питання допоможе нам ближче охарактеризувати цільову групу з погляду використання нею соціальних мереж.
  2. Як сприймають діти старшого шкільного віку рекламу брендів у соціальних мережах? Друге дослідницьке питання вивчало, який погляд має наша цільова група на рекламу брендів, з якою вона стикається під час використання соціальних мереж. У межах другого питання ми також хотіли з’ясувати, чи стежать діти на своїх профілях за якимись брендами і чи помічали вони коли-небудь у соціальних мережах рекламу на продукти брендів, а також у яких мережах вони стикалися з рекламою. Нас цікавило, чи пам’ятають вони продукт або бренд, на який була реклама. Відповіді на питання допоможуть нам з’ясувати, який формат виконання подобається цільовій групі. Не в останню чергу нас цікавило, чи замислювалися діти про купівлю або чи купували вони продукт на основі перегляду реклами в соціальних мережах і що вони про них думають з різних точок зору.
  3. Як сприймають діти старшого шкільного віку рекламу інфлюенсерів у соціальних мережах? Третім питанням ми з’ясовували думку та ставлення дітей до цієї сфери дослідження. Нас цікавило, чи стежать діти в обраних соціальних мережах за інфлюенсерами і чи помічали вони якусь маркетингову активність з їхнього боку. Наслідуючи це, ми хотіли з’ясувати, який конкретний інфлюенсер і який конкретний продукт або бренд пропагував. У межах третього дослідницького питання нас, подібно як і в другому, цікавило, чи хотіла обрана цільова група купити або чи купила вона продукт на основі реклами інфлюенсера. Ми з’ясовували, які якості з різних точок зору діти приписали б рекламі інфлюенсера.

Ми припускали, що існує статистично значуща різниця у частоті відвідувань соціальних мереж між дітьми в період препубертату (11–13 років) та дітьми в період власне пубертату (14–15 років) у мережах Facebook, Instagram, YouTube, TikTok.

Langmeier та Krejčírová (2006) поділяють період дорослішання на дві групи: препубертат (від 11 до 13 років) та власне пубертат (від 13 до 15 років). Для потреб дослідження ми зарахували дітей віком 13 років до першої групи задля уникнення повторень та кращої наочності даних. Вищезгадані автори зазначають, що дітей у даних фазах дорослішання можна охарактеризувати виразними психічними та фізичними відмінностями між окремими групами. Діти наших двох цільових груп є регулярними відвідувачами соціальних мереж. Згідно з дослідженням Ofcom (2017), 46% дітей віком 11 років мають створений профіль принаймні в одній соціальній мережі. Це число у дітей до 15 років на 43% вище, що означає, що 89% дітей до 15 років мають профіль принаймні в одній соціальній мережі. Згідно зі статистикою Clement (2020e), до 47% дітей віком від 11 до 13 років проводять перед екранами електронних пристроїв, використовуючи інтернет, понад чотири години.

Ми припускали, що існує статистично значуща різниця у сприйнятті реклами брендів у соціальних мережах та реклами інфлюенсерів у соціальних мережах дітьми старшого шкільного віку з погляду дотепності, краси, тривалості, щирості, привабливості, оригінальності, ціни, корисності, добра.

З дослідження Veirman, Hudders та Nelson (2019) випливає, що діти шукають популярних інфлюенсерів, які здобули певний статус знаменитостей, і намагаються з ними ототожнюватися, переймають їхній спосіб життя та погляди, так само як і думки про різні продукти, якими вони діляться на своїх профілях у соціальних мережах. Згідно з дослідженням Duffett (2017), маркетингова комунікація в соціальних мережах, спрямована на дитячих споживачів, мала значний вплив на кожен компонент їхнього ставлення. З даного дослідження також випливає, що більш імовірно, що це більше вплине на дівчат у період пубертату, які сформують більш прихильне ставлення до маркетингової діяльності брендів та інфлюенсерів у соціальних мережах.

Ми припускали, що існує статистично значуща різниця у частоті купівлі продуктів дітьми старшого шкільного віку, які пропагуються інфлюенсерами в соціальних мережах, та рекламою брендів у соціальних мережах.

De Jans та колектив (2017) зазначають, що ймовірно, що діти до своїх улюблених інфлюенсерів, за якими вони стежать у соціальних мережах, створять стосунки, і таким чином інфлюенсери отримають над ними певну владу і стануть впливовими джерелами інформації та натхнення, причому це може мати значний вплив на процес прийняття рішень дітьми під час покупок. Дослідження Coates та його співавторів (2019) довело, що у дітей шкільного віку, які стежили за інфлюенсерами, що пропагували нездорові солодощі, значно збільшилося споживання нездорової їжі порівняно з дітьми, які стежили за інфлюенсерами, що пропагували непродовольчі товари.

