Взаємозв'язок релаксації та переживання стресу у студентів вищих навчальних закладів Фото: Peter Senko (2018)

Вступ

Стрес є всюди навколо нас – на роботі, у нашому оточенні, в особистому житті. Він став невідворотним супутником у всіх сферах нашого буття. З ним зустрічаються працюючі люди, які приходять пізно додому через понаднормову роботу, а також вчителі чи студенти. Проте виникає кілька запитань: «Що робити? А чого не робити під час стресу?», «Як впоратися з цими стресовими ситуаціями?».

Підлітки, які вперше залишають свій дім з метою навчання у вищому навчальному закладі, є особливо вразливими до впливу та наслідків стресу. Незалежно від соціально-економічного статусу, раси, статі чи етнічної приналежності, стрес студентів є головним фактором у визначенні того, наскільки добре вони здатні функціонувати в межах академічного, соціального та сімейного середовища. Стрес — це реакція, яка може змінити фізичне та психічне здоров'я.

Стресованим та напруженим індивідам у першу чергу рекомендується змінити спосіб, у який вони дихають. Спільною метою дихальних інструкцій є боротьба проти швидкого, поверхневого та нерегулярного дихання (Conrad, Müller, & Doberenz, 2006).

Посилаючись на Wheeler (2007), ми можемо визначити стрес як слово, що виражає кількість використаної сили щодо об'єкта. У реальному житті стрес пов'язаний з тим, як певні проблеми, що вимагають певної дози сили, впливають на людське життя. Прикладами можуть бути фінансові проблеми, проблеми зі здоров'ям, конфлікти у міжособистісних стосунках.

Академічна успішність студентів може залежати від багатьох факторів. Phinney та Haas (2003) визначили джерела стресу більш конкретно як унікальний набір стресових викликів, які студент повинен подолати, і які включають: складні фінансові проблеми, домашні обов'язки, відповідальність, пов'язану з досягненням успіху в навчанні, та академічне навантаження. Arnett (2000) описав дорослішання, що зароджується, як перехідну стадію між підлітковим віком та дорослістю, коли 18–25-річні стикаються з особливими проблемами та завданнями розвитку. Молоді люди в цьому віці повинні набути навичок у стосунках, вчаться незалежності від батьків і розвивають свою ідентичність, що може бути стресовим і викликати тривогу (Meadows, Brown, & Elder, 2006). Хоча деякі джерела стресу є необхідними для особистісного зростання, велика кількість стресу може настільки переповнити студентів, що це вплине на їхню здатність впоратися з даною ситуацією. Страх перед академічною невдачею є фактором, який веде до негативних думок про себе і про те, що вони не закінчать вищий навчальний заклад (Bhujade, 2017). Проте дослідження показують, що стресори з академічного середовища впливають на успішність та здоров'я студентів більше, ніж фактори соціального середовища (Abouserie, 1994).

Вплив стресу на індивіда проявляється у формі страху, тривоги, провини та депресії, у більш серйозних випадках — також у формі суїцидальних думок. Крім того, зафіксовані також погані харчові звички, брак фізичних вправ, порушення сну, а також збільшується кількість проявів деструктивної поведінки, як-от частіше куріння, вживання наркотиків або алкоголю (Dom, & Haefell, 2013 in Bernstein, & Chemaly, 2017). У студентів вищих навчальних закладів Edwards та співавт. (2010) звернули увагу на вплив хронічного стресу, який пов'язаний із такими симптомами, як нудота, головний біль, біль у шлунку, спазми. Також у студентів часто спостерігається споживання нездорової їжі, особливо солодощів, переважно в період підвищеного стресу, наприклад, під час екзаменаційної сесії (Hudd та співавт., 2000).

Копінг-стратегії

Копінг визначається як ключова змінна в процесі зменшення, мінімізації або толерування стресу та при запобіганні психічному навантаженню. Стратегію ми розуміємо як когнітивну та емоційну спробу вирішити внутрішні або зовнішні вимоги ситуації, в якій ми знаходимося. Студенти вищих навчальних закладів по-різному справляються з досягнутим успіхом чи невдачею під час свого навчання. Для меншості студентів виклик є занадто великим, і вони припиняють навчання (Deasy та співавт., 2014). Згідно з дослідженням 2002 року, серед студентів найчастіше обиралися стратегії вирішення проблеми, пошуку соціальної підтримки, а на останньому місці була стратегія уникнення (Frankovský, 2002). Різниця у перевагах копінг-стратегій між чоловіками та жінками, які навчаються у вищих навчальних закладах, не була чітко підтверджена. Дослідження 2007 року було спрямоване на вимірювання копінг-стратегій у 166 студентів ВНЗ, причому у дівчат було виявлено значну кореляцію між рівнем стресу та пошуком соціальної підтримки, уникненням або самозвинуваченням. У хлопців були продемонстровані такі кореляції: академічний стрес і уникнення, сімейні стресори та використання самоконтролю, щоденні стресові події та втеча (Brougham, Zail та співавт., 2009).

