Значення дозвіллєвих заходів у притулку для розвитку соціальних взаємодій мати – дитина У притулках необхідно, окрім особистісного розвитку, також впливати на підтримку стосунків мати – дитина, оскільки ці стосунки дуже часто є порушеними. У межах проєктів доцільно зміцнювати батьківські навички та здібності, спрямовувати батьків на належне вирішення виховних труднощів, а також труднощів у школі, під час підготовки до занять, спільного ведення домашнього господарства тощо. Метою цих проєктів є відновлення внутрішньої сили батьків для повернення впевненості у собі під час догляду за своїми дітьми та для прийняття відповідальності за виховання та освіту своїх нащадків.

Підтримуючи особистісний розвиток дітей та молоді з неблагополучних сімей, де вони через початкове нестимулююче середовище є обмеженими та не мають достатньо стимулів для здорового розвитку, ми намагаємося превентивно запобігти повторенню деструктивних способів поведінки їхніх батьків, знайти власну силу, свої здібності та навички так, щоб мінімізувати їхню соціальну ізоляцію серед однолітків.

Сутністю опіки у притулках є підтримка матерів із дітьми, які опинилися у скрутній життєвій ситуації, надання житла, допомога у вирішенні проблем, стабілізація психічного стану матері, і внаслідок цих кроків стає можливим виховання дітей у спокійному середовищі без втрати природного авторитету матері.

Стаття має на меті запропонувати проєкти для практики, причому проєкти враховують середовище, для якого вони розробляються, і зосереджуються на тих цільових компетенціях, розвиток яких необхідний у даній установі.

Змістове наповнення проєктів є творчою діяльністю авторки тексту; при концепції проєктів авторка використала практично здобутий досвід із техніками арттерапії та музикотерапії. У безпосередній реалізації проєктів значну участь взяли студенти Вищої школи фізичного виховання та спорту PALESTRA, за що їм належить велика подяка, оскільки вони завжди бралися за реалізацію відповідально та з ентузіазмом. Також необхідно подякувати керівництву вищої школи за надання чудової бази для творчої діяльності та фінансове забезпечення реалізації окремих проєктів на практиці.

Місія та мета притулків для матерів із дітьми

Притулок для матерів із дітьми — це не звичайний нічліг для бездомних. Матері з дітьми потребують більшої приватності, діти — більшого догляду. Мати, яка претендує на проживання у притулку, вже певним чином належить до цієї категорії, оскільки в даній ситуації не вміє впоратися інакше.

Найчастіше це матері з нижчих соціальних верств, із нижчим рівнем освіти, з дитячих будинків, неповних сімей, без підтримки.

Діти цих матерів становлять значну групу ризику, оскільки вони репрезентують наступне можливе покоління проблемних і соціально менш адаптованих громадян. З цих причин в інтересах суспільства, щоб дітям, які перебувають у притулках, приділялася виняткова увага, що сприяє їхньому всебічному розвитку та підтримує належну соціальну інтеграцію і побудову позитивних соціальних зв'язків у ширшому оточенні. (1)

Місія та сенс притулків і роботи соціальних працівників включає:

  • Надати тимчасове житло матерям із дітьми, або вагітним жінкам, які опинилися у складній життєвій ситуації, яку вони не здатні вирішити самостійно.
  • Створити для цих матерів дім і забезпечити їм безпроблемне проживання з урахуванням поваги до приватності, збереження спокою, захисту особистості та особистої гідності.
  • Надати соціальне консультування, пов'язане з перебуванням матерів і дітей:

  • створити стосунки між матір'ю та дитиною;

  • навчити матерів доглядати за дитиною;
  • допомагати та радити матерям у вихованні дитини;
  • навчити матерів правильним гігієнічним навичкам;
  • навчити матерів розпоряджатися грошима;
  • навчити матерів доглядати за домашнім господарством (прання, прасування, прибирання, приготування їжі);
  • навчити матерів суспільному співжиттю, взаємній повазі та толерантності;
  • навчити матерів правильно розуміти цінності життя.

  • Допомога соціальних працівників у вирішенні та забезпеченні їхнього подальшого життя зосереджується на:

  • посередництві у працевлаштуванні;

  • влаштуванні дітей у дошкільні та шкільні заклади;
  • вирішенні їхніх житлових потреб у взаємодії з відповідними органами;
  • оформленні аліментів від батьків (визначення батьківства, батько під вартою);
  • забезпеченні доходів, визначених законом;
  • заповненні різноманітних бланків;
  • веденні листування та допомозі під час інших переговорів.

Результатом зусиль притулків для матерів із дітьми після відходу матері має бути її ресоціалізація, тобто мати повинна виховати дітей, повністю інтегруватися у соціально функціональне суспільство, або створити функціональну сім'ю.

Перебування у притулку є доцільним лише протягом критичного періоду матері, і в цій ситуації мати має можливість добровільно вирішити (також за допомогою соціального консультування), що робити далі.

Житло у притулках у ЧР після 1989 року та Стандарти якості соціальних послуг

Наприкінці вісімдесятих років законодавче визначення соціальної опіки було закріплено у законі № 100/1988 Sb., і на цій основі базувалася робота також у перехідний період після зміни тоталітарного режиму.

У межах цієї редакції соціальна опіка визначалася як опіка, якою держава забезпечує допомогу громадянам, чиї життєві потреби не є достатньо забезпеченими доходами від трудової діяльності, виплатами пенсійного або лікарняного страхування, або іншими доходами, а також громадянам, які потребують її з огляду на свій стан здоров'я або вік, або які без допомоги суспільства не можуть подолати складну життєву ситуацію чи несприятливі життєві умови.

Із соціальних послуг були юридично врегульовані лише три: консультування, догляд та інституційна опіка. Діяльність надавачів соціальних послуг існувала без спеціального правового регулювання.

На початку 1990 року почали виникати притулки (поняття «притулок» згадується у соціальному законі лише з 2006 року, див. закон 108/2006).

У 2002 році відбувається значне зрушення у наданні соціальних послуг завдяки прийняттю «Стандартів якості соціальних послуг» Міністерством праці та соціальних справ Чеської Республіки. На основі цих стандартів відбувається уніфікація вимог до якості соціальних послуг, визначається рівень якості, якого повинні досягати послуги, що надаються. (2)

Шляхом встановлення стандартів став пілотний проєкт в Оломоуці, у межах якого стандарти тестували близько тридцяти різних організацій за участю як працівників, так і користувачів соціальних послуг. Процес тестування супроводжувався участю експертів, включаючи представників чесько-британського проєкту з підтримки МПСС при реформі соціальних послуг. Ключовий матеріал «Стандарти якості соціальних послуг» можна, таким чином, реально вважати цілісним програмним документом для всіх надавачів соціальних послуг.