4.2 Дослідницька вибірка

Для потреб дослідження ми обрали основну дослідницьку вибірку, що складається з дітей старшого шкільного віку у віковому діапазоні від 11 до 15 років, які відвідують другий ступінь загальноосвітньої школи. При виборі відповідних респондентів ми обрали доступну вибіркову сукупність через стислі терміни збору даних, а також через пандемічну ситуацію, яка не дозволила нам безпосередньо звернутися до обраних потенційних респондентів. Анкети заповнили загалом 216 дітей. Більшу частину респондентів склали дівчата, у кількості 128 осіб, що становить 59,3%. Представництво групи хлопців було меншим, у дослідженні взяли участь 88 хлопців, що становить 40,7%. Вік респондентів відповідав встановленим критеріям, причому кожна вікова група представлена належним чином. Середній вік дітей, які заповнили нашу анкету, становить приблизно 12,96 років. Окрім статі та віку, нас цікавило, який клас у школі відвідують діти. З відповідей випливає, що найчисельнішою групою були учні дев'ятого класу, або кварти, причому цю можливість обрали 25,5%. Натомість найменшу групу склали діти, які відвідують п'ятий клас, що становить 14,4% від загальної кількості зафіксованих відповідей. Наступним питанням, яке нас цікавило, було походження респондентів, тобто з якого краю вони походять. На основі отриманих відповідей можна зробити висновок, що кожен із восьми країв Словаччини має своїх представників у межах нашого дослідження. Найбільшу частину респондентів склали діти, що походять із Пряшівського краю, у загальній кількості 68 дітей, тобто 31,5%, найменше було вихідців із Кошицького краю з відсотковим представництвом 3,7%.

4.3 Результати та дискусія

Метою нашого аналізу було створення цілісного профілю сприйняття маркетингової комунікації в соціальних мережах Facebook, Instagram, YouTube та TikTok обраною цільовою групою дітей старшого шкільного віку віком від 11 до 15 років.

Виходячи з результатів нашого дослідження з першої частини аналізу, що стосується використання соціальних мереж дітьми нашої цільової групи, можна стверджувати, що діти віком від 11 до 15 років, які проживають у Словаччині, мають найближчий зв'язок із двома соціальними мережами: YouTube та Instagram. Саме ці дві мережі половина респондентів позначила як такі, що вони відвідують щодня. Facebook та TikTok мають гірші показники популярності серед цільової групи. Хоча діти мають профіль у цих мережах, вони відвідують їх рідше. Окрім обраних нами соціальних мереж, діти старшого шкільного віку, за власними висловлюваннями, часто відвідують такі мережі, як Snapchat, Messenger, Twitter чи Twitch. Використання окремих соціальних мереж змінюється залежно від віку дітей, проте можна стверджувати, що словацькі діти проводять свій вільний час саме в обраних мережах. Результати можна порівняти з дослідженням Ofcom (2019), у якому було встановлено, що у 2019 році діти часто використовували всі вищезазначені соціальні мережі, за винятком Twitter. Найбільш використовуваними мережами, згідно з дослідженням, є Snapchat, Instagram та Facebook. Проте Facebook порівняно з 2015 роком значно втратив своїх прихильників, подібно до того, як показують результати нашого дослідження. Дослідження Izraela та співавт. (2020) виявило, що до 65% дітей відвідують соціальні мережі щодня, тоді як у нас відповіли 50,9% респондентів. У відповідях на запитання анкети домінували Instagram та YouTube, тому ми наважимося звернути увагу на той факт, що саме через них маркетологи та бренди мають можливість найбільше вплинути на цільову групу, тому вони повинні використовувати їх у своїх маркетингових стратегіях дуже обережно та відображати специфіку цільової групи щодо маркетингової комунікації.

З результатів дослідження також випливає, що до 88,4% дітей відвідують ці соціальні мережі за допомогою своїх мобільних телефонів, що надає їм свободу відвідувати мережі будь-де та будь-коли, не прив'язуючись лише до одного місця. Результати дослідження Duffetta (2017) дуже схожі на наші: згідно з цим дослідженням, до 92,3% дітей використовують мобільний телефон як основний пристрій для підключення до соціальних мереж. Так само і словацьке дослідження Izraela та його співавторів (2020) підтверджує наші висновки, і згідно з ним використовує мобільний телефон для підключення до інтернету до 72% дітей.

З результатів наступної частини аналізу, метою якої було з'ясувати, як діти сприймають рекламу брендів у соціальних мережах, ми дізналися, що 64,4% дітей не стежать у соціальних мережах за жодним брендом. Ті, хто стежить за брендами, найчастіше вказували назви брендів Apple, Nike, Adidas, Samsung та Gucci. Згідно з Jones та Glynn (2019), діти стежать за брендами через те, що мають з ними сформовані стосунки, і здебільшого йдеться про відомі бренди, які носять знаменитості, до яких вони хочуть наблизитися. Предметом цієї частини дослідження було, серед іншого, з'ясувати, чи помітили діти якусь рекламу брендів у соціальних мережах; з результатів випливає, що до 92,1% дітей помітили маркетингову активність у соціальних мережах з боку брендів, причому найбільше вони помічали її на YouTube та Instagram, рідше — на Facebook та TikTok. Найчастіше дітям відображалася реклама одягу (Dedoles, Nike, H&M) та ігор невідомих брендів. З дослідження також випливає, що більшість дітей здатні розпізнати рекламу та точно ідентифікувати бренд, на який вона спрямована. Дослідження авторів Jonas та Glynn (2019) виявило, що діти під час взаємодії з брендами в соціальних мережах використовують три основні процеси: насамперед йдеться про розрізнення, далі — реагування, і на останньому кроці — формування. Кожен із процесів та його взаємодія залежить від кількості активності окремих дітей у соціальних мережах. Процес розрізнення найчастіше застосовується до міжнародних брендів, що можна побачити і в результатах нашого дослідження. Процес реакції веде до формування думки, причому формування є ефективнішим, якщо діти стежать за кількома соціальними мережами одночасно, як це видно і в наших результатах.

