Метою комплексного вирішення депресії має бути не лише надання людині ліків та психотерапії, яких вона потребує, а й підтримка її у самодопоміжних рішеннях, що можуть мінімізувати частоту та інтенсивність депресивних атак. Самодопомогою, яку можна інтегрувати в повсякденне життя, має бути свідома турбота про психічне здоров'я – психогігієна. Не лише усунення «адиктивних» речовин, а й додавання позитивних факторів та тих складових психогігієни, які можуть покращити якість життя людини, що страждає на депресію. Наприклад, рухова активність у депресивних людей є частиною способу життя лише у половини респондентів, і то лише епізодично. Оскільки рух є позитивним фактором для підтримки фізичного та психічного здоров'я, є обґрунтованим заохочувати клієнтів із депресією до пошуку спортивної активності, яку вони виконували б частіше.

Частою проблемою у людей із депресією є також якість сну. На неї також можна вплинути здоровішим і природнішим способом, ніж фармакотерапія. Наприклад, уже згаданою достатньою фізичною активністю. З відповідей респондентів випливає, що люди, які страждають на депресивне захворювання, у більшості випадків віддають перевагу допомозі психіатра або психотерапевта, що є значною мірою пасивним вирішенням їхніх депресивних станів. Тому ми зосередилися на з'ясуванні знання поняття психогігієни та її використання в житті респондентів. Предмет психогігієни знають 56 % опитаних респондентів із депресією. Однак із цих респондентів лише половина опитаних використовує її час від часу, а цілих 29 % тих, хто знає, що означає психогігієна, не застосовують її у своєму житті взагалі. Тому ми бачимо на майбутнє простір для професій, що працюють із депресивними клієнтами, у сфері підтримки ведення клієнтів до використання психогігієнічних елементів.

Загалом, на основі окремих результатів можна констатувати, що люди з депресією мають порушене підтримання психічного здоров'я переважно у сфері сну та рухової активності, причому куріння, вживання алкоголю та споживання кави є майже порівнянними з результатами групи респондентів без депресії. Порушення у сфері способу життя може бути як супутнім явищем депресії, так і факторами, що сприяють основній причині певного захворювання з депресивною симптоматологією.

Захворювання з депресивною симптоматикою мають тенденцію до зростання. Це є причиною приділяти увагу проблематиці турботи про людей із депресією не лише з медичного та психологічного погляду.

У планах Національної програми психічного здоров'я також закладена профілактика у значенні освітніх заходів, така турбота про людей із психічними розладами, щоб можна було мінімізувати кількість повторних госпіталізацій, створити та здійснювати кризову інтервенцію для людей із психічними розладами.

На основі спостереження ми під час навчання за фахом соціальна робота з'ясували, що активна турбота про психічне здоров'я особою, яка страждає на депресивне захворювання, чи то на ендогенному підґрунті, чи під впливом стресової ситуації, яку могла викликати соціальна подія, є корисним рішенням для цих людей.

Психогігієна — це сукупність профілактичних заходів для підтримки психічного здоров'я, вона торкається багатьох сфер життя людини, оскільки і здоров'я людини — це не лише оптимальний стан у фізичному аспекті, а й у вимірі психіки та соціального переживання. Ці виміри взаємно впливають один на одного. Тому людину потрібно сприймати комплексно, і соціальна робота саме через свою міждисциплінарність не має бути винятком.

Для багатьох людей психогігієна є природною частиною життя, але у людей, які мають у своєму житті порушену рівновагу в будь-якій сфері здоров'я — фізичній, психічній чи соціальній, елементи психогігієни відсутні або значною мірою ослаблені. Тому в соціальній роботі, особливо в соціальному консультуванні, є простір для використання засобів психогігієни для реалізації санації наслідків, а також причин соціальних проблем.

Психічна гігієна призначена як для здорових, так і для хворих. У здорових вона має допомагати підтримувати та зміцнювати психічне здоров'я. У хворих дотримання принципів психічної гігієни спонукає до зміцнення можливості повернення до втраченої психічної рівноваги.