Стандарти не розглядаються ізольовано, як основні завдання у сфері соціальних послуг вони включають:

  • запобігання соціальному виключенню;
  • підтримку життя у природній спільноті;
  • захист вразливих груп населення від некваліфікованого надання послуг.

Водночас стандарти своїм змістом спрямовані на поглиблення:

  • гідності, розвитку незалежності та автономії користувачів соціальних послуг;
  • участі користувачів соціальних послуг у повсякденному житті у природному соціальному середовищі;
  • поваги до їхніх природних та громадянських прав. (3)

З визначенням притулку (азильного житла) ми стикаємося в законі 108/2006, у межах цього регулювання притулки визначаються як будинки, що надають послуги проживання на перехідний період особам у несприятливій соціальній ситуації, пов’язаній із втратою житла. (4)

До основних видів діяльності притулків належать: надання харчування або допомога в його забезпеченні, надання житла та допомога у реалізації прав, законних інтересів, а також допомога в облаштуванні особистих справ.

Житло надається на термін до двох років, послуга надається цілодобово та безперервно протягом усього року. Користувач послуги приймається на підставі договору про надання послуги, за цю послугу надавачу належить оплата, зазвичай у розмірі 70 крон на день за дорослу особу та 40 крон на день за дитину.

Створення умов для самостійного приготування їжі означає, що користувач кожної житлової одиниці має можливість готувати їжу на кухні, яка обладнана посудом, плитою, холодильником.

Допомога у реалізації прав, законних інтересів та в облаштуванні особистих справ забезпечується соціальним працівником і у співпраці з іншими фаховими установами. Медичні послуги забезпечуються через медичні заклади на вибір користувачів послуги.

У деяких випадках йдеться про державні установи, подекуди їхнє створення підтримується муніципалітетом, в інших випадках вони виникають як недержавні організації. Йдеться про будинки для різних цільових груп: жінок, а також чоловіків, матерів з дітьми (чоловіків з дітьми), людей похилого віку та так звані «будинки на півдорозі» – заклади, побудовані для молодих дорослих, які вже не можуть перебувати в закладах для дітей та молоді, і є для них певним підтримуючим рішенням у ситуації, коли вони не мають можливості іншої форми житла, оскільки первинна сім’я є нефункціональною, а індивіди досі перебували під опікою якоїсь установи. Типовими клієнтами «Будинків на півдорозі» є, наприклад, дорослі з Klokánků (5), які через досягнення повноліття не можуть далі залишатися в цих закладах. (6) У Чеській Республіці до клієнтів притулків найчастіше належать матері дітей віком до трьох років, які зазнавали утисків з боку чоловіка/партнера або на яких впливав інший несприятливий фактор, що прямо чи опосередковано зачіпав і їхню дитину. Притулки надають, окрім пільгового проживання, також підтримку матерям у вихованні дітей. (7)

Характеристика клієнток притулків

Клієнткою притулку для матерів з дітьми може стати кожна жінка, яка опинилася у скрутній ситуації, яку вона сама не здатна вирішити. Характерною для цих жінок є відсутність родинного тилу, який міг би замінити допомогу суспільства. До притулків потрапляють клієнтки з найрізноманітніших причин.

Серед найсерйозніших:

  • самотні матері або вагітні жінки, які виросли в дисфункційному родинному середовищі;
  • матері, які прожили дитинство та юність у дитячому будинку, виховному закладі і не мали достатньо можливостей отримати досвід для опанування самостійного життя;
  • матері, які стали жертвою домашнього насильства.

Специфічну групу клієнтів притулків становлять ромські матері.

Дуже частою причиною звернення за послугами притулку є домашнє насильство. У деяких випадках з анамнезу матерів можна прочитати і про дисфункційне родинне середовище в дитинстві або інші несприятливі обставини, проте варто замислитися, чи не призводять саме ці обставини згодом і до розвитку певного типу особистості, який домашнє насильство – тобто патологію такого типу поведінки – не викликає засвоєними моделями поведінки, комунікації, соціальним досвідом.

Специфіка роботи з ромськими матерями

З огляду на те, що переважну частину клієнтури притулку в Čejetičkách – Mladá Boleslav, де реалізовувалися описані проєкти, становить ромський етнос, текст зосереджений і на специфіці роботи з ромськими матерями.

Ромські матері, які стають клієнтками притулку, походять здебільшого із соціально слабких верств, мають низькі доходи і часто живуть за межею прожиткового мінімуму. Вони мають низьку освіту, оскільки освіта для них не становить пріоритетної цінності. Завдяки цьому вони важко знаходять роботу і загалом ускладнюють своє становище на ринку праці, що призводить до подальших фінансових проблем.

Роми мають свою власну історію, культуру та менталітет. Вони мають відмінну ієрархію цінностей, іншу родинну систему, інше ставлення до освіти та майна. Щоб ми могли ефективно допомагати ромам, важливо добре знати їхній менталітет, історію, ціннісну систему та інші відмінності і поважати їх. Саме з цих причин дуже доцільно працевлаштовувати на ключових посадах у притулку для ромських матерів самих ромів. По-перше, це забезпечує повноцінне розуміння цієї специфічної цільової групи, по-друге, завдяки національній приналежності слово такого працівника має значно більшу повагу в азилянток.

Ромська сім’я є виражено патріархальною. У найбільшій пошані перебувають старі члени родини та чоловіки, жінки цінуються за плодючість. Найменше цінуються жінки, які не можуть мати дітей. Діти народжуються відразу, як тільки жінка стає статево зрілою. Ромська мати зазвичай має багато дітей, про кількість дітей у сім’ї вирішує чоловік.

Сім’я як така має для ромів високу цінність, ці сім’ї мають закорінену високу згуртованість. Це завдяки тому, що роми, спочатку як кочове суспільство, могли вижити завдяки тому, що члени родини були здатні за будь-яких обставин максимально допомагати одне одному. У цьому напрямку їхня широко розгалужена родинна мережа забезпечувала певну стабільність і виражену захисну функцію окремих членів. Сьогоднішня ромська сім’я проходить через аналогічні зміни, що й «білі» сім’ї, змінюється її структура, згуртованість, певним зменшенням сім’ї тут також знижується безпекова функція багатопоколінної родини.