З результатів ми також дізналися, що дітям цільової групи найбільш симпатичними є формати реклами «історія» (story), реклама з можливістю прямого переходу на сторінку рекламодавця та реклама, що відображається перед відео. Саме ці три формати реклами часто використовуються в соціальних мережах Instagram та YouTube, що підтверджує висновки, наведені вище, про популярність цих двох мереж серед дітей. Дослідження Ahmeda (2020) виявило, що люди в соціальних мережах приймають рішення про купівлю продуктів на основі реклами в соціальних мережах переважно залежно від зображення (41,6%), типографіки (8%), дизайну (4,8%) та використаних кольорів. З наведеного ми можемо бачити, що бажані рекламні формати найбільше використовують саме зображення, тому вони можуть подобатися дітям.

Наступна частина нашого аналізу була присвячена сприйняттю реклами інфлюенсерів у соціальних мережах дітьми цільової групи. Ми з’ясували, що аж 76,9% дітей стежать за якимось інфлюенсером, причому найчастіше це відбувається в мережах Instagram та YouTube. Серед улюблених словацьких інфлюенсерів дітей можна виділити, зокрема, Duklock, GoGoManTV, Selassie, MOMA та Lucypug. За De Veirman та його колегами (2019), діти шукають інфлюенсерів, оскільки сприймають їх як популярних і шанованих однолітків, до яких хочуть наблизитися. Діти у всіх зазначених інфлюенсерів помітили намагання продати певні продукти. Інфлюенсери часто не позначають свої рекомендації брендів безпосередньо як рекламу, проте респонденти могли без проблем ідентифікувати таку діяльність. Аж 74,5% зазначили, що помітили рекламу з боку інфлюенсерів, причому йшлося переважно про просування ігор, одягу, косметики або власного мерчу (продуктів). Найбільше реклами вони знову ж таки бачили в Instagram та YouTube, тоді як у Facebook та TikTok рекламу помітив лише невеликий відсоток. Згідно з дослідженням Veirman, Hudders та Nelson (2019), реклама інфлюенсерів має великий вплив на дітей, вона здатна впливати на їхні вподобання щодо брендів, а діти сприймають їх як автентичних, тому довіряють їм. Martínez та Olsson (2019) у своєму дослідженні підтверджують популярність інфлюенсерів на YouTube серед дітей нашої цільової групи, а також твердження, що вони сприяють формуванню думок щодо рекламованих продуктів. З результатів можна зробити висновок, що діти нашої цільової групи мають позитивне ставлення до інфлюенсерів, цікавляться ними та помічають, що вони роблять і які продукти пропонують.

Предметом нашого дослідження було також з’ясувати, які властивості діти приписують рекламі брендів та інфлюенсерів і чи відрізняються вони в їхніх очах. Результати дослідження показали, що цільова група сприймає рекламу інфлюенсерів у соціальних мережах більш позитивно. З дев’яти порівнюваних категорій можна спостерігати найбільш виражену різницю у сприйнятті щодо привабливості реклами та її розважальності, а найменшу — у ціні. Більш точне порівняння результатів можна побачити на графіку 10. Дослідження Taillon та його колег (2020) показало, що чим привабливішим і симпатичнішим є інфлюенсер для своїх глядачів, тим імовірніше, що вони почнуть стежити за ним, сформують до нього позитивне ставлення і швидше придбають рекламовані ним продукти. Cole (2019), однак, зазначає, що інфлюенсери у спробі отримати більше глядачів можуть вдатися до «купівлі» своїх підписників і просувати їм фальшиві акції, тим самим руйнуючи свою репутацію. З інших результатів, однак, випливає, що діти цільової групи частіше замислювалися про купівлю продукту, рекламованого брендами, ніж інфлюенсерами. Подібні результати вийшли і у випадку реального придбання продуктів з реклами. 64,8% дітей зазначили, що ніколи не купували нічого, що рекламували інфлюенсери, порівняно з 56,9% дітей, які вказали, що ніколи не купували продукт з реклами брендів. Графічне відображення результатів можна побачити на графіках 2 та 5. Результати показують нам, що діти частіше купують продукти з реклами брендів, попри те, що мають ближчі стосунки з інфлюенсерами, а їхню рекламу, як показало наше дослідження, сприймають більш позитивно. Істотним фактором при купівлі продукту з реклами в соціальних мережах, згідно із Zarouali та іншими дослідниками (2017), є розуміння того, як реклама націлюється та відстежує активність своїх потенційних клієнтів. Підлітки, які сприймали рекламу як випадково обрану для них, швидше купили б запропоновані продукти, ніж ті, хто розумів порушення приватності, і тому були до неї більш скептичними. Дослідження Dhanesh та Duthler (2019) виявило, що якщо інфлюенсери прямо позначають свій допис як платну рекламу, це значно підвищує рівень довіри до них у глядачів, проте не має жодного впливу на купівлю рекламованого продукту. Проте діє правило: якщо підписники є відданими фанатами інфлюенсерів, вони будуть ділитися їхніми дописами, і на основі цього відчувають, що мають певний контроль над інфлюенсерами, а тому швидше придбають рекламовані ними продукти. Ahmed (2020) зазначає, що реклама в соціальних мережах має бути створена інноваційно та ефективно, і повинна зосереджуватися насамперед на візуальній стороні реклами, оскільки потенційні клієнти в першу чергу звертають увагу на використані зображення, на що звертають увагу насамперед інфлюенсери.