Релаксація

Несприятливий вплив психічного навантаження на здоров'я студентів вищих навчальних закладів, їхню академічну успішність, а також на неадаптивні стратегії є тривожним. Окрім адекватної соціальної підтримки, існує багато інших форм, які студенти можуть застосовувати при подоланні стресових ситуацій, щоб зменшити вплив стресу на їхнє здоров'я. Однією з найпопулярніших є релаксація.

Релаксаційна відповідь — це фізичний стан глибокого відпочинку, який змінює фізичні та емоційні реакції на стрес (Klinic Community Health Center, 2010). Існують різні види релаксаційних технік, наприклад, йога, релаксаційна музика, керована уява, прогресивна релаксація за Jacobson, аутогенне тренування за Schultz або біофідбек. Проте до найпростішої форми релаксації ми можемо віднести контрольоване дихання. Маніпуляція з частотою дихання виявляється ефективним засобом впливу на загальну фізіологію. Спільною метою інструкцій є боротьба проти швидкого, нерегулярного дихання (Baker, 2012).

Дослідницька вибірка

Дослідницьку вибірку у представленому нами дослідженні склали 90 респондентів, з них 24 чоловіки та 66 жінок віком від 18 до 28 років. Пробанди є студентами вищих навчальних закладів за напрямами: медицина, медсестринство, психологія, педагогіка, економіка та студенти технічних спеціальностей. У дослідженні вони брали участь добровільно, опитувальники заповнювали онлайн. Середній вік становив 22,03, стандартне відхилення — 1,74. Найбільше представництво мали 23-річні у кількості 22 осіб, що становило 24,4% від загальної вибірки. Найбільше представництво мали студенти педагогічних спеціальностей з Університету Коменського в Братиславі, далі — студенти психології з Католицького університету в Ружомбероку та студенти Університету Павла Йозефа Шафарика в Кошицях за спеціальністю «медицина».

Дослідницькі інструменти

Основою дослідження є експеримент, що проводився протягом трьох тижнів, дані від респондентів ми отримували за допомогою анкет. З метою аналізу копінг-стратегій у дослідженні було використано анкету BRIEF COPE, для визначення рівня вразливості до стресу було запропоновано анкету схильності до стресу. Наступною була анкета Ten Item Personality Inventory (TIPI) для картування особистісних рис респондентів. Для виявлення можливих проявів стресу, що переживаються, ми розширили батарею також питаннями, що стосуються симптомів, які виникають під час стресових ситуацій. Складовою частиною були також демографічні питання, питання, спрямоване на виявлення ситуацій, які респонденти вважають стресовими, де вони мали можливість власної відповіді, а згодом і питання, що стосується діяльності, яку вони використовують для подолання стресових ситуацій. При цьому питанні вони мали можливість вибору мінімум 4 з 15 запропонованих альтернатив.

BRIEF COPE

Стратегії подолання були ідентифіковані використанням 28-пунктової анкети, відомої як BRIEF COPE від 1997 року, автором якої є Carver. У BRIEF COPE існує 14 різних стратегій подолання, розділених також на 3 основні групи.

Стратегії, спрямовані на проблему: активне подолання, планування, позитивне переосмислення, прийняття, релігійність і духовність. Стратегії, спрямовані на емоції: гумор, використання емоційної підтримки, використання інструментальної соціальної підтримки, вентилювання, відсторонена поведінка. Стратегії, спрямовані на уникнення: самовідволікання, заперечення, зловживання наркотиками, самозвинувачення.

Респонденти мали можливість відповідати за допомогою 6-бальної шкали Лайкерта, причому 6 означало «повністю відповідає», а 0 — «зовсім не відповідає» (Šiňanská, Šandlová, 2013). Внутрішню узгодженість тесту ми вимірювали за допомогою коефіцієнта альфа Кронбаха. BRIEF COPE досяг значення α = 0,762, split-half надійність, яка є одним із додаткових показників надійності, показала значення α = 0,638 та α = 0,662.