Попри те, що ромська сім’я є патріархальною і жінка не має високої соціальної цінності, для дітей вона залишається важливою особою аж до дорослого віку.

Мета проєкту дозвіллєвих заходів

Дуже суттєвим компонентом допомоги клієнткам у притулках, як уже було сказано, є підтримка стосунків мати – дитина. Важливо зміцнювати батьківські компетенції, надавати батькам допомогу у вирішенні труднощів дітей у школі та під час підготовки до занять, при виховних труднощах.

Метою проєктів є відновити внутрішню силу батьків для здобуття впевненості під час догляду за своїми дітьми, або ж показати шляхи, як можна з дітьми виховно працювати, включаючи змістовне та творче проведення вільного часу, ігри тощо. Весь проєкт є реакцією на сучасний стан концепції соціальних послуг, який дуже часто обмежується пасивним наданням соціальної допомоги, попри те, що в законодавчому регулюванні підкреслюється і елемент активної підтримки. Він виходить із потреби, щоб притулок слугував не лише для забезпечення базових потреб клієнтів притулку, а щоб своєю концепцією та послугами сприяв підтримці ресоціалізації та адаптивності цільової групи, мінімізації соціального виключення і, отже, підтримці інтеграції вразливих груп.

Уся система програми задумана як підтримка матерів, як демонстрація шляху, яким можна рухатися. Вона не ставить за мету змінити поведінку всіх матерів, а запропонувати варіанти вирішення тим, хто відкритий до нового шляху, лише поки що не знає як.

На жаль, у практиці все ще можна зустріти думку, що такі програми мають сенс для дітей з дитячих будинків, з центрів «Klokánek» та інших типів соціальних служб, де, наприклад, діти не мають власних батьків. Що неможливо брати на себе відповідальність за батьків як таких. Але чи мали батьки та матері з притулку завжди достатньо можливостей вчитися цій відповідальності? Тоді, судячи з усього, втратили б сенс усі програми підтримки батьківських компетенцій, які реалізуються в найрізноманітніших сферах суспільного життя. І часто для батьків, чиї умови для засвоєння даних компетенцій є ідеальними, і для батьків, чиї компетенції багато в чому розвинені. Такі батьки апріорі шукають подібні програми, оскільки усвідомлюють важливість кожного розвитку — як свого власного, так і дитини.

Необхідно усвідомлювати, що перед нами клієнт, який у багатьох життєвих ситуаціях зазнав невдачі або вирішує ситуацію, яка є дуже складною — економічно, психологічно, соціально.

Ми не можемо заздалегідь вирішувати, чи має він достатньо інформації, чи знає засоби, як покращити свою ситуацію. А тому, на мою думку, будь-яка така програма має сенс. При цьому підтримка у прийнятті власної відповідальності, підтримка у виході за межі зосередженості на самому собі в актуальній ситуації стосується не лише клієнтів, які отримують соціальну допомогу, а й усього суспільства. Так само справедливо, що свобода може збагачувати людину лише за умови, що ми здатні залишатися самими собою і йти шляхом саморозвитку, самореалізації та самоповаги з усім, що до цього належить.

Суть проєкту дозвіллєвої діяльності в притулку

Конкретним внеском у визначення напрямку, шляху, є доцільно складений проєкт дозвіллєвої діяльності. Він розроблений таким чином, що виходить із конкретних регіональних умов, у яких знаходиться відповідний притулок, і водночас є достатньо загальним, щоб його могла використати будь-яка інша установа, яка опікується дітьми та молоддю. Метою проєкту є підтримка належної інтеграції сімей із несприятливого соціального середовища як одного з превентивних факторів, що впливають на соціальну ексклюзію цих груп населення. Проєкт базується на потребі, щоб притулок слугував не лише для забезпечення базових потреб клієнтів притулку, а й щоб своєю концепцією та послугами сприяв підтримці ресоціалізації та адаптивності цільової групи, мінімізації соціального виключення і, отже, підтримці інтеграції вразливих груп.

Суттю всього проєкту є взаємне переплетення двох основних ліній дозвіллєвої діяльності — поєднання довгострокових заходів із короткостроковими проєктами. Частиною проєкту є пропозиції окремих заходів, визначення цілей, які переслідуються цією діяльністю, включаючи фінансовий бюджет та кадрове забезпечення.

Рис. № 1 Модель дозвіллєвої діяльності в притулку

У межах реалізації довгострокових проєктів увага зосереджена на розвитку співпраці з батьками (що в багатьох закладах виглядає як серйозний тривожний сигнал з погляду здорового розвитку соціальних відносин між матір'ю та дитиною), а також із навколишніми організаціями та установами. Усі заходи в довгострокових проєктах повинні здійснюватися у природній ігровій формі з елементами творчості та досвідного навчання. Основними методами є гра, розмова, пояснення, похвала, слухання, наочний приклад, повторення тощо.

У межах довгострокових проєктів доцільно реалізовувати наступні заходи, оскільки їхнє поєднання з діяльністю регіону можливе в усіх сферах, де знаходиться притулок.

Це:

  • творчо-драматичні заходи;
  • спортивні заходи;
  • туристичний гурток.

Для належного конкретного складання змісту довгострокового проєкту необхідно провести ретельний аналіз освітніх, культурних та спортивних можливостей у даному регіоні, налагодити співпрацю з окремими установами та створити базовий каркас для реалізації окремих заходів.

У межах реалізації довгострокових проєктів увага зосереджена передусім:

  • на особистісному розвитку дітей;
  • на розвитку співпраці з батьками;
  • на підтримці прийняття відповідальності за власне існування;
  • на розвитку співпраці з навколишніми організаціями та установами.

Другу лінію утворюють короткострокові проєкти, які в часовому горизонті доповнюють культурні та спортивні проєкти відповідного регіону і плавно продовжують дозвіллєву діяльність довгострокового характеру. Їхньою головною перевагою є щорічна відмінність, тоді як проєкти довгострокового характеру мають свій базовий змістовий наповнювач у наступні роки подібним. У них можна виходити з припущення, що діти розміщені в закладі з матерями на термін одного року, отже, окремі теми доцільно коригувати відповідно до досвіду та потреб лекторів, а не через потребу інновацій змісту для достатньої мотивації дітей.