Результати дослідження підтвердили нам, що існує статистично значуща різниця у частоті відвідування соціальних мереж між дітьми в період препубертату (11–13 років) та дітьми в період власне пубертату (14–15 років). Далі ми зафіксували статистично значущу різницю у сприйнятті реклами брендів у соціальних мережах та реклами інфлюенсерів у соціальних мережах дітьми старшого шкільного віку. Статистично значущу різницю ми також зафіксували у частоті купівлі дітьми старшого шкільного віку продуктів, рекламованих інфлюенсерами в соціальних мережах, та продуктів з реклами брендів у соціальних мережах.

Серед обмежень нашого дослідження можна назвати недостатній розмір вибірки. В анкетуванні взяли участь загалом 216 учнів, що, за даними Центру науково-технічної інформації СР (2020), у перерахунку становить лише 0,1% від усіх учнів другого ступеня в межах Словаччини, тому результати неможливо узагальнити на все населення. Причиною цього обмеження могла бути недостатня дистрибуція нашої анкети серед цільової групи або ж відсутність інтересу з боку опитаних потенційних респондентів до участі в дослідженні. До обмежень нашого дослідження можна віднести також непослідовність питань анкети, оскільки ми намагалися створити анкету так, щоб вона не була занадто складною для її учасників, могло статися, що ми не вказали всі необхідні питання, відповіді на які могли б сприяти більшій інформативності нашого дослідження. Як ще одне обмеження дослідження можна назвати неуважність респондентів або низьку мотивацію при заповненні анкети, що відобразилося і на деяких відповідях. Учасників дослідження могла відлякати довжина анкети або той факт, що деякі питання вимагали словесних відповідей. Ще одним обмеженням нашого дослідження можна вважати стислість часу збору даних (два тижні) та їхнього подальшого оцінювання, що могло спричинити викривлення результатів.

Результати проведеного нами дослідження можна було б використати у подальших наукових розвідках, спрямованих на те, як діти старшого шкільного віку сприймають конкретну рекламу брендів та інфлюенсерів, якою вони діляться у соціальних мережах, з акцентом на тому, що реклама стосується одного й того самого продукту. Дослідження базувалося б на відповідях респондентів, у яких вони вказують, у яких саме інфлюенсерів вони помітили рекламу продуктів різних брендів у соціальних мережах. Дослідження також використало б відповіді, що стосуються реклами конкретних брендів у соціальних мережах, спрямованої на їхні власні продукти. Назви брендів продуктів, що рекламувалися самими брендами та інфлюенсерами, у багатьох випадках збігалися. Використовуючи ці знання, подальші дослідження можуть порівняти сприйняття реклами одного й того самого бренду з різними стилями комунікації. За допомогою цього дослідження можна було б з'ясувати, який тип реклами (реклама бренду чи інфлюенсера) на один і той самий продукт більше приваблює цільову групу, яку з них вони сприймають позитивніше і на основі якої вони розглядали б можливість придбання даного продукту.

Висновок

Представлене дослідження є внеском у сферу маркетингових комунікацій з можливістю використання результатів як фаховою спільнотою, так і працівниками у сфері цифрового маркетингу. Його результати надають дослідникам детальнішу інформацію про те, як група дітей старшого шкільного віку, що проживає на території Словаччини, сприймає маркетингові комунікації брендів та інфлюенсерів у соціальних мережах. Результати можуть слугувати натхненням для маркетингових експертів та брендів при створенні відповідної маркетингової комунікації, спрямованої на цільову групу дітей старшого шкільного віку від 11 до 15 років. Дослідження приносить знання, завдяки яким можна краще таргетувати рекламу різних брендів у соціальних мережах. Дослідження показує, які соціальні мережі є найпопулярнішими серед дітей і які вони відвідують найчастіше. Ми також з'ясували, які електронні пристрої діти використовують для підключення до соціальних мереж, причому ця інформація може бути використана при розробці маркетингової стратегії. З результатів ми також дізнаємося, з якими словацькими інфлюенсерами брендам та маркетологам варто співпрацювати у своїх комунікаційних кампаніях у соціальних мережах, оскільки цільова група має до них довіру, а отже, вони мають більший потенціал для залучення цього сегмента.