Анкета схильності до стресу

Для оцінки вразливості до стресу була розроблена Анкета схильності до стресу (Stress Vulnerability Scale = SVS) авторами Miller та Smith у 1985 році. Цією анкетою вимірюється, наскільки людина схильна до фізичного та психічного стресу (Tariq, & Mujeeb, 2013). Вона містить 20 пунктів, твердження яких пробанди оцінювали за 5-бальною шкалою типу Лайкерта. Вона включала ступені від 1 = завжди до 5 = ніколи. Значення альфа Кронбаха було в цьому випадку α = 0,748, split-half надійність α = 0,468 та α = 0,771.

Ten Item Personality Inventory (TIPI)

TIPI був розроблений Gosling, Rentfrow та Swann у 2003 році, щоб оцінити констеляцію рис, визначених п'ятифакторною теорією особистості. Анкета складається з 10 пунктів, що оцінюються за допомогою 7-бальної шкали, причому 1 означає «повністю не згоден», а 7 — «повністю згоден» (Treuer, Gillihan та ін., рік не вказано). Анкета TIPI не була включена до розрахунків внутрішньої узгодженості, оскільки самі автори не рекомендують перераховувати надійність через короткість інструменту, оскільки вона була доведена в деяких пунктах (α = 0,68; 0,40; 0,50; 0,73; 0,45), хоча й у меншій мірі, ніж у інструменту BIG FIVE. Відносно нижча внутрішня узгодженість цього інструменту могла бути спричинена фактом, що окремі шкали складаються лише з двох пунктів (Gosling, Rentfrown, & Swann, 2003).

Прояви стресу

У цій частині анкетної батареї респондентам було запропоновано 13 тверджень, що описують можливі прояви стресу. На твердження типу: «Я не можу заснути або прокидаюся під час сну», «Я страждаю від шлункових розладів», «У мене паморочиться голова» респонденти відповідали за допомогою 4-бальної шкали, причому 0 означало «зовсім не відповідає», а 3 — «постійно відповідає». Альфа Кронбаха ми виміряли α = 0,846, що в дослідженні вважається достатнім. Split-half надійність була α = 0,759 та α = 0,760.

Перебіг та реалізація дослідження

Респонденти брали участь у дослідженні добровільно, погодилися на обробку даних і для потреби подальшого контакту з ними вказували також свої електронні адреси. До кожної адреси було присвоєно номер, під яким респондент фігурував протягом усього експерименту. За допомогою генератора випадкових чисел ми розділили учасників на дві експериментальні групи з кількістю пробандів 30 у кожній групі. Експериментальні групи протягом трьох тижнів — 5 хвилин щодня — мали завдання виконувати один із заданих видів релаксації. Експериментальна група 1 проводила релаксацію шляхом тренування контрольованого дихання. Учасникам, обраним до цієї групи, були надіслані інструкції та відеозапис, за якими вони виконували дану вправу. Експериментальна група 2 релаксувала шляхом щоденного прослуховування релаксаційної музики, обраної нами, також протягом трьох тижнів по 5 хвилин щодня.

Для підвищення мотивації виконувати дану релаксацію обидві експериментальні групи отримали таблицю з розкладом окремих днів, де вони мали відзначати виконання або невиконання релаксації для даного дня. Через десять днів після початку експерименту їх електронною поштою попросили терміново надіслати дані таблиці з метою контролю виконання релаксації. Після закінчення трьох тижнів пробандам знову були надані анкети.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ДИСКУСІЯ

Анкетою, що відстежує схильність до стресу, ми з'ясовували чутливість респондентів до стресорів. Середнє значення становило 21,35, стандартне відхилення 8,96. Значення в усіх особистісних вимірах досягають середнього рівня (медіана = 4,50 – 5,50), причому домени, такі як сумлінність та відкритість, є одними з найсильніших.

До найбільш часто відданих переваг копінг-стратегій належали активне подолання, планування, позитивне переосмислення, використання емоційної підтримки та використання інструментальної соціальної підтримки. Найменш використовуваними були зловживання наркотиками, заперечення та відсторонена поведінка.

