Вплив домашнього догляду на якість життя малорухливих літніх людей у Братиславі та Відні Життєві умови визначальним чином впливають на процес послаблення солідарності з іншими. З результатів ми знаємо, що низький життєвий стандарт малорухливих літніх людей у Братиславі приносить із собою багато обмежень фізичних, психічних та соціальних активностей. Малорухливим літнім людям їхні родичі у Відні надають високий рівень соціальної підтримки. Наш пріоритетний намір ґрунтується на оцінці соціальних наслідків іммобілізаційного синдрому та цілеспрямованої інтервенції.

Задоволеність життям є найголовнішою метою, якої намагаються досягти люди. Іммобільність впливає на всі системи органів. Значний вплив на розвиток, перебіг та прогноз хвороб мають також психічні та соціальні фактори. Соціальний вимір захворювань проявляється соціальною ізоляцією, зміною соціального статусу, втратою комунікації, втратою відчуття потрібності з високим ризиком адаптаційної невдачі (Poledníková a kol., 2006).

Підтримку соціального середовища згодом визначає Kaplan a kol. (1996) як «кількість соціальних контактів або задоволеність ними». Родина відіграє важливу підтримуючу роль, яка має надати старій людині опору, відчуття безпеки та приналежності. В інших випадках до родин входять доглядальниці, які здійснюють догляд (Fulmeková a kol., 2012).

Важливим детермінантом, що впливає на переживання літніх людей, є, як зазначає Uher (2014), «вільний час, оскільки існує значний зв'язок між активним стилем життя та здоровим станом людини». Згідно з Zrubáková a kol. (2012), «доглядальниця відповідальна головним чином за якісне надання догляду в умовах домашнього середовища».

Якщо йдеться лише про обмежений у часі обсяг догляду, то звужується і зміст наповнення її роботи. У цьому напрямку стосунки з клієнтом набувають зовсім іншого характеру, і тому ми зосередили нашу увагу саме на порівнянні якості домашнього догляду за малорухливою літньою людиною у Братиславі та 24-годинної служби у Відні.

Методика

До анонімного дослідження задоволеності учасників якістю послуг з догляду ми залучили малорухливих літніх людей у Братиславі та Відні. Першою групою (A) є малорухливі літні люди віком понад 65 років у Братиславі, а другою групою (B) — у Відні. Загалом ми провели 26 інтерв'ю, з яких 13 інтерв'ю у Братиславі та 13 інтерв'ю у Відні.

Дослідження було реалізоване в період з 18 квітня 2015 року по 28 вересня 2015 року. За співпрацею та підтримкою ми звернулися до головних координаторів служби догляду у Братиславі та менеджерів 24-годинної служби у Відні. Для відповіді на дослідницькі питання у цих двох групах ми обрали метод індивідуального глибинного інтерв'ю. Завданням учасників в обох цільових групах було за допомогою 5-бальної шкали Лайкерта оцінити рівень їхньої згоди або незгоди. Для оцінки дослідницьких питань з глибинного інтерв'ю ми використали два методи: як простий дисперсійний аналіз (oneway ANOVA), так і коефіцієнт кореляції Спірмена. При цьому в усіх використаних тестах ми працювали з рівнем значущості альфа (p) 0,05 (Chajdiak, 2009).

Мета дослідження

Нашою головною метою є з'ясувати, яким є рівень задоволеності малорухливих літніх людей домашнім доглядом у Братиславі та Відні. Наступною метою є з'ясувати, від яких факторів залежить задоволеність життям малорухливих літніх людей у Братиславі та Відні.

Результати

Яким є рівень якості наданої соціальної послуги у Братиславі та Відні?

Якість споживаних соціальних послуг у учасників у Братиславі

Джерело: Автор роботи

Малорухливі літні люди у Братиславі використовують із соціальних послуг лише послугу догляду та доставку їжі, у чому відображається і їхня задоволеність якістю цих наданих соціальних послуг. Учасники у Братиславі у підвищеній мірі сприймають негативно насамперед дорогий ціновий тариф за послуги, низьку доступність ліків та спеціальних медичних матеріалів і засобів, а також ускладнену доступність сімейного середовища та транспорту, які становили одну з найбільш проблемних сфер задоволення їхніх індивідуальних потреб у зв'язку з важкою інвалідністю. Учасники у Братиславі зазначили, що у своєму домашньому середовищі не мають можливості бути обладнаними безбар'єрними пристроями.