Невід'ємною частиною проєктів є підтримка підвищення успішності також групи ромських дітей та молоді, з урахуванням їхніх культурних та фольклорних звичаїв.

Вторинною метою є підвищення інтересу батьків (матерів) до дозвіллєвої діяльності дітей та налагодження тіснішої співпраці з ними (для проєктів, призначених для притулків).

Зміст проєкту

Зміст проєкту охоплює дві основні лінії.

Першу з них утворює проєкт довгострокових (або постійних) дозвіллєвих заходів. У межах опрацювання цих заходів акцент робиться на виховно-освітніх цілях діяльності, для кожного заходу опрацьовано пропозицію змісту діяльності, компетенцій, яких було б добре досягти шляхом реалізації заходу, та умов для реалізації.

Другу лінію утворюють короткострокові проєкти, які плавно продовжують дозвіллєву діяльність довгострокового характеру.

Довгострокові проєкти

Головною метою довгострокових проєктів є вплив на всебічний розвиток особистості дитини з урахуванням соціально невигідного середовища, з якого дитина приходить.

Серед інших, не менш важливих цілей:

  • розвивати у дітей здатність до спілкування між собою та з оточенням;
  • створювати такі умови, щоб діти навчилися досконалішому розумінню навколишнього світу;
  • допомагати зберігати їхню власну та приймати також іншу культурну спадщину і традиції;
  • створювати дітям такі умови, які дозволять їм розвивати себе, свої інтереси та потреби, впевненість у собі та самооцінку;
  • вести дітей до особистої самостійності.

Частиною впливу на дітей є також розвиток рухових здібностей, навичок та дрібної моторики, проте ці сфери не є пріоритетними з погляду встановлених цілей, але діяльність логічно спрямована і на їхній розвиток.

Виконання головних цілей спрямоване на досягнення часткових цілей:

  • досягти того, щоб дитина працювала охоче і з задоволенням;
  • створювати дитині таке середовище, в якому вона отримає достатньо досвіду, який зможе застосувати в практичних ситуаціях і в подальшому навчанні;
  • вести дітей до того, щоб вони були здатні розпізнавати рішення, які є функціональними (що ведуть до мети), і рішення, які не є функціональними, і вміли між ними обирати;
  • додавати дитині достатньо впевненості в собі шляхом позитивного оцінювання не лише за успіх, а й за зусилля, щоб вона не боялася помилятися;
  • створювати достатньо різних ситуацій і можливостей, щоб вона могла висловитися і повідомити про свої переживання та почуття різними засобами (спілкування, образотворча діяльність, музична діяльність, драматична діяльність тощо);
  • вести дітей до відповідальності за свої вчинки;

  • вести дітей до толерантності щодо інших, їхніх відмінностей та унікальності;

  • давати дітям можливість спільно створювати правила спільного співжиття та вести їх до розуміння сенсу цих правил;
  • вести дітей до усвідомлення прав і обов'язків кожної особистості, щоб вони вчилися їх захищати та поважати, а також розуміли, що всі мають однакову цінність.

Тематична спрямованість заходів

Як уже було зазначено вище, ідеальним варіантом для тематичної спрямованості заходів у довгострокових проектах є творчо-драматичні, спортивні та туристичні заходи. Отже, вони є частиною конкретної пропозиції.

Фінансування заходів доцільно забезпечити за допомогою коштів з Європейських соціальних фондів або різних грантів на регіональному рівні. Для кадрового забезпечення можна звернутися до волонтерських центрів або залучити студентів навчальних закладів соціально-правового, психологічного чи дозвіллєвого спрямування, які могли б взяти на себе проведення заходів.

Базові заходи, налаштовані в межах довгострокових проектів, доцільно доповнювати заходами, що ґрунтуються на традиціях та спрямуванні відповідного регіону.

Цей блок заходів спрямований на розвиток творчості дітей як у сфері образотворчого вираження, так і у сфері вербального та невербального вираження.

У блоці поєднано діяльність, спрямовану на образотворчу творчість, із заходами драматичного характеру. Обидва види діяльності можна вдало інтегрувати в роботу гуртка відповідно до окремих тематичних спрямувань.

Образотворчі вироби доцільно використовувати для оздоблення притулку (як сезонно, так і цілорічно).

Невід'ємною частиною творчо-драматичних заходів є також налагодження співпраці з акторськими трупами, які можуть показувати дітям різні театральні вистави. Середні витрати на гарну виставу становлять близько 4–5 тисяч.

У межах розвитку комунікативних навичок дітей та реалізації драматичної частини можна залучити дітей до цілорічного конкурсу Princezna a princ české pohádky, який намагається звернути увагу батьків (вихователів) та дітей на чеську казкову творчість, підкреслити багатство та виразність чеської мови, поглибити їхній інтерес до чеської літератури, розвинути словесну фантазію та здатність до імпровізації. (8) Цей проект у ЧР реалізується ще з 2008 року.

У межах цієї дозвіллєвої діяльності увага зосереджена на:

  • створенні достатньої кількості різноманітних ситуацій та можливостей, щоб дитина могла висловитися та передати свої переживання та почуття різними засобами (комунікація, образотворча діяльність, музична діяльність, драматична діяльність тощо);
  • веденні дітей до толерантності щодо інших, їхніх відмінностей та унікальності;
  • спільному створенні правил спільного співжиття та веденні їх до розуміння сенсу цих правил;
  • розвитку творчості у дітей та підтримці їхньої фантазії;
  • підготовці стимулюючого середовища для розвитку та культивування морального та естетичного сприйняття, відчуття та переживання;
  • розвитку співпраці з батьками, навколишніми організаціями та установами.

Робота в межах заходу розділена на кілька головних тематичних напрямків, які впорядковані за логічною послідовністю:

  • Рік має 12 місяців, і кожен інший;
  • Традиції в порах року;
  • Здоров'я;
  • Моя улюблена казкова істота;
  • Карнавал;
  • Лялька;
  • Вільна творчість;
  • Тут живу я;
  • Орігамі;
  • Praha (місто, в якому я живу);
  • Маска;
  • Щоденник спільних заходів;
  • Я маленький садівник;
  • Мисливець за «дикими звірами».