Авторки: Mgr. Györgyi Janková, PhD. Mgr. Miriama Vaverčáková Кафедра масмедійної комунікації та реклами FF UKF у Нітрі

Список бібліографічних посилань https://search-1proquest-1com-1wontghhm0e8e.hanproxy.cvtisr.sk/docview/2413199281?pq-origsite=summon AHMED, K. M. 2020. Effect of Design Elements for Social Media Ads on Consumer's Purchasing Decision. In: Global Media Journal. [online]. 2020, roč. 18, č. 34, s. 1-12. [cit. 2021-04-04]. Dostupné na internete: 10.1145/2460296.2460323 https://search-1proquest-1com-1wontghhm0e8e.hanproxy.cvtisr.sk/docview/2413199281?pq-origsite=summon

AHN, J. 2013. What can we learn from Facebook activity? Using social learning analytics to observe new media literacy skills. In: Proceedings of the Third International Conference on Learning Analytics and Knowledge. [online]. New York : Association for Computing Machinery, 2013. s. 135-144. [cit. 2020-11-07]. Dostupné na internete: https://doi.org/10.1145/2460296.2460323 ISBN 9781450317856

BAČÍKOVÁ, M. – JANOVSKÁ, A. 2018. Základy metodológie pedagogicko-psychologického výskumu. Sprievodca pre študentov učiteľstva. Košice : ŠafárikPress, 2018. 154 s. ISBN 978-80-8152-695-4.

BÁČIKOVÁ, Z. a kol. 2018. Marketing in the Digital Era. Berlín : Peter Lang, 2018. 172 s. ISBN 978-3-631-74545-8.

BALA, M. – VERMA, D. 2018. A Critical Review of Digital Marketing. In: International Journal of Management, IT & Engineering. [online]. 2018, roč. 8, č. 10, s. 321-339. [cit. 2020-12-07]. Dostupné na internete: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3545505>. ISSN 2249-0558

BRENNEN, S. – KREISS, D. 2014. Digitalization and Digitization. [online]. 2014. [cit. 2020-11-21]. Dostupné na internete: http://culturedigitally.org/2014/09/digitalization-and-digitization/

BUFFER. 2019. State of Social. 2019 Report. [online]. 2019. [cit. 2020-12-16]. Dostupné na internete: https://buffer.com/state-of-social-2019

CLEMENT, J. 2020a. Worldwide digital population as of October 2020. [online]. Statista, 24.11.2020. [cit. 2020-12-13]. Dostupné na internete: https://www.statista.com/statistics/617136/digital-population-worldwide/

CLEMENT, J. 2020b. Most popular social networks worldwide as of October 2020, ranked by number of active users. [online]. Statista, 24.11.2020. [cit. 2020-12-17]. Dostupné na internete: https://www.statista.com/statistics/272014/global-social-networks-ranked-by-number-of-users/

CLEMENT, J. 2020c. YouTube – Statistics & Facts. [online]. Statista. 08.04.2020. [cit. 2020-12-17]. Dostupné na internete: https://www.statista.com/topics/2019/youtube

CLEMENT, J. 2020d. TikTok – Statistics & Facts. [online]. Statista. 10.09.2020. [cit. 2020-12-19]. Dostupné na internete: https://www.statista.com/topics/6077/tiktok/

CLEMENT, J. 2020e. Children and teens from the United States who spent more than four hours daily using electronics devices before and during the coronavirus pandemic according to parents as of June 2020, by age group. [online]. Statista. 25.11.2020. [cit. 2021-01-20]. Dostupné na internete: https://www.statista.com/statistics/1189204/us-teens-children-screen-time-daily-coronavirus-before-during/

COATES, A. - HARDMAN, C. A - HALFORD, J. C. G. – CHRISTIANSEN, P. – BOYLAND, E. J. 2019. Social Media Influencer Marketing and Children’s Food Intake: A Randomized Trial. In: Pediatrics. [online]. 2019, roč. 143, č. 4. [cit. 2021-03-19]. Dostupné na internete: https://doi.org/10.1542/peds.2018-2554>. ISSN e20182554

COLE, B. M. 2019. Could influencer-led fakery lead to the demise of influencer marketing for businesses? In: Forbes. [online]. 2019. [cit. 2021-03-04]. Dostupné na internete: www.forbes.com/sites/biancamillercole/2019/01/24/could-influencer-lead-fakery-lead-to-the-demise-of-influencer-marketing-for-businesses/#3749a51c1a7f

CONSTANTINIDES, E. 2014. Foundations of Social Media Marketing. In: Procedia - Social and Behavioral Sciences. [online]. 2014, roč. 148, s. 40-57. [cit. 2020-12-15]. Dostupné na internete: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.07.016>. ISSN 1877-0428

DE JANS, S. - VAN DE SOMPEL, D. - HUDDERS, L. - CAUBERGHE, V. 2017. Advertising targeting young children: an overview of 10 years of research (2006–2016). In: International Journal of Advertising. [online]. 2017, roč. 38, č. 2, s. 173-206. [cit. 2021-03-19]. Dostupné na internete: 10.1080/02650487.2017.1411056

DEWEY, C. 2014. Inside the World of the ‘Instafamous. In: Washington Post. [online]. 19.02.2014. [cit. 2020-12-16]. Dostupné na internete: https://www.washingtonpost.com/news/arts-and-entertainment/wp/2014/02/19/inside-the-world-of-the-instafamous/

DÍAZ, L. – CHAPARRO, C. 2017. Soy marca: quiero trabajar con “influencers”. Influencer marketing. Barcelona : Profit. 2017. 160 s. ISBN 978-84-16904-25-9.

DUFFETT, R.G. 2017. Influence of social media marketing communications on young consumers’ attitudes. In: Young Consumers. [online]. 2017, roč. 18, č. 1. s. 19-39. [cit. 2021-03-19]. Dostupné na internete: https://doi.org/10.1108/YC-07-2016-00622 ISSN 1747-3616.

