Зрілість людини з погляду гуманістичного психолога Abraham Maslow У питанні зрілості людини з погляду гуманістичної психології Abraham Maslow пріоритетною темою є досягнення людиною мудрості протягом її життєвого шляху. У духовних та світських вченнях містяться чіткі та рішучі загальнолюдські й позачасові послання про силу мудрості в житті людей. Сьогоднішній час і людину в ньому Sogjal Rinpočhe характеризує так (1996, с. 26): «Сучасне індустріальне суспільство — це фанатична релігія. Ми руйнуємо, отруюємо, знищуємо всі життєві системи нашої планети. Ми підписуємо векселі, які наші діти не зможуть оплатити... Ми діємо так, ніби ми є останнім поколінням на цій планеті. Без радикальних змін у серці, розумі та погляді в майбутнє Земля закінчить як Венера, спалена і мертва».

Під час нашої наукової роботи над інноваційною концепцією «Превентивна соціальна робота» (Machalová, 2013) та «Освітня соціальна робота» (Machalová, 2014) ми дійшли висновку, що альфою і омегою соціальної роботи є як рівень самопізнання клієнта, так і рівень самопізнання соціального працівника. Ефективність соціальної допомоги залежить від рівня зрілості особистості клієнта та зрілості й професіоналізму соціального працівника. Пасивність клієнта з одного боку та безособовість соціального працівника з іншого боку призведуть лише до миттєвої та термінової соціальної допомоги. Це допомога «Тут і Зараз», лише в даній ситуації та в даний момент. Але що відбувається з клієнтом далі? І яке задоволення від роботи отримує соціальний працівник? Соціальна проблема насправді не вирішується, вона лише маскується і триває далі. Бо клієнт лише бере, а соціальний працівник надає, або дає. Ефективність соціальної допомоги таким чином є миттєвою і лише короткостроковою, а з погляду вирішення соціальної проблеми — неефективною.

У цій статті ми наблизимо теорію особистості людини видатного представника та засновника гуманістичної психології Abraham Maslow. Наша причина зрозуміла — саме Abraham Maslow спрямував свою увагу на розвиток самопізнання та досягнення психічної зрілості людей. Гуманістична теорія особистості A. Maslow є позачасовою і досі актуальною. Вона стосується будь-якої професійної роботи з людьми. Тим більше вона стосується роботи з соціальними клієнтами. Теорія A. Maslow має практичне застосування для фахівців (психологів, психотерапевтів, педагогів, андрагогів, соціальних працівників, консультантів, медіаторів та інших). Вона орієнтує фахівців на те, щоб розуміти послуги та методи професійної діяльності з клієнтами як інструменти для підтримки духовного, психічного та соціального розвитку клієнтів.

2 Холістична аналітична методологія

У цій статті ми презентуємо власні авторські формулювання та стисле тлумачення теорії особистості Abraham Maslow. Цей вчений стверджував, що психічно та соціально нормальну особистість характеризує інтеграція, послідовність та взаємозв'язок (тобто об'єднання, поєднання, зв'язок). Організованість людини є природним і нормальним станом людини. Навпаки, дезорганізація організму та психіки людини є патологічним станом людини.

Ми наводимо власне опрацювання думок A. Maslow (Machalová, 2010):

  1. Організм людини та особистість можна теоретично аналізувати шляхом відокремлення його частин, але жодну частину неможливо зрозуміти ізольовано. Людина є цілим, і саме так вона функціонує та проявляється.
  2. Особистість людини володіє важливою потребою самореалізації (або самоактуалізації). Люди прагнуть реалізувати власний індивідуальний потенціал емоцій, здібностей, цінностей та компетенцій відповідно до власних задатків та можливостей середовища, в якому вони живуть.
  3. Індивідуальний потенціал людини реалізується за умови, що людина живе в стимулюючому середовищі. Потенціал є вирішальною основою розвитку людської особи та розвитку особистості людини.