З підтриманням доброго та якісного (фізичного та психічного) здоров'я пов'язана концепція салютогенезу. Концепція пояснює джерела, виникнення та розвиток здоров'я — на відміну від етіопатогенезу, що займається причинами та розвитком захворювань. Салютогенез комплексно доповнює розуміння здоров'я та хвороби і зосереджується на тих аспектах, які дозволяють пояснити, чому людина може попри перешкоди та труднощі в житті залишатися здоровою. Він досліджує умови здоров'я і формулює їх цілком загально: у значенні активної дії, у здатності справлятися з вимогами повсякденного життя та у значенні активного формування ідентичності, або саморозвитку. Салютогенез при цьому спирається на теорії подолання стресу та ресурси стійкості. (Rüdiger-Felix, 2006)

Психічна стійкість у значенні resilience представляє здатність індивіда ефективно справлятися зі стресом та його наслідками. Підтримання та розвиток resilience захисними факторами може бути шляхом, як вийти з депресії, викликаної стресом. (Selko, 2009)

Resilience відіграє важливу роль у тому, як людина під впливом навантаження та складних життєвих подій здатна з ними впоратися і який вплив це матиме на її подальше життя. Реальність зміцнення стійкості до стресу також психогігієною є такою: психогігієнічні елементи не використовують 29 % депресивних людей та 24 % пробандів із другої групи здорових індивідів. У дослідницькому зондуванні ми поставили також запитання, яке стосувалося можливого використання психогігієни як справи, що може людям допомогти впоратися з емоційними проблемами. На це запитання респонденти відповіли у 14 %, що їм може психогігієна допомогти, 41 % схиляється до того, що частково їм може бути психогігієна корисною, 13 % обрали відповідь «ні» і 27 % респондентів над цією можливістю не замислювалися. На основі того, що люди у 40 % не знали або не замислювалися над можливою користю використання психогігієни для їхнього життя та подолання обтяжливої ситуації, ми бачимо можливості у поширенні інформації про психогігієну, її застосування та внесок у покращення якості життя.

На завершення ми хочемо ще торкнутися виявлення факту, який зосереджувався на тривалості депресивного захворювання у респондентів із цим діагнозом. У середньому опитані респонденти лікуються майже 7 років. Найдовше лікованим був респондент із 18-річною тривалістю лікування. Ці цифри є показником того, що психічні захворювання, включаючи депресивні, є захворюваннями хронічними, а отже, і витратними, що стосується їхнього лікування. Тому і з цього погляду є причина для пошуку та випробування можливостей покращення стану, переживання та реалізації цих людей у суспільстві, і це також за участі соціального працівника.

Депресія є поширеним психічним захворюванням, що втручається в усі сфери життя людини, тому клієнти з цим захворюванням потребують комплексної міжгалузевої допомоги. Її поширеність у найближчому майбутньому не матиме тенденції до зниження, скоріше навпаки.

У нашій роботі ми розглянули можливість використання психогігієни — комплексу заходів для підтримки психічного здоров’я — як ресурсу для покращення здоров’я та повсякденного життя як здорових, так і хворих людей. Психогігієну ми сприймаємо як вид такої діяльності, яку можна запропонувати як можливий та ефективний напрямок до самодопомоги, насамперед у медичній, а також у соціальній чи іншій складній життєвій ситуації людини, оскільки психогігієна займається також ставленням до самого себе та до інших людей.

Автор: Mgr. Tatiana Braun

Матеріал було представлено на 5-му щорічному конференції під назвою ,,Psychológia zdravia 2010“, яка відбулася 19 травня 2010 року в Братиславі. Конференцію організувала секція психології здоров’я SPS при SAV у співпраці з секцією здоров’я Міністерства охорони здоров’я SR. У підготовці заходу також брали участь: Národný ústav srdcových a cievnych chorôb v Bratislave, VŠZaSP sv. Alžbety v Bratislave, Kancelária WHO na Slovensku, KISH Košice, Katedra psychológie FF KU v Ružomberku та Katedra psychológie FF TU v Trnave.

Збірник матеріалів 5-ї конференції з психології здоров’я, Братислава, 2010 був виданий лише в електронній формі Доступність: http://www.prohuman.sk/psychologia/zbornik-prispevkov-z-konferencie-psychologia-zdravia-2010