EUROSTAT. 2020. Digital economy and society statistics – enterprises. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-07]. Доступно в інтернеті: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Digital_economy_and_society_statistics_-_enterprises#Enterprises_engaged_in_e-commerce

FACEBOOK FOR BUSINESS. 2019. How Instagram Boosts Brands and Drives Sales. [онлайн]. 06.02.2019 [цит. 2020-12-17]. Доступно в інтернеті: https://www.facebook.com/business/news/insights/how-instagram-boosts-brands-and-drives-sales

FACEBOOK FOR BUSINESS. 2020. Find beautiful, powerful ways to tell your business story. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-18]. Доступно в інтернеті: https://www.facebook.com/business/ads/ad-formats

FACEBOOK, INC. (FB). 2019. Fourth Quarter and Full Year 2018 Results Conference Call. [онлайн]. 2019. [цит. 2020-12-16]. Доступно в інтернеті: https://s21.q4cdn.com/399680738/files/91c46deb41989a67557c7112a98df337

GUTTMANN, A. 2020a. Digital advertising spending worldwide 2018-2024. [онлайн]. Statista, 2020. [цит. 2020-12-07]. Доступно в інтернеті: https://www.statista.com/statistics/237974/online-advertising-spending-worldwide/

HENRIETTE, E. та ін. 2015. The Shape of Digital Transformation: A Systematic Literature Review. [онлайн]. Samos : MCIS, 2015. [цит. 2020-11-20]. Доступно в інтернеті: https://www.researchgate.net/publication/301524030_The_Shape_of_Digital_Transformation_A_Systematic_Literature_Review

HU, Y. 2020. Research on the commercial value of Tiktok in China. В: Academic Journal of Business & Management. [онлайн]. 2020, том 2, № 7, с. 57-64. [цит. 2020-12-19]. Доступно в інтернеті: DOI: 10.25236/AJBM.2020.020706>. ISSN 2616-5902

CHAFFEY, D. – ELLIS-CHADWICK, F. 2019. Digital marketing. 7-ме видання. New York : Pearson, 2019. 545 с. ISBN 978-1-292-24157-9.

CHAFFEY, D. 2020. Social media optimization (SMO). [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-16]. Доступно в інтернеті: https://www.davechaffey.com/digital-marketing-glossary/social-media-optimization-smo/

CHIKANDIWA, S. T. – CONTOGIANNIS, E. – JEMBERE, E. 2013. The adoption of social media marketing in South African banks. В: Europian Business Review. [онлайн]. 2013, том 25, № 4, с. 365-381. [цит. 2020-12-13]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1108/EBR-02-2013-0013 ISSN 0955-534X

INFLUENCER MARKETING HUB. 2020a. The State of Influencer Marketing 2020:Benchmark Report. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-16]. Доступно в інтернеті: https://influencermarketinghub.com/influencer-marketing-benchmark-report-2020/

INFLUENCER MARKETING HUB. 2020b. Influencer Rates: How Much do Influencers Really Cost in 2020?. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-16]. Доступно в інтернеті: https://influencermarketinghub.com/influencer-rates/

INSTAGRAM FOR BUSINESS. 2020a. Build Your Business on Instagram. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-17]. Доступно в інтернеті: https://business.instagram.com/advertising

INSTAGRAM FOR BUSINESS. 2020b. Ads with Product Tags. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-17]. Доступно в інтернеті: https://business.instagram.com/shopping/ads

IQBAL, M. 2020. Facebook Revenue and Usage Statistics (2020). [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-17]. Доступно в інтернеті: https://www.businessofapps.com/data/facebook-statistics/

IZRAEL, P. – HOLDOŠ, J. – ĎURKA, R. – HASÁK, M. 2020. Správa z výskumu EU Kids Online IV na Slovensku – Slovenské deti a dospievajúci na internete. [онлайн]. Ružomberok : Katolícka univerzita v Ružomberku, 2020. [цит. 2020-11-10]. Доступно в інтернеті: http://rodinaamedia.ku.sk/wp-content/uploads/2020/02/Spra%CC%81va-z-vy%CC%81skumu-_EU-Kids-Online-Slovensko-2018-2020.pdf

JANOUCH, 2014. Internetový marketing. Brno : Computer Press, 2014. 376 с. ISBN 9788025143117.

JONES, K. – GLYNN, M. 2019. How children use social media for brand interactions. В: Young Consumers. [онлайн]. 2019, том 20, № 2. [цит. 2021-03-04]. Доступно в інтернеті: https://www-1emerald-1com-1k8q83uqz06ff.hanproxy.cvtisr.sk/insight/content/doi/10.1108/YC-10-2018-0860/full/html>. ISSN 1747-3616

KIM, J. – KANG, S. – LEE, K. H. 2019. Evolution of digital marketing communication: Bibliometric analysis and network visualization from key articles. В: Journal of Business Research. [онлайн]. 2019. [цит. 2020-11-20]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2019.09.043>. ISSN 0148-2963

LANGMEIER, J. – KREJČÍŘOVÁ, D. 2006. Vývojová psychológia. 4-те видання. Praha : Grada Publishing, a.s., 2006. 368 с. ISBN 978-247-1284-0

LAW, T. 2019. How Much Does Facebook Advertising Cost in 2021?. [онлайн]. 15.05.2020. [цит. 2020-12-17]. Доступно в інтернеті: https://www.oberlo.com/blog/facebook-advertising-cost

LOU, C. – YUAN, S. 2019. Influencer Marketing: How Message Value andCredibility Affect Consumer Trust of BrandedContent on Social Media. В: Journal of Interactive Advertising. [онлайн]. 2019, том 19, № 1, с. 1-45. [цит. 2020-12-15]. Доступно в інтернеті: 10.1080/15252019.2018.1533501 ISSN 1525-2019.