Якість споживаних соціальних послуг у учасників у Відні

Джерело: Автор роботи

З отриманих значень у межах порівняння (групи A з групою B) нам випливає, що задоволеність малорухливих літніх людей наданими соціальними послугами у Відні є вищою. Малорухливі літні люди у Відні всебічно використовують також мобільні соціальні послуги, наприклад, мобільний догляд, допомогу в господарстві чи мобільну фізичну терапію. Учасники у Відні висловили відмінну задоволеність 24-годинним доглядом. Вони оцінили професійний підхід словацьких доглядальниць та їхні особистісні якості. Підтвердилася статистично значуща різниця зі співвідношенням p = 0,014 < α = 0,05.

Яким є рівень життя малорухливих літніх людей у Братиславі та Відні?

З наших результатів випливає, що низькі фінансові кошти в учасників у Братиславі впливають на якість їхнього життя, оскільки негативно відображаються на способі їхнього життя.

Рівень життя учасників у Братиславі та Відні

Джерело: Автор роботи

З точки зору оцінки рівня життя в обох цільових групах нам підтвердилося, що малорухливі літні люди у Відні сприймають свій життєвий стандарт як високий порівняно з низьким життєвим стандартом в учасників у Братиславі. Ми можемо сказати, що малорухливі літні люди у Відні здатні не лише вистачати грошей на себе, але й мають можливість фінансово підтримувати своїх близьких.

З наших результатів ми оцінюємо дуже позитивно той факт, що малорухливі літні люди у Відні володіють пристроями, що полегшують їхню мобілізацію, наприклад, безбар'єрні автомобілі, електромеханічні підйомні пристрої, поворотні сходинки, ергономічні пояси чи електричний пристрій для зміцнення нижніх кінцівок. Чи мають родичі активний інтерес до малорухливої літньої людини у Братиславі та Відні?

З точки зору вікової категорії учасників (групи A та групи B) аналіз показав, що участь родичів у житті малорухливих літніх людей у Братиславі та Відні значно відрізняється.

Активний інтерес родичів до малорухливих літніх людей у Братиславі та Відні

Джерело: Автор роботи

Порівнюючи обидві цільові групи у Братиславі та Відні, ми за розрахунком середнього арифметичного відповідей з'ясували, що рівень допомоги родичів у межах їхньої участі у догляді за малорухливими літніми людьми у Братиславі знижується.

Забезпечення догляду родиною малорухливої літньої людини у Братиславі проявляється негативним ефектом догляду. Близькі часто мають проблеми зі здоров'ям, проблеми з психічним здоров'ям та у соціальній сфері.

Навпаки, активний інтерес родичів у Відні до своїх тяжкохворих батьків, ймовірно, зумовлений глибшим взаємним емоційним зв’язком між немобільним літнім пацієнтом і родичем, а також тим, що немобільний літній пацієнт має перебувати в центрі подій, тобто в центрі уваги, і очікує від своїх членів сім’ї інтервенційних дій.

Чи впливає турбота опікунів про власне здоров’я та гігієну на немобільних літніх пацієнтів у Братиславі та Відні?

Особливо нас цікавив погляд немобільних літніх пацієнтів на опікунів у питаннях догляду за власним здоров’ям та гігієною. Навички самодогляду опікунів за своїм здоров’ям та гігієною є необхідністю, тому важливо дотримуватися здорового способу життя, щоб запобігти можливим ускладненням на робочому місці.

Вплив зворотного зв’язку на турботу опікунів про здоров’я та гігієну

Джерело: Автор роботи

На основі розрахунку, визначеного як середнє арифметичне відповідей (у співвідношенні 3,23:1,00), випливає, що чим краще опікун дбає про власне здоров’я та гігієну, тим кращим є зворотний зв’язок від немобільного літнього пацієнта з точки зору його суб’єктивного сприйняття у Відні, оскільки ефективна підтримка самоменеджменту означає більше, ніж просто сказати клієнту, що робити. Значення зв’язку p= 0,039 <α = 0,05 підтвердило статистично значущу різницю.