Рік має 12 місяців, і кожен інший

Дітей ведуть до засвоєння окремих знань про світ, природне середовище, його зміни, що відбуваються протягом пір року. Вони працюють із природними матеріалами, виготовляють подарунки та прикраси з природних елементів. Доцільно, щоб вони виготовили якусь милу прикрасу, яка б прикрасила приміщення притулку або окрему житлову одиницю; вони також можуть виготовляти різні подарунки для матусь, друзів, вчительок. Метою є розвиток творчості, формування ставлення до природи, формування ставлення до середовища, в якому я живу, підтримка позитивних соціальних зв'язків із сім'єю та однолітками.

Традиції в порах року

Тематично ця частина спрямована на зміни в природі, вона плавно продовжує попередній блок, протягом року група може повертатися до нього в роботі відповідно до змін пір року. Характер роботи доцільно спрямувати на характеристику конкретної пори року. Особливу увагу доцільно приділити адвентному, різдвяному (9) та великодньому часу. Діти готуються в межах заходу до приходу Mikuláš, можуть репетирувати різдвяне свято. Діти ознайомляться з традиціями та звичаями, колядками, віршиками, будуть створювати різдвяні листівки та інші вироби. У період Великодня характер заходів відповідатиме весняному спрямуванню. Частиною цього тематичного блоку є також музична діяльність. Метою є формування ставлення до традицій, вплив на емоційний розвиток дитини.

Здоров'я

Тематичний напрямок зосереджується на засвоєнні знань про тіло, основні гігієнічні правила, правильне харчування, здоров'я та відповідні рухові заходи. Завдяки цілеспрямованій підтримці співпраці матерів та дітей, діти та їхні матері засвоюють принципи здорового способу життя, включаючи вибір рухових заходів для свого розпорядку дня. Для опрацювання можна використовувати різні образотворчі техніки, спільну творчість матерів та дітей, групові малюнки дітей у формі проектної роботи. Також можна використовувати лекції медичних працівників із відповідного регіону, екскурсії.

Моя улюблена казкова істота

Цей захід спрямований на підтримку ставлення дітей до казок, з акцентом на чеські казки. Частиною є аудіопрослуховування вибраних казок, читання вголос, драматизація вибраних уривків казок. Кожен з учасників обирає власну казкову істоту, готує про неї коротку розповідь, імпровізує в розмовах на різні теми від імені своєї казкової істоти.

При підтримці стосунків мати – дитина можна залучити дітей до конкурсу Princezna a princ české pohádky, який цілеспрямовано прагне розвитку словесної творчості дитини, ставлення до чеської літератури та взаємодії батьків із дітьми. Головним гаслом цього конкурсу є: «Розмовляймо з дітьми принаймні 10 хвилин на день».

Карнавал

У межах цього блоку увага зосереджена на роботі з образотворчими матеріалами та робочим приладдям. Діти беруть участь у підготовці карнавалу, наприклад, виготовленні масок, оздобленні кімнати, вигадуванні програми, співорганізації. Захід плавно продовжує блок Моя улюблена казкова істота, кожен готує на карнавал саме ту, свою найулюбленішу.

Лялька

У цій діяльності підтримується творчість дитини, дрібна моторика та вправність. Ляльку діти можуть або пошити з різних залишків матеріалів, або виготовити з картону.

З картону вирізаємо окремі частини ляльки, які з'єднуємо гачками між собою. Так забезпечується максимальна рухливість окремих частин. Лялька є гарною декорацією. Також її можна використати для розвитку словесної творчості дитини, за її допомогою демонструвати різні творчі діалоги, за допомогою використання ляльки підтримувати діалог між матір'ю та дитиною. У випадку, якщо в даному будинку є психолог, ляльки можна використовувати для психодрами.

Цю техніку можна рекомендувати також для проектів особистісного розвитку для дітей, які тривалий час хворіють та перебувають у лікарні.

Вільна творчість

Зміст цього напрямку — образотворча робота з дітьми, під час якої діти мають можливість працювати за власним вибором, як з точки зору вподобань щодо матеріалу, так і щодо методу роботи. Для цієї частини доцільно запропонувати дітям матеріал на основі керамічної глини (модурит, самозастигаюча теракотова маса, самозастигаюча біла маса), діти можуть згодом прикрашати та розфарбовувати створені вироби. У разі браку коштів як альтернативне рішення планується використання солоного (або візовицького) тіста. Проте солоне тісто є більш придатним для дітей, оскільки воно м’яке і легко піддається обробці навіть дітьми молодшого віку, які ще не мають достатньо сили. Візовицьке тісто дуже вимогливе в обробці, проте вироби з нього виходять гарними. Ідеальним є поєднання матеріалів — для дітей молодшого віку солоне тісто, для дітей старшого віку — візовицьке. Витрати на матеріал мінімальні. Частиною активності може бути також підготовка виставки в ігровій кімнаті (або, за домовленістю з місцевою бібліотекою, у приміщенні публічної бібліотеки). Метою є виховання впевненості у власних силах та творчих здібностях, розбудова самооцінки, підтримка соціальної інтеграції.

Тут живу Я

У межах тематичного блоку діти знайомляться з оточенням, у якому живуть, закріплюють основні соціальні навички, дітей заохочують дбати про місце, де вони проводять час, вони виготовляють різні аксесуари для кімнати (подушечку, текстильні прикраси), вчаться разом із мамами піклуватися про власне середовище, формують ставлення до того, що турбота про своє та навколишнє середовище є дуже важливою.

Орігамі

Ця активність спрямована на цілеспрямований розвиток дрібної моторики та уяви дітей. Порядок складання окремих фігурок можна підготувати за шаблонами з посібників, ідеальним є, наприклад, видання S. Smithové (10): Origami pro radost, або Dinogami автора Fernanda Gilgada. Метою є підтримка творчості, розвиток дрібної моторики, терпіння.

Прага (місто, у якому я живу)

Діяльність та ігри, що використовуються в цьому блоці, спрямовані на пізнання Праги — історія, легенди, перегляд зображень, пам’ятки, цікаві місця. Образотворча діяльність на тему Праги — виготовлення колажу про обрану празьку пам’ятку — може слугувати для прикрашання приміщень. Метою є розширення знань про місто, у якому я живу, формування почуття приналежності, розуміння того, куди я належу, де я вдома.

Маска

Виготовлення маски належить до дуже цікавих арттерапевтичних методів. Її виготовлення нескладне, а результат при цьому дуже ефектний. Нам знадобляться старі рушники або простирадло, газетний папір, вода, клей Herkules, темперні фарби.