Холістична аналітична методологія дослідження особистості означає наступне: Ретельне вивчення властивостей однієї людини має більше значення (ніж усереднені результати дослідження групи осіб), оскільки воно надає знання про цілісність та автентичність особистості. На відміну від кількісного та екстенсивного дослідження, результатом якого є знання ізольованих досліджуваних явищ багатьох осіб. У межах холістичної аналітичної методології A. Maslow ми пізнаємо та досліджуємо людину як систему. Вивчаються підсистеми цілісності особистості та їхній взаємозв'язок. Зріла людська істота реалізує свій індивідуальний потенціал у максимально можливій мірі в межах своїх життєвих умов.

Abraham Maslow зосередився на пізнанні та дослідженні особистостей, які досягли високого рівня самореалізації. При цьому він застосовував:

  • метод індивідуальної бесіди та вивчення біографічних висловлювань клієнтів;
  • метод повторних бесід, якими він перевіряв та отримував додаткову інформацію з автобіографії клієнтів — він перевіряв переважно ту інформацію, яка була пов'язана із самореалізацією клієнтів у різних сферах їхнього життя.

Abraham Maslow вивчав переважно суспільно та професійно значущих особистостей. Він обґрунтовував це тим, що видатні результати людей у певних сферах є достатнім доказом їхньої самореалізації, і цих людей можна вважати духовно, психічно та соціально зрілими особистостями. Він вважав важливим вивчати позитивні, здорові, творчі аспекти особистості людини. Він стверджував, що людські психічні потреби, індивідуальний потенціал та тенденції в поведінці та діях є добрими або нейтральними, але вони не є апріорі поганими. Здоровий розвиток особистості людини означає актуалізацію добрих і нейтральних тенденцій. Він також стверджував, що заперечення або фрустрація того, що є в людині доброго, призводить до психопатології в переживаннях, у поведінці, у діях людей. Основними дефіцитними (недостатніми) людськими потребами, згідно з Abraham Maslow, є ті потреби, які пов'язані з очевидним недоліком. Це такі потреби: фізіологічні потреби, потреба в безпеці, потреба в приналежності, потреба в любові, потреба в оцінці.

3 Піраміда потреб Maslow У цій частині ми наводимо наш власний авторський текст (Machalová, 2010)

Дефіцитні потреби:

  1. Екзистенційні потреби (фізіологічні потреби) повинні бути задоволені з метою виживання людини — голод, спрага, сон, одяг, житло. Йдеться про базові потреби, задоволення яких в економічно розвинених державах зазвичай не пов'язане з великими труднощами. Проте протилежне є правдою в економіках, що погано функціонують.
  2. Потреби в безпеці не стосуються лише фізичної безпеки, а також економічної та соціальної безпеки. Вони залежать від умов матеріального та соціального забезпечення людей та від їхньої соціальної інклюзії.
  3. Потреби в приналежності та любові задовольняються через соціальні та психологічні стосунки та міжособистісну комунікацію віч-на-віч з іншою людиною. Потреба в приналежності та любові задовольняється у вузькому соціальному колі людей, тобто в сім'ї, шкільному класі, робочому колективі тощо. Порушення близьких соціальних стосунків та комунікації призводить до психічної фрустрації та соціальної ізоляції.
  4. Потреби в оцінці

полягають в очікуваннях поваги, доброї оцінки, шани, у вимаганні підтвердження цінності власної особи від інших людей.

  • Потреби самореалізації (або самоактуалізації), пов’язані з духовним, психічним, соціальним розвитком людини та її духовною, психічною і соціальною зрілістю. Тобто з реалізацією індивідуального потенціалу людини.

Самореалізація полягає в задоволенні метапотреб, які є вираженням високих особистісних якостей. Метапотребами людина прямує до життєвої мудрості. Потреба трансценденції є вираженням духовного обдарування людини та її схильності й спрямування до духовного виміру життя.