LUTY, J. 2020. Leading social media websites in Slovakia in July 2020, based on share of visits. [онлайн]. Statista, 2020. [цит. 2020-12-14]. Доступно в інтернеті: https://www.statista.com/statistics/1165913/market-share-of-the-most-popular-social-media-websites-in-slovakia/

MANGOLD, G. – FAULDS, D. 2009. Social media: The new hybrid element of the promotion mix. В: Business Horizonts. [онлайн]. 2009, том 52, № 4, с. 357-365. [цит. 2020-12-15]. Доступно в інтернеті: . ISSN 0007-6813.

MARTÍNEZ, C. – OLSSON, T. 2019. Making sense of YouTubers: how Swedish children construct and negotiate the YouTuber Misslisibell as a girl celebrity. В: Journal of Children and Media. [онлайн]. 2019, том 13, № 1, с. 36-52. [цит. 2021-03-04]. Доступно в інтернеті: 10.1080/17482798.2018.1517656

MEDIAKIX. 2020. Tiktok Statistics – What Marketers Need To Know In 2020. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-19]. Доступно в інтернеті: https://mediakix.com/blog/top-tik-tok-statistics-demographics/

MIKULÁŠ, P. 2017. Formy digitálneho a mobilného marketingu. Nitra : Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre, 2017. 78 с. ISBN 978-80-558-1175-8.

MILES, J. 2014. Instagram power: build your brand and reach more customers with the power of pictures. New York : McGraw-Hill Education, 2014. 232 с. ISBN 978-00-718-2700-3.

MOHSIN, M. 2020. 10 TikTok statistics that you need to know in 2020 [infographic]. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-11-10]. Доступно в інтернеті: https://www.oberlo.co.uk/blog/tiktok-statistics

NAGATA, J. M. – ABDEL MAGID, H. S. – GABRIEL, K. P. 2020. Screen Time for Children and Adolescents During the Coronavirus Disease 2019 Pandemic. В: Obesity. [онлайн]. 2020, том 28, № 9, с. 1563-1773. [цит. 2021-01-21]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1002/oby.22917

NEWBERRY, C. 2020. How to Advertise on Instagram: A 5-Step Guide to Using Instagram Ads. [онлайн]. Hootsuite. 13.04.2020. [цит. 2020-12-17]. Доступно в інтернеті: https://blog.hootsuite.com/instagram-ads-guide/

OFCOM, 2020. Ofcom Children´s Media Lives: Life in Lockdown. [онлайн]. Серпень 2020. [цит. 2021-01-21]. Доступно в інтернеті: https://www.ofcom.org.uk/__data/assets/pdf_file/0024/200976/cml-life-in-lockdown-report.pdf

OFCOM. 2017. Children and Parents: Media use and attitudes report. [онлайн]. Лондон : Ofcom, листопад 2017. [цит. 2020-11-05]. Доступно в інтернеті: https://www.ofcom.org.uk/research-and-data/media-literacy-research/childrens/children-parents-2017

OFCOM. 2019. Children and parents: Media use and attitudes report. [онлайн]. Лондон : Ofcom, лютий 2020. [цит. 2021-03-18]. Доступно в інтернеті: https://www.ofcom.org.uk/__data/assets/pdf_file/0023/190616/children-media-use-attitudes-2019-report.pdf

PARVIAINEN, P. - TIHINEN, M. – KÄÄRIÄINEN, J. - TEPPOLA, S. 2017. Tackling the digitalization challenge: how to benefit from digitalization in practice. In: International Journal of Information Systems and Project Management. [онлайн]. 2017, том 5, № 1, с. 63–77. [цит. 2020-11-21]. Доступно в інтернеті: http://www.sciencesphere.org/ijispm/archive/ijispm-0501.pdf#page=67 ISSN 2182-7788

PŘIKRYLOVÁ, J. a kol. 2019. Moderní marketingová komunikace: 2., zcela přepracované vydání. Прага : Grada Publishing, a.s, 2019. 344 с. ISBN 978-80-271-0787-2.

ROHILLA, J. 2017. Role of Web 2.0 Technology in Social Media Marketing. In: International Journal of Advance Research, Ideas and Innovations in Technology. [онлайн]. 2017, том 3, № 1, с. 630-635. [цит. 2020-12-14]. Доступно в інтернеті: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.1091.6524&rep=rep1&type=pdf. ISSN 2454-132X.