Ми з’ясували, що взаємні позитивні стосунки між немобільним літнім пацієнтом та опікуном є одним із важливих факторів, які не лише впливають на поведінку, настрій та почуття опікунів, а й відображають позитивні результати їхньої професійної діяльності.

Висновок

За результатами дослідження ми можемо сформулювати кілька узагальнюючих висновків. Першим є рівень якості соціальних послуг, якими користуються немобільні літні пацієнти в Братиславі та Відні. Шляхом порівняння ми встановили, що рівень якості цілодобового догляду у Відні вищий, ніж у Братиславі. Учасники у Відні як причину називають більшу задоволеність доступністю мобільних додаткових послуг порівняно з Братиславою, де такі транспортні послуги відсутні.

Задоволеність немобільних літніх пацієнтів у Відні проявляється на основі кількох факторів. Одним із них є високий рівень участі родичів у задоволенні їхніх індивідуальних потреб, на відміну від Братислави. Можна сказати, що інтервенційні дії родичів також залежать від фінансової самодостатності літніх людей. Тому немобільний літній пацієнт у Братиславі втрачає престиж щодо інтересу своїх родичів.

Ми дійшли висновку, що опікун у домашньому середовищі немобільних літніх пацієнтів у Братиславі повинен мати належний рівень самопізнання та турботи про власне здоров’я, тобто дотримуватися здорового способу життя (наприклад, фізична активність, раціональне харчування, особиста гігієна, гармонійні стосунки, усунення шкідливих звичок тощо).

Нарешті, слід констатувати, що досі існує розбіжність між середнім розміром пенсій (доходів) потенційних користувачів послуг з догляду та оплатою за надані соціальні послуги. Спираючись на закордонну практику, ми пропонуємо посилити суверенітет індивіда шляхом надання переваги та застосування принципу «субсидії на особу», тобто збільшення доходу особи, яка, згідно з професійною оцінкою комісії, потребує послуги.

Внаслідок порушених поколіннєвих стосунків, поганої соціальної адаптації та інших факторів немобільний літній пацієнт у Братиславі стає самотнім. Тому ми пропонуємо, щоб опікуни активно залучали немобільного літнього пацієнта до певної діяльності, що відобразиться на всіх її вимірах: фізичному, психічному, соціальному та духовному. Крім того, ми рекомендуємо координаторам послуг з догляду в Братиславі більше зосередитися на проведенні фахових семінарів з профілактики психічного здоров’я опікунів.

Автори: PhDr. Zuzana Kurkinová, Mgr. Veronika Reháková, PhD. Список бібліографічних посилань

FULMEKOVÁ, M. – MASARYKOVÁ, L. a kol. 2012. Geriatrický pacient a kvalita života. Praktické lekárstvo, 2012. roč. 2, č. 1. s. 26 – 28. ISSN: 1338-3132.

CHAJDIAK, J. 2009. Štatistika v exceli 2007. Bratislava: STATIS, 2009. 304 s. ISBN 978-80-85659-49-8.

KAPLAN, M.R. a kol. 1996. Zdravie a správanie človeka. Bratislava: SPN, 1996. 450 s. ISBN: 80-08-00332-4.

POLEDNÍKOVÁ, Ľ. a kol. 2006. Geriatrické a gerontologické ošetrovateľstvo. Martin: Osveta, 2006. 216 s. ISBN: 80-8063-208-1.

UHER, I. 2014. Determinanty kvality seniorov. 1. vydanie. Košice: Univerzita Pavla Jozefa Šafárika. 2014. 133 s. ISBN: 978-80-8152-136-2.

ZRUBÁKOVÁ, K. a kol. 2012. Ošetrovateľská starostlivosť a jej význam v prevencii poresuscitačných komplikácií pacientov. In Ošetrovateľská péče a porodní asistence v praxi. Sborník z medzinárodní konference Jihlavské zdravotnicke dny, 2012. Jihlava: Vysoká škola polytechnická. ISBN: 978-80-87035-52-8, s. 1022.