З анкети, спрямованої на виявлення проявів стресу студентів вищих навчальних закладів, ми з'ясували, що до найчастіших проблем молодих людей, які борються зі стресом, належать: втома протягом дня, нервозність, відсутність мотивації та відсутність інтересу до шкільних/робочих обов'язків. 81,1% з 90 учасників вважають найбільшим стресором іспити в школі, далі 28,8% вказують на брак часу і 17,7% на конфлікти як ситуації, що викликають стрес. Менше 5% пробандів серед стресових ситуацій вказали візит до лікаря, подорожі, прийняття відповідальності, тиск оточення та страх перед майбутнім. Аж 73 учасники (81,1%) дослідження намагаються зменшити стрес прослуховуванням музики, релаксацію використовують 29 учасників, що становить 32,2%. До менш часто згадуваних видів діяльності належать антистресові розмальовки (6,7%) та вживання алкоголю (12,2%). До інших видів діяльності, які ведуть студентів вищих навчальних закладів до кращого подолання стресової ситуації, належать сон, читання книг, зустріч із друзями, прогулянка та багато інших.

Різниця в рівні стресу, що переживається, між експериментальною групою, що застосовувала контрольоване дихання, та експериментальною групою, що слухала музику, до релаксації не підтвердилася. Сигніфікантна різниця (p = 0,040) проявилася в одній із копінг-стратегій, а саме активному подоланні, між респондентами експериментальних груп, що могло бути спричинено саме випадковим вибором, на який ми не могли вплинути.

В особистісних вимірах респондентів значущої різниці виявлено не було, так само як і в жодному з проявів стресу. Завдяки непараметричному тесту ми, отже, встановили, що в більшості випадків немає значущої різниці між респондентами експериментальних груп перед початком релаксації.

Багато досліджень орієнтовані на взаємозв'язок особистості та копінг-стратегій. Оскільки в нашому дослідженні ми також адміністрували опитувальник TIPI, ми відстежували за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена зв'язки особистісних доменів із чотирнадцятьма факторами подолання стресу. Значущий негативний зв'язок ми можемо спостерігати у копінг-стратегій «гумор» та «зловживання наркотиками» з особистісним доменом «привітність». Гумор, а також самовідволікання, використання емоційної підтримки, зловживання наркотиками, відсторонена поведінка негативно корелювали із «сумлінністю». Використання інструментальної підтримки статистично значущо і позитивно корелювало з «екстраверсією». Ще один значущий негативний зв'язок було виявлено між «емоційною стабільністю» та стратегіями, спрямованими на втечу (заперечення, самозвинувачення, зловживання наркотиками), і стратегіями, спрямованими на емоції, зокрема вентилювання та відсторонена поведінка. «Відкритість» як останній з особистісних доменів негативно корелювала з копінг-стратегіями «самозвинувачення» та «відсторонена поведінка».

Після релаксації респонденти групи, що релаксувала за допомогою черевного дихання, досягли пом'якшення пережитого стресу (див. Таб. 1). До значущого зниження рівня стресу у студентів вищих навчальних закладів, які слухали релаксаційну музику, не дійшло.

Таб. 1 Відмінності в рівні пережитого стресу у респондентів експериментальної групи, що застосовувала контрольоване дихання до і після релаксації

Студенти вищих навчальних закладів, залучені до дослідження і ті, що релаксували за допомогою дихання, досягли значних змін у копінг-стратегіях, спрямованих на активне подолання, відсторонену поведінку та самозвинувачення (див. Граф 1).

Граф 1 Відмінності в перевагах копінг-стратегій у респондентів експериментальної групи, що застосовувала контрольоване дихання до і після релаксації

Різниця в копінг-стратегіях респондентів, які слухали музику, була значущою в одній з них, а саме в самозвинуваченні (див. Граф 2).

Граф 2 Відмінності в перевагах копінг-стратегій у респондентів експериментальної групи, що релаксувала за допомогою прослуховування музики до і після релаксації

В обох експериментальних групах до найбільш оцінюваних проявів належали втома протягом дня, відсутність мотивації та нервозність. У групі з контрольованим диханням значущо знизилися після впливу релаксації шлункові розлади (p = 0,049), відбулося зниження пережитої нервозності (p = 0,048), а також відсутність мотивації оцінювалася позитивніше (p = 0,039) (див. Граф 3). У випадку студентів вищих навчальних закладів, які слухали музику, значущо зменшилася втома протягом дня (p = 0,035) та нервозність (p = 0,021) (див. Граф 4).