ROTHE, H. - WICKE, S. 2018. Content-Influencer-Fit : Improving Reach and Impact of Content for Influencers in eWOM. In: Proceedings of Multikonferenz Wirtschaftsinformatik 2018. [онлайн]. 09.06.2018. [цит. 2020-12-18]. Доступно в інтернеті: https://www.researchgate.net/publication/323934890_Content-Influencer-Fit_Improving_Reach_and_Impact_of_Content_for_Influencers_in_eWOM

SAUL, H. 2016. Instafamous: Meet the social media influencers redefining celebrity. [онлайн]. 2016. [цит. 2020-12-16]. Доступно в інтернеті: https://www.independent.co.uk/news/people/instagram-model-natasha-oakley-iskra-lawrence-kayla-itsines-kendall-jenner-jordyn-woods-a6907551.html

SHALAVI, G. 2018. 3 viewer behaviors we saw play out on YouTube in 2018. [онлайн]. Листопад 2018. [цит. 2020-12-18]. Доступно в інтернеті: https://www.thinkwithgoogle.com/marketing-strategies/video/2018-youtube-viewing-behavior/

SIEGEL, R. 2019. Tweens, teens and screens: The average time kids spend watching online videos has doubled in 4 years. [онлайн]. The Washington Post. [цит. 2020-11-08]. Доступно в інтернеті: https://www.washingtonpost.com/technology/2019/10/29/survey-average-time-young-people-spend-watching-videos-mostly-youtube-has-doubled-since/

TAILLON, B. J. – MUELLER, S. M – KOWALCZYK, C. M – JONES, D. N. 2020. Understanding the relationships between social media influencers and their followers: the moderating role of closeness. In: Journal of Product & Brand Management. [онлайн]. 2020, том 29, № 6, с. 767-782. [цит. 2021-03-04]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1108/JPBM-03-2019-2292

THOMAS, G. M. 2004. Building the buzz in the hive mind. In: Journal of Consumer Behaviour. [онлайн]. 2004, том 4, № 1, с. 64-72. [цит. 2020-12-16]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1002/cb.158

TIHINEN, M. – KÄÄRIÄINEN, J. a kol. 2016. The Industrial Internet in Finland: on route to success?. [онлайн]. Еспоо, Фінляндія : VTT Technology, 2016. [цит. 2020-11-21]. Доступно в інтернеті: http://www.vtt.fi/inf/pdf/technology/2016/T278.pdf>. ISSN 2242-122X

TIKTOK FOR BUSINESS. 2020. Grow your business with diverse brand solutions on TikTok. [онлайн]. 2020. [цит. 2020-12-19]. Доступно в інтернеті: https://www.tiktok.com/business/en/apps/tiktok

TUTEN, T. L. - SOLOMON, M. R. 2013. Social Media Marketing. Нью-Джерсі : Pearson Education, 2013. 352 с. ISBN 978-1473913011.

UZUNOGLU, E. - KIP, S. M. 2014. Brand communication through digital influencers: Leveraging blogger engagement. In: International Journal of Information Management. [онлайн]. 2014, том 34, № 5, с. 592-602. [цит. 2020-12-16]. Доступно в інтернеті: 10.1016/j.ijinfomgt.2014.04.007. ISSN 0268-4012.

VAVERČÁKOVÁ, M.: Діти старшого шкільного віку та профіль їхнього сприйняття цифрового маркетингу. Дипломна робота. Науковий керівник: Mgr. Györgyi Janková, PhD. Нітра: Univerzita Konštantína Filozofa v Nitre, 2021. - 94 с.

VEIRMAN, M. D. – HUDDERS, L. – NELSON, M. R. 2019. What Is Influencer Marketing and How Does It Target Children? A Review and Direction for Future Research. In: Frontiers in Psychology. [онлайн]. Грудень 2019, том 10, № 2685. [цит. 2021-03-19]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02685

WANG, V. - EDWARDS, S. 2016. Strangers are friends I haven't met yet: A positive approach to young people's use of social media. In Journal of Youth Studies. [онлайн]. 2016, том 19, № 9, с. 1204–1219. [цит. 2020-11-06]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1080/13676261.2016.1154933

WANG, Y. 2020. Humor and camera view on mobile short-form video apps influence user experience and technology-adoption intent, an example of TikTok (DouYin). In: Computer in Human Behavior. [онлайн]. 2020, том 110, № 106373. [цит. 2020-12-19]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1016/j.chb.2020.106373 ISSN 0747-5632.

YOGESH, S. – SHARAHA, N. 2019. Digital marketing and its analysis. In: International Journal of Emerging Technology and Innovative Engineering. [онлайн]. 2019, том 5, № 7, с. 469-474. [цит. 2020-11-28]. Доступно в інтернеті: https://www.researchgate.net/publication/335175024_DIGITAL_MARKETING_AND_ITS_ANALYSIS ISSN 2394-6598.

YOUTUBE POMOCNÍK. 2020. Формати відеореклами. [онлайн]. Google. 2020. [цит. 2020-12-17]. Доступно в інтернеті: https://support.google.com/youtube/answer/2375464?hl=sk

ZAROUALI, B. – PONNET, K. – WALRAVE, M. – POELS, K. 2017. Do you like cookies?” Adolescents’ skeptical processing of retargeted Facebook-ads and the moderating role of privacy concern and a textual debriefing. In: Computers in Human Behavior. [онлайн]. 2017, том 69, с. 157-165. [цит. 2021-03-04]. Доступно в інтернеті: https://doi.org/10.1016/j.chb.2016.11.050