З ганчірок ми готуємо «кулю», за її поверхнею формуємо газетний папір, який змочуємо водою та клеєм. Формуємо заглиблення для очей, рота, носа. Після висихання основної форми маску розфарбовуємо.

Ці маски потім слугують для прикрашання спільних приміщень, ми можемо організувати з них виставку.

Метою активності є зняття напруги (у маску діти можуть проектувати свої побоювання, страхи), вони можуть виготовити своє «страховисько», крім того, активність підтримує творчість дітей та співпрацю матерів із дітьми (доречна допомога при формуванні, оздобленні маски).

Щоденник спільних активностей

При цій техніці доцільно, щоб спочатку пара мати – дитина створили власний щоденник спільних активностей. Цей щоденник можна виготовити дуже просто.

За допомогою цупкого паперу (білого, різнокольорового) можна зробити маленьку книжечку, аркуші з’єднуємо за допомогою тонкого дроту. Якщо ми хочемо мати гарно оздоблений щоденник, можна прикрасити обкладинку та задню сторінку технікою декупаж, мотив кожен обирає на свій смак. Не обов’язково використовувати спеціальні клеї для техніки декупаж, можна використовувати звичайний клей Herkules (як для приклеювання, так і як верхній покривний шар).

У щоденник дитина записує спільні активності з матір’ю, або може малювати активності чи використовувати фотографії з реалізованих проектів, якщо реалізатор активностей під час діяльності робить фото.

Я маленький садівник

У межах особистісного розвитку доцільно формувати у дітей почуття відповідальності за «когось». У сімейному середовищі цю функцію виконує маленька домашня тваринка, про яку діти вчаться дбати. У середовищі притулку ситуація була б складною, до того ж фінансові можливості матерів дуже обмежені, і неможливо було б забезпечити належний догляд за домашньою твариною. Ідеальною заміною в цьому випадку є догляд за власною квіткою.

Дитина в «гуртку» спочатку готує «будиночок» для своєї рослини — горщик. Горщик прикрашає різними техніками — може використовувати вже згадану техніку декупаж (з використанням звичайного клею Herkules), або може використовувати різні фарби (темпера, кольоровий балакрил), чи горщик можна прикрасити різними природними матеріалами.

Потім обирає якусь гарну квітку — насінину, яку садить у горщик. Так само, як і про свою тваринку, дитина повинна намагатися добре дбати про насінину, пересаджувати, поливати.

Доречним доповненням активності є також «музичне виховання», з дитиною ми вчимо пісеньки про квіти.

Метою активності є формування відповідальності за щось, також квітка є живою прикрасою кімнати, де вони живуть. Якщо це можливо, деякі квіти можна вирощувати і в саду. У деяких притулках клієнтки беруть участь у догляді за зеленню, вирощують декоративні та корисні рослини в межах трудотерапії. Діти таким чином можуть допомагати.

Мисливець за «дикою природою»

У межах цієї діяльності діти знайомляться зі слідами різних тварин, дізнаються базову інформацію та цікавинки з життя тварин, які зазвичай зустрічаються поблизу них. Під керівництвом лектора вчаться відливати сліди (достатньо трохи гіпсу, води та склянки), про які потім у формі проекту можуть створити «постери» і таким чином зробити виставку про окремих тварин. Метою активності є засвоєння знань про живу природу, розвиток дрібної моторики, вміння працювати точно, терпіння, старанність.

Спортивні активності

Метою залучення дітей до спортивних активностей є насамперед потреба зменшити надмірну жвавість дітей, більшість із них мають діагностовану гіперактивність. Водночас спорт дозволяє дітям без будь-яких соціальних чи культурних бар’єрів виділитися, довести іншим, що вони на щось здатні, і таким чином сприяти зміцненню самооцінки. У колективних іграх діти вчаться дотримуватися правил, поважають потребу командної співпраці, зміцнюється їхня колективна свідомість МИ (у групі різноскладових гравців). Частота спортивних активностей планується в обсязі 2 години на тиждень. Лектором активностей може бути конкретний волонтер, студент, активніша мама.

Спрямованість спортивних активностей передбачає:

  • індивідуальний розвиток рухових навичок дітей, з особливим акцентом на розвиток спортивних навичок дітей дошкільного віку в дисциплінах — метання, стрибки, біг;
  • дотримання ігрових правил, дотримання правил fair play;
  • підтримку командної співпраці;
  • подолання особистого дискомфорту та втоми.

У сфері підтримки рухових активностей можна налагодити співпрацю з асоціацією Happy Time, яка тривалий час організовує олімпійські ігри дитячих садків.

Ця частина потім може діяти як мотиваційний фактор для менших дітей, щоб на спортивних активностях вони мали можливість досягти відчутного успіху або взяти участь у проекті, який є цікавим не лише спортивно, а й соціально.

Туризм

Основними цілями туристичного гуртка є:

  • розвиток великої моторики;
  • розвиток орієнтації дитини на місцевості;
  • розвиток здатності орієнтуватися на місцевості за допомогою туристичних знаків та карти;
  • розвиток психічної та фізичної витривалості;
  • навчання дітей застосуванню отриманої інформації на практиці;
  • підтримка дітей у вираженні своїх переживань та вражень;
  • підтримка дітей у толерантності та повазі до інших;
  • формування у дітей усвідомлення своєї приналежності до природи та суспільства;
  • створення спільних переживань мати – дитина.

У межах туристично спрямованої діяльності не йдеться про типовий туристичний гурток. Загальним вихідним положенням діяльності є надання дітям можливості пізнати оточення, у якому вони проводитимуть певну частину свого життя, а також надати їм можливість отримати досвід, який вони іншим шляхом, можливо, не змогли б здобути. Вихідним міркуванням у цьому пункті є те, що дітям необхідно запропонувати максимальну кількість позитивних вражень. Діяльність доцільно поєднувати з веденням щоденника спільних занять. Керівництво гуртком можуть взяти на себе волонтери або студенти вищих навчальних закладів. Діяльність доцільно реалізовувати 2 рази на місяць.

Короткострокові проєкти

Короткострокові проєкти за своїм характером плавно продовжують тематичну спрямованість довгострокових проєктів; необхідно, щоб вони виходили з актуальної ситуації в притулку та були пов’язані з важливими святами чи періодами протягом року. Їхньою головною перевагою є щорічна відмінність, тоді як проєкти довгострокового характеру можуть мати схожий базовий змістовий наповнювач у наступні роки.