Граф 3 Відмінності в проявах стресу у респондентів експериментальної групи, що застосовувала контрольоване дихання до і після релаксації

Граф 4 Відмінності в проявах стресу у респондентів експериментальної групи, що релаксувала за допомогою прослуховування музики до і після релаксації

ДИСКУСІЯ

Нашим дослідженням ми хотіли вказати на взаємозв'язок релаксації та переживання стресу у студентів вищих навчальних закладів. Ми зосередилися на молодих людях, які навчаються у словацьких вищих навчальних закладах, як гуманітарного, так і технічного спрямування. Важливим висновком усього дослідження було підтвердження ефективності релаксації для переживання стресу.

Tyrell (1992) виявив, що серед джерел стресу ірландських студентів переважають потреба добре скласти іспити, випускні іспити, фінансові питання, страх невдачі, прийняття рішень щодо подальшої кар'єри. Навчання та тайм-менеджмент часто наводилися як фактори, що викликають стрес. Організація часу має великий вплив на академічний стрес, і погане планування діяльності виявилося одним із головних предикторів стресу в академічному середовищі (Misra & McKean, 2000). Ці дослідження частково підтверджують і отримані нами результати оцінки стресорів у житті молодих людей, що навчаються. Серед найбільш стресових респонденти нашого дослідження вважали іспити (81,1%), брак часу (28,8%), конфлікти (17,7%), виступи перед іншими (16,6%), спілкування (14,5%), презентації (11,1%) та нові ситуації (10%).

Дослідження Luquis та колективу (2003) у сфері сприйняття корисних для здоров'я звичок у студентів вищих навчальних закладів принесло тривожні результати. Хоча дослідження підтверджує достатню фізичну активність молодих людей, воно також вказує на погані харчові звички та менеджмент стресу. Студенти демонстрували підвищене вживання ліків, алкоголю і тютюну. Вживання ліків, на думку респондентів, служить механізмом подолання стресу та депресії, алкоголь — як винагорода за стресовий тиждень. Крім того, тютюн знімає стрес і напругу. Ця копінг-стратегія — стратегія, спрямована на втечу — у нашому дослідженні серед респондентів з'являлася рідко. У нашому дослідженні ми відстежували взаємозв'язок особистісних доменів та копінг-стратегій. Підтвердився значущий негативний зв'язок стратегій, спрямованих на втечу, з емоційною стабільністю та сумлінністю. Гумор та зловживання наркотиками негативно корелювали з привітністю. Використання інструментальної соціальної підтримки значущо позитивно корелювало з екстраверсією. Дослідження Connor – Smith та Flachsbart (2007) вказало на слабку кореляцію між особистістю та подоланням стресу, проте залишається фактом, що особистість може прямо полегшувати, але й обмежувати реакції подолання.

Пережитий стрес пов'язують також із різними фізіологічними, а також психічними проявами. Найчастіші фізіологічні прояви, що сприймаються студентами вищих навчальних закладів, — це м'язова напруга, обстипація (запор), діарея (пронос), надмірна втома, головний біль, стискання в грудях, сухість у роті, серцебиття, надмірне потовиділення, повідомляє Majdičová (2009). Вона також подає дані про психічні ознаки, такі як нервозність, неспокій, побоювання щодо миттєвої невдачі, недовіра до власних здібностей. Результати корелюють із даними, наведеними респондентами нашого дослідження. Часту втому відчувають аж 32,2% респондентів, надмірне потовиділення турбує 25,6%, 21,1% вказують на частий головний біль. Аж третина наших учасників під час стресу бореться з підвищеною нервозністю. 33,3% студентів повідомляють про відсутність мотивації внаслідок впливу стресора. На відміну від наших висновків, дослідження Gurková, Zeleníková та колективу (2017) констатувало домінування емоційних проявів стресу, таких як нервозність, сумний настрій, неспокій, над фізіологічними, серед яких найчастішими були головний біль, біль у животі, проблеми з диханням, тиск у грудях, нудота/блювання.

Менеджмент стресу може включати будь-який вид інтервенції, також пропонує заходи на індивідуальному рівні, якими є саме релаксаційний тренінг, медитація, біофідбек. Результати досліджень показали, що біофідбек або сама рекваліфікація дихання є інструментами, що продукують суб'єктивне заспокоєння.