Якщо дефіцитні потреби більш-менш задоволені, людина вмотивована до задоволення самореалізаційних потреб, які становлять основу духовної, психічної та соціальної зрілості. Метапотреби пов’язані з готовністю індивіда прийняти життєві завдання і не чіплятися за фізіологічні (матеріальні) потреби. Це означає досягати життєвих цілей і навіть перевершувати їх. Результатом є особистісне просування і ставання психічно зрілішою людиною.

Abraham Maslow зобразив потреби людини на моделі піраміди. Потреби ієрархічно впорядковані так, що в основі піраміди розміщені базові фізіологічні потреби, а на вершині піраміди — самореалізаційні потреби.

4 Самореалізація людини за Abraham Maslow

Самореалізація (самоактуалізація) людини полягає у 17 метапотребах, або цінностях буття людини, які Abraham Maslow назвав наступним чином: Потреба (Цінність буття) → Характеристика потреби

  1. Правда - чесність, реальність, простота, чиста і нефальсифікована повнота. - Доброта - правильність, бажаність, справедливість, доброзичливість. - Краса - форма життєздатності, простота, цілісність, досконалість, унікальність. - Цілісність - єдність, інтеграція, тенденція до об’єднання, взаємопов’язаність, простота, організація, структура, порядок. - Дихотомія (роздвоєння) / безумовність - прийняття, інтеграція, синергія. - Життєздатність - процес, спонтанність, саморегуляція, повне функціонування, зміна і при цьому підтримання, вираження власної сутності. - Унікальність - індивідуальність, неповторність, рівність, якість буття, не повторювана ні з чим у світі. - Досконалість - «саме те, що треба», повнота, нічого зайвого, нічого відсутнього. - Необхідність - вимушена вимога; вимога, щоб щось було саме таким, яким воно є. - Повнота - завершення, наповнення. - Справедливість - порядність, необхідність. - Порядок - закономірність, правильність, досконалість упорядкування. - Простота - чесність, стан, при якому нічого немає екстра або понад міру. - Багатство - диференціація, комплексність; стан, при якому нічого не бракує і не є прихованим, і все є однаково важливим. - Невимушеність / без зусиль - легкість, граційність, досконалість і чудове функціонування. - Грайливість - радість, розвага, веселість, жвавість, гумор, невимушеність. - Самодостатність - автономія, незалежність, самовизначення, життя за власними законами, потреба бути самим собою.

Метапотреби не є ієрархізованими, їхнє значення і важливість є однаковими. Вони можуть взаємно замінюватися. Варто усвідомити, що вони є вродженими для людей так само, як і базові потреби. Якщо метапотреби не задоволені, людина може стати жертвою власного егоїзму, ненависті, апатії, нудьги, втрати відваги, відчуження від себе та інших, відчаю, втрати відчуття добра, справедливості, краси, гумору.

5 Чому люди уникають метапотреб?

Потреба самореалізації (самоактуалізації) в середньому задоволена лише на 10%, оскільки особистісний ріст, словами Abraham Maslow, може принести страх, жах, відчуття слабкості та недостатності... І так ми знаходимо тут інший вид опору — заперечення наших найкращих сторін... нашої творчості. Коротко кажучи, це боротьба з нашою власною величчю, страх перед надмірною самовпевненістю. Люди повинні навчитися інтегрувати свою смиренність і свою гордість. Ця інтеграція необхідна для творчої роботи (A. Maslow, 1970). Варто додати, що інтеграція смиренності та гордості необхідна також для творчого і змістовного життя взагалі.

6 Ліміти ієрархічної моделі потреб

В ієрархічній моделі слід зважати на винятки. Деякі люди віддають перевагу потребі визнання більше, ніж потребі любові та прихильності. У інших потреба творчості є найважливішою з усіх потреб взагалі. Abraham Maslow створив портал своїх респондентів — самореалізованих живих авторитетів, а також уже неживих історичних постатей. Кількісним даним з дослідження, однак, він не приділяв великої уваги, хоча в дослідженні особистості вони, як правило, вважаються важливими. Проте він детально опрацював каталоги особистісних характеристик видатних самореалізованих особистостей.