У межах короткострокових проєктів можна розглядати святкування Дня захисту дітей, свята Миколая, різдвяні вечірки, святкування весни, святкування Дня матері, святкування важливих ромських свят, привітання нового члена сім’ї (народження), Міжнародний день ромів (8 квітня). Ці проєкти доцільно реалізовувати 2 – 4 рази на рік. Вдалим поєднанням із діяльністю довгострокового характеру є підготовка допоміжних засобів для короткострокових проєктів у межах довгострокових проєктів (наприклад, маски на Масницю, колядки на різдвяну вечірку тощо).

Конкретний проєкт короткострокового характеру для притулку – Навколо світу за три години

Цей проєкт спрямований на підтримку командної співпраці, рухової активності, розвиток музичної творчості та підтримку стосунків матерів і дітей (матері в цьому проєкті беруть участь як вболівальники, що підтримують окремі команди).

Частковою метою проєкту є розвиток творчості дитини та підтримка комунікативних навичок з однолітками.

Програма

Представлений проєкт був перевірений на практиці (11), конкретно в притулку в Mladá Boleslav. Він був реалізований за активного сприяння студентів VŠTVS Palestra, денної та комбінованої форм навчання. Змістом проєкту був спортивно спрямований «п'ятиборство».

Для плавного перебігу ігрового післяобіднього часу було необхідно з'ясувати основні пункти проєкту.

Головні пункти підготовлюваного проєкту:

  • визначення кількості дітей, для яких буде реалізована програма, вікова структура дітей;
  • вибір конкретних спортивних дисциплін для спортивно-розважального післяобіднього часу;
  • визначення фінансового бюджету, який можна отримати від школи як підтримку підготовки проєктів;
  • визначення програми, окремих фаз, часового графіка окремих заходів, наскрізної лінії всієї програми, супровідної програми;
  • складання проєкту необхідного матеріалу, попередні розрахунки, перевірка правильності розрахунків, закупівля матеріалу;
  • підготовка медійної презентації проєкту – створення запрошення;
  • забезпечення спонсорських матеріальних подарунків для конкурсів, визначення принципу нагородження;
  • консультація з юристом щодо правових наслідків у разі травмування та порада щодо належного порядку дій, щоб організатори уникнули будь-яких правових труднощів;
  • забезпечення дипломів;
  • забезпечення фотографа;
  • забезпечення музичного супроводу всього післяобіднього часу;
  • забезпечення візуалізації поступу окремих груп (обрана карта, яка дала назву всьому проєкту).

Головні дисципліни програми

Центр програми був побудований на реалізації спортивного п'ятиборства (ігровою лінією змагання був принцип просування за позначеним маршрутом на карті континентів від Антарктиди до Північної Америки, окремі команди мали свій власний колір). За допомогою кольорових кнопок із кольоровими стрічками командам позначали на великій настінній карті континентів їхній поступ.

Головними дисциплінами п'ятиборства є:

  • водонос;
  • стрибки в мішках;
  • музичне інтермецо;
  • перетягування канату;
  • пазли.

Перебіг діяльності був складений так, що окремі команди змагаються на різних станціях одночасно, тобто всі змагальні станції відкриті паралельно.

У середині проєкту була запланована перерва. (12)

Після короткої перерви було включено активність музичне інтермецо, далі було додано перетягування канату і продовжено змагання на окремих станціях, де змагалися перед перервою. Це дозволило уникнути очікування команд на окремих станціях.

Водонос

Щоб забезпечити гігієну цієї активності, необхідно, щоб кожна дитина мала власний стаканчик, у який хтось із дорослих завжди наллє трохи води. Дитина «переносить» воду в роті і випльовує її в підготовлену мірну ємність.

Активність дуже популярна серед дітей, хоча її опис може виглядати дещо некультурно. Кожній команді потім вимірюють точну кількість води в мірній ємності, виграє команда з найбільшою кількістю перенесеної води. У малих дітей доцільно провести корекцію правил, щоб вони не бігали і не ходили з водою в роті, можна дозволити їм просто перенести воду зі стаканчика в мірну ємність.

Іншою аналогією техніки є те, що воду переносять на ложці. З досвіду, однак, можу порадити, що перший варіант дуже популярний серед дітей.

Метою цієї активності є створення гумористичної атмосфери, розслаблення, підтримка змагального духу. Розважається не лише змагальна команда, а й інші, які, можливо, вболівають.

Стрибки в мішках

Ця активність спрямована більше на рух. Діти в цьому випадку можуть змагатися як за команду (підсумовується час усіх членів даної команди, служить як підтримка соціальних взаємодій між дітьми) або індивідуально (більшою мірою залежить від можливостей оголосити потім більшу кількість переможців тощо).

Музичне інтермецо

Запланованою супровідною програмою такого проєкту була музична активність, у межах якої створені команди розучують одну строфу пісні з використанням звукових паличок, а потім усі разом грають пісню, або під супровід запису, або під гітарний супровід дорослих. Доцільно до цієї частини залучити і матерів, які можуть виплескувати ритм пісні, допомагати співати тощо (акцент на взаємодії мати – дитина).

Перетягування канату

Під час музичної продукції є ідеальний час для контролю поступу окремих команд на карті, між окремими – позначеними шпильками – точками можна натягнути нитку, чим підкреслиться поступ за окремими континентами. Перш ніж команди повернуться до виконання станцій, які ще не пройшли, доцільно включити перетягування канату. Дві команди змагаються одна проти одної, інші дві з матерями утворюють глядачів і підбадьорюють учасників вболіванням.

Перетягування канату має чіткі правила, позначається середня лінія, визначається, чи виграє той суперник, який перетягне через межу або першого, або останнього з іншої групи, і можна починати змагання.

Пазли

Активність Puzzle спрямована на підтримку командної співпраці та працює з уявою дітей.

Перед початком проєкту доцільно підготувати цю техніку, тобто вибрати відповідне зображення з настінного календаря та розрізати його на менші частини (з особистого досвіду, для змагального характеру гри краще вибирати більші шматки, а не мініатюрні, кількасантиметрові). Завданням групи є скласти зображення (без зразка). Активність можна збагатити створенням історії до зображення, у такому разі техніка також слугує для розвитку комунікативних навичок. Діти можуть коротко записати історію, і перед завершенням змагання окремі історії зачитуються, що зазвичай викликає багато сміху та веселощів.