Експериментом ми хотіли відповісти на питання щодо ефективності обраних методів релаксації для подолання стресу та його проявів. Результат підтверджує твердження, що вже самим лише тренуванням дихання можна ефективно боротися зі стресом. Ми припускали, що вхідні та вихідні показники будуть відрізнятися і зміни будуть доведені. Шляхом випадкового вибору ми розділили 60 студентів на дві експериментальні групи, завданням яких було протягом трьох тижнів виконувати певний тип релаксації. Групі, що релаксувала за допомогою музики, було надіслано п'ятихвилинну релаксаційну мелодію. Групі з контрольованим диханням ми надіслали інструкції та відеодемонстрацію, щоб вони знали, як правильно виконувати даний тип дихання. Завданням обох груп було релаксувати щодня по п'ять хвилин. Респондентам також була надана таблиця, де вони мали можливість відмічати виконання релаксації. Різниця в результатах між експериментальними групами перед початком релаксації була мінімальною.

У межах нашого дослідження було доведено статистично значуще покращення рівня стресу, що переживається, у групи, яка релаксувала за допомогою дихання. Експериментальна група, що слухала музику, також продемонструвала покращення, проте без статистично значущої різниці до і після релаксації. Завдяки контрольованому диханню було досягнуто значущих відмінностей у трьох проявах, а саме: відсутність мотивації, яка після експерименту у студентів знизилася, а також подальше зменшення шлункових розладів і нервозності. У групі, що слухала музику, ми зафіксували значущу різницю за показниками нервозності та втоми протягом дня.

У деяких стратегіях подолання стресу відбулися зміни. В експериментальній групі, що використовувала контрольоване дихання, значущі відмінності з'явилися у стратегії активного подолання, де рівень виникнення цієї реакції зріс. Також, однак, значущо зросли середні значення, отримані у стратегії відстороненої поведінки. Знизився рівень самозвинувачення як ще однієї зі стратегій копінгу. Значуща різниця у цій стратегії (тобто самозвинуваченні) виникла і у респондентів, які релаксували за допомогою прослуховування музики.

Наші результати щодо зниження рівня стресу, що переживається, за допомогою контрольованого дихання збігаються з результатом дослідницької роботи McKaya (2012), де метою було визначити вплив діафрагмального (черевного) дихання у студентів вищих навчальних закладів на сприйняття життєвих стресорів. Учасники оцінювали стрес у фізіологічній, психологічній, соціокультурній, духовній та загальній сферах. Висновки показали, що діафрагмальне дихання по п'ять хвилин на день є ефективним для зниження сприйнятого стресу. За допомогою дихання також зменшилися шлункові розлади, нервозність і підвищилася мотивація. Завдяки правильному диханню, окрім досягнення спокою, індивід здатен вивільнити до 70% токсинів з організму, відбувається оксигенація мозку, завдяки чому знижується надмірна тривожність і відчуття напруги. Рухами діафрагми при контрольованому диханні масажуються шлунок, тонка кишка, печінка та підшлункова залоза, завдяки чому покращується циркуляція в них. Контрольованим диханням також коригується травлення та засвоєння їжі, завдяки чому зменшуються і шлункові проблеми (Herrington, 2013).

Студенти, залучені до дослідження Blanda та колективу (2012), вказали прослуховування музики як найкращу форму подолання стресу. Це твердження підтвердило і дослідження Goethema та Slobodu (2011), яке вказало на ефективність прослуховування музики при зниженні нервозності та напруги. Релаксацією за допомогою музики і в нашому випадку вдалося зменшити нервозність учасників, хоча на зниження стресу це не мало впливу, який був би оцінений як значущий.

Очікувані результати нашого дослідження, таким чином, підтвердилися і в порівнянні з теоретичними та емпіричними дослідженнями закордонних і вітчизняних дослідників. Значущої різниці між обома експериментальними групами після релаксації доведено не було, проте ми довели позитивний зв'язок між релаксацією та переживанням стресу, причому контрольоване дихання було ефективнішим типом релаксації з точки зору зменшення стресу, що переживається, та його проявів.

Звісно, ми беремо до уваги і різні впливи, які могли порушити перебіг експерименту. Вплив нездатності повністю контролювати виконання даного виду релаксації ми намагалися мінімізувати шляхом запровадження таблиць, які кожен учасник експерименту отримав перед його початком. Ми припускали таким чином підвищення мотивації виконувати дану вправу. Проте ми не можемо виключити факт, що учасники не виконали тритижневу релаксацію повністю. Наступним лімітом може бути неправильне виконання черевного дихання. Цей фактор був врахований шляхом надсилання чітких інструкцій та відеозапису того, як правильно виконувати даний тип дихання. Анкетна батарея, хоч і є швидким інструментом з точки зору збору даних, проте ми не виключаємо наявність соціальної бажаності, а отже, викривленого сприйняття наданої інформації. Релаксаційна музика, надіслана респондентам, могла підійти не всім учасникам, оскільки кожен з нас віддає перевагу різним видам музики, тому і цей аспект ми вважаємо лімітом дослідження.

ВИСНОВОК

Головною метою нашої роботи було вказати на зв'язок між релаксацією та переживанням стресу з використанням експериментального дослідження. Експеримент, у якому взяли участь 60 студентів вищих навчальних закладів гуманітарного та технічного спрямування зі Словаччини, підтвердив ефективність контрольованого дихання. Метою тритижневої релаксації було надати студентам практичні навички, досвід та нові знання у сфері ефективного подолання стресу. Оскільки 81,1% опитаних вказали як головне джерело стресу іспити, пов'язані з академічним середовищем, контрольоване дихання ми вважали практичним засобом, який можна застосовувати всюди, де б не перебували студенти. Експериментальну групу, що релаксувала за допомогою контрольованого дихання, ми порівняли з групою, що слухала музику, оскільки результат дослідження Goethema та Slobodu (2011) вказав на позитивний вплив музики на переживання стресу у студентів. Нашими результатами ми підтвердили, що релаксація за допомогою контрольованого дихання або прослуховування музики забезпечила зменшення проявів стресу у студентів вищих навчальних закладів. Завдяки контрольованому диханню ми досягли також значущого зменшення стресу, що переживається учасниками, що, проте, не проявилося у респондентів, які слухали музику. З огляду на короткий термін експерименту ми не припускали, що стратегії копінгу будуть надто впливовими, проте ця гіпотеза не підтвердилася. Зміни відбулися в обох експериментальних групах, причому запровадження релаксації диханням підвищило використання активного подолання, а також відстороненої поведінки. Знизився також рівень самозвинувачення як однієї зі стратегій копінгу, що відбулося в обох експериментальних групах.

З огляду на встановлені гіпотези та мету дослідження, ми вважаємо експеримент частково успішним. Хоча суттєвих змін у переживанні стресу респондентами не відбулося, проте перевагою ми вважаємо те, що за відносно короткий час вдалося досягти позитивних змін – підвищення мотивації, зменшення нервозності, втоми, шлункових розладів.

Ми поділяємо думку Jones (2009) про те, що для майбутньої практики було б доцільно впровадити програми, які підвищують якість фізичного та психічного здоров’я студентів вищих навчальних закладів, і не лише їх. Як зазначають Brougham, Zail, Mendoza, & Miller (2009), викладачі є для молодих людей найнадійнішим джерелом інформації, що стосується здоров’я. Необхідно активізувати зусилля щодо надання послуг студентам, наприклад, у формі навчання, спрямованого на проблематику стресу, того, як ідентифікувати стрес і, головне, як з ним справлятися.

Автор: Mgr. Barbora Molčanová

ЛІТЕРАТУРА

ABOUSERIE, R. (1994). Sources and levels of stress in relation to locus of control and self- esteem in university students. Educational Psychology, 14 (3), 323 – 330. ARNETT, J. J. (2000). Emerging Adulthood: A Theory of Development From the Late Teens Through the Twenties. American Psychologist, 55 (5), 469 – 480. BAKER, N., C. (2012). Does daily meditation or coherent breathing influence perceived stress, stress effets, anxiety, or holistic wellness in college freshmen and sophomores?. Dizertačná práca: Associate Dean, Connell Graduate School of Nursing, GNP-BC, FAAN. 2012. 115 s. BERNSTEIN, C., CHEMALY, CH. (2017). Sex role identity, academic stress and wellbeing of first – year univeristy students. Gender & Behaviour, 15 (1), 8045 – 8069. BHUJADE, V., M. (2017). Depression, anxiety and academic stress among college students. A brief review. Indian Journal of Health and Wellbeing. 8 (7), 748 – 751. BLAND, H.W., MELTON, B.F., WELLE, P., & BIGHAM, L. (2012). Stress tolerance: New challenges for millennial college students. College Student Journal. 46(2), 362-375. ISSN 0146-3934. BROUGHAM, R. R., ZAIL, CH. M., MENDOZA, C. M., MILLER, J. R. (2009). Stress, Sex Differences, and Coping Strategies Among College Students. Current Psychology. 28, 85 – 97. CONNOR – SMITH, J., FLACHSBART, C. (2007). Relations between personality and coping. A meta – analysis. Journal of Personality and Social Psychology. 93 (6), 1080-1107. CONRAD, A., MÜLLER, A., DOBERENZ, S. a kol. (2007). Psychophysiological Effects of Breathing Instructions for Stress Management. Applied Psychophysiology and Biofeedback, 32, 89 – 98. DEASY, Ch., COUGHLAN, B. a kol. (2014). Psychological Distress and Coping amongst Higher Education Students: A Mixed Method Enquiry. In: PLoS ONE 9(12): e115193. EDWARDS, D., BURNARD, P., BENNETT, K., HEBDEN, U. (2010). A longitudinal study of stress and self- esteem in student nurses. Nurse Education Today, 30, 78 – 84. FRANKOVSKÝ, M. (2002). Stratégie správania v náročných situáciách v kontexte zmeny týchto situácií - interakčný prístup. Človek a spoločnosť. 5 (3), 13-21. ISSN 1335-3008. GOETHEM, A., SLOBODA, J. (2011). The functions of music for affect regulation. Musicae Scientiae 15(2), 208-228. ISSN 1029-8649. GOSLING, S. D., RENTFROW, P. J., SWANN, W. B. (2003). A very brief measure of the Big- Five personality domains. Journal of Research in Personality. 37, 504 – 528. GURKOVÁ, E., ZELENÍKOVÁ, R., MROSKOVÁ, S. , MAGUROVÁ, D., HADAŠOVÁ, L. (2017). Stres z klinickej praxe a jeho zvládanie u študentov ošetrovateľstva. Ošetrovateľstvo: teória, výskum, vzdelávanie. 1 (1), 20-27. HERRINGTON, D. (2013). 13 Health Benefits of Deep Breathing. [online]. [parafr. 19-03-2018]. Dostupné na internete: HUDD, S., DUMLAO, J., ERDMANN – SAGER, D. a kol. (2000). Stress at college: Effects on health habits, health status and self – esteem. College Student Journal, 34 (2), 217 – 227. JONES, S. A. (2009). College Students and Stress Management: Utilizing Biofeedback and Relaxation Skills Training. All These and Disertations. 1932. KLINIC COMMUNITY HEALTH CENTRE. (2010). Stress and Stress Management. London: Press books. 30 s. LUQUIS, R., GARCIA, E., ASHFORD, D. (2003). A qualitative assessment of college students‘ perceptions of health behaviors. American Journal of Health Studies. 18(2/3), 156-164. ISSN 1090-0500. MAJDIČOVÁ, P. (2009). Problematika stresu u vysokoškoláků na Zdravotně sociální fakultě Jihočeské univerzity v Českých Budějovicích. Bakalárska práca. Jihočeská univerzita v Českých Budějovicích. 2009. 106 s. McKAY, J. (2012). The Effects of Diaphragmatic Breathing on College Student Stress. Nursing Undergraduate Theses. 7. MEADOWS, S. O., BROWN, J. S., ELDER, Jr. G. H. (2006). Depressive symptoms, stress and support: Gendered Trajectories from adolcescence to young Adulthood. In: Journal of Youth and Adolescence. 35, 89 – 99. MISRA, R., & McKEAN, M. (2000). College Students’ Academic Stress and Its Relation to Their Anxiety, Time Management, and Leisure Satisfaction. American Journal of Health Studies. 16, 41-51. ISSN 1090-0500. PHINNEY, J. S., HAAS, K. (2003). The Process of Coping among Ethnic Minority first generation College Freshmen: A narrative approach. The Journal of Social Psychology, 143 (6), 707 – 726. ŠIŇANSKÁ, K., ŠANDLOVÁ, V. (2013). Vyrovnávanie sa so stresom a záťažovými situáciami terénnymi sociálnymi pracovníkmi. Grant Journal. 41 - 45. ISSN 1805-062x. TARIQ, Q., MUJEEB, S. (2013). Impact of stress vulnerability on anxiety and depression. Asian Journal of Social Sciences and Humanities. Vol. 2, No. 2, 501 – 508. TREUER, G., GILLIHAN, CH. W., SIMPSON, T. a kol. (rok neuvedený). Ten Item Personality Inventory (TIPI). [online]. [parafr. 05-01-2018]. Dostupné na: http://www.sjdm.org/dmidi/Ten_Item_Personality_Inventory.html WHEELER, C. M. (2007). Ten simple solutions to stress, how to maintain tension. Start enjoying our life. USA: New harbinger publications Inc.