7 Вершинні переживання — Містичні переживання

Abraham Maslow під час дослідження самореалізованих особистостей виявив, що ці люди часто описували свої переживання, які, наприклад, William James (класик психології, 1936) описав як містичні переживання. Abraham Maslow назвав їх «вершинними переживаннями». Він констатував, що досліджені особи, які розповідали про власне вершинне — містичне переживання, зазвичай стверджували, що після цього переживання почуваються як:

  • інтегрованіші особи, об’єднані зі світом;
  • що краще дають раду зі своїм життям;
  • що вони спонтанніші та розкутіші;
  • що відчувають себе невіддільною частиною життєвого середовища та соціального оточення, в якому живуть; що інакше сприймають плин часу;
  • що вони сприйнятливіші та уважніші;
  • що почуваються самими собою.

Abraham Maslow дійшов висновку, що після вершинного — містичного переживання у досліджуваних самореалізованих осіб проявилися такі зміни:

  • Усунення невротичних проявів у переживаннях та поведінці.
  • Тенденція сприймати свою особу в сприятливішому світлі та психічно зрілішим і здоровішим способом.
  • Зміна поглядів на інших людей, а також зміна ставлення до інших людей.
  • Зміна світогляду.
  • Вивільнення власної творчості, спонтанніша поведінка і більша відвага до самовираження.
  • Потреба пам’ятати містичне переживання і потреба в подальших таких переживаннях.
  • Схильність сприймати, розуміти і переживати своє життя ціннішим, ніж досі.

8 Коментар на завершення

Для натхнення і для підбадьорення всіх фахівців, які працюють з людьми і які перебувають у контакті з «безнадійними» клієнтами, лише нагадаємо характеристику самореалізованих людей, які, навіть переживши багато криз у житті, саме завдяки кризам більше усвідомили цінність та унікальність власної особистості. Abraham Maslow на основі багаторічного і захопленого пошуку потенціалу в кожній людині констатував, що самореалізовані люди:

  • Були в житті реалістами.
  • Приймали себе та інших, своє оточення і світ такими, якими вони є.
  • Були спонтанними.
  • Орієнтувалися більше на вирішення проблеми, ніж на себе.
  • Створювали навколо себе атмосферу неупередженості і любили свою приватність.
  • Були самостійними і незалежними.
  • Людей і речі оцінювали неупереджено і по-новому, а не за усталеними стереотипами.

  • Мали духовні переживання, хоча не завжди чи обов’язково релігійні переживання.

  • Вони ототожнювали себе з людським родом. Виявляли соціальний інтерес, почуття до інших, до спільноти.

  • Вони мали схильність до глибоких інтимних стосунків з кількома близькими людьми, їх менше приваблювали поверхневі контакти з широким колом людей.
  • Вони мали демократичні цінності та погляди.

Примітка авторки наприкінці допису: Ми хотіли б заохотити читачів до спокою та роздумів про життя. Стати мудрою людиною вимагає відваги жити так, як можна, і так, як не можна.

Автор: prof. PhDr. Mária Machalová, CSc. Бібліографія

MACHALOVÁ,M. 2010. Biodromálna psychológia pre pomáhajúce profesie. Brno: Institut mezioborových studií IMS, 2010. 222 s. ISBN 978-80-87182-10-9. MACHALOVÁ,M. 2013. Preventívna sociálna práca – Edukačná paradigma v sociálnej práci. Prešov: Prešovská univerzita, 2013. 272 s. ISBN 978-80-555-0932-7. MACHALOVÁ,M. 2014. Edukačná sociálna práca. Prešov: Prešovská univerzita, 2014. 326 s. ISBN 978-80-555-1118-4. MASLOW,A.H. 1970. Motivation and personality. New York: Harper, 1970. RINPOČHE,S.1996. Tibetská kniha o živote a smrti. Praha: Pragma, 1996. 405 s. ISBN 80-7205-006-0.