Оцінка реалізованого проєкту

Дітям проєкт дуже сподобався, вони були в захваті від можливості працювати з перкусійними інструментами. Учасники змагань оцінили те, що інші команди та мами вболівали за них. Своїми враженнями вони активно поділилися з присутньою редакторкою Libereckého vysílání.

Висновок

У сучасний час, коли ми фіксуємо зниження інтенсивності соціальних взаємодій на всіх рівнях, необхідно приділяти увагу цілеспрямованій підтримці соціальних зв’язків, особливо у тих цільових груп клієнтів, які перебувають під загрозою через можливості погіршення соціальної взаємодії, найбільше у тих індивідів, які виховуються в нестандартних виховних умовах. (13)

З цих причин стаття представляє можливості підтримки соціальної взаємодії матері та дитини в умовах притулку. Вона пропонує проєкти дозвіллєвих активностей, які можуть діяти як профілактика соціальної ексклюзії дітей, що живуть у притулку.

Пропозиція проєктів ґрунтується на базовій характеристиці притулку, використанні принципу поєднання довгострокових та короткострокових проєктів, які таким чином можуть максимально використовувати всі клієнтки притулку.

Використання таких орієнтованих проєктів у подібних установах можна вважати одним із важливих шляхів як у сфері профілактики соціальної ексклюзії (чи профілактики ризикованої поведінки), так і важливою складовою підготовки фахівців, які працюють з даною цільовою групою та соціальним контекстом, у якому ці групи перебувають.

PhDr. Markéta Šauerová, PhD. Література

ČERMÁKOVÁ, K., JOHNOVÁ, M., Zavádění standardů kvality sociálních služeb do praxe. 1.vyd. Praha: Ministerstvo práce a sociálních věcí, 2002. ISBN 80-86552-45-4. HUŠINOVÁ, I. Soutěž princezna a princ české pohádky. Mateřídouška, č. 8, 2009. MATOUŠEK, O. a kol. Sociální práce v praxi: specifika různých cílových skupin a práce s nimi. Vyd. 1. Praha: Portál, 2005. ISBN 80-7367-O02-X SMITHOVÁ, S. Origami pro radost. Praha: Euromedia Group, k. s. – Ikar, 2007. ISBN 978-80-249-0827-4. ŠAUEROVÁ, Markéta. Projekty osobnostního rozvoje v nestandardních výchovných podmínkách. Praha: VŠTVS PALESTRA, 2012, Praha: ESAP, 2012. ISBN 978-80- 904815-5-8. ISBN 978-80-87504-08-6. ŠIMKOVÁ, J. Azylový dům pro matky s dětmi v Náchodě. Absolventská práce. Praha: Jabok, 1999. Zákon č. 108/2006 o sociálních službách. [Internet] [12.12. 2010].


(1) (ŠIMKOVÁ, J. Azylový dům pro matky s dětmi v Náchodě. Absolventská práce. Praha: Jabok, 1999). (2) ČERMÁKOVÁ, K., JOHNOVÁ, M., Zavádění standardů kvality sociálních služeb do praxe. 1.vyd. Praha: Ministerstvo práce a sociálních věcí, 2002. ISBN 80-86552-45-4. (3) ČERMÁKOVÁ, K., JOHNOVÁ, M., Zavádění standardů kvality sociálních služeb do praxe. 1.vyd. Praha: Ministerstvo práce a sociálních věcí, 2002. ISBN 80-86552-45-4. (4) Zákon č. 108/2006 o sociálních službách. [Internet] [12.12.2010]. ( http://www.mpsv.cz/files/c78f8175d42337697fcb0ebef1376357 ) (5) Klokánek є однією з кількох діяльностей Фонду дітей, що перебувають у групі ризику (FOD) – громадського об’єднання для допомоги дітям, які зазнали насильства, знехтуваним, експлуатованим або іншим чином соціально вразливим дітям, що діє з 1990 року на всій території Чеської Республіки. Вони мають статус закладу для дітей, які потребують негайної допомоги. Метою його діяльності є запропонувати дітям замість інституційного виховання тимчасову сімейну опіку на час, поки вони не зможуть повернутися назад до своєї сім’ї, або поки для них не буде знайдено постійну замінну сімейну опіку (усиновлення, прийомна сім’я, передача на виховання третій особі). (6) Особисте повідомлення J. Voldřichové під час екскурсії в Klokánek, Štěrboholy, 2010. (7) MATOUŠEK, O. a kol. Sociální práce v praxi: specifika různých cílových skupin a práce s nimi. Vyd. 1. Praha: Portál, 2005. ISBN 80-7367-O02-X. (8) HUŠINOVÁ, I. Soutěž princezna a princ české pohádky. Mateřídouška, č. 8, 2009. (9) Можна використати виготовлення різдвяного свічника з цукру, у цьому випадку, однак, доцільно, щоб різдвяна розповідь відбувалася в приватності кожної «житлової одиниці», чим інтенсифікується соціальний зв’язок між матір’ю та дитиною. (10) SMITHOVÁ, S. Origami pro radost. Praha: Euromedia Group, k. s. – Ikar, 2007. ISBN 978-80-249-0827-4. (11) Часова складність була запланована на 4 години для орієнтовної кількості 20 дітей віком 3 – 16 років. Активність забезпечувала група з 10 студентів. Основним матеріалом, який був потрібен для активності, було: карта світу (або готова, або діти можуть її у довгостроковому проєкті разом створити), кольорові кнопки для фіксації подорожей команд по континентах, мішок для стрибків (або мішки з-під картоплі), мотузка (можна використати буксирувальний трос з обладнання автомобіля), 20 одноразових стаканчиків для води, ополоник, каструля, вода, літрова мірна склянка, звичайні перкусійні інструменти, CD-програвач, CD з піснею (гітара), великий старий настінний календар, секундомір. Бюджет активності був встановлений на макс. 500 крон, ліміт перевищено не було. (12) У межах практичної реалізації проєкту ця перерва була використана для невеликого частування, як спонсорський дар проєкту було подаровано кілька літрів молока, до нього були докуплені трубочки зі смаком та печиво. Кожна дитина отримала новий стаканчик, молоко з трубочкою зі смаком та печиво. (13) Детальніше Šauerová, M. Projekty osobnostního rozvoje v nestandardních výchovných podmínkách. Praha: VŠTVS PALESTRA, 2012, Praha: ESAP, 2012. ISBN 978-80-904815-5-8. ISBN 978-80-87504